ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року

м. Київ

справа № 554/8829/19

провадження № 51-2208 км 22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника Приватної

агрофірми «Подоляка» - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної агрофірми «Подоляка» в особі Генерального директора ОСОБА_7 та представника Приватної агрофірми «Подоляка» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання ПАФ «Подоляка» про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170040004739, щодо ОСОБА_8 .

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2022 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Цивільний позов прокурора до ОСОБА_8 про відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого, задоволено повністю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_8 , Приватної агрофірми «Подоляка» (далі - ПАФ «Подоляка»), ПАТ «НАСК» Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ПАФ «Подоляка», ПАТ «НАСК «Оранта» на користь потерпілої ОСОБА_9 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в розмірі 2 247, 55 грн.

Стягнуто з ПАФ «Подоляка» на користь потерпілої ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 100 000 грн.

У іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_8 , ПАФ «Подоляка», ПАТ «НАСК» Оранта» в частині відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок отримання нею тілесних ушкоджень, залишено без розгляду.

Стягнуто зі ОСОБА_8 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 8 580 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2022 року заяву потерпілої ОСОБА_9 в частині відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу задоволено частково та стягнуто зі ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 грн.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2022 року в задоволенні клопотання ПАФ «Подоляка» про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 відмовлено у зв`язку з ненаведенням апелянтом доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи осіб, які її подали

У касаційній скарзі Генеральний директор ПАФ «Подоляка» - ОСОБА_7 та представник ПАФ «Подоляка» - адвокат ОСОБА_6 просять скасувати ухвалу апеляційного суду в частині відмови у задоволенні клопотання ПАФ «Подоляка» про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2022 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги мотивують тим, що суд апеляційної інстанції, не з`ясувавши та не перевіривши належним чином поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, дійшов передчасного висновку про відмову у його поновленні. Зазначають, що внаслідок введення на території України воєнного стану через повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації, керівник ПАФ «Подоляка» та представник - адвокат ОСОБА_6 виїхали з м. Полтави для убезпечення своїх родин і тільки після повернення до міста мали можливість підписати договір про надання правничої допомоги, узгодити та підписати апеляційну скаргу. Звертають увагу на те, що обставини, які стали причиною пропущення процесуального строку, виникли саме внаслідок початку ведення воєнних дій та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку. Також вказують, що через вимушену зміну звичного життя та необхідність вжиття екстраординарних заходів, спрямованих на захист життя та здоров`я, про підстави появи яких ніхто не знав, не міг знати та не міг передбачати, виникла фізична неможливість подання апеляційної скарги. На їх думку, введення воєнного стану є об`єктивною обставиною, доведеною як указом Президента України, так і, наприклад, листом Торгово-промислової палати України

від 28 лютого 2022 року, яким військову агресію віднесено до обставин непереборної сили. Вважають, що у даному кримінальному провадженні апеляційний суд позбавив ПАФ «Подоляка» передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України права на апеляційне оскарження рішення суду, чим обмежив гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод його право на справедливий суд. Зокрема вказують, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена реальна, а не формальна можливість звернутись до суду для вирішення певного питання і з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ПАФ «Подоляка» - адвоката ОСОБА_6 , котрий підтримав подану ним та Генеральним директором ПАФ «Подоляка» - ОСОБА_7 касаційну скаргу і просив її задовольнити,прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи касаційної скарги Генерального директора ПАФ «Подоляка» - ОСОБА_7 та представника ПАФ «Подоляка» - адвоката ОСОБА_6 про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Правило дотримання тридцятиденного строку на оскарження вироку суду першої інстанції з дня його проголошення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи зі змісту норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» вказав, що питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Відповідно ж до висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. …При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.

А згідно з позицією Верховного Суду щодо особливостей судового розгляду в умовах воєнного стану, сформованою в справах іншої спеціалізації (наприклад, справа № 127/2897/13-ц від 21 липня 2022 року), для визначення поважності причин пропуску процесуального строку суду слід урахувати, зокрема, місцезнаходження суду та режим його роботи, поточний хід бойових дій, місце перебування учасників справи або їхніх представників, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду з дотриманням процесуального строку та які конкретно обставини, пов`язані з воєнним станом, завадили вчинити указану процесуальну дію в межах строку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК.

Не погоджуючись із вироком в частині задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_9 , заявлених до ПАФ «Подоляка», 12 квітня 2022 року ПАФ «Подоляка» в особі Генерального директора ОСОБА_7 та представник ПАФ «Подоляка» - адвокат ОСОБА_6 звернулись з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому просили поновити строк на апеляційне оскарження вироку суду, посилаючись на відсутність можливості вчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у зв`язку із введенням на території України воєнного стану.

Як убачається з ухвали Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, постановляючи ухвалу про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначив, що цивільним відповідачем не надано належних доказів поважності пропуску зазначеного строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд апеляційної інстанції зазначив, що вирок суду був проголошений 01 лютого 2022 року і в цей же день копія вироку була вручена учасникам судового розгляду, в тому числі представнику цивільного відповідача, який був присутній при розгляді кримінального провадження, а тому тридцятиденний строк для подання апеляційної скарги розпочався з 02 лютого 2022 року та закінчився 03 березня 2022 року. Будь-яких поважних причин пропуску строку на подачу апеляційної скарги в період з 02.02.2022 року по 24.02.2022 року цивільний відповідач в особі директора ПАФ «Подоляка» - ОСОБА_7 не навів та не підтвердив будь-якими доказами обставини виїзду з м. Полтава в період з 24 лютого 2022 року по 03 березня 2022 року. Одного лише посилання на введення в Україні воєнного стану недостатньо для поновлення процесуального строку.

ПАФ «Подоляка» в особі Генерального директора ОСОБА_7 та представник ПАФ «Подоляка» - адвокат ОСОБА_6 з наведенням аналогічних доводів подали касаційну скаргу, в якій зазначали, що подати апеляційну скаргу в строк, передбачений КПК, не мали об`єктивної можливості через те, що 24 лютого 2022 року на всій території України почалась повномасштабна війна і вони мали покинути м. Полтава для убезпечення своїх родин.

Проте, на думку колегії суддів, ПАФ «Подоляка» в особі Генерального директора ОСОБА_7 та представник ПАФ «Подоляка» - адвокат ОСОБА_6 ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах не навели жодного переконливого обґрунтування наявності об`єктивної неможливості подати апеляційну скаргу після сплину процесуального строку в розумні, максимально стислі терміни.

При цьому колегія суддів звертає увагу й на те, що станом на 24 лютого 2022 року у представника цивільного відповідача - ПАФ «Подоляка» залишалось лише 8 днів до закінчення строку апеляційного оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2022 року, а апеляційна скарга була подана лише 12 квітня 2022 року, тобто через сорок днів після закінчення вказаного строку

(за твердженням скаржників, вже «після повернення до міста»).

Разом з тим, генеральним директором ПАФ «Подоляка» не наведено й жодних причин щодо неможливості звернутися з апеляційною скаргою до Полтавського апеляційного суду засобами поштового чи електронного зв`язку. Як і підписання поза межами строку оскарження вироку місцевого суду договору про надання правничої допомоги з адвокатом ОСОБА_6 саме по собі ще не може свідчити про наявність підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Тобто суд апеляційної інстанції, відмовивши в задоволенні клопотання ПАФ «Подоляка» про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2022 року, діяв відповідно до приписів статей 113, 116, 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК у їх взаємозв`язку, з чим погоджується й колегія суддів касаційної інстанції.

Таким чином, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

А тому касаційну скаргу ПАФ «Подоляка» в особі Генерального директора ОСОБА_7 та представника ПАФ «Подоляка» - адвоката ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання Приватної агрофірми «Подоляка» про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу Приватної агрофірми «Подоляка» в особі Генерального директора ОСОБА_7 та представника Приватної агрофірми «Подоляка» - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3