№ 560/9742/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 липня 2023 року

справа № 560/9742/22

адміністративне провадження № К/990/21689/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СхідЗахід»

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року (суддя - Блонський В. К.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року (судді: Полотнянко Ю.П., Драчук Т. О., Смілянець Е. С.),

у справі №560/9742/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СхідЗахід»

до Головного управління ДПС у Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «СхідЗахід» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2022 року № 3794/22-01-07-06, яким Товариству нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків за експортною операцією по контракту № 18 від 16 листопада 2018 року з Premium Food LLC (Грузія) в сумі 573925 гривень 03 копійок, з мотивів безпідставності його прийняття.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

19 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства на зазначені судові рішення, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції.

03 липня 2023 року справа № 560/9742/22 надійшла до Верховного Суду.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій

Надаючи оцінку правовідносинам, відносно яких виник спір у цій справі, суди попередніх інстанцій погодились з висновками контролюючого органу щодо порушення позивачем граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів - 365 календарних днів за експортним контрактом, укладеним Товариством із Premium Food LLC (Грузія) про поставку останньому продукції, та визнали правомірним податкове повідомлення-рішення відповідача про нарахування пені.

Суди попередніх інстанцій не прийняли пояснення позивача та надані докази неправомірної поведінки директора підприємства контрагента Premium Food LLC (Грузія), який працював на вказаній посаді в період з 16 листопада 2018 року по 08 січня 2020 року, як обставину яку можна розцінювати як таку, що зобов`язує чи надає право контролюючому органу припинити чи зупинити нарахування пені при встановленні порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів.

За висновком судів, позивач не надав ні контролюючому органу, ні судам копії документів уповноважених установ, які б могли підтвердити настання обставин непереборної сили - форс-мажору. При цьому, суди визнали неналежними доказами обставин непереборної сили - форс-мажору: копії постанов парламенту Грузії, указів Президента Грузії, постанов уряду Грузії про встановлення надзвичайного стану на території Грузії з 21 березня 2020 року через COVID19.

Оцінюючи ухвалу Господарського суду Тернопільської області про закриття провадження у справі №921/553/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СхідЗахід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фуд» про стягнення 1 068 852,93 грн заборгованості, суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що ухвала про закриття провадження у справі могла б бути підставою для припинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів тільки якщо б нею було визначено одночасне зарахування грошових коштів на рахунки резидента (позивача) у банках України. Оскільки залишок коштів за контрактом не був зарахований покупцем-нерезидентом на рахунок Товариства, тобто не відбулося повного погашення боргу при постановленні судом ухвали про закриття провадження у справі, суди вважали, що таке рішення суду не можна вважати таким, що надає право позивачу на звільнення від нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів.

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) щодо правомірності поновлення контролюючим органом, нарахування пені за порушення граничних термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом на який ці терміни було зупинено, при наявності позитивного вирішення спору на користь резидента щодо стягнення заборгованості у вигляді укладення мирової угоди (що затверджується ухвалою суду). Окрім того, Товариство посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Позивач в касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували наявні об`єктивні обставини для задоволення в повному обсязі позовних вимог, а саме:

1. Позивач вжив усіх можливих дій задля погашення заборгованості з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фуд» (численні претензії, звернення про стягнення заборгованості, позовна заява про стягнення заборгованості, рішення Господарського суду про стягнення заборгованості).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Фуд» (боржник) у суді визнав позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості в повному обсязі (суму боргу) та почав погашення заборгованості під час провадження у Господарському суді Тернопільської області.

3. Наявні законні підстави для застосування форс-мажорних обставин внаслідок чого і утворилась заборгованість перед позивачем (розкрадання коштів Товариства та введення заборони здійснення діяльності на рівні Уряду Грузії через виникнення форс-мажору - карантинних обмежень). На підтвердження вищезазначених фактів щодо дії форс-мажорних обставин на території Грузії, від імені Товариства адвокатом Гнат Н. А. було направлено адвокатський запит до Торгово - промислової палати Грузії щодо підтвердження дії форс - мажорних обставин у зв`язку із поширенням пандемії коронавірусної хвороби СОVID 19, на території Грузії (зокрема за місцезнаходженням ТОВ «Преміум Фуд» - м. Тбілісі ) у період 2020 - 2022 років. Копія вказаного адвокатського запиту із доказами направлення на адресу Торгово - промислової палати Грузії була долучена до матеріалів справи у суді апеляційної інстанції. Додаткове підтвердження вказаних форс-мажорних обставин довідкою Торгово-промислової палати Грузії мало на меті повторно підтвердити наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності. Скаржник вважає, що отримання довідки Торгово-промислової палати Грузії про наявність дії форс - мажорних обставин протягом певних періодів додатково підтверджувало б правомірну позицію позивача та наявність підстав для звільнення від відповідальності на підставі частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції». Проте судом апеляційної інстанції неправомірно не було взято до уваги дане звернення та відхилене клопотання про відкладення розгляду справи задля отримання позивачем такої довідки.

4. Ухвала про закриття провадження по справі № 921/553/20, є одним із видів судових рішень, що є позитивним вирішенням спору на користь позивача, де визнано факт наявності заборгованості перед позивачем та зобов`язання по оплаті такої заборгованості з затвердженням графіку платежів. Також, таким рішенням суду, Товариство визнано стягувачем, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Фуд» боржником. Рішення суду набрало законної сили, та відбулось його повне виконання, тому вважаємо, що слід надавати перевагу не формі судового рішення («ухвала про закриття провадження по справі»), а саме його змісту, з якого випливає рішення про стягнення з боржника суми заборгованості.

Тобто, мирова угода укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «СхідЗахід» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Фуд», яка свідчить про намір повернути кошти, що підтверджується частковою виплатою заборгованості, не відповідає жодній із ознак, передбачених пунктом 5 статті 13 Закону № 2473-VIII, в якій дано виключний перелік обставин, за яких строк, встановлений цією нормою № 2473-VIII, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк був зупинений. Не містить жодної із ознак, передбачених пунктом 7 статті 13 Закону № 2473-VIII для обставин, за яких строк, встановлений відповідно до цієї статті Закону, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк був зупинений - адже ключовим критерієм тут виступає відсутність правових підстав для стягнення заборгованості із боржника. Той факт, що законодавець прямо не передбачає у статті 13 № 2473-VIII факт укладення мирової угоди, умови якої передбачають поетапну виплату заборгованості, є підставою для припинення нарахування пені, свідчить про необхідність застосування аналогії законодавства.

Позивач вважає, що оскільки припинення нарахування пені пов`язане із зверненням резидента за захистом порушеного нерезидентом права на отримання валютних цінностей, коштів згідно умов зовнішньоекономічного контракту, нарахування пені за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено, здійснюється тільки у разі прийняття судом негативного вирішення спору між резидентом і нерезидентом, тобто вирішення спору на користь відповідача. Таким чином припинення провадження у справі у зв`язку з добровільним визнанням позовних вимог є позитивним вирішенням спору на користь позивача.

Проте, суди першої та апеляційної інстанції не врахували та не надали належної правової оцінки викладеним доказам та фактам, що призвело до неправильного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Товариство просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №560/9742/22 від 13 квітня 2023 року та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/9742/22 від 02 грудня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

12 липня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив податкового органу на касаційну скаргу Товариства, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 16 листопада 2018 року Товариством укладено експортний контракт № 18 із Premium Food LLC (Грузія), предметом якого є передача у власність покупця м`ясної продукції виробництва Товариства.

Відповідно до пункту 5 контракту, валютою платежів є долари США, оплата здійснюється покупцем протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання товару на склад покупця на валютний рахунок продавця.

Згідно із пунктом 9 контракту, сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за цим контрактом, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили, а саме: пожару, паводку, землетрусу, війни (оголошеної чи не оголошеної), військових дій любого характеру, блокади, ембарго на експорт чи імпорт, заборонних дій державних органів влади любої із сторін, і якщо такі обставини безпосередньо вплинули на виконання цього контракту.

Належним доказом наявності вказаних обставин і їх продовжуваності будуть служити свідоцтва і документи установ, уповноважених підтверджувати випадки настання випадків які відносяться до форс-мажору.

Поставка товару покупцю відбулася на підставі митної декларації типу ЕК10 АА №403060/2019/002284 від 16 серпня 2019 року на суму 76108 доларів США, що еквівалентно сумі в розмірі 1 927 180,21 грн.

Граничний строк надходження валютної виручки в указаній сумі на валютний рахунок позивача - 14 серпня 2020 року.

12 листопада 2020 року, Господарський суд Тернопільської області постановив ухвалу про закриття провадження у справі № 921/553/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СхідЗахід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фуд» про стягнення боргу в сумі 1 068 852 грн.

Підставою для закриття провадження в справі стало укладення мирової угоди, яка відповідно до частин другої, третьої статті 193 Г ПК України є виконавчим документом, оскільки у разі невиконання мирової угоди ухвала суду про її затвердження може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань дотримання установлених Національним банком України строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по експортному Контракту № 18 від 16 листопада 2018 року за період з 16 листопада 2018 року по 31 грудня 2021 року, за результатами якої складено акт від 25 липня 2022 року № 2632/22-01-07-06/38687251 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СХІДЗАХІД» (ПН 38687251) з питання дотримання установлених НБУ строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по експортному Контракту № 18 від 16.11.2018 року за період з 16.11.2018 року по 31.12.2021 року» (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 2 статті 13 Закону № 2473-VIII, із врахуванням пункту 21 розділу II «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою правління НБУ від 02 лютого 2019 року № 5, щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту № 18 від 16 листопада 2018 року, укладеного із Premium Food LLC (Грузія).

Позивач подав заперечення б/н від 08 серпня 2022 року на акт перевірки, на яке Головне управління ДПС у Хмельницькій області листом від 23 серпня 2022 року № 2466/10/22-01-07-06-09 надало відповідь.

За наслідками перевірки Головним управління ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» № 3794/22-01-07-06 від 29 серпня 2022 року, яким Товариству нарахована пеня за порушення граничних строків розрахунків в сумі 573925 грн.

Правове регулювання

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Закон № 2473-VIII (набрав чинності з 07 липня 2018 року та введений в дію 07 лютого 2019 року) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої - восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України «Про Національний банк України», статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України «Про валюту і валютні операції», Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року, затвердило «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (далі - Положення № 5).

Це Положення відповідно до пункту 1 визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Висновки суду

Колегія суддів визнає безпідставними доводи касаційної скарги щодо наявності законних підстав звільнення від відповідальності на підставі частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» з огляду на дію форс-мажорних обставин. Зокрема, позивач вважає, що запровадження надзвичайного стану в Грузії в зв`язку із поширенням епідемії COVID19 та обмеження господарської діяльності підприємств, в тому числі ТОВ «Преміум Фуд», встановлених державою на законодавчому рівні, необхідно кваліфікувати як форс-мажорні обставини.

Суди попередніх інстанцій, відхиляючи аналогічні доводи позову та апеляційної скарги Товариства, дослідили умови експортного контракту № 18, укладеного позивачем із Premium Food LLC (Грузія), пунктом 9.1 якого визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за цим контрактом, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили, а саме: пожару, паводку, землетрусу, війни (оголошеної чи не оголошеної), військових дій любого характеру, блокади, ембарго на експорт чи імпорт, заборонних дій державних органів влади любої із сторін, і якщо такі обставини безпосередньо вплинули на виконання цього контракту.

Якщо зазначені вище обставини та їх наслідки будуть тривати більше одного місяця, то кожна із сторін має право анулювати Контракт частково або повністю, і в цьому випадку жодна із сторін не буде мати право вимагати від іншої сторони відшкодування можливих витрат (пункт 9.4 контракту).

За вимогами Закону № 2473-VIII підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Позивач не надав ні контролюючому органу, ні суду копії документів уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли як належні докази обставин непереборної сили копії постанов парламенту Грузії, указів Президента Грузії, постанов уряду Грузії про встановлення надзвичайного стану на території Грузії з 21 березня 2020 року через COVID19, що спричинило зупинення діяльності ТОВ «Преміум Фуд», оскільки нормативно-правові акти країни Грузія не є тими документами, які в силу статті 13 Закону № 2473-VIII мають підтвердити форс-мажор.

Колегія суддів Верховного Суду також визнає безпідставними доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для припинення нарахування пені у зв`язку з прийняттям Господарським судом Тернопільської області ухвали про закриття провадження у справі №921/553/20 та затвердження мирової угоди.

Абзацом другим частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII чітко визначено, що у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що у випадку затвердження господарським судом мирової угоди слід звертати увагу на зміст судового рішення, а не на процесуальну форму. При цьому, якщо на момент затвердження мирової угоди відбулось повне погашення боргу згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту (сплата коштів, виконання зобов`язань із поставки товарів, послуг тощо), то таке судове рішення за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовних вимог.

Проте, в даному випадку, у спірних правовідносинах ухвалою господарського суду від 12 листопада 2020 року затверджено мирову угоду, згідно якої заборгованість в сумі 27528 дол. США має бути оплачена Premium Food LLC в повному обсязі в строк - до 31 травня 2021 року. Отже, на час постановлення ухвали господарським судом не відбулось зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України на повну суму боргу. Останній платіж за експортним контрактом та мировою угодою проведено лише 29 червня 2021 року, а тому відсутні підстави для не нарахування пені з дня прийняття до розгляду заяви про стягнення з нерезидента заборгованості.

Суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дотримались норм процесуального права щодо повного встановлення обставин у справі, дослідженні і наданні оцінки доказам. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дотрималися норм процесуального права в частині дослідження і надання оцінки доказам, наявним в матеріалах справи. Переоцінка доказів та/або додаткова їх перевірка є неможливою на стадії касаційного перегляду відповідно до положень статті 341 КАС України.

Суди першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановили фактичні обставини справи та надали об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених учасниками справи, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства, рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення їх без змін.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СхідЗахід» залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року у справі №560/9742/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. Я. Олендер

В. В. Хохуляк