№ 569/14424/19 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 569/14424/19

провадження № 61-578св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

скаржник (стягувач) - акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Рівненського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області Балік Олексій Анатолійович,

боржник - ОСОБА_1 ,

представник боржника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року у складі колегії суддів Боймиструк С. В.,Ковальчук Н. М., Шимків С. С. у цивільній справі за скаргою акціонерного товариства «УкрСиббанк», особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Рівненського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області Балік Олексій Анатолійович, боржник ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст скарги

У липні 2019 року АТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з вищевказаною скаргою на дії державного виконавця в обґрунтування якої посилалось на те, що на примусовому виконанні у Рівненському районному відділі державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебувавало рішення Рівненського суду Рівненської області від 03 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь банка заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 100,77 доларів США, що еквівалентного 177 138,98 грн, виконавче провадження № 46802686.

У травні 2019 року представнику банку стало відомо, що виконавче провадження було закінчено 23 березня 2015 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав його фактичного виконання.

Рішення суду виконано не в повному обсязі, оскільки не було виконано у належний спосіб - не у доларах США, а у гривневому еквіваленті, тому для закінчення виконавчого провадження у державного виконавця не було підстав.

Посилаючись на вищевикладене скаржник просив:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області відносно закінчення виконавчого провадження № 46802686 по боржнику ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанову, винесену державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 23 березня 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 46802686 по боржнику ОСОБА_1 ;

- зобов`язати державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження по боржнику ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Рівненського міського суду від 27 травня 2020 року скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишено без розгляду.

Підставою залишення без розгляду скарги став пропуск скаржником встановленого законом 10-денного строку на подання скарги, а скаржником не було подано заяву про поновлення строку на подання скарги.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2020 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що представник скаржника - адвокат Захарчук Т. Є. особисто отримала відповідь Головного територіального управління юстиції у Рівненській області тільки 15 липня 2019 року, а відповідну скаргу до суду подала 24 липня 2019 року, тобто в установлений законом 10-ти денний строк.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2021 року представник ОСОБА_2 , діючий в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просить суд скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 78, частини третьої статті 367 ЦПК України

Касаційна скарга також мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність пропуску банком строку на звернення з відповідною скаргою до суду. Окрім того, судом апеляційної інстанції було порушено порядок отримання доказів від скаржника, а саме журналу реєстрації вхідних документів.

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 лютого 2015 року по цивільній справі № 569/8988/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11283994000 від 15 січня 2008 року в розмірі 15100,77 доларів США, що еквівалентно 177138,98 грн. В задоволенні решти позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 23 грудня 2014 року рішення Рівненського міського суду від 26 вересня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано; позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено; в решті рішення залишено без змін.

03 лютого 2015 року Рівненським міським судом було видано виконавчі листи у цивільній справі № 569/8988/14-ц.

На виконання вказаного рішення суду, державним виконавцем Рівненського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області було відкрито виконавче провадження № 46802686.

23 березня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав, визначених п. 8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент прийняття рішення).

07 вересня 2015 року за вих № 10027 постанова про закінчення виконавчого провадження № 46771362 була направлена на адресу стягувача ПАТ «УкрСиббанк» (м. Рівне, вул. П. Полтави, 1) до відома.

05 червня 2019 року представник скаржника звернувся до УДВС ГТУЮ в Рівненській області зі скаргою на дії державного виконавця Рівненського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області у зв`язку з тим, що рішення суду виконано не в повному обсязі.

За наслідками розгляду даної скарги начальником ГТУЮ в Рівненській області визнано дії державного виконавця Рівненського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 46771362 такими, які вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Скаржнику було рекомендовано звернутись до суду ( а.с.14,15).

08 липня 2019 року копію вказаної відповіді на скаргу від 05 червня 2019 року було направлено не в банк, а особисто представнику АТ «УкрСиббанк» Захарчук Т. Є. за адресою місця її роботи в адвокатському об`єднанні, яку відповідно до трекінгу Укрпошти було вручено 13 липня 2019 року ( а. с. 164, 169-170).

Згідно наказу виконавчого директора адвокатського об`єднання «СК ГРУП» №21-КВ від 11 червня 2019 року, Захарчук Т. Є. перебувала у відпустці з 01 липня по 14 липня 2019 року включно (а. с. 165).

Захарчук Т. Є. особисто отримала вказану відповідь на скаргу 15 липня 2019 року, про що зроблено відповідний запис в журналі вхідної кореспонденції (а.с.167).

Захарчук Т. Є. від імені банку звернулася до суду з цією скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця 24 липня 2019 року (а. с.60).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною першої статті 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

23 березня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент прийняття рішення).

07 вересня 2015 року постанова про закінчення виконавчого провадження № 46771362 була направлена на адресу стягувача ПАТ «УкрСиббанк» (м. Рівне, вул. П. Полтави, 1) до відома.

Судами не було встановлено факту отримання вказаної постанови стягувачем.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що вказану відповідь на скаргу від 05 червня 2019 року було направлено не в банк, а особисто представнику АТ «УкрСиббанк» Захарчук Т. Є. за адресою місця її роботи до адвокатського об`єднання.

У зв`язку з перебуванням Захарчук Т. Є. у відпустці, вона, як представник банку особисто отримала вказану відповідь тільки 15 липня 2019 року.

Представник Захарчук Т. Є. від імені банку звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця 24 липня 2019 року.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що скаргу було подано до суду без порушення строку визначеного частиною першою статті 449 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги відносно того, що судом апеляційної інстанції було порушено порядок отримання доказів від скаржника, а саме журналу реєстрації вхідних документів не заслуговують на увагу, оскільки вказані докази не стосуються вирішення справи по суті, а лише обґрунтовують право на доступ до суду учасника виконавчого провадження з метою розгляду скарги.

Доводи касаційної скарги не спростовують факту подання стягувачем вказаної скарги у строк, встановлений статтею 449 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції немає.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук