ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року

м. Київ

справа № 560/12156/21

адміністративне провадження № К/990/11655/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.12.2021 (суддя - Божук Д.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 (судді - Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П., Смілянець Е.С.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправними та зобов`язати вчинити дії щодо перерахунку з 01.04.2019 по рішенню Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 по справі № 560/760/21, яке набрало законної сили згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка надійшла від Головного управління ДСНС в Хмельницькій області №182 від 03.12.2020 пенсії ОСОБА_1 , 90 % від грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром, на які набув право при виході на пенсію у 2007 році, яку безпідставно занизив відповідач до 70 % грошового забезпечення при проведенні такого перерахунку, та здійснити доплату до нарахованої пенсії з 01.04.2019 по теперішній час, з урахуванням раніше виплачених пенсій.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач отримує пенсію згідно Закону України від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно протоколу від 01.10.2007, пенсія була призначена позивачу у розмірі 90% грошового забезпечення (а.с.45).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі №560/756/19, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №560/760/21, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 03.12.2020 № 182. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 03.12.2020 № 182, з врахуванням виплачених сум.

Листом від 29.06.2021, надісланим у відповідь на звернення позивача, відповідач повідомив, що під час призначення (перерахунку) пенсії застосовуються нормативно - правові акти, які діють на дату, з якої призначається (перераховується) пенсія. Відповідно до статті 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Українок), індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не міг перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2019 до 1497,00 грн., з 01.07.2019 до 1564,00 грн., з 01.12.2019 до 1638,00 грн., з 01.07.2020 до 1712,00 грн. з 01.12.2020 до 1769,00 грн, з 01.01.2021 до 1769,00 грн.

Таким чином, максимальний розмір пенсії з врахуванням норм ст. 43 Закону не повинен перевищувати з 01.04.2019 - 14970,00 грн., з 01.07.2019 - 15640,00 грн., з 01.12.2019 - 16380,00 грн., з 01.07.2020- 17120,00 грн, з 01.12.2020- 17690,00 грн., з 01.01.2021- 17690,00 грн.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/760/21 головним управлінням проведено перерахунок пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01.04.2019 у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії становить: з 01.04.2019- 14970,00 грн.; з 01.07.2019 - 15640,00 грн.; з 01.12.2019 - 16380,00 грн.; з 01.07.2020 - 17120,00 грн.; з 01.12.2020 - 17690,00 грн. (а.с. 49-51).

Листом від 25.08.2021 позивача також повідомлено про те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №560/760/21 не покладено зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії в розмірі 90 % грошового забезпечення без обмеження максимального розміру, відповідно, на виконання зазначеного рішення суду головним управлінням проведено перерахунок пенсії з урахуванням перерахованих сум пенсій з 01.04.2019 згідно довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 03.12.2020 №182 у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення (а.с.19).

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку протиправними, не погодившись з обмеженням пенсії максимальним розміром, позивач звернувся з позовом до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.12.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають в обмеженні виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, а також у зменшенні основного розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 03.12.2020 № 182.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та виходячи з 90% сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 03.12.2020 № 182, з урахуванням проведених виплат.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Також суди виходили з того, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним, а тому відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17.

Також покликається на те, що в резолютивній частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №560/760/21 не встановлено жодних зобов`язань щодо перерахунку пенсії позивача з розрахунку 90 % грошового забезпечення без застосування максимального розміру пенсії, відтак, управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 відповідно до чинної редакції статей 13, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Також покликається на те, що норми законодавства щодо питань виплати максимального розміру пенсії на час розгляду даної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому, підлягають застосуванню, підстав для виплати позивачу пенсії в більшому розмірі немає.

Відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач не скористався правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо зміни відсоткового значення грошового забезпечення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Такий висновок підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно протоколу від 01.10.2007, позивачу призначена пенсія згідно Законом України від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 90 % грошового забезпечення.

За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що при перерахунку пенсії позивача підлягає застосуванню теж відсоткове значення грошового забезпечення, що і при її призначенні.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII), десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав законної сили 01.10.2011 (далі - Закон № 3668-VI).

Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"… на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

…..

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1 8 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI."

Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17 є безпідставними, оскільки:

- у справах №580/5238/20 та №704/87/17 позовні вимоги стосувались перерахунку пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".

- у справі №361/4922/17 предметом спору є перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Натомість, у справі що розглядається, предмет спору, зокрема, стосується саме правомірності обмеження максимальним розміром пенсії з 01.04.2019, призначеної на підставі Закону №2262-XII.

Таким чином, дослідивши зміст постанов Верховного Суду, на які посилається відповідач, як на практику застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справах не є подібними правовідносинам у цій справі.

Інші доводи касаційної скарги в цілому не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 560/12156/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук