ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2025 року
м. Київ
справа №560/5370/24
адміністративне провадження № К/990/36355/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Коваленко Н.В.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 (суддя Шевчук О.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Курка О. П., суддів Сторчака В.Ю., Граб Л.С.)
у справі № 560/5370/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії по втраті годувальника з обмеженням максимального розміру у 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність з 20.03.2024;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 20.03.2024 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже проведених виплат.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
3. У травні 2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати розрахунок пенсії по втраті годувальника.
4. З відповіді позивачка довідалась, що її пенсія по втраті годувальника складає 41721,38 грн, однак її розмір обмежено максимальним відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і складає 23610,00 грн (10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність станом на 01.01.2023).
5. У березні 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 20.03.2024, покликаючись на Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-рп(ІІ)/2024.
6. У квітні 2024 року відповідач повідомив про відмову у перерахунку з 20.03.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром, покликаючись на те, що Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-рп(ІІ)/2024 винесене щодо конкретної особи, виконується з урахуванням особливостей її пенсійного забезпечення, а тому його не може бути застосовано до позивачки.
7. Позивачка з відмовою не погодилася, звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. Позивачка вважає, що має право на відновлення порушених прав шляхом зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії з 20.03.2024 без обмеження її максимальним розміром на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-рп(ІІ)/2024.
9. Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024, позов задоволено.
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що ч. 7 ст. 43 Закону №3668-VI, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а тому відсутні підстави для обмеження пенсії максимальним розміром.
12. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у касаційній скарзі просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
13. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, наведені у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 01.10.2019 у справі № 804/3646/18, від 21.12.2019 у справі № 663/574/17, згідно яких суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень.
Відповідач зауважив, що позивачу призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак суди при вирішенні спору застосували нерелевантні до спірних правовідносин положення ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
14. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2024 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
15. Позивачка у відзиві заперечує проти задоволення касаційної скарги. Покликається на те, що з 20.03.2024 - дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 2-р(ІІ)/2024 стаття 67 Закону № 796-ХІІ не містить норми про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, як втратили працездатність, так само, як і припис статті 2 Закону № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-ХІІ, зі змінами, оскільки їх визнано неконституційними.
Тому з 20.03.2024 позивачка має право на проведення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
17. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. У касаційній скарзі скаржник покликається на те, що суди при вирішенні спору застосували нерелевантні до спірних правовідносин положення ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
19. Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ).
20. Згідно зі статтею 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, (максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
21. Разом з тим, частиною третьою статті 67 Закону №796-XII унормовано, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
22. Конституційний Суд України у Рішенні №2-р(ІІ)/2024 дійшов висновку, що припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII є такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
23. У пункті 2 резолютивної частини вказаного рішення зазначено, що означені приписи Закону №3668-VI та Закону № 796-XII втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.
24. За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічну за змістом норму містить також стаття 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».
25. Позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 20 березня 2024 року - дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024.
26. Відповідач, відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, зазначив, що Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 було ухвалене щодо конкретної особи, виконується з урахуванням особливостей її пенсійного забезпечення, а тому, на думку відповідача, не може бути застосоване до пенсійного забезпечення позивачки.
27. Такі висновки відповідача є помилковими, оскільки Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на всій території України. Зазначене Рішення поширюється і на позивачку, оскільки її пенсія по втраті годувальника була призначена відповідно до Закону № 796-XII, положення якого передбачають застосування обмеження максимальним розміром пенсії, що визнано неконституційним.
28. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог, однак при цьому помилково застосували положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який не регулює спірні правовідносини. Пенсія по втраті годувальника позивачці була призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, суб`єктний склад та підстава для призначення пенсії різні: Закон №?796-XII регулює права постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (у т.ч. у разі смерті годувальника), натомість Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» стосується осіб, які проходили військову службу, або членів їхніх сімей щодо військового пенсійного забезпечення, що не є релевантним у цій справі. У зв`язку з цим мотивувальну частину судових рішень слід змінити.
29. Щодо врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, наведені у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 01.10.2019 у справі №804/3646/18, від 21.12.2019 у справі № 663/574/17, то колегія суддів звертає увагу на те, що такі висновки є нерелевантними до спірних правовідносин, оскільки прийняті за інших обставин у справі, іншого змісту правовідносин та регулюються іншими нормативно-правовими актами.
30. Зокрема, у постанові Верховного Суду у справі № 754/14898/15-а предметом спору було призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Правовідносини у цій справі регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».
31. У справі №804/3646/18 спір стосувався призначення пенсії за віком з урахуванням заробітної плати для обчислення пенсії, військової служби, стажу зазначеного у трудовій книжці, як непрацюючому пенсіонеру. Правовідносини у цій справі регулювалися Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
32. У справі № 663/574/17 спір виник щодо скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком та зобов`язання відповідача здійснити запити щодо одержання відсутніх для призначення пенсії документів, призначити і виплачувати пенсію за віком. Правовідносини у цій справі регулювалися Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
33. Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
34. Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають зміні в частині мотивів задоволення позовних вимог, а в іншій частині залишенню без змін.
Керуючись статтями 341 345 351 356 КАС України, Верховний Суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 560/5370/24 змінити. Викласти мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 560/5370/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя Н.В. Коваленко