ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2020 року

Київ

справа №560/523/19

адміністративне провадження №К/9901/7195/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду у складі судді Петричкович А.І. від 19 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мацького Є.М., Сушка О.О., Залімського І.Г. від 20 лютого 2020 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 14 травня 2019 року позов задовольнив частково:

визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року;

визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з 88% до 84%;

зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 згідно з довідкою Апеляційного суду Хмельницької області від 03 серпня 2018 року за № 06-177/18 за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з 88% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказаним судовим рішенням також встановлено судовий контроль за виконанням цього рішення у спосіб зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі № 560/523/19 протягом 30 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили.

18 листопада 2019 року до суду першої інстанції від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов звіт № 27189/08 від 15 листопада 2019 року про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення від 14 травня 2019 року у справі № 560/523/19, Хмельницький окружний адміністративний суд поклав на відповідача в цій справі обов`язок як щодо перерахунку пенсії позивача за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року та з 01 січня 2019 року, так і щодо її виплати. Суд першої інстанції також встановив судовий контроль за виконанням рішення та зобов`язав відповідача протягом 30 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили подати звіт про його виконання.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року набрало законної сили 18 жовтня 2019 року.

18 листопада 2019 року відповідач надав звіт до суду першої інстанції про виконання рішення суду, в якому зазначено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року виконано в повному обсязі.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 19 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, визнав поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт про виконання рішення суду за № 27189/08 від 15 листопада 2019 року у справі № 560/523/19 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі. Накладено штраф у розмірі 38420,00 грн на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 .

Половину штрафу (50%) у розмірі 19210,00 грн стягнуто на користь ОСОБА_1 .

Половину штрафу (50%) у розмірі 19210,00 грн стягнуто на користь Державного бюджету України.

Суди першої та апеляційної інстанцій при винесенні цього рішення виходили з того, що відповідач понад місяць (з 18 жовтня 2019 року по 05 грудня 2019 року) у порушення вимог частини першої статті 370 КАС України не виконував рішення суду. Звіт про виконання рішення суду за № 27189/08 від 15 листопада 2019 року не свідчить про виконання судового рішення повною мірою, що є підставою для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у встановленому розмірі.

Встановивши, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року виконано не в повному обсязі та з затримкою на один місяць, оскільки фактична виплата частини перерахованої суми пенсії здійснена 05 грудня 2019 року, а решта суми залишається невиплаченою, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про непідтвердження виконання судового рішення поданим звітом від 18 листопада 2018 року та наклали штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області за невиконання цього рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою визнати поданий звіт № 27189/08 від 15 листопада 2019 року таким, що підтверджує виконання рішення суду в повному обсязі.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вжило всіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, зокрема: здійснено перерахунок довічного грошового забезпечення судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з 88% від заробітку за відповідні періоди; включено рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року в Реєстр судових рішень, виконання яких буде проведено у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року; визначено розмір доплати, що підлягає виплаті - 33594,08 грн; фактично виплачена позивачу профінансована частина доплати до пенсії в сумі 5284,18 грн та повідомлено позивача про розмір доплати, який буде виплачений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 - 28309,90 грн. У зв`язку з цим скаржник вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для накладення на керівника управління штрафу необґрунтованими.

Скаржник також звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що рішення, прийняте 07 листопада 2019 року про перерахунок ОСОБА_1 розміру пенсії з 01 лютого 2019 року, виходячи із 84% від заробітку, обумовлено недопущенням переплати пенсії. З метою уточнення інформації про належну суму виплати за цей період 25 листопада 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направило до Пенсійного фонду України запит. Не отримавши відповідь на цей запит, відповідач 05 грудня 2019 року прийняв рішення про перерахунок суми пенсії, виходячи з 88% заробітку за період з 01 лютого 2019 року.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому зазначається, що суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про непідтвердження виконання судового рішення, яке набуло законної сили, та наклали штраф за невиконання цього рішення; просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 13 березня 2020 року.

Верховний Суд ухвалою від 17 березня 2020 року відкрив касаційне провадження у справі № 560/523/19, витребував матеріали адміністративної справи та надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Скаржником подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 07 листопада 2019 року вирішило перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2018 року, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 88%.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 968200885661, дата-час розрахунку 07 лютого 2019 року 10:26, ОСОБА_1 перераховано розмір пенсії з 01 січня 2019 року, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 88%.

Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 968200885661, дата-час розрахунку 07 листопада 2019 року 10:31, ОСОБА_1 перераховано розмір пенсії з 01 лютого 2019 року, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 84%.

Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 968200885661, дата-час розрахунку 05 грудня 2019 року 19:13, ОСОБА_1 перераховано розмір пенсії з 01 лютого 2019 року, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 88%.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 968200885661, дата-час розрахунку 05 грудня 2019 року 19:17, ОСОБА_1 перераховано розмір пенсії з 18 жовтня 2019 року, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 88%.

Відповідно до розрахунку доплати довічного грошового утримання суддів згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року, за період з 01 лютого 2018 року по 31 грудня 2019 року, ОСОБА_1 визначено розмір доплати, що підлягає до виплати - 5284,18 грн, та розмір доплати, який буде виплачений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 - 28309,90 грн.

Згідно з Витягом з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, до реєстру внесена інформація про рішення суду у справі № 560/523/19. Період нарахованої пенсії на виконання рішення суду з 01 лютого 2018 року по 17 жовтня 2019 року.

Відповідно до довідки № 41672/04 від 11 грудня 2019 року на виконання рішення суду 11 грудня 2019 року профінансовано виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 в сумі 5284,18 грн за період з 18 жовтня 2019 року по 31 грудня 2019 року, яка надалі буде зарахована на поточний рахунок.

Згідно з листом № 42346/03 від 16 грудня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 05 грудня 2019 року прийняло рішення на виконання рішення суду у справі № 560/523/19 про перерахунок ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року з розрахунку 88% від грошового забезпечення судді та з цього дня це рішення суду включено в Реєстр судових рішень, виконання яких буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Зазначеним вимогам процесуального закону та правовим позиціям практики органів судової влади ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року відповідають не повністю. Таким чином, викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Зокрема, в постанові від 3 квітня 2019 року у справі №820/4261/18 Верховний Суд встановив необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. У зв`язку з цим, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору мають дослідити характер правовідносин, що виникли між сторонами та звертати увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення. Порушенням норм процесуального права є незастосування спеціальних правових норм, передбачених у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, практики правозастосування, що складалася з приводу спорів цієї категорії, зокрема й суду касаційної інстанції, колегія суддів частково погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, щодо визнання поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області звіту про виконання рішення суду № 27189/08 від 15 листопада 2019 року у справі № 560/523/19 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на момент розгляду судами першої та апеляційної інстанцій поданого відповідачем звіту повної виплати перерахованої суми довічного грошового утримання судді у відставці здійснено не було.

Водночас стосовно наявності правових підстав для накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року колегія суддів вважає висновок судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України коштом Державного бюджету України.

Згідно зі статтями 23 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктами 4, 5 Порядку № 649 передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:

документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;

копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;

розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій та довічного грошового утримання судді у відставці за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Головне управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області здійснило перерахунок довічного грошового забезпечення судді у відставці, виходячи з 88% від заробітку за відповідні періоди; рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року включено до Реєстру судових рішень, виконання яких буде проведено у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року; визначено розмір доплати, що підлягає до виплати - 33594,08 грн; фактично виплачено позивачу профінансовано виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 в сумі 5284,18 грн та повідомлено позивача про розмір доплати, який буде виплачений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, - 28309,90 грн.

Таким чином, відповідач в особі керівника Головного управління вжив конкретні заходи з метою виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року.

Фактична невиплата нарахованих 28309,90 грн зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду у Хмельницькій області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18.

Колегія суддів враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи Верховний Суд не вбачає наявності таких підстав.

Суд також зазначає, що стаття 113 Конституції України встановлює, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.

Приписи статті 117 Конституції України визначають, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови та розпорядження.

Отже, Порядок № 649, розроблений та затверджений Кабінетом Міністрів України на виконання своїх конституційних повноважень для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, є обов`язковим для виконання всіма органами та посадовими особами, включаючи органи Пенсійного фонду України.

Зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, дотримуючись Порядку № 649, колегія суддів доходить до висновку про передчасність застосування судами попередніх інстанцій до начальника Головного управління штрафу за несвоєчасне виконання судового рішення.

Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково й ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року на момент подання відповідачем звіту від 18 листопада 2019 року виконано не в повному обсязі, що свідчить про обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в частині визнання поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіту від 15 листопада 2019 року таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі.

У зв`язку з цим, колегія суддів на підставі частини першої статті 382 КАС України вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області слід задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області, в іншій частині судові рішення залишити без змін; встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 382 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року скасувати в частині накладення штрафу в розмірі 38420,00 грн на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Заярнюк Ольгу Сергіївну.

Встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року.

Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання даної постанови до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 560/523/19.

В іншій частині ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко