ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 560/15702/23
адміністративне провадження № К/990/15795/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року (суддя: Михайлов О.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року (судді: Шидловський В.Б., Курко О.П., Боровицький О.А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року.
На обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідач не виплатив йому в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за безпосередню участь у бойових діях.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06 березня 2022 року №14 ОСОБА_1 призначено на посаду навідника 2 піхотного відділення 3 піхотного взводу 2 піхотної роти 1 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 грудня 2022 року №303 ОСОБА_1 11 грудня 2022 року прибув в оперативне підпорядкування оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою виконання бойового завдання за призначенням на території Харківської області.
За довідкою військової частини НОМЕР_1 від 04 серпня 2023 року №699, ОСОБА_1 з 12 грудня 2022 року по 04 серпня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у с.Григорівка Куп`янського району, Харківської області.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не підтвердив своєї участі у бойових діях та заходах, за які передбачена виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у спірний період.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у збільшеному до 100 000 грн розмірі є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 окремого доручення.
Суди попередніх інстанцій указали, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 04 серпня 2023 року №699, не підтверджує право позивача на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн, оскільки не відповідає формі, що затверджена додатком №1 окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, складена для отримання статусу учасника бойових дій.
Також суди попередніх інстанцій критично оцінили витяг з Журналу бойових дій 1-го піхотного батальйону 3отбр військової частини НОМЕР_1 інв.№58 дск за спірний період, пославшись на те, що з його змісту неможливо підтвердити виконання бойових (спеціальних) завдань, за які, в контексті положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.
Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 02 лютого 2023 року №26, від 01 березня 2023 року №52, від 01 квітня 2023 року №89, від 01 травня 2023 року №111, від 01 червня 2023 року №147, від 01 липня 2023 року №183, від 01 серпня 2023 року №210, від 01 вересня 2023 року №247 населені пункти Великобурлуцької селищної територіальної громади в тому числі село Григорівка протягом січня-серпня 2023 року не були віднесенні до районів введення воєнних (бойових) дій.
З урахуванням указаного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у збільшеному до 100 000 грн розмірі.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, за відсутності правової позиції Верховного Суду щодо питання застосування цих норм у подібних правовідносинах, а саме: пункт 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», абзаци 3, 4 пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/а/29 в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил України та командуванням військових частин у зв`язку із застосуванням положень зазначеного окремого доручення для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а саме визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Лаврінця О.Г. на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 26 червня 2024 року призначено справу до розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 цієї постанови (в редакції станом на 07 березня 2022 року) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім окреме доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29.
У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктом 5 цієї директиви Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 07 березня 2022 року № 248/1217).
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» до пункту 1 внесено зміни, зокрема: слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,», «співробітникам Служби судової охорони,» виключено та після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,».
Крім того, наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за №177/39233 (який застосовується з 01 лютого 2023 року) внесено зміни до Порядку № 260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
За пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Згідно з пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Частинами першою та другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невиплатою ОСОБА_1 , як військовослужбовцю Збройних Сил України, додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000 грн за період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року.
Аналіз правового регулювання виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн можна умовно розділити на два основні періоди: 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року та з 01 лютого 2023 року по 04 серпня 2023 року.
У період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року порядок та умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України були визначені Постановою № 168 ( у редакціях від 18 жовтня 2022 року, від 21 січня 2023 року) та окремим дорученням Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29.
У цей період передбачалося, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень. Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Безпосередня участь визначалася на основі виконання військовослужбовцем конкретного переліку бойових (спеціальних) завдань. Підтвердженням такої участі здійснювалося на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
З 01 лютого 2023 року у зв`язку з виданням наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 змінився порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, запровадженої Постановою №168. Було запроваджено новий підхід до виплати додаткової винагороди, який допускав більшу диверсифікацію розміру додаткової грошової винагороди та визначення її виплати залежно від характеру та місця виконання завдань, зокрема:
100 000 грн - тим військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів;
50 000 грн - тим військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно;
30 000 грн - тим військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву, пунктів управління; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
У порівнянні з переліком бойових (спеціальних) завдань, визначеним окремим дорученням Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29, наказ Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 дещо розширив перелік завдань, за виконання яких передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. За виконання деяких завдань розмір додаткової винагороди було зменшено до 30 000 грн, деякі завдання змінили своє формулювання.
При цьому перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та заходах здебільшого залишився незмінним. Таке підтвердження здійснюється на підставі наступних документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не підтвердив своєї участі у бойових діях та заходах, за які передбачена виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року, тому вважали, що він не має права на виплату додаткової винагороди в зазначеному розмірі.
На переконання Суду, наведені висновки судових інстанцій є поспішними, оскільки не ґрунтуються на повному і всебічному встановленні обставин справи та належній їй правовій оцінці.
За обставинами цієї справи, ОСОБА_1 06 березня 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» був призваний на військову службу.
11 грудня 2022 року ОСОБА_1 прибув в оперативне підпорядкування оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою виконання бойового завдання за призначенням на території Харківської області.
У позовній заяві позивач переконував, що перебуваючи в оперативному підпорядкуванні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 12 грудня 2022 року по 04 серпня 2023 року він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Харківської області, на підтвердження чого надав довідку військової частини НОМЕР_1 від 04 серпня 2023 року № 699.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 04 серпня 2023 року № 699, ОСОБА_1 з 12 грудня 2022 року по 04 серпня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в с. Григорівка, Купянського району, Харківської області.
Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 1404т/ОУВ від 03 грудня 2022 року; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 2890/кп/дск від 04 грудня 2022 року; наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 14 від 06 березня 2022 року; наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 303 від 12 грудня 2022 року.
Надаючи оцінку відповідності наданої позивачем довідки військової частини НОМЕР_1 на предмет її належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року, суди попередніх інстанцій обмежились висновком про те, що така довідка не відповідає формі, затвердженій додатком №1 окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29 та складена відповідно до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 203.
Суди попередніх інстанцій не дослідили й не з`ясували змісту документів, зазначених підставою видачі цієї довідки, зокрема бойове розпорядження Командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1404т/ОУВ від 03 грудня 2022 року та бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 2890/кп/дск від 04 грудня 2022 року в контексті підтвердження цими документами його безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірний період.
Крім того, ухвалою від 21 березня 2024 року суд апеляційної інстанції витребував у військової частини НОМЕР_1 інформаційний витяг або довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в с.Григорівка Куп`янського району Харківської області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року; інформаційний витяг або копію журналу бойових дій/книгу оперативно-службової діяльності за період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року в розрізі інформації щодо ОСОБА_1 ; у разі відсутності ОСОБА_1 у списках про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, які є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року, інформацію щодо місця перебування позивача та виду виконуваних ним бойових завдань за цей період; іншу інформацію щодо документів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у воєнних (бойових) діях або заходах із зазначенням кількості днів помісячно такої участі за період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року або інформацію що спростовує його участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Відповідно до матеріалів справи на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 21 березня 2024 року, військова частина НОМЕР_1 надала до суду копії витягів із журналів бойових дій 1-го піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 про виконання бойових (спеціальних) завдань за кожен день виконання таких завдань ОСОБА_1 у період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року на 96 арк. в 1 прим.
Роблячи висновок про те, що зі змісту наданих відповідачем витягів неможливо підтвердити виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, за які, в контексті положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, суд апеляційної інстанції залишив його без належної правової оцінки.
Як видно з наданих копій витягів із журналу бойових дій за спірний період, ОСОБА_1 08 січня 2023 року, 09 січня 2023 року, 06 січня 2023 року, 07 січня 2023 року, 10 січня 2023 року, 11 січня 2023 року, 12 січня 2023 року, 13 січня 2023 року, 14 січня 2023 року, 19 січня 2023 року, 20 січня 2023 року, 21 січня 2023 року, 22 січня 2023 року, 23 січня 2023 року, 24 січня 2023 року, 25 січня 2023 року, 31 січня 2023 року, 12 лютого 2023 року, 13 лютого 2023 року, 14 лютого 2023 року , 15 лютого 2023 року, 16 лютого 2023 року, 17 лютого 2023 року, 18 лютого 2023 року, 05 березня 2023 року, 06 березня 2023 року, 07 березня 2023 року, 08 березня 2023 року, 09 березня 2023 року, 10 березня 2023 року, 20 березня 2023 року, 21 березня 2023 року, 22 березня 2023 року, 23 березня 2023 року, 24 березня 2023 року, 25 березня 2023 року, 06 квітня 2023 року, 07 квітня 2023 року, 08 квітня 2023 року, 09 квітня 2023 року, 10 квітня 2023 року, 11 квітня 2023 року, 16 квітня 2023 року, 17 квітня 2023 року, 18 квітня 2023 року, 19 квітня 2023 року, 20 квітня 2023 року, 21 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року, 02 травня 2023 року, 03 травня 2023 року, 04 травня 2023 року, 05 травня 2023 року, 06 травня 2023 року, 07 травня 2023 року, 25 травня 2023 року, 26 травня 2023 року, 27 травня 2023 року, 28 травня 2023 року, 29 травня 2023 року, 30 травня 2023 року, 31 травня 2023 року, 08 червня 2023 року, 06 червня 2023 року, 07 червня 2023 року, 09 червня 2023 року, 10 червня 2023 року, 11 червня 2023 року, 12 червня 2023 року, 18 червня 2023 року, 19 червня 2023 року, 20 червня 2023 року, 21 червня 2023 року,22 червня 2023 року, 23 червня 2023 року, 24 червня 2023 року, 01 липня 2023 року, 02 липня 2023 року, 03 липня 2023 року, 08 липня 2023 року, 09 липня 2023 року, 10 липня 2023 року, 11 липня 2023 року, 12 липня 2023 року, 13 липня 2023 року, 18 липня 2023 року, 19 липня 2023 року, 20 липня 2023 року, 21 липня 2023 року, 22 липня 2023 року, 23 липня 2023 року, 29 липня 2023 року, 30 липня 2023 року, 31 липня 2023 року, 01 серпня 2023 року, 02 серпня 2023 року в 2-ій піхотній роті виконував бойові завдання. Ці завдання позивач виконував на підставі відповідних бойових розпоряджень командира 3 отбр, на які міститься посилання в зазначених копіях витягів із журналу бойових дій за спірний період.
Отримавши копії витягів із журналу бойових дій за спірний період, суд апеляційної інстанції не досліджував копії відповідних розпоряджень, на підставі яких позивач в окреслені вище дні виконував бойові завдання, не з`ясовував того, які саме бойові завдання виконував військовослужбовець ОСОБА_1 у ці дні та чи належать вони до переліку бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких передбачена виплата у підвищеному до 100 000 грн розмірі.
Не зважив суд апеляційної інстанції і на обставини невиконання військовою частиною НОМЕР_1 в іншій частині вимог ухвали від 21 березня 2024 року, в тому числі в частині надання відповідачем інформації щодо місця перебування позивача та виду виконуваних ним бойових завдань у період з 01 січня 2023 року по 04 серпня 2023 року. При цьому слід зазначити, що військова частина НОМЕР_1 не заперечувала можливість їх (цих та інших витребуваних доказів) надання, посилаючись лише на необхідність надання їй для цього додаткового часу.
Оскільки суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, належної правової оцінки доказам та обставинам, що можуть вплинути на правильність вирішення цієї справи не надали, Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на викладене Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі №560/15702/23 скасувати.
Справу №560/15702/23 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Хмельницького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов