Постанова
Іменем України
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 568/484/21
провадження № 61-13390св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області,
заінтересована особа - Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дубенської районної державної (військової) адміністрації Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Хилевич С. В., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки проведення повного розрахунку при звільненні працівника.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 22 червня
2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 60 301,50 грн за період із 15 травня 2020 року
до 22 червня 2021 року. В іншій частині позову відмовлено.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про заміну боржника у справі № 568/484/21, зокрема: Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області на двох боржників: Дубенську районну державну адміністрацію Рівненської області, як основного боржника, та Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації, як субсидіарного боржника.
Заява обґрунтована тим, що згідно з розпорядженням Радивилівської районної державної адміністрації від 05 січня 2021 року № 1-к «Про реорганізацію структурних підрозділів Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області із статусом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання», Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації припиняється шляхом приєднання до відповідного структурного підрозділу Дубенської районної державної адміністрації - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дубенської районної державної адміністрації, що підтверджується відповідним передавальним актом.
Правонаступником відповідача визначено Відділ освіти, культури, молоді та спорту Дубенської райдержадміністрації, який є відокремленим структурним підрозділом Дубенської районної державної адміністрації та має статус юридичної особи публічного права з цивільною правоздатністю.
Проте Відділ освіти, культури, молоді та спорту Дубенської райдержадміністрації також перебуває у процесі припинення, а тому, у випадку закінчення процедури реорганізації двох юридичних осіб, правонаступником буде Дубенська районна державна адміністрація.
Вважає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що Дубенська районна державна адміністрація, як правонаступник Радивилівської районна державна адміністрація не може відповідати за борговими зобов`язаннями Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районна державна адміністрація.
Зазначає, що до Дубенської районної державної адміністрації, як правонаступника Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації перейшли всі права та обов`язки.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила замінити одного боржника Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації на двох боржників: основного - Дубенську районну державну адміністрацію та субсидіарного - Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації.
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 05 січня
2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що Дубенська районна державна адміністрація не
є правонаступником Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації та не відповідає за дії юридичних осіб публічного права, які перебувають у структурі Дубенської районної державної адміністрації.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 05 січня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про заміну боржника (сторони виконавчого провадження) задоволено. Замінено у цивільній справі № 568/484/21 боржника - Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області на двох боржників: основного - Дубенську районну державну адміністрацію Рівненської області та субсидіарного - Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що у випадку закінчення реорганізації двох юридичних осіб (Відділу освіти, культури, туризму, молоді
і спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області та Відділу освіти, культури, туризму, молоді і спорту Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області) Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області буде кінцевим правонаступником.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року Дубенська районна державна (військова) адміністрація Рівненської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги про заміну первісного боржника на Дубенську районну державну адміністрацію є безпідставними, оскільки відповідно до частини першої статті 176 ЦК України державна влада не відповідає за зобов`язаннями відокремлених структурних підрозділів публічного права у трудових відносинах. Отже, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносин.
Учасники справи своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Встановлені судами обставини
ОСОБА_1 працювала завідувачкою Бугаївського закладу дошкільної освіти «Дивосвіт» Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області.
Відповідно до наказу від 27 грудня 2019 року № 61-к, трудовий договір із
ОСОБА_1 припинено на підставі пункту 5 частини першої статті 36
КЗпП України - у зв`язку із переведенням працівника, за його згодою в іншу установу.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 22 червня
2021 року у справі № 568/484/21 з Відділу освіти, культури, туризму, молоді
і спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку
в сумі 60 301,50 грн (за період із 15 травня 2020 року до дня ухвалення рішення - 22 червня 2021 року).
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Дубенський район Рівненської області
у склад якого увійшла територія Радивилівської міської територіальної громади.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно
з постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих
в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою. Зокрема, реорганізовано Радивилівську райдержадміністрацію шляхом приєднання до Дубенської районної державної адміністрації.
Відповідно до пунктів 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня
2020 року № 1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються» Дубенська районна державна адміністрація є правонаступником повноважень прав та обов`язків Радивилівської районної державної адміністрації.
Розпорядженням голови Радивилівської районної державної адміністрації
від 05 січня 2021 року № 1-к «Про реорганізацію структурних підрозділів Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області із статутом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання», реорганізовано структурні підрозділи Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області із статусом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання до відповідних структурних підрозділів Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області.
Утворено комісію з реорганізації структурних підрозділів Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області із статусом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання.
Комісією з реорганізації Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області та відділом освіти, культури, молоді та спорту Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області, підписано акт приймання-передачі справ згідно
з номенклатурою Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації.
06 січня 2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування юридичної особи- Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області, в процесі припинення в результаті
її реорганізації.
Розпорядженням голови Дубенської районної державної адміністрації від 05 січня 2021 року № 1-к «Про затвердження структури та граничної чисельності працівників Дубенської районної державної адміністрації», припинено юридичну особу публічного права Відділ освіти, культури, молоді та спорту Дубенської районної державної адміністрації в результаті ліквідації.
12 січня 2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування юридичної особи - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дубенської районної державної адміністрації, в процесі припинення в результаті ліквідації.
Розпорядженням голови Дубенської районної державної адміністрації
від 11 березня 2021 року № 74 затверджено передавальний акт основних засобів, матеріальних цінностей, прав, обов`язків та зобов`язань структурних підрозділів Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області із статусом юридичних осіб публічного права, що припиняються шляхом приєднання до відповідних структурних підрозділів Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області.
Правове обґрунтування
Щодо створення та припинення юридичної особи
Відповідно до частин другої, третьої статті 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Статтею 7? Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що утворення та реорганізація районних державних адміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів України після прийняття Верховною Радою України рішення про утворення та ліквідацію районів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Під час реорганізації юридичних осіб - районних державних адміністрацій, їхніх структурних підрозділів не застосовуються положення законодавства щодо:
1) необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника
у зобов`язанні (переведення боргу);
2) права кредиторів вимагати у зв`язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов`язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;
3) неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
У разі здійснення реорганізації районних державних адміністрацій шляхом приєднання повноваження з управління справами таких юридичних осіб, забезпечення підготовки та прийняття районними державними адміністраціями, що припиняються, та їх посадовими особами рішень як суб`єктами владних повноважень з дня прийняття рішення про початок реорганізації здійснює голова районної державної адміністрації, до якої здійснюється приєднання інших юридичних осіб.
Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням Бюджетного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідні районні державні адміністрації, їхні структурні підрозділи, утворені як юридичні особи публічного права, реорганізуються в межах граничної чисельності, умов оплати праці працівників і норм витрат, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» структурні підрозділи районних державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним структурним підрозділам обласної державної адміністрації.
Частинами першою та п`ятою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Поняття реорганізація означає припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов`язків до правонаступника у порядку загального правонаступництва, тоді як правонаступником є юридична особа, до якої переходять всі права та обов`язки реорганізованої юридичної особи. Отже, в результаті реорганізації юридичної особи суб`єктивні права та обов`язки, котрі належали їй, стають правами та обов`язками нових чи оновлених утворень, котрі продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі, тобто наступає повне (універсальне) правонаступництво.
Отже, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) є не тільки однією з форм припинення господарської діяльності, а також однією із форм утворення суб`єкта господарювання. Це зумовлено тим, що внаслідок реорганізації, на відміну від ліквідації, припиняється лише сама юридична особа як така, а її діяльність триває, але вже не в колишній, яка існувала до реорганізації,
а в новій організаційно-правовій формі юридичної особи.
Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано
в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі
№ 296/443/16.
Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі
у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (частина перша статті 110 ЦК України); дані про рішення щодо припинення юридичної особи належать до відомостей, які вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв (пункт 27 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов`язки.
Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).
Поняття «правонаступництво юридичної особи», «правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи» і «процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі» мають різний зміст.
Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216
ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом
(частина перша статті 104, статті 106-109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (пункти 37-38, 40-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі
№ 910/5953/17).
Натомість правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди
є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони
у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження
№ 14-37цс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.
Щодо заміни сторони
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян
і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження
і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів
і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах,
у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі
у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Встановлено, що з січня 2021 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України та відповідного розпорядження Радивилівської районної державної адміністрації розпочато процедуру припинення Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області
в результаті його реорганізації та приєднання до відповідного структурного підрозділу Дубенської районної держадміністрації - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дубенської райдержадміністрації що підтверджується відповідним передавальним актом, затвердженим Дубенською районною державною адміністрацією.
Таке приєднання до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дубенської районної державної адміністрації відбулося після початку процедури його припинення шляхом ліквідації, без правонаступництва, що підтверджується відповідним записом внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Оскільки Відділ освіти, культури та спорту Дубенської районної державної адміністрації є структурним підрозділом Дубенської районної державної адміністрації, який утворений розпорядженням голови районної державної адміністрації і підпорядковується голові районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах своїх повноважень забезпечує виконання покладених на нього завдань, то все майно після завершення процедури ліквідації юридичної особи публічного права - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дубенської районної державної адміністрації буде передано Дубенській районній державній адміністрації, як органу, який прийняв рішення про його припинення (засновнику),
а процедура ліквідації може тривати довгий період часу, то у цьому випадку до останнього, як правонаступника, переходить обов`язок боржника, який повинен забезпечити завершення вирішення трудового спору, а саме виконання рішення про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки проведення повного розрахунку при звільненні працівника.
Верховний Суд погоджується, що оскільки Відділ освіти, культури, молоді та спорту Дубенської районної державної адміністрації ліквідується без правонаступництва, а відділ є структурним підрозділом Дубенської районної державної адміністрації, тобто органу, який прийняв рішення про припинення цієї юридичної особи публічного права, тому наявні підстави для задоволення заяви про заміну сторони у цій справі.
Підставою касаційного оскарження заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносин, оскільки відповідно до частини першої статті 176 ЦК України державна влада не відповідає за зобов`язаннями відокремлених структурних підрозділів публічного права у трудових відносинах.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судового рішення, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.
Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої
статті 389 ЦПК України заявник повинен обґрунтувати, у чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
Проте, як свідчить текст оскаржуваного рішення, апеляційним судом при ухваленні судового рішення взагалі не застосовано зазначеної у касаційній скарзі норми права, а саме: частини першої статті 176 ЦК України.
Верховний Суд погоджується, що положення частини першої статті 176 ЦК України, відповідно до якого держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом, не підлягають до застосування у цій справі, оскільки відділ не є відокремленим структурним підрозділом (філією, представництвом),
а відповідно до Положення про Відділ освіти, культури, молоді та спорту Дубенської районної державної адміністрації, затвердженого головою районної державної адміністрації, є неприбутковою установою, що входить до структури місцевої державної адміністрації, як структурний підрозділ, який безпосередньо підпорядковується голові місцевої адміністрації та у межах своїх повноважень забезпечує виконання покладених на нього завдань.
З урахуванням наведеного, безпідставним є посилання у касаційній скарзі на
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження.
Переглянувши у касаційному порядку судове рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені
в рішенні суду апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального чи процесуального права, тому касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дубенської районної державної (військової) адміністрації Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний