ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року

м. Київ

справа № 560/678/24

адміністративне провадження № К/990/36037/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Гриціва М.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №560/678/24

за позовом ОСОБА_1 до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (далі - 5 державний пожежно-рятувальний загін) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником Дзундзею Ю.Р.,

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Курка О.П., суддів: Граб Л.С., Сторчака В.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 15.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність 5 державного пожежно-рятувального загону щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту;

зобов`язати 5 державний пожежно-рятувальний загін здійснити перерахунок та доплату йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з урахуванням індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 5 державний пожежно-рятувальний загін протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при обрахунку розміру одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, на яку він має право відповідно до положень статті 118 Кодексу цивільного захисту України у редакції, чинній на час звернення до суду (далі - КЦЗ України). Такі дії відповідача призвели до виплати одноразової грошової допомоги у меншому розмірі, що є протиправним, а тому така виплата підлягає перерахунку.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 23.04.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 .

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.08.2024 скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

3. 22.09.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, позивач просить скасувати оскаржувану постанову та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

4. Верховний Суд ухвалою від 07.10.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. У відзиві на касаційну скаргу 5 державний пожежно-рятувальний загін просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 проходив службу у 24 Державному пожежно-рятувальному пості Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (правонаступником якого є 5 державний пожежно-рятувальний загін). Наказом від 08.06.2018 №282 позивача звільнено із служби цивільного захисту.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 в справі №560/10221/22, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 :

визнано протиправними дії 5 державного пожежно-рятувального загону щодо неврахування січня 2008 року як базового місяця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

зобов`язано 5 державний пожежно-рятувальний загін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з врахуванням виплачених сум;

визнано протиправною бездіяльність 5 державного пожежно-рятувального загону щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 08.06.2018;

зобов`язано 5 державний пожежно-рятувальний загін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.06.2018 - з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078.

7. Позивач вважає, що на підставі зазначеного вище судового рішення відповідач протиправно не здійснив перерахунок одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з урахуванням розміру індексації грошового забезпечення, як складової місячного грошового забезпечення з якого здійснюється обрахунок зазначеної одноразової допомоги, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення з якого обчислюється одноразова грошова допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про неможливість індексації одноразової грошової допомоги, виплаченої на підставі статті 118 КЦЗ України, оскільки вказана допомога має разовий характер і не включена ані Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошовий доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ), ані Порядком № 1078 до виплат, які підлягають індексації.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

9. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що предметом спору між сторонами у цій справі є питання субсидіарного застосовування положень спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті) та врахування розміру індексації грошового забезпечення як складової місячного грошового забезпечення з якого здійснюється обрахунок одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Проте, суд апеляційної інстанції не з`ясував до чого зводяться спірні правовідносини, а відповідно надав правову оцінку правовідносинам щодо проведення / непроведення індексації одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Позивач таких вимог не заявляв та не вимагав провести індексацію одноразової грошової допомоги, тому просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу 5 державний пожежно-рятувальний загін, зокрема, зазначив, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, а не з проіндексованого грошового забезпечення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

11. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

13. Згідно статті 101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

14. Відповідно до статті 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

15. Згідно статті 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

16. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 та абзацу 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» чинної на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 908), грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

17. Предметом спору в цій справі є право позивача на одноразову грошову допомогу із урахуванням індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення як складової, з якого здійснюється обрахунок одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

18. Натомість апеляційний суд аналізуючи положення статті 118 КЦЗ України, Закону №1282-ХІІ, Порядку № 1078, дійшов висновку, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має разовий характер, а тому не підлягає індексації.

19. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження під час розгляду справи у Верховному Суді.

20. Таким чином, суд апеляційної інстанції не з`ясував змісту спірних правовідносин, мотивів звернення до суду з цим позовом, аргументів викладених позивачем в обґрунтування своєї позиції.

21. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

22. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини, надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову з урахуванням викладених у цій постанові висновків та правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

23. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин, ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим.

26. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

27. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

28. Оскільки порушення допущені судом апеляційної інстанцій, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 345 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №560/678/24 скасувати.

Справу №560/678/24 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

М.І. Гриців