ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2025 року
м. Київ
справа №560/11687/24
адміністративне провадження № К/990/49312/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів - Дашутіна І. В., Яковенка М. М
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування розпоряджень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року (головуючий суддя І інстанції: Ковальчук О.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В. Ю., суддів: Граб Л.С., Матохнюка Д.Б.)
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" (далі- позивач, товариство) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі- відповідач, податковий орган) в якому просить визнати протиправними і скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" про виключення з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, і розпорядження від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу.
2. Разом з позовною заявою, позивач подав до суду заяву, в якій просить забезпечити позов шляхом:
- зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" до розгляду по суті позовної заяви про визнання протиправним і скасування зазначеного розпорядження ДПС від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру", а також заборонити Державній податковій службі України виключати з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, на підставі розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" та забезпечити позов шляхом зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії виробництва біоетанолу до розгляду по суті позовної заяви про визнання протиправним і скасування зазначеного розпорядження ДПС України,
- заборони ДПС України виключати (видаляти) з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (записи, відомості) про анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу, а також заборонити Державній податковій службі України вчиняти будь-які дії пов`язані з виконанням вказаного Розпорядження.
3. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних розпоряджень товариству буде заподіяна шкода внаслідок зупинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю її здійснення та відмовою контрагентів від співпраці, а відновлення ділових зв`язків та відновлення господарської діяльності потребуватиме значних зусиль та витрат. Стверджує, що анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу також формує ряд ризиків для підприємства, зокрема, призводить до фактичного зупинення діяльності підприємства, оскільки саме виробництво біоетанолу є основним напрямком діяльності підприємства. Товариство перебуватиме під загрозою повної зупинки виробництва та потребуватиме значного періоду часу для відновлення діяльності у випадку задоволення судом позовних вимог
4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, заяву ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" задоволено частково.
5. Зупинено дію розпоряджень Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" і від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії виробництва біоетанолу до набрання законної сили рішенням суду у справі №560/11687/24. У задоволенні решти заяви відмовлено..
6. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 20 листопада2024 року через систему "Електронний суд" відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій Державна податкова служба України просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Сьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
7. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Витребувані матеріали справи.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
9. Станом на час розгляду справи, відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій дійшов висновку, що дійшли висновку, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди правам, свободам та інтересам заявника та третіх осіб, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
11. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що положеннями Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95 встановлено, що відпуск спирту етилового його виробниками та отримання спирту етилового суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують його для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за умови внесення таких суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр).
11. Отже, оскаржуваним у справі розпорядженням Державної податкової служби України розпоряджень Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" та від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу фактично позбавлено суб`єкта господарювання можливості здійснювати господарську діяльність з виробництва біоетанолу, що є основним видом діяльності позивача.
12. Погоджуючись з тим, що зупинення виробництва матиме істотне значення для функціонування підприємства позивача, враховуючи істотні обсяги виробництва та реалізації як біоетанолу, та беручи до уваги те, що в умовах воєнного стану та руйнування економіки України внаслідок прямої збройної агресії РФ особливе значення має збереження функціонування виробних потужностей та збереження суб`єктів економічної системи з метою здійснення виробництва матеріальних активів та насичення коштами фінансової системи країни, судами обох інстанцій визнано доведеними підстави, визначені у пункті 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.
13. Вирішуючи порушене позивачем питання про застосування заходів забезпечення позову, суди вважали, що обраний судом спосіб забезпечення адміністративного позову є співмірним з обставинам справи, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. У цьому випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, і жодним чином не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для виключення з реєстру.
14. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
15. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
16. Обґрунтовуючи вказану підставу скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду
- від 16 листопада 2022 року у справі № 640/7523/22, від 06 грудня 2022 року № 140/8745/21, від 18 лютого 2021 року у справі № 420/7063/20, від 11 серпня 2021 року у справі № 380/11600/20 - забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача до набрання законної сили судовим рішенням за результатом розгляду пред`явленого позову, не відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки фактично легалізує продовження діяльності позивача, щодо ліцензії якого виник спір у даній справі та вирішує спір по суті правовідносин;
- від 04 серпня 2022 року № 420/21952/21, від 19 жовтня 2023 року № 440/9568/22 - вжиття превентивних заходів контролю у відповідності до вимог чинного законодавства не ставиться у залежність від можливості здійснення відповідним суб`єктом, у даному випадку позивачем, його господарської діяльності, яка відповідності до статті 42 Господарського кодексу України здійснюється на власний ризик, який включає в себе як позитивні, так і негативні, так і негативні наслідки;
- від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, від 17 червня 2020 року у справі № 380/930/20 - відповідно до статті 150 КАС України можливість негативного впливу рішення про анулювання ліцензії на суб`єкта господарювання, навіть у разі їх доведення, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі;
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
18. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" зареєстроване в якості юридичної особи, основним видом діяльності якого є виробництво інших основних органічних хімічних речовин, що підтверджується відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
19. ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" має ліцензію на виробництво біоетанолу, терміном дії з 15 червня 2021 року до 15 червня 2026 року видану ДПС України.
20. 15 липня 2024 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відповідно до Наказу від 15 липня 2024 року № 2949-кп проведена фактична перевірка ТОВ "Перша подільська енергетична компанія", за наслідками якої складено акт від 15 липня 2024 року.
21. 07 серпня 2024 року винесено розпорядження Державної податкової служби України № 392-р/л "Про анулювання ліцензії" щодо анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу № 990116202000001, терміном дії з 15 червня 2021 року по 15 червня 206 року, ТОВ "Перша подільська енергетична компанія", зв`язку із відключенням, припиненням функціонування або не встановленням на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження та наявності акта про встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб`єкта господарювання спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним (зберігання біоетанолу у місці зберігання, яке не внесене по Єдиного державного реєстру місць зберігання).
22. З посиланням на положення процесуального законодавства позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій зокрема просив зупинити дію названого вище розпорядження.
23. Так, в аспекті наведених у касаційній скарзі доводів та позицій Суд звертає увагу на таке.
24. Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
25. Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
26. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
27. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. (частина шоста статті 154 КАС України).
28. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
29. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
30. Визначальним є те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
31. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
32. Колегія суддів зазначає, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
33. За нормами частини першої статті 7-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95 визначено, що відпуск спирту етилового його виробниками та отримання спирту етилового суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують його для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за умови внесення таких суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр).
34. Як установили суди попередніх інстанцій, ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" здійснює господарську діяльність по виробництву біоетанолу на підставі ліцензії від 01 липня 2020 року.
35. З отриманням спірного розпорядження позивач буде вимушений повністю зупинити виробництво, оскільки позбавлений права виготовляти біоетанол та здійснювати господарську діяльність, що вплине на його платоспроможність.
36. Також, як вказує позивач, для забезпечення безперебійної роботи підприємства та для виробничих потреб ним постійно здійснюється закупівля сировини та матеріалів для виробництва біоетанолу, на підтвердження чого надає договори купівлі-продажу, специфікації, акти звірки. Проте, при зупинення виробництва, сировина та матеріали для виробництва, які були придбані ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" поступово втратять свої корисні, якісні властивості та стануть непридатними для подальшого використання.
37. ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" укладений міжнародний контракт з Bioenergy World Trade OU №UE-23072024 від 23.07.2024 та договір на перевезення продукції № 16/03-2022/ПВ-2 від 16 березня 2022 року та додаткова угода №1 від 01.03.2024 щодо поставки біоетанолу в країну ЄС.
38. Разом з тим, за твердженням позивача, через припинення виробництва біоетанолу, позивач не зможе виконати взяті на себе зобов`язання за вказаним вище контрактом, що призведе до застосування штрафних санкцій його контрагентом відповідно до умов контракту та до розриву відповідних господарських відносин, втрати ділової репутації позивачем в країнах ЄС.
39. За результатом дослідження та оцінки наданих позивачем доказів, аналізу та перевірки наведених ним доводів судами попередніх інстанцій визнано, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: позбавляє позивача права на подальше здійснення такої діяльності, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
40. У свою чергу, забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення діяльності та виконувати свої зобов`язання перед державою, найманими працівниками та контрагентами.
41. Як указали суди першої та апеляційної інстанцій, не вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії розпорядження потягне за собою негативні наслідки для матеріально-правових інтересів позивача, зокрема, у формі невиконання ним договірних зобов`язань перед контрагентами.
42. Також, як відзначили суди попередніх інстанцій, матимуть місце негативні наслідки для позивача внаслідок зупинення виробництва, що вплине на результати господарської діяльності підприємства в цілому, зокрема і щодо втрати очікуваного прибутку від господарської діяльності, на зобов`язання позивача в частині збереження робочих місць та податкові зобов`язання позивача, оскільки обсяг сплачуваних підприємством податків напряму пов`язаний з фінансовими результатами господарської діяльності підприємства.
43. Вирішуючи питання забезпечення позову й оцінюючи співмірність вимог заяви про забезпечення позову з предметом заявленого позову у цій справі у суду касаційної інстанції зазначає наступне.
44. Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
45. Проте, сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке ймовірно стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
46. Колегія суддів уважає, що заявником не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено і не підтверджено, у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою Товариства.
47. Як уже зазначалось вище, в ухвалі про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
48. Проте оскаржувані судові рішення у цій справі не містять жодного обґрунтованого мотиву, з якого суди дійшли висновку, що невжиття заходів у вигляді зупинення розпорядження Державної податкової служби України від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" та розпорядження від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, як і не вказано, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, складність вчинення цих дій, не встановлено, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
49. При вирішенні питання про забезпечення позову суди обмежилися лише висновками, що виключення "Про виключення з реєстру" про виключення з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини та розпорядження від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу призведе до незворотніх наслідків у вигляді зупинення виробництва, при цьому суди не надали належної оцінки доводам заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заяви щодо забезпечення позову. Судами не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача розпорядженням Державної податкової служби України від від 23.07.2024 №11-р. та розпорядження від 07.08.2024 №392-р/л.
50. Як уже зазначалось вище, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
51. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки також не містять доказів на обгрунтування таких доводів.
52. Так, згідно з розпорядження Державної податкової служби України від 23 липня 2024 року №11-р виключення з реєстру" про виключення з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини та розпорядження від 07.08.2024 №392-р/л, однак судами попередніх інстанцій не встановлено чи є у товариства інші ліцензії.
53. Також колегія суддів звертає увагу на те, що у товариства основними видами діяльності є Виробництво інших основних органічних хімічних речовин (код КВЕД 20.14), а також інші види діяльності: Вирощування інших однорічних і дворічних культур, Вирощування культур для виробництва напоїв, Вирощування інших багаторічних культур, Допоміжна діяльність у рослинництві, Післяурожайна діяльність, Лісозаготівлі, Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у., Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, Виробництво добрив і азотних сполук, Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у., Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням, Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, Оптова торгівля хімічними продуктами, Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, Неспеціалізована оптова торгівля, Вантажний автомобільний транспорт, Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., Надання в оренду вантажних автомобілів, Виробництво електроенергії, Передача електроенергії, Розподілення електроенергії, Торгівля електроенергією, Виробництво газу, Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, Забір, очищення та постачання води, Каналізація, відведення й очищення стічних вод, Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин
54. Позивач у заяві про забезпечення позову не наводить доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а також того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову. При цьому суди першої та апеляційної інстанції у своїх рішеннях не обгрунтували з посиланням на докази наявності підстав щодо забезпечення позову. Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відсутність підтвердження того, що виключення з реєстру ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" та анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу може призвести до повного зупинення діяльності Товариства, на чому наголошувалось останнім, а відповідно і до негативних наслідків, які з цим пов`язані.
55. У контексті вказаного, колегія суддів звертає увагу на правові позиції Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 30.09.2021 у справі №160/7358/21 та у справах №640/23179/19, №460/549/20, №826/16216/18.
56. У згаданих провадженнях Верховний Суд відхилив доводи стосовно можливого нанесення суб`єкту господарювання майнової шкоди як підстави для забезпечення позову і обставини, які ускладнюють чи унеможливлюють ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів, зазначивши, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
57. Колегія суддів уважає, що висновки судів попередніх інстанцій що, невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів ТОВ "Перша подільська енергетична компанія", (оскільки у зв`язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження позивач позбавлений права здійснювати господарську діяльність, до ухвалення судом рішення по суті спору може бути розірвані господарські зв`язки, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності) є не обгрунтованими, оскільки не підтверджено що оскаржуване розпорядження впливає на господарську діяльність товариства в цілому.
58. Крім того, сама заява товариства не містить належного обґрунтування щодо невжиття заходів шляхом зупинення оскаржуваних Розпоряджень він позбавлений права здійснювати господарську діяльність, у зв`язку з анулювання ліцензії на виробництво біоетанолу та виключенням із реєстру.
59. Указана заява містить лише формальні посилання щодо ускладнення (унеможливлення) поновлення оспорюваних прав та інтересів ТОВ "Перша подільська енергетична компанія".
60. Щодо доводів заявника стосовно виконання міжнародних контрактів, Суд відноситься критично, оскільки із вказаних контрактів на вбачається що станом на час винесення оскаржуваних розпоряджень існує невиконання договірних зобовязань.
61. З урахуванням вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що за результатами розгляду заяви Товариства про забезпечення позову, встановлено, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
62. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
63. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
64. Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
65. Ураховуючи викладене, судові рішення в частині задоволення заяви про забезпечення позову ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з порушенням норм процесуального права, а тому судові рішення у цій частині у справі підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
66. Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити.
2. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №560/11687/24- скасувати
3. Ухвалити нове рішення.
4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» про забезпечення позову - відмовити у повному обсязі
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М.М. Яковенко