№ 560/3831/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2025 року

м. Київ

справа № 560/3831/19

адміністративне провадження № К/9901/27015/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Желєзного І.В., Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807"

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року (головуючий суддя - Салюк П.І.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року (головуючий суддя - Моніч Б.С., судді: Капустинський М.М., Сапальова Т.В.)

у справі № 560/3831/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807"

до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство «Шепетівське автотранспортне підприємство 16807» (далі - ПрАТ «Шепетівське АТП 16807», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області (далі - Шепетівське УДКСУ Хмельницької області, відповідач), у якому просило:

- визнати протиправними дії Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області у невиконанні Наказу Господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2019 року, виданого на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року у справі №924/391/19, які полягають у припиненні безспірного списання коштів з усіх рахунків УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації з 28 жовтня 2019 року, крім рахунка, відкритого для виконання Програми для забезпечення виконання рішень суду;

- зобов`язати Шепетівське управління Державної казначейської служби України Хмельницької області здійснювати безспірне списання (стягнення) коштів з усіх рахунків Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації на виконання Наказу Господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2019 року, виданого на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року у справі №924/391/19, крім платежів, зазначених в абзаці 2 п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з вересня 2019 року на виконанні у відповідача перебуває Наказ № 924/391/19 від 27 серпня 2019 року про примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року, згідно з яким з УПСЗН Шепетівської РДА на користь Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" стягнуто 1577024,03 грн. заборгованості з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та 23655,31 грн. відшкодування судового збору. 31 жовтня 2019 року на адресу ПрАТ "Шепетівське АТП 16807" надійшов інформаційний лист Шепетівського УДКСУ Хмельницької області №01-25/291, де зазначено, що у зв`язку з прийняттям Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2019 - 2020 роки, затвердженої рішенням сесії Шепетівської районної ради 23 жовтня 2019 року №1/44-2019, кошти з боржника "будуть стягуватись з вищезазначеної програми в межах бюджетного фінансування".

Вважаючи дії відповідача по розблокуванню рахунків УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації, які Шепетівське УДКСУ розпочало з 28 жовтня 2019 року, протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству, ПрАТ "Шепетівське АТП 16807" звернулось до суду з цим позовом.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що у цьому випадку стягнення коштів за судовим наказом здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків державного органу - боржника.

Вказаний спосіб відповідає вимогам абзацу 1 пункту 25, абзацам 1, 2 пункту 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.

При виконанні рішення суду у даній справі Шепетівське управління Державної казначейської служби України Хмельницької області обмежене відповідними бюджетними призначеннями державного органу та коштами, передбаченими програмою для забезпечення виконання рішень суду, тому відсутні підстави вважати, що відповідачем у цій справі вчинені протиправні дії.

Відповідач не наділений контрольними повноваженнями щодо прийняття, погодження та затвердження бюджетних програм та зобов`язаний відповідно до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, здійснювати безспірне списання коштів на виконання наказу Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/391/19 виключно за рахунок коштів, передбачених управлінню соціального захисту Шепетівської районної державної адміністрації за рахунок Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2019-2020 роки.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень). Рух в касаційній інстанції.

У касаційній скарзі ПрАТ «Шепетівське автотранспортне підприємство 16807», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає п. 3 ч. 4 ст. 328 КА України, відповідно до якого судами неправильно застосовано норму матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування п. 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок №845).

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що відповідач здійснює безспірне списання коштів з боржника за відповідною програмою, яка передбачала кошти на її виконання на 2019 рік - 2000,00 грн, на 2020 рік - 1000,00 грн. Отже, як зазначає скаржник, заборгованість за виконавчим документом (1577024,03 грн) не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, що згідно п. 29 Порядку №845 тягне за собою повернення стягувачу виконавчого документу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Шепетівське УДКСУ всупереч п. 29 Порядку №845 не повертає виконавчий документ стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби. Хоча має це зробити, адже боржник - Управління соцзахисту Шепетівської райдержадміністрації надало органу казначейства документи, які підтверджують, що заборгованість за виконавчим документом не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою.

Більше того, бюджетна програма була прийнята після того як виконавчий документ був прийнятий Шепетівським УДКСУ для безспірного списання коштів, а тому не може бути підставою для її застосування по виконанню даного наказу господарського суду.

Також скаржник посилається на п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України у взаємозв`язку з п. 2 ч. 2 ст. 353 КАС України та зазначає, що суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Скаржник зазначає, що відповідно пункту 4 частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2020 рік ця сума становить - 1 051 000, 00 грн).

Оскільки у цій справі оскаржується рішення Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області, який є суб`єктом владних повноважень, на підставі якого не виконується Наказ Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року № 924/391/19 щодо стягнення з УСЗН Шепетівської райдержадміністрації 1 577 024, 03 грн заборгованості з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та 23 655, 31 грн відшкодування судового збору, то вказана справа не могла бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якій останній, заперечуючи проти касаційної скарги, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідач вказує на те, що Управління соцзахисту не зверталось до Шепетівського казначейства з інформацією про те, що заборгованість згідно наказу Господарського суду Хмельницької області по справі №924/391/19 не відповідає заходам бюджетної програми.

Згідно з програмою для забезпечення виконання рішень суду на 2019-2020 роки, затвердженої рішенням Шепетівської районної ради від 23 жовтня 2019 року №1/44-2019, заходами програми є, зокрема, погашення заборгованості за судовими рішеннями про стягнення коштів, боржниками по яких є райдержадміністрація та її структурні підрозділи.

Управління соцзахисту є розпорядником, а не одержувачем бюджетних коштів, а тому заборгованість, яка виникла згідно наказу Господарського суду Хмельницької області по справі №924/391/19, відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року з підстав, передбачених пунктами 3,4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку) призначено склад колегії суддів: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Желєзний І.В., Кашпур О.В.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи у порядку письмового провадження на 07 березня 2025 року.

ІІ. УСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, 27 серпня 2019 року на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року видано Наказ №924/391/19 про примусове виконання рішення про стягнення з Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" 1577024,03 грн. заборгованості з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та 23655,31 грн. відшкодування судового збору.

02 вересня 2019 року ПрАТ "Шепетівське АТП 16807" направило Наказ Господарського суду для примусового виконання до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області, який надійшов відповідачу 03 вересня 2019 року.

04 вересня 2019 року боржник повідомив відповідача, що безспірне списання коштів за судовим рішенням по справі оплати заборгованості за пільговий проїзд окремих категорій громадян на користь ПрАТ «Шепетівське АТП 16807» здійснювати за р/р 35412072001602 КПКВ 0813033 КЕКВ 2610.

03 жовтня 2019 року відповідач надіслав до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації вимогу, в якій повідомляв про необхідність вжиття заходів, спрямованих на виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2019 року у справі №924/391/19.

23 жовтня 2019 року Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації листом №04-2584 повідомило відповідача, що на виконання наказу Господарського суду Хмельницької області №924/391/19 направлено лист до Шепетівської районної державної адміністрації щодо виділення коштів для погашення вищезазначеної заборгованості.

Рішенням сесії районної ради від 23 жовтня 2019 року №1/44-2019 затверджено Програму для забезпечення виконання рішень суду на 2019-2020 роки.

На виконання даної Програми на 2019 рік передбачено кошти в сумі 2000 грн.

31 жовтня 2019 року Шепетівське управління Державної казначейської служби України Хмельницької області листом №01-25/291 повідомило ПрАТ "Шепетівське АТП 16807" про те, що у зв`язку з прийняттям Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2019 - 2020 роки, затвердженої рішенням сесії Шепетівської районної ради 23 жовтня 2019 року №1/44-2019, кошти з боржника будуть стягуватись з вищезазначеної програми в межах бюджетного фінансування.

01 листопада 2019 року відповідачем за рахунок Програми Управління соцзахисту стягнуто на користь ПрАТ "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" 2000,00 грн.

13 листопада 2019 року ПрАТ "Шепетівське АТП 16807" звернулось з листом №490 до Шепетівського УДКСУ щодо отримання інформації про правомірність дій останнього.

15 листопада 2019 року листом №01-25/331 Шепетівське УДКСУ повідомило позивача, що в п.25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (зі змінами), зазначено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. Тому з 28 жовтня 2019 року управлінням казначейства приймаються на проплату платіжні доручення Управління соціального захисту населення по всіх рахунках, крім рахунка, відкритого для виконання Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2019-2020 роки, по якому проводиться стягнення.

08 листопада 2019 року на адресу відповідача надійшов лист Управління соцзахисту №04-2755 про направлення листа до Шепетівської районної державної адміністрації щодо виділення коштів для погашення вищезазначеної заборгованості.

Відповідно до п. 5.2 рішення сесії Шепетівської районної ради Хмельницької області від 06 грудня 2019 року №6/46-2019, на виконання Програми передбачено кошти в сумі 10000,00 грн.

12 грудня 2019 року Шепетівським Казначейством за рахунок Програми Управління соцзахисту стягнуто на користь ПрАТ "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" 10000,00 грн.

Відповідно до п. 4.3 Рішення сесії Шепетівської районної Ради Хмельницької області від 21 лютого 2020 року №1848-2020 "Про внесення змін до районного бюджету на 2020 рік", на виконання Програми передбачено на 2020 рік кошти в сумі 10000,00 грн.

26 лютого 2020 року Шепетівським Казначейством за рахунок Програми Управління соцзахисту стягнуто на користь ПрАТ "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" 10000,00 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлює Закон України від 05 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901- VI).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Відповідно до положень ст.3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.1).

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей (ч.4).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з п. 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Відповідно до п. 25 Порядку №845, безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:

- за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;

- із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;

- поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки за виплати сум компенсаційних виплат);

- за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

- з рахунків із спеціальним режимом використання;

- за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;

- у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішення суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Відповідно до п. 29 Порядку, у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Відповідно до п. 30 Порядку, на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Згідно з п. 31 Порядку №845, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.

Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

За змістом п. 33 Порядку № 845 у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

Відповідно до пп.1 п.47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з п.48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215 (далі - Положення № 215)

Відповідно до пункту 1 Положення, Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд міністра фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

IV.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Предметом розгляду цієї справи є незгода позивача з діями відповідача щодо невиконання Наказу Господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2019 року, виданого на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року у справі №924/391/19, які полягають у припиненні безспірного списання коштів з усіх рахунків УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації з 28 жовтня 2019 року, крім рахунка, відкритого для виконання Програми для забезпечення виконання рішень суду.

Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо пункту 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Зі змісту рішень судів попередніх інстанцій убачається, що ні суди, ні відповідач фактично не спростовують наявності у позивача права на виконання ухваленого відносно нього судового рішення, що перебуває на виконанні в органах Казначейства, однак обґрунтовують неможливість виконання наказу господарського суду відсутністю бюджетних коштів.

Разом з тим, аналізуючи вказане вище законодавство, убачається, що Україна гарантує виконання будь-яких рішень суду майнового характеру, боржником за яким є державний орган (орган місцевого самоврядування) шляхом проведення безумовного списання з рахунків такого органу коштів, в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, а у випадку відсутності у державного органа - боржника коштів на рахунках - шляхом списання коштів з Державного бюджету України, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, обов`язковість судових рішень гарантується статтею 129-1 Конституції України, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у сукупності з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Остання у силу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами при розгляді справ як джерело права.

У пункті 40 рішення ЄСПЛ «Hornsby v. Greece» (Горнсбі проти Греції) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.

Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень.

Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

У пункті 41 цього ж рішення ЄСПЛ зазначив, що вказані принципи набувають навіть більшої ваги в контексті адміністративного провадження при розгляді спору, результат якого має вирішальне значення для цивільних прав сторони. Ефективний захист сторони у такому судовому процесі та відновлення законності передбачають, що адміністративні органи зобов`язані виконати рішення цього суду. У зв`язку з цим Суд зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

ЄСПЛ також зазначив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року; у справі «Дубенко проти України» від 11 січня 2005 року; у справі «Козачек проти України» від 7 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України», № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі «Крищук проти України», № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та є практикою, несумісною з положеннями Конвенції.

Згідно рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх як частину своїх посадових обов`язків. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію верховенства права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 03 вересня 2019 року у відповідача на виконанні знаходиться наказ Господарського суду Хмельницької області №924/391/19 від 27 серпня 2019 року, згідно з яким стягується з УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації на користь ПрАТ «Шепетівське АТП 16807» 1577024,03 грн заборгованості з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та 23 655, 31 грн відшкодування судового збору.

Позивач уважає протиправними дії Шепетівського УДКСУ, які полягають у припиненні з 28 жовтня 2019 року безспірного списання коштів з усіх рахунків УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації, крім рахунка, відкритого для виконання Програми для забезпечення виконання рішень суду.

Суд зауважує, що згідно з усталеним підходом, який знайшов своє відображення у судових рішеннях суду касаційної інстанції у справах з подібним предметом спору, де стороною є органи Держказначейства, перед тим, як констатувати факт протиправної бездіяльності (протиправних дій) органа Держказначейства у правовідносинах, які виникають у зв`язку з виконанням судових рішень, за якими боржником є державний орган, необхідно з`ясувати, чи вжило Казначейство у межах своїх повноважень усі залежні від нього дії (ухвалило рішення), спрямовані на те, щоб сплатити кошти за судовим рішенням, а також чи були для цього об`єктивні підстави та можливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2019 року відповідачем направлено УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації вимогу щодо вжиття заходів, направлених на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2019 року.

23 жовтня 2019 року УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації повідомлено відповідача про вжиті заходи, а також про затвердження рішенням сесії Шепетівської районної ради від 23 жовтня 2019 року №1/44-2019 Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2019-2020 роки.

Відповідно до заяви УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації від 23 жовтня 2020 року відповідачем відкрито УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації рахунок для забезпечення виконання Програми.

Листом від 24 жовтня 2019 року УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації повідомило відповідача про те, що безспірне списання коштів за судовим рішенням по справі оплати заборгованості з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на користь ПрАТ «Шепетівське АТП 16807» необхідно здійснювати відповідно до Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2019 -2020 роки та вказало номер рахунку, з якого проводити стягнення.

Відповідно до п. 25 Порядку №845 відповідач з 03 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року проводив платежі за усіма рахунками боржника тільки за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.

У силу п. 25 Порядку №845 у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень судів безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовується лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Судами встановлено, що відповідно до п. 25 Шепетівське УДКСУ з 24 жовтня 2019 року проводить безспірне списання коштів згідно з наказом Господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2019 року по справі № 924/391/19 з рахунку Управління соцзахисту відкритого на виконання бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду на 2019-2020 роки.

01 листопада 2019 року Шепетівським Казначейством за рахунок Програми Управління соцзахисту стягнуто на користь ПАТ "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" 2000,00 грн.

08 листопада 2019 року на адресу Шепетівського Казначейства надійшов лист Управління соцзахисту №04-2755 про направлення листа до Шепетівської районної державної адміністрації щодо виділення коштів для погашення вище зазначеної заборгованості.

12 грудня 2019 року Шепетівським Казначейством за рахунок Програми Управління соцзахисту стягнуто на користь ПАТ "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" 10000,00 грн.

26 лютого 2020 року Шепетівським Казначейством за рахунок Програми Управління соцзахисту стягнуто на користь ПАТ "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" 10000,00 грн.

Отже, зазначене свідчить про те, що у спірному випадку стягнення коштів за наказом здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання з рахунків державного органу - боржника.

Що стосується доводів касаційної скарги, то відповідно до п. 29 Порядку №845 якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, пердбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, однак Казначейство повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Водочас, розділом 3 «Заходи Програми» Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2019-2020 роки, затвердженої рішенням Шепетівської районної ради від 23 жовтня 2019 року №1/44-2019, передбачено погашення заборгованості за судовими рішеннями про стягнення коштів боржниками, по яких є райдержадміністрація та її структурні підрозділи (п. 1), що свідчить про відповідність заборгованості за наказом №924/391/19 заходам, передбаченим бюджетною програмою.

При цьому, УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації не зверталось до відповідача з повідомленням, що заборгованість за наказом Господарського суду Хмельницької області №924/391/19 не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які його зобов`язали виконувати, та не надавало документи на підтвердження цього, що свідчить про відсутність правових підстав, передбачених абз. 2 п. 29 Порядку №845, для повернення відповідачем виконавчого документу (наказу №924/391/19) позивачу для стягнення заборгованості через органи виконавчої служби.

Колегія суддів зауважує, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов`язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Суд погоджується з тим, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню.

Водночас, необхідно зауважити, що сам факт невиплати позивачу коштів за судовим рішенням, без з`ясування усіх обставин, які це зумовили, не є достатньою підставою вважати, що відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Подібна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №688/4324/16-а, від 06 листопада 2019 року у справі №803/1449/16, від 29 квітня 2024 року у справі №380/4698/20.

Суд касаційної інстанції відхиляє також доводи касаційної скарги в частині помилкового віднесення цієї справи до категорій справ незначної складності та неможливості розгляду її у порядку спрощеного позовного провадження, з огляду на таке.

Спір у цій справі є спором з приводу незгоди позивача з діями відповідача щодо невиконання Наказу Господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2019 року, виданого на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року у справі №924/391/19, які полягають у припиненні безспірного списання коштів з усіх рахунків УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації з 28 жовтня 2019 року, крім рахунка, відкритого для виконання Програми для забезпечення виконання рішень суду.

Підпунктом 2) частини 2 статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Тобто, розгляд у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а може бути такою підставою за умови, коли це унеможливило встановлення фактичних обставин справи.

Частиною четвертою статті 12 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено виключний перелік справ у спорах, які розглядаються за правилами загального позовного провадження. Такими є справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів позивача, колегія суддів уважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).

За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.

З огляду на предмет спору, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності та відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Усі інші доводи позивача Суд відхиляє, оскільки вони стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, належним чином установивши фактичні обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року - залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді І.В. Желєзний

О.В. Кашпур