ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2025 року
м. Київ
справа №560/1787/23
адміністративне провадження №№К/990/6781/24, К/990/2833/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНДЛЕКС УА» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Хмельницької митниці на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (постановлені в складі колегії суддів: головуючого судді: Ватаманюка Р. В., суддів: Капустинського М. М., Сапальвої Т. В.) у справі № 560/1787/23
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «БАНДЛЕКС УА» (далі - ТОВ «БАНДЛЕКС УА») звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000055/2 від 12.08.2022, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000667 від 12.08.2022.
2. Обґрунтовуючи вимоги зазначав, що позивачем до митного оформлення було надано електронну митну декларацію №UA400040/2022/026958 щодо ряду товарів, зокрема одягу та аксесуарів світових брендів, фактурна вартість яких визначена на рівні 33964,64 доларів США. Митна вартість була задекларована позивачем за першим методом, відповідно до ціни контракту. За результатами перевірки наданих декларантом документів митним органом було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. Підставами прийняття спірних актів були сумніви митного органу щодо задекларованої митної вартості товарів, з огляду на що відповідач провів коригування митної вартості, визначивши її на рівні 62819,51 EUR. З метою розмитнення товару позивач подав нову митну декларацію, а також додаткові документи, які, втім, не були у повному обсязі враховані відповідачем. Позивач не погоджується з підставами спірних актів, оскільки вважає, що наданими митному органу документами повністю підтверджені усі числові складові митної вартості товару, доведені обставини придбання, формування ціни, перевезення, а також інші суттєві обставини, які б могли впливати на прийняття рішення. Також зазначає, що відповідачу був наданий експертний висновок, який підтвердив фактурну вартість товару та наявність відповідних знижок на товар, який є "стоком".
ІІ. Рішення судів першої, апеляційної і касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
3.1. Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення декларантом не були надані документи, які містили відомості щодо складових митної вартості товару, зокрема завантаження, що суперечило умовам поставки. Також не були надані передбачені частиною 4 статті 53 МК України документи: виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляція).
4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "БАНДЛЕКС УА" задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.
4.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000055/2 від 12 серпня 2022 року, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000667 від 12 серпня 2022 року.
4.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що надані позивачем документи підтверджують ціну товару 33964,64 євро та його оплату в повному розмірі. Указані обставини дозволяли встановити митну вартість товарів за основним методом, а саме за ціною договору, тому у відповідача не було правових підстав застосовувати інші методи для визначення митної вартості товару.
5. Додатковою постановою від 14 листопада 2023 року заяву представника ТОВ «БАНДЛЕКС УА» - адвоката Кононенко Олени Сергіївни про стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу задоволено частково.
5.1. Стягнуто з Хмельницької митниці на користь ТОВ «БАНДЛЕКС УА» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000 грн. У задоволенні заяви в іншій частині - відмовлено.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Відповідач, не погодившись з постановою апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2021 року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року - залишити без змін.
6.1. Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6.2. Відповідач наголошує, що митним органом було максимально використано технічні можливості створити запит таким чином, щоб результати пошуку порівнюваних товарів найбільше відповідали оцінюваним товарам. Під час виконання митних процедур контролю посадовою особою Хмельницької митниці були опрацьовані подані товаросупровідні документи та встановлено, що подані декларантом документи були недостатніми та у своїй сукупності не спростовували сумнів щодо правильності визначення митної вартості, а також декларантом не надано таких додаткових документів, які б підтверджували б включення до митної вартості усіх складових, передбачених частиною 10 статті 58 МК України.
6.3. Хмельницька митниця зауважує, що висновок суду апеляційної інстанції про надання позивачем усіх наявних та достатніх документів, передбачених МК України, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість, не підтверджений матеріалами справи.
6.4 Підставою касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у поєднанні з частинами другою і третьою статті 353 КАС України.
6.5. У касаційній скарзі на додаткову постанову відповідач просить скасувати додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та повернути справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, або ж ухвалити нове рішення у цій частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, зменшивши до 5000,00 грн.
6.6. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що апеляційний суд у цій справі не урахував указані у клопотанні Хмельницької митниці правові позиції Верховного Суду та аргументи відповідача щодо фактичних обставин справи, у зв`язку з чим розмір витрат на правничу допомогу є таким, що не відповідає критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин цієї справи (адже не підтверджено відповідними доказами) та не співмірний із складністю цієї категорії справи (про визнання протиправним та скасування 1-го рішення про коригування митної вартості) з урахуванням фактичних її обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів, величезну кількість судової практики з цього питання у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також ураховуючи те, що нормативна база, яка регулює вказане питання фактично зосереджена в декількох статтях Митного кодексу України (розділ ІІІ МК України), що не потребувало великих затрат часу для адвоката на підготовку процесуальних документів.
6.7. Окрім цього, наполягає на тому, що апеляційний суд не розглянув клопотання щодо зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та не дав правову оцінку аргументам, вказаним у цьому клопотанні, яке було подано відповідачем в останній день строку, встановленого судом для його подання, що призвело до порушення норм процесуального права , а саме: права учасника справи брати участь у судових засіданнях.
6.8. Зазначає, що відповідачем відразу після отримання ухвали було подано клопотання про участь у призначеному на 14.11.2023 судовому засіданні у режимі відео конференції, що свідчило про намір відповідача надати відповідні пояснення та заперечення.
7. Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційні скарги, що не перешкоджає подальшому розгляду.
8. 19 лютого 2024 року справа № 560/1787/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. 16 листопада 2020 між Take Off(Продавець) та ТОВ «Банделекс УА» (Покупець) був укладений контракт №2020/16/11, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті згідно з інвойсами для подальшого перепродажу іншим особам, вказаним у інвойсах. Товари постачаються партіями. Асортимент, кількість, ціна, країна походження, місце поставки, умови поставки товару визначаються відповідно до Інкотермс-2020 у інвойсах постачальника.
9.1. 11 серпня 2022 позивачем через посередника в сфері митних послуг подано для митного оформлення електронну митну декларацію №UA400040/2022/026958, у якій було задекларовано вантаж одягу та різних груп аксесуарів нових, виробництва світових брендів фактурною вартістю 33964,64 долари США. Митну вартість було заявлено за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД).
9.2. До ЕМД декларантом були надані рахунок-фактура від 29.07.2022 №INVIT/2022/1166; автотранспортна накладна (CMR) LDI/OUT/00347; декларація про походження товару №INVIT/2022/1164 від 29.07.2022; довідка про транспорті витрати № 117 від 08.08.2022; контракт №2020/16/11 від 16.11.2020; додаткова угода до контракту № 1 від 11.02.2022; договір транспортного експедирування №24/11/2020 від 09.11.2020; договір на транспортно-експедиційні послуги №29/07/22 від 29.07.2022; договір про надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 04.08.2022; договір№23/11/2020 від 09.11.2020; експортна декларація країни відправлення 22ITQ3J010033919E2.
9.3. Посадовою особою митниці, яка здійснювала митне оформлення за вищезазначеною ЕМД, під час опрацювання документів було виявлене генерування відповідною автоматизованою системою ризиків у сфері митного оформлення, у тому числі за напрямком перевірки поданих товаросупровідних / товаротранспортних документів та контролю правильності визначення вартості, а саме:
103-2 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних, документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих. документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»: Товар(и) № 1, 2, З, 4, 5, 6, 7, 8, 9,10,11,12,13, 14,15, 16, 17, 18, 19, 20,21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.
105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (106 - 108). 3дійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на навантаження, розвантаження, оброблення. Сума таких витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на страхування. Частка таких витрат нижча порівняно з мінімальними витратами по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Товар (и) № 1-115 це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.
106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (106.108). 3дійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
9.4. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 11.08.2022 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості товарів заявлених декларантом, оскільки рівень митної вартості був значно нижчий ніж рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями (у тому числі товарів торгової марки, яка була заявлена декларантом до митного оформлення у цій партії).
9.5. Під час вивчення та аналізу товаросупровідних документів, поданих декларантом до митного оформлення, посадовою особою Хмельницької митниці було встановлено, що задекларований позивачем товар переміщується за зовнішньоекономічною операцією, де контрагентом є суб`єкт господарської діяльності з Республіки Мальта - Take Off LTD. Експортер товарів Take Off LTD є засновником імпортера ТОВ "Бандлекс УА", частка статутного внеску у який становить 100%, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Бандлекс УА".
9.6. Також митним органом встановлено, що подані до митного оформлення документи містять окремі розбіжності, зокрема: номер рахунку-фактури, зазначений у копії декларації країни відправлення не відповідає номеру рахунку-фактури, поданому до митного оформлення. Так, до митного оформлення було подано інвойс (рахунок - фактуру) №INVIT/2022/1166 від 29.07.2022, про що відповідно зазначено в графі 44 МД № UА 400040/2022/026958 від 11.08.2022. У той же час у графі 44 митної декларації країни відправлення (MRN:22ІТQ3J010033919Е2) зазначено: №380-МТ-2022-INVIT/2022/1166-1; Y922;02YY- ІТ-04102850288.
9.7. У поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення (MRN:22ІТQ3J010033919Е2 графа 31) відсутній заявлений до митного оформлення товар - «взуття», при цьому вага та вартість товару відповідає вказаному у інвойсі, що вказувало на те, що надана перевізником експортна митна декларація від 09.08.2022 не ідентифікувала партію товару.
9.8. Також митним органом було виявлено, що включення в ціну вартості товару навантаження на транспортний засіб вантажоперевізників не відповідає правилам тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС 2020 згідно з умовами поставки. Так, пунктом 1.2 Контракту №2020/16/11 від 16.11.2020 передбачено, що умови поставки відповідно до Інкотермс-2020 вказуються в інвойсах Постачальника. Пунктом 3.1 вказаного Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах «EXW» (населений пункт, вказаний в інвойсі) або «FCA» (населений пункт, вказаний в інвойсі) або «DAP» (місце призначення, вказане в інвойсі) або «СРТ» (місце призначення, вказане в інвойсі) відповідно до тлумачення Інкотермс 2020.
9.9. У поданих до митного оформлення інвойсах зазначено «Incoterms: EXW Santa Palomba», аналогічна інформація зазначена у графі 20 поданої до митного оформлення МД №UA400040/2022/026958 від 11.08.2022. Це означає, що на покупця покладаються всі витрати і ризики з транспортування товару прямо від складу/фабрики продавця до місця призначення. Натомість, п. 2.1 Контракту визначено, що в ціну товару включено, у тому числі, вартість «навантаження на транспортний засіб вантажоперевізників», що не відповідає правилам тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2020, згідно з якими оплата за постачання (в т.ч. за навантаження) за заявленими у цьому ж контракті умовами поставки «EXW» здійснюється покупцем, отже не включається в ціну товару, визначену продавцем.
10. З огляду на зазначені у документах відомості митний орган установив, що твердження позивача про те, що ні комісійна, ні брокерська винагорода іноземним компаніям за цією поставкою не сплачувалась, оскільки послуги за межами митної території України для ТОВ «БАНДЕЛЕКС УА» не надавались жодним суб`єктом господарювання, не відповідає дійсності, так як товар поставлявся згідно з умовами «EXW: Santa Palomba».
10.1. Митним органом було також виявлено, що подані до митного оформлення документи не містять відомості про письмове узгодження зазначеної у товаросупровідних документах інформації. Так, п. 3.2 Контракту №2020/16/11 від 16.11.2020 передбачено, що на кожну поставку товару Продавець оформляє комплект товаросупровідних документів, підписаних уповноваженою особою і завірених печаткою, у який входить інвойс (рахунок-фактура), пакувальний лист; транспортна накладна CMR (крім поставок на умовах EXW). Відповідно до Контракту вся інформація у товаросупровідних документах по кожній поставці повинна бути попередньо (до відвантаження) в письмовій формі узгоджена з Покупцем. Відвантажувальні (товаросупровідні) документи у обов`язковому порядку повинні містити номер і дату документа, посилання на номер і дату відповідного контракту. Всупереч цьому, поданий до митного оформлення інвойс (рахунок - фактура) не містив посилання на зовнішньоекономічний контракт. Крім того, у ньому була відсутня інформація щодо юридичної або приватної особи, якій буде здійснено подальший продаж товару, як це передбачено пунктом 1.1 Контракту №2020/16/11 від 16.11.2020.
10.2. До митного оформлення на дату прийняття рішення про коригування митної вартості товарів не було надано заяву та рахунок на перевезення, передбачені договором транспортного експедирування.
10.3. Також митний орган установив, що умови оплати, визначені зовнішньо - економічним договором (контрактом) не відповідають умовам, визначеним в інвойсі. Так, у пункті 5.2 Контракту №2020/16/11 від 16.11.2020 передбачено: « 100% оплата протягом 90 днів з дати виставлення інвойсу». У інвойсі від 29.07.2022 №INVIT/2022/1166 (на останній сторінці), поданому до митного оформлення, зазначено: «Термін оплати: 120 днів».
V. Оцінка Верховного Суду
11. Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, Суд виходить з такого.
12. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
13. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Згідно зі ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.
15. Статтею 52 МК України декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
16. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 кодексу зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
17. Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст. 53 МК України; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор".
18. Згідно з главою 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, серед іншого, такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація отримана з мережі Інтернет.
19. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
20. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
21. Згідно ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
22. Статтею 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених МК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених МК України, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Вимоги до змісту рішення про коригування заявленої митної вартості товарів містить ст. 55 МК України.
23. Згідно з ч. 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо Декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 МК України;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 МК України.
У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою (частина 19 статті 58 МК України).
24. Згідно з ч. 20 статті 58 МК України порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини 18 статті 58 Митного кодексу України, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватись замість вартості операцій з оцінюваними товарами. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України).
25. Відповідно до ч. 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
26. Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
27. Згідно з ч. 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
28. Якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ст. 64 МК України).
29. Згідно з матеріалами справи, 11.08.2022 позивачем через посередника в сфері митних послу подано для митного оформлення електронну митну декларацію №UA400040/2022/026958, у якій було задекларовано вантаж одягу та різних груп аксесуарів нових, виробництва світових брендів фактурною вартістю 33964,64 долари США. Митну вартість було заявлено за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД).
30. Виходячи з того, що подані разом з митною декларацією документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили розбіжності, Хмельницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000055/2 від 12.08.2022 та на підставі прийнятого рішення видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000667.
31. Проте колегія суддів ураховує доводи позивача про те, що митним органом не обґрунтовано на підставі якої саме митної декларації скореговано конкретну митну вартість по кожному товару. Хмельницькою митницею не здійснено обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованого митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо здійснених коригувань. Також відповідачем не зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, фактурну вартість, країну та час імпорту в Україну, виробника, маршрут транспортування та інші комерційні умови поставки.
32. Указане свідчить про порушення митним органом вимог до змісту рішення про коригування заявленої митної вартості товарів встановлених ст. 55 МК України.
33. Зокрема, ч. 2 ст. 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
34. Частиною 3 ст. 55 МК України визначено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
35. Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598. Відповідно до абзаців 4 та 5 правил заповнення графи 33 визначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
36. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
37. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
38. Аналогічне правозастосування викладене у постановах від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19, від 08 лютого 2020 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.
39. Отже, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
40. Колегія суддів зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
41. Позивач доводячи свою позицію, у тому числі, зазначав, що митна вартість митним органом була піднята лише на частину товарів (63 з 115 товарів).
42. Позиція відповідача полягає у тому, що коригування митної вартості інших товарів не здійснювалось, оскільки у митного органу на час митного оформлення, не було інформації про митне оформлення подібних товарів за вищим рівнем митної вартості.
43. У цьому випадку Верховний Суд погоджується з судом першої інстанції, що позивачем надавався однаковий пакет документів для всіх товарів, при цьому за результатами митного оформлення митний орган дійшов різних висновків: для однієї частини товарів - документи підтверджують заявлену митну вартість, визначену за першим методом (за ціною договору), а для іншої частини товарів - не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
44. Крім того відповідачем указано про те, що надані позивачем у апеляційній скарзі розрахунки у табличному вигляді щодо рівня митної вартості, до якого піднято митну вартість, не відповідають фактичним обставинам справи, проте відповідачем не наведено розрахунку рівня митної вартості, яким керувався митний орган при прийнятті оскаржуваних рішень.
45. Також відповідачем зазначалося про те, що задекларовані товари переміщувались за зовнішньоекономічним договором від 16.11.2020, згідно якого контрагентом є суб`єкт господарської діяльності з Республіки Мальта - Take Off LTD. Експортер товарів Take Off LTD є засновником імпортера ТОВ «Бандлекс УА», частка статутного внеску у який становить 100%, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Бандлекс УА». Тобто суб`єкти даної зовнішньоекономічної операції є пов`язаними між собою особами, що в свою чергу може мати вплив на заявлену декларантом митну вартість товарі.
46. Натомість відповідачем не надано жодних доказів впливу вказаних обставин на заявлену позивачем вартість товару. Твердження про те, що така обставина може мати вплив на заявлену декларантом митну вартість товарів є припущенням митного органу, яке не підтверджується жодними доказами.
47. Разом з тим з матеріалів справи убачається, що 29.07.2022 продавцем виставлений рахунок фактура №INVIT/2022/1166, за яким мало бути поставлено одяг та аксесуари за ціною 33964,65 євро. Позивач сплатив вказану у рахунку-фактурі суму, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №8 від 14.10.2022 та платіжним дорученням в іноземній валюті №10 від 04.01.2023.
48. Указані обставини також підтверджуються експортною декларацією країни-відправлення, яку було надано митному органу при здійсненні митного оформлення.
49. Крім того позивачем долучено до ЕМД, зокрема: автотранспортна накладна (CMR) LDI/OUT/00347; декларація про походження товару №INVIT/2022/1164 від 29.07.2022; довідка про транспорті витрати № 117 від 08.08.2022; контракт №2020/16/11 від 16.11.2020; додаткова угода до контракту № 1 від 11.02.2022; договір транспортного експедирування №24/11/2020 від 09.11.2020; договір на транспортно-експедиційні послуги №29/07/22 від 29.07.2022; договір про надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 04.08.2022; договір №23/11/2020 від 09.11.2020; експортна декларація країни відправлення 22ITQ3J010033919E2.
50. Отже Верховний Суд уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що надані позивачем документи підтверджують ціну товару 33964,64 євро та його оплату в повному розмірі.
51. Наведені обставини дозволяли встановити митну вартість товарів за основним методом, а саме за ціною договору, тому у відповідача не було правових підстав застосовувати інші методи для визначення митної вартості товару.
52. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. При цьому, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, а тому визначення відповідачем митної вартості товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача про коригування митної вартості товарів.
53. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судами не встановлено.
54. Фактично доводи щодо підстав касаційного оскарження стосуються переоцінки доказів, тобто відповідач не згодний з оцінкою доказів судом апеляційної інстанції, про що свідчить зміст касаційної скарги. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
55. У контексті оцінки доводів касаційних скарг Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
56. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд уважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
57. Мотивуючи вимоги касаційної скарги на додаткову постанову, відповідач, зокрема, посилається на порушення судом норм процесуального права. Звертає увагу на те, що стягнута сума витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеною, необґрунтованою та непропорційною відповідно до предмета спору, складності адміністративної справи та витраченого часу під час вирішення спору в суді.
58. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
59. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
60. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
61. Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
62. У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
63. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
64. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
65. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
66. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
67. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
68. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
69. Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
70. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
71. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
72. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
73. Повертаючись до обставин справи слід зазначити, що представником позивача в підсистемі «Електронний суд» 04 листопада 2023 року (зареєстровано в суді 06 листопада 2023 року) сформовано заяву про компенсацію судових витрат пов`язаних з розглядом справи, які підтверджуються: ордером серії АІ №1422273 від 10.07.2023, рахунком-фактурою від 06.02.2023 №06/02/23, Актом наданих послуг від 24.05.2023, випискою про рух коштів за рахунком Адвокатського бюро «Олени Кононенко» від 10.02.2023, додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги №30/01/23 від 30.01.2023.
74. Також в матеріалах справи наявний договір №30/01/23 про надання правової допомоги від 30.01.2023. Згідно Акту наданих послуг від 24.05.2023 адвокатом надано такі послуги: здійснення представництва інтересів у суді, а саме: підготовка та подання позовної заяви, письмового підтвердження, клопотання про витребування доказів, заяви щодо зміни позовних вимог в частині зазначення коду ЄДРПОУ відповідача, відповіді на відзив, заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання про приєднання доказів по справі (Адвокатського запиту та листа Державної митної служби України), вартість послуг складає 50 000 грн.
75. Дослідивши та проаналізувавши зміст поданих платником документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, та їх обсягом, у зв`язку з чим заявлені позивачем витрати на правничу допомогу зменшив до 25 000 грн.
76. Позивачем здійснений судом апеляційної інстанції розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката не оспорюється, натомість відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів, як і не зазначено об`єктивних обставин, які б спростували співмірність стягнутих судових витрат із обсягом виконаних адвокатом у цій справі робіт.
77. Стосовно доводів митного органу, що відмовляючи у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ухвалою 14 листопада 2023 року та ухвалюючи додаткову постанову у цей же день, суд апеляційної інстанції порушив його право на подання до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
78. Відповідач звертає увагу суду, що судове засідання з розгляду заяви було призначено на 14.11.2023 о 09:40, при цьому ухвала апеляційного суду про відмову у задоволенні клопотання Хмельницької митниці надійшла в електронний кабінет Хмельницької митниці 15.11.2023 об 11:50 хв, тобто на наступний день після фактичного розгляду апеляційним судом заяви представника позивача про компенсацію судових витрат. Таким чином, Хмельницька митниця не була своєчасно, до початку розгляду заяви у судовому засіданні 14.11.2023 о 09:40, повідомлена про відмову у задоволенні клопотання про здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що позбавило можливості представника Хмельницької митниці прибути в інше місто з метою участі у розгляді заяви (при цьому, строк для подачі клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу також ще не закінчився, спливав 15.11.2023).
79. Верховний Суд з цього приводу зазначає, що відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
80. З матеріалів справи убачається, що ухвалу апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, якою призначено до розгляду заяву про компенсацію судових витрат на 14 листопада 2023 року, отримано в електронному кабінеті митного органу 09 листопада 2023 року. Заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції сформовано відповідачем через систему «Електронний суд» 10 листопада 2023 року.
81. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, а його неприбуття не перешкоджає розгляду заяви.
82. Також колегія суддів Верховного Суду вважає, що відповідач не був позбавлений права після отримання копії ухвали про призначення заяви до розгляду, враховуючи десятиденний строк розгляду відповідної заяви, направити до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
83. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
84. Таких підстав судом касаційної інстанції не встановлено.
85. Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам пунктів 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України.
86. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
87. Колегія суддів Верховного Суду, переглянувши постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційних скарг, перевіривши дотримання судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для їх задоволення, внаслідок чого скарги залишаються без задоволення, а судові рішення - без змін.
VI. Судові витрати
88. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
89. Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Хмельницької митниці - залишити без задоволення.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 560/1787/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко