ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 554/6380/16-а

адміністративне провадження № К/9901/18310/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 554/6380/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Микитенка Олександра Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава, прийняту 26 вересня 2016 року у складі судді Антонова С.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, прийняту 20 березня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого Донець Л.О., суддів Бенедик А.П., Мельникової Л.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Микитенка Олександра Михайловича (далі - відповідач-1), Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (далі - відповідач-2), у якому просив скасувати винесену відповідачем-1 постанову від 28 липня 2016 року № П-117-16, про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.96 КУпАП та накладено штраф у сумі 5950 гривень.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 липня 2016 року відповідач-1 склав акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно з яким, під час проведення перевірки виявлено виконання будівельних робіт позивачем з будівництва добудови до квартири по АДРЕСА_1 за відсутністю відповідного документу, який дає право на виконання будівельних робіт, а саме: декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 липня 2016 року № П-114-16, відповідачем виявлено виконання фізичною особою ОСОБА_1 будівельних робіт з будівництва добудови до квартири по АДРЕСА_1 за відсутністю відповідного документу, який дає право на виконання будівельних робіт, а саме: без декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктів 16, 26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

19 липня 2016 року за результатами позапланової перевірки відповідачем-1 було винесено припис № 164 з вимогою негайного припинення виконання будівельних робіт.

Актом відповідача-1 від 28 липня 2016 року встановлено виконання вимог припису від 19 липня 2016 року № 164 шляхом зупинення будівельних робіт позивача з будівництва добудови до квартири по АДРЕСА_1 .

28 липня 2016 року відповідачем-1 винесено постанову № П-117-16 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 5950 гривень.

Свідок ОСОБА_2 пояснила, що відповідач-1 прийшов до неї та її чоловіка додому за адресою їх проживання. Разом з інспектором вони пішли за адресою: АДРЕСА_1 , де остання здійснює будівництво. Відповідачу-1 пояснила, що саме вона займається цим будівництвом, оскільки купувала будівельні матеріали, наймала будівельників та розрахувалася з ними. З позивачем відповідач не спілкувався, а копію паспорту чоловіка надала відповідачу вона. Власником будівлі дійсно є позивач, однак він там не проживає, та за станом здоров`я не буває за вказаною адресою. Пояснень їй відповідач надавати не пропонував, а документи, що стосуються перевірки, нею були отримані листом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення складена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 248 249 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суди попередніх інстанцій встановили, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності позивача, без вручення йому копії протоколу, роз`яснень прав та пропозиції надати пояснення у справі.

Таким чином, посадовою особою відповідача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було порушено ряд вимог чинного законодавства, що регулює порядок притягнення особи до адміністративній відповідальності. Тобто позивач був позбавлений реальної можливості на захист своїх прав під час складання протоколу (надавати пояснення, докази, заявляти клопотання, тощо),а сам розгляд справи відбувся без дотриманням принципів всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови відповідача по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.96 КУпАП, про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 579/616/17, постанова від 08 листопада 2019 року.

Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій щодо обгрунтованості позову.

Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава, прийняту 26 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, прийняту 20 березня 2017 року у справі № 554/6380/16-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук