ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року

м. Київ

справа №560/2836/22

адміністративне провадження № К/990/26111/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року (головуючий суддя: Біла Л.М., судді: Гонтарук В.М., Матохнюк Д.Б.) у справі № 560/2836/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2022 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо застосування при перерахунку з 01.04.2019 по рішенню Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі № 560/9938/21 на підставі довідки Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.07.2021 №ХС41905 пенсії у розмірі 77% суми грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 по рішенню Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі №560/9938/21 на підставі довідки Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.07.2021 №ХС41905 у розмірі 77% суми грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2022 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом звернення з заявою про поновлення строку і вказати поважні причини для його поновлення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача та визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року. Водночас, скаржнику запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали звернутись до суду з заявою про поновлення строку і вказати інші поважні причини для поновлення строку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі № 560/2836/22.

26 вересня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що реалізуючи право на оскарження судового рішення, передбаченого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) 01 січня 2022 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та доказами сплати судового збору через системи «Електронний Суд».

Водночас скаржником зазначено, що з Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ХІ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Строк дії воєнного стану продовжується, і запровадження воєнного стану є поважними причинами для поновлення процесуального строку. Електронна адреса головного управління Пенсійного фонду України "post@km.pfu.gov.ua" з початком запровадження воєнного стану з метою недопущення витоку персональних даних та несанкціонованого доступу до електронних баз та документообігу органів Пенсійного фонду України була переведена в режим часткового доступу розпорядниками доменного ім`я "gov.ua". Крім того, станом на 11 квітня 2022 року в системі "Електронний суд" зареєстровано більше 27 тисяч документів у справах, стороною в яких є головне управління. Щоденне надходження документів через систему "Електронний суд" розпочалося з 14 березня 2022 року та становить близько 400 в день (40 документів на спеціаліста), що об`єктивно унеможливлює їх оперативне опрацювання та створює дійсні істотні труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій та в деяких випадках призводить до порушення процесуальних термінів.

Позивач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 295 КАС України передбачено строки на апеляційне оскарження.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 11 квітня 2022 року в порядку письмового провадження, а його копія доставлена в електронний кабінет апелянта 12 квітня 2022 року.

Своєю чергою, з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 01 червня 2022 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2022 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху. Скаржнику наданий строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом звернення з заявою про поновлення строку і вказати поважні причини для його поновлення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача та визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року. Водночас, скаржнику запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали звернутись до суду з заявою про поновлення строку і вказати інші поважні причини для поновлення строку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі № 560/2836/22.

Судом апеляційної інстанції правильно зауважено, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Апелянт, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Також, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").

Водночас, колегія суддів враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

У рішенні від 08 листопада 2005 року по справі «Смірнова проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами частини 1 статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Щодо доводів скаржника, зазначених в касацій скарзі, Верховний Суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34 38 39 41-44 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Посилання відповідача на наявність значного навантаження на працівників пенсійного органу та обмеження роботи електронної адреси відповідача також є необґрунтованими через те, що наведене не свідчить про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року, оскільки відповідач не надав доказів того, що такі обставини існували безперервно з 12 квітня 2022 року по 01 червня 2022 року, не обґрунтовує яким саме чином такі обставини об`єктивно перешкодили вчасному поданню апеляційної скарги.

Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не наведено.

Отже, доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.М. Чиркін

Судді А.А. Єзеров

В.М. Шарапа