Постанова

Іменем України

03 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 564/2340/19

провадження № 61-8222св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Костопільське лісове господарство»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року в складі судді Левчук В. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року в складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Костопільське лісове господарство» (далі - ДП «Костопільський лісгосп») та просив визнати незаконними та скасувати наказ ДП «Костопільський лісгосп» № 133-к від 27 червня 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників», наказ ДП «Костопільський лісгосп» № 149-к від 22 липня 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників», наказ ДП «Костопільський лісгосп» № 174-к від 09 серпня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 » щодо звільнення його з посади лісничого Мидського лісництва; поновити його на посаді лісничого Мидського лісництва ДП «Костопільський лісгосп» з 09 серпня 2019 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 09 серпня 2019 року до дня ухвалення судом рішення у справі та стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, щоз 14 липня 1978 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем та з 10 липня 2013 року обіймав посаду лісничого Мидського лісництва Костопільського району.

Наказом ДП «Костопільський лісгосп» № 33-к від 27 червня 2019 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани з позбавленням премії на три місяці з дня винесення догани. Крім того, 22 липня 2019 року наказом ДП «Костопільський лісгосп» № 149-к йому оголошено догану та позбавлено премії на три місяці з дня винесення догани.

Наказом директора ДП «Костопільський лісгосп» № 174-к від 09 серпня 2019 року його звільнено з посади лісничого Мидського лісництва за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Вважав, що накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, є незаконними, прийняті з порушенням норм трудового законодавства та порушують його конституційні права на працю. Зокрема, посилався на неправильність проведення аудиту діяльності Мидського лісництва, відсутність подання до профспілкової організації про надання згоди на його звільнення та невідповідність виданих наказів нормам закону, оскільки в таких не конкретизовано, які саме посадові обов'язки він порушив, чи які порушення трудової дисципліни допустив.

Зазначав, що своїми діями відповідач завдав йому моральної шкоди, яка полягає в погіршенні відносин, втраті нормальних життєвих та професійних зв`язків, втрати віри в майбутнє, розмір якої оцінений ним у 10 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оспорювані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про його звільнення винесені відповідачем з дотриманням вимог трудового законодавства й доводи позивача цього не спростовують.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 822/838/17, від 14 січня 2019 року в справі № 344/9143/17, від 03 квітня 2019 року в справі № 520/3689/16-ц, від 12 лютого 2020 року в справі № 345/472/19, від 07 травня 2020 року в справі № 333/1839/19, від 08 квітня 2020 року в справі № 554/9453/15-ц та від 03 червня 2020 року в справі № 766/7760/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що оскаржувані накази № 33-к від 27 червня 2019 року та № 149-к від 22 липня 2019 року не містять суті, змісту та мотивів порушення ним трудової дисципліни, у вказаних наказах, як і в наказі № 188 від 12 липня 2019 року, не конкретизовано, які саме порушення він допустив, а тому помилкового вважали, що такі винесені відповідачем з дотриманням норм трудового законодавства.

Окрім цього суди не врахували, що подання відповідача до профспілкового комітету про надання згоди на його звільнення не містить обґрунтування підстав звільнення, а причини надання згоди в протоколі профспілкового комітету не обґрунтовані, а також не звернули уваги на те, що його було звільнено не за наступне порушення трудової дисципліни, а за сукупністю доган, які були йому оголошені, у зв`язку з чим безпідставно не задовольнили позов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

06 серпня 2021 року справа № 564/2340/19 надійшла до Верховного Суду.

Директор ДП «Костопільський лісгосп» Мелещук О. О. надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що 17 липня 1978 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду лісника Мащанського лісництва, а наказом № 534 від 10 липня 2013 року переведений на посаду лісничого Мидського лісництва.

Відповідно до посадової інструкції лісничого, затвердженої директором ДП «Костопільський лісгосп» Мелещуком О. О. , з якою позивач ознайомлений під підпис, лісничий належить до професійної групи «Керівники», є організатором всіх лісогосподарських та лісокультурних робіт. Лісничий здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва (пункт 2.1.); забезпечує виконання встановлених завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів (пункт 2.2.); організовує виконання лісокультурних та інших лісогосподарських робіт, заходів з охорони лісів від самовільних рубок, відведення лісосік (пункт 2.4.); координує роботу майстрів та інших служб (пункт 2.9.); проводить огляд місць рубок і заготовленої деревини та іншої продукції лісу (пункт 2.13); виконує завдання передбачені Положенням про державну лісову охорону (пункт 2.19); проводить виховну роботу в колективі та роботу з підвищення ділової кваліфікації працівників лісництва (пункт 2.24); забезпечує облік та звітність про виробничу діяльність лісництва, а також внесення поточних змін у матеріали лісовпорядкування та книги обліку лісового фонду (пункт 2.25).

На підставі наказу Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства від 05 червня 2019 року № 31 «Про проведення внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності ДП «Костопільський лісгосп» проведено аудит з питань раціонального використання лісових ресурсів, охорони та захисту лісів за період з 01 січня 2017 року по 01 червня 2019 року.

За результатами аудиту 27 червня 2019 року спеціалістами відділу економіки та внутрішнього аудиту Рівненського облуправління лісового та мисливського господарства складено аудиторський звіт, згідно з яким під час проведення оцінки діяльності ДП «Костопільський лісгосп» виявлено допущені лісничим ОСОБА_1 порушення посадових обов`язків, внаслідок яких підприємство зазнало матеріальних втрат на загальну суму 31 564, 28 грн, а саме через нераціональне розкряжування підприємство недоотримало 17 882 грн доходу; внаслідок незаконного рубання дерев сосни (сухостою) лісу заподіяно шкоду в розмірі 10 633, 96 грн; внаслідок недосягнення мети рубки підприємство понесло невиправдані витрати на суму 338, 40 грн; внаслідок незаконного рубання одного дерева сосни лісу заподіяно шкоду в сумі 2 709, 92 грн.

Наказом ДП «Костопільський лісгосп» від 27 червня 2019 року № 167 «Про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності» поряд з іншими питаннями вирішено, зокрема: за неналежне виконання посадових обов`язків, що призвело до виявлення ряду значних порушень в Мидському лісництві, вжити заходи щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності лісничого ОСОБА_1 .

Наказом ДП «Костопільський лісгосп» від 27 червня 2019 року № 133-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників» ОСОБА_1 , лісничому Мидського лісництва, оголошено догану та позбавлено його премії на три місяці з дня винесення догани. Підстава наказу: наказ по лісгоспу № 167 від 27 червня 2019 року, письмове пояснення ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року.

Згідно з наказом ДП «Костопільський лісгосп» від 12 липня 2019 року № 188 «Про стан виконання виробничої програми та використання лісосировинних ресурсів за 6 місяців 2019 року», за підсумками виконання виробничої програми червня та шести місяців поточного року відмічено незабезпечення окремими структурними підрозділами її виконання, зокрема за червень 2019 року по Мидському лісництву на суму 134 600 грн; допущено невиконання планів заготівлі та реалізації деревини згідно з аукціонними та прямими договорами, відмічена низька виконавча дисципліна по Мидському лісництву. За результатами виявленого, поряд з іншими питаннями, вирішено: за незадовільне виконання виробничої програми по заготівлі та реалізації деревини за червень 2019 року, виявлені упущення в роботі та неналежне виконання своїх посадових обов`язків, пов`язаних з організацією виробничо-господарської діяльності, притягнути до дисциплінарної відповідальності лісничого Мидського лісництва ОСОБА_1

19 липня 2019 року провідним інспектором з охорони праці ДП «Костопільський лісгосп» Іванюком В. А. подано доповідну записку на ім`я директора підприємства про те, що лісничим Мидського лісництва ОСОБА_1 не пройдено навчання з питань протипожежної безпеки та з питань охорони праці, які останній зобов`язаний проходити кожні три роки. Термін дії виданих ОСОБА_1 посвідчень про проходження навчання закінчились 27 лютого 2019 року.

22 липня 2019 року представниками ДП «Костопільський лісгосп» складено акт про відмову позивача від ознайомлення з наказом № 188 від 12 липня 2019 року.

Наказом ДП «Костопільський лісгосп» від 22 липня 2019 року № 149-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників» ОСОБА_1 , лісничому Мидського лісництва, оголошено догану, позбавивши премії на три місяці з дня винесення догани. Підстава наказу: наказ по лісгоспу № 188 від 12 липня 2019 року.

22 липня 2019 року представниками ДП «Костопільський лісгосп» складено акт про відмову позивача від ознайомлення з наказом № 149-к від 22 липня 2019 року.

23 липня 2019 року головним інженером ДП «Костопільський лісгосп» Кльопом О. О. на ім`я директора підприємства написано рапорт про те, що через байдуже ставлення лісничого Мидського лісництва ОСОБА_1 до своїх посадових обов`язків відбувся зрив відвантаження лісопродукції споживачам (покупцям) за договорами купівлі-продажу лісопродукції.

Відповідно до акта, складеного Державною екологічною інспекцією Поліського округу за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від № 598, в період з 01 по 12 липня 2019 року проведено планову перевірку ДП «Костопільський лісгосп», за результатами якої виявлені порушення в Мидському лісництві, а саме: 1) не забезпечується збереження підросту і не призначених для рубки дерев: в кварталі 8 виділ 44, було пошкоджено до ступеня неприпинення росту сироростучого дерева породи сосна, внаслідок чого заподіяно шкоду в розмірі 229, 46 грн; в кварталі 18 виділ 7(5), було пошкоджено до ступеня припинення росту сироростучих дерев породи дуб, внаслідок чого заподіяно шкоду в розмірі 585, 44 грн; в кварталі 19 виділ 3.1, було пошкоджено до ступеня неприпинення росту сироростучого дерева породи вільха, внаслідок чого заподіяно шкоду в розмірі 229, 46 грн; 2) під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт не здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема за межами лісосік: в кварталі 31 виділ 35 встановлена незаконна рубка сироростучого дерева породи сосна, внаслідок чого заподіяно шкоди в розмірі 1 542, 86 грн; в кварталі 14 виділ 9 було пошкоджено до ступеня неприпинення росту сироростучого дерева породи дуб, внаслідок чого заподіяно шкоди в розмірі 229, 46 грн.

Листом № 1138 від 23 липня 2019 року ДП «Костопільський лісгосп» просило первинну профспілкову організацію надати згоду на звільнення відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, лісничого Мидського лісництва ОСОБА_1 До подання додано наказ № 133-к від 27 червня 2019 року, наказ № 149-к від 22 липня 2019 року, акти про відмову від ознайомлення з наказами.

На засіданні первинної профспілкової організації ДП «Костопільський лісгосп» вирішено надати згоду на звільнення лісничого Мидського лісництва ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, що підтверджується протоколом № 48 від 31 липня 2019 року.

Наказом Державного підприємства «Костопільський лісгосп» від 09 серпня 2019 року № 174-к «Про звільнення ОСОБА_1 », звільнено ОСОБА_1 , лісничого Мидського лісництва, 09 серпня 2019 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення), на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Частиною першою статті 43-1 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У справах про поновлення на роботі особи, звільненої за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 148 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Відповідно до частини першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суди встановили, що оспорювані накази про притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності за змістом та формою не суперечать нормам трудового законодавства, у наказах зазначено час і місце, ким їх видано, кого вони стосуються, підстави їх видання і застосовані стягнення. Виявлені недоліки в роботі позивача входять до кола його посадових обов`язків. Аудит відповідача, проведений на підставі наказу Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства № 31 від 05 червня 2019 року «Про проведення внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності в ДП «Костопільське лісове господарство», проведений уповноваженим органом.

Таким чином, установивши, що ОСОБА_1 не виконував без поважних причин покладені на нього посадові обов`язки, у зв`язку з чим наказами відповідача, які відповідають вимогам закону, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, проте вжиті заходи не дали позитивних наслідків і позивач знову допустив невиконання своїх посадових обов`язків, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що звільнення відбулося з дотриманням норм трудового законодавства, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи позивача про порушення відповідачем порядку отримання згоди профспілкової організації на його звільнення колегія суддів не бере до уваги, оскільки з огляду на зміст статті 43-1 КЗпП України звільнення позивача з посади лісничого, яка згідно з його посадовою інструкцією належить до професійної групи «Керівники», допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 305/1001/18.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко