ПОСТАНОВА
Іменем України
24 березня 2020 року
Київ
справа №559/512/17
адміністративне провадження №К/9901/24399/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №559/512/17
за позовом ОСОБА_1 до Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 квітня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Ралець Р.В.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Капустинського М.М., суддів: Мацького Є.М., Шидловського В.Б.),
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до його стажу роботи на посаді судді, зокрема зараховується календарний період проходження строкової військової служби та половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі, що в свою чергу дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % заробітної плати судді, оскільки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 % заробітної плати судді.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 27 квітня 2017 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.
Визнати протиправними дії Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, щодо відмови у призначенні, здійсненні нарахування та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді.
Зобов`язати Дубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити (визначити) та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючому на відповідній посаді судді, без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді більше 28 років, починаючи з 04 жовтня 2016 року - з часу звернення ОСОБА_1 до Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
В разі зміни розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, зобов`язати Дубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснювати ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Стягнути з Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 % заробітної плати судді не грунтується на Конституційному принципі верховенства права, вимогах Закону, дії закону у часі і є незаконною, а від так довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає встановленню у розмірі 90 %.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 13 червня 2017 року Житомирський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "27" квітня 2017 р. в частині задоволення позову: "в разі зміни розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, зобов`язати Дубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснювати ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання" - скасувати та в цій частині відмовити в задоволенні позову.
В решті постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 квітня 2017 р. залишити без змін.
6. Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати працюючому на відповідній посаді судді, без обмеження граничного, максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді більше 28 років, починаючи з 04 жовтня 2016 року, з часу звернення ОСОБА_1 до Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При цьому, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позову щодо виключення можливих порушень прав позивача відповідачем в майбутньому, не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 26 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 квітня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що підстав для задоволення позову щодо збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 84% до 90% заробітної плати судді немає.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.
9. 16 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), Стародуб О.П., Кравчук В.М.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11.06.2019 №685/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Рішенням Рівненської обласної Ради народних депутатів від 28.09.1994 р. позивача було обрано народним суддею Дубенського міського народного суду Рівненської області. В подальшому, постановою Верховної Ради України, відповідно до ч.1 ст.128 Конституції України, його було обрано безстроково суддею цього ж суду.
Указом Президента України від 23.03.2004р. № 358/2004 ОСОБА_1 переведено до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, де він працював до виходу у відставку.
Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016р. №1600-VIII, відповідно до пункту 2, 3 та 9 ч.5 ст.126 Конституції України ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви у відставку.
Відповідно до розрахунку Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 04.10.2016 року стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, усього стаж роботи позивача становить 28 років 01 місяць 17 днів.
04.10.2016р. ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області з усіма необхідними документами за призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно протоколу № 1076 від 20.10.2016 року відповідач призначив позивачу щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 84% від заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з 22 повних років стажу на посаді судді.
03.02.2017р. позивач звернувся з заявою до управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій просив провести перерахунок та виплачувати 90% відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі за № 08/02-20-С від 16 лютого 2017 року позивачу у зміні (збільшенні) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 84% до 90% відмовлено.
Крім того, судами встановлено, що стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на час звільнення позивача 03.10.2016р. склав 28 років 1 місяць 17 днів, що підтверджено відповідним розрахунком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 141 Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, тобто у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"; далі - Закон № 2453-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За правилами частини першої статті 120 Закону № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;
2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон "Про статус суддів").
Відповідно до частини першої статті 43 Закону "Про статус суддів" кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Згідно з пунктом 3-1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України №865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи викладене вище, Суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.
Це підтверджується також положеннями Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII, яким були внесені зміни в Закон України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".
Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на час звільнення позивача 03.10.2016р. склав 28 років 1 місяць 17 днів, що підтверджено відповідним розрахунком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
До вказаного стажу, зараховано період роботи позивача на посаді судді, період проходження строкової військової служби та половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах.
Враховуючи вищенаведене, суди дійшли вірного висновку, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується календарний період проходження строкової військової служби та половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, в свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 процентів від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17.
15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
16. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
17. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
18. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області - залишити без задоволення.
2. Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 квітня 2017 року у не скасованій частині та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі №559/512/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді А. І. Рибачук
Л. В. Тацій