ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2020 року

Київ

справа № 569/14896/16-а

провадження № К/9901/18835/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання нечинним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання його прийняти рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Капустинського М.М., Мацького Є.М., Шидловського В.Б. від 28 лютого 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання нечинним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання його прийняти рішення, в якому просила:

- визнати протиправними дії Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо проведення перерахунку та утримання пенсії як з працюючого пенсіонера в розмірі 15%, справлення податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15% бази оподаткування та військового збору в розмірі 1,5% від об`єкту оподаткування, починаючи з 1 квітня 2015 року з її пенсії;

- скасувати рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області № 13 від 20 липня 2016 про утримання переплати в сумі 16302,82 грн;

- зобов`язати Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повернути ОСОБА_1 , незаконно утримані з 1 серпня 2016 року відрахування у розмірі 20% пенсії та незаконно утриману пенсію як з працюючого пенсіонера в розмірі 15%; справлений податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15% бази оподаткування та військовий збір в розмірі 1,5% від об`єкту оподаткування за період з 1 квітня 2015 року по 1 серпня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправними дії Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо проведення перерахунку та утримання пенсії як з працюючого пенсіонера в розмірі 15%, справлення податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15% бази оподаткування та військового збору в розмірі 1,5% від об`єкту оподаткування, починаючи з 1 квітня 2015 року з пенсії ОСОБА_1 .

Скасовано рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області № 13 від 20 липня 2016 року про утримання переплати в сумі 16302,82 грн.

Зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повернути ОСОБА_1 незаконно утримані з 1 серпня 2016 року відрахування у розмірі 20% пенсії та незаконно утриману пенсію як з працюючого пенсіонера в розмірі 15%, справлений податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15% бази оподаткування та військовий збір в розмірі 1,5% від об`єкту оподаткування за період з 1 квітня 2015 року по 1 серпня 2016 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача є протиправними, оскільки рішення № 13 від 20 липня 2016 року про утримання надміру виплачених сум пенсій є незаконним і, крім того, безпідставно обмежує право позивача на отримання раніше призначеної пенсії в повному обсязі.

4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо утримання податків з пенсії ОСОБА_1 в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року.

Зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області виплатити ОСОБА_1 розмір утриманих податків з пенсії ОСОБА_1 в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року.

У решті позовних вимог відмовлено.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при оподаткуванні пенсії ОСОБА_1 податком на доходи фізичних осіб та військовим збором Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області керувалося нормами, які підлягають застосуванню не раніше 2016 року у відповідності до засад бюджетного та податкового законодавства.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи норми постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 пенсіонер, зобов`язаний повідомити орган, що призначає та виплачує пенсію про прийняття на роботу, реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, звільнення з роботи, зміни в складі сім`ї, зміну місця проживання та інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення.

Враховуючи, що у заяві позивача від 28 березня 2014 року про перерахунок пенсії, останньому було доведено зазначене зобов`язання під розпис, вимога ОСОБА_1 повернути незаконно утриману пенсію, як з працюючого пенсіонера розмірі 15%, за період з 1 квітня 2016 року по 1 серпня 2016 року задоволенню не підлягає, оскільки така вимога не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та залишити в силі постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 4 вересня 2010 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Рівненському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області листом від 21 липня 2016 року№ 4931/04 повідомило позивачку про те, що у неї за період з 1 квітня 2016 року по 31 липня 2016 року виникла переплата пенсії у сумі 16302,82 грн і починаючи із 1 серпня 2016 року ця переплата буде утримуватись з її пенсії.

На звернення ОСОБА_1 , відповідач листом від 22 серпня 2016 рок № 699/10 надіслав їй копію рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 13 від 20 липня 2016 року, відповідно до якого позивачу, починаючи з 1 квітня 2015 року, зроблено перерахунок отримуваної пенсії з розміру 100% на 85%, як працюючому пенсіонеру, на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІV). Відповідач вважає, що в порушення п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після свого звільнення з органів прокуратури 27 березня 2014 року ОСОБА_1 не повідомила відповідача про своє наступне працевлаштування шляхом подання заяви.

9. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що стаття 22 Конституції України гарантує, що при прийнятті нових законів або змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Це означає, що держава за жодних обставин (окрім передбачених статтею 64 Конституції України) не може звузити, зменшити чи скасувати уже існуючі у людини права,} тому числі право на отримання у повному обсязі призначеної пенсії.

Проте, всупереч цієї статті Конституції, утримання частини пенсії розповсюдилось на позивачку, хоча вона вже була пенсіонером до прийнята відповідного закону.

Приписи статті 58 Конституції України визначають, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

На дату призначення пенсії за вислугу років статус позивачки був підтверджений, нею виконано усі необхідні умови щодо отримання пенсії ж вислугу років, передбачені чинними на той час приписами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, дії відповідача щодо виплати пенсії із 1 квітня 2015 року в розмірі 85 відсотків призначеного розміру є звуженням існуючих прав, а саме, гарантованого права на пенсію, визначеного статтею 46 Конституції України.

Судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки, більше того помилково зроблено висновок, що вимога про повернення незаконно утриманої пенсії, як з працюючого пенсіонера, у розмірі 15% за період з 1 квітня 2015 року по 1 серпня 2016 року задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Такий висновок суд апеляційної інстанції зробив не на підставі закону, а на підставі підзаконного нормативного акту - постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, покликаючись на те, що пенсіонер зобов`язаний повідомити орган, що призначає та виплачує пенсію, про прийняття на роботу, реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, звільнення з роботи, зміни в складі сім`ї, зміну місця проживання та інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення.

Однак, відповідно до пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на який посилається суд апеляційної інстанції, метою подання такої заяви є повідомлення про початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відновивши із 2 квітня 2014 року зайняття адвокатською діяльністю, позивачка 3 червня 2014 року стала на облік платника податків фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, в державній податковій інспекції у м. Рівне.

При взятті на облік в податковій інспекції позивачкою заповнено заяву про взяття на облік платником єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ.

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску, відповідно до пункту 8 розділу III Порядку № 458, передаються, Пенсійному фонду України в порядку взаємного обміну інформацією.

Згідно з повідомленням ДПІ у м. Рівне ГУ ДФС у Рівненській області позивачку з 13 жовтня 2014 року взято на облік платника єдиного внеску.

Тобто, ще 3 червня 2014 року у встановленому порядку позивачка повідомила управління ПФУ про своє працевлаштування.

Постановою № 22-1 від 25 листопада 2005 року, на яку посилається суд апеляційної інстанції, не визначено категорично, що особа має якось окремою заявою повідомити відповідача про своє працевлаштування. Навпаки, взяття на облік, як платника єдиного внеску, є офіційним підтвердженням працевлаштування.

У заяві від 28 лютого 2014 року, на яку посилається суд апеляційної інстанції, позивачка зобов`язувалась повідомити про працевлаштування управління ПФУ, а не якийсь конкретний його відділ. До того ж, у даній заяві не зазначалося, що має бути ще якась окрема заява, крім поданої заяви про взяття на облік платником єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ.

Частина 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у випадку зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Закон не передбачає примусового стягнення вже виплачених пенсій у випадку неповідомлення пенсіонером про своє працевлаштування.

Ураховуючи, що будь-яких зловживань чи подання недостовірних даних позивачкою не допущено, вважає, що дії відповідача по відрахуванню із 1 серпня 2016 року з пенсії надміру виплачених сум пенсій у розмірі 20% щомісячно протиправні.

11. Рівненським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно яких, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

- особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується;

- у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

14. Статтею 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено обов`язок пенсіонерів повідомити територіальні органи Пенсійного фонду України про зміну даних, що вносяться до їх персональної облікової картки в систему персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, про виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу заінтересованої особи, протягом 10 днів з моменту виникнення таких обставин.

15. У відповідності до абзацу 2 пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку, як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи-підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви.

16. Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Розмір відрахувань пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більше як 50% її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більше як 20% пенсії.

17. Згідно із статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

18. Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. В силу частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, а саме в частині вимог про скасувати рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області № 13 від 20 липня 2016 про утримання переплати в сумі 16302,82 грн та зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 утримані з 1 серпня 2016 року відрахування у розмірі 20% пенсії та незаконно утриману пенсію як з працюючого пенсіонера в розмірі 15%.

20. З 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у разі роботи особи, якій призначено пенсію на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», на інших посадах/роботах, крім тих, що передбачені законами України «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», пенсія, розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

21. Судом встановлено, що позивачка з 2 квітня 2014 року відновила зайняття адвокатською діяльністю, та 3 червня 2014 року стала на облік платника податків, фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, в державній податковій інспекції у місті Рівне головного управління ДФС у Рівненській області.

22. Виходячи зі змісту зазначених правових норм, сума пенсії, яка надміру виплачена пенсіонеру, повертається у випадках - коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку цієї особи або подання страхувальником недостовірних відомостей.

23. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що якщо після працевлаштування пенсіонер не повідомив про це територіальне управління за місцем проживання і внаслідок цього утворилась переплата пенсійних сум, управління Пенсійного фонду має право прийняти рішення про утримання з пенсії сум переплат в межах 20 відсотків пенсії щомісячно.

24. У пенсійній справі кожного пенсіонера є зобов`язання, за яким він має обов`язок своєчасно повідомляти органи, що призначають та виплачують пенсію, про прийняття на роботу, звільнення з місця роботи, зміни в складі сім`ї, зміну місця проживання та інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення.

25. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 20 травня 2019 року№161/3927/17, від 7 жовтня 2019 року у справі № 555/536/17.

26. Позивачкою не виконано покладений на неї законодавцем обов`язок повідомити орган, що призначає пенсію про обставини (працевлаштування), які безпосередньо впливають на пенсійне забезпечення, що як наслідок призвело до зайво виплаченої за період з 1 квітня 2015 року по 31 липня 2016 року суми пенсії у розмірі 16302,82 грн.

27. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на неналежне виконання позивачем свої обов`язків.

28. Щодо посилань позивача на порушення відповідачем його конституційних прав, колегія суддів зазначає наступне.

29. Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

30. У рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено, що згідно зі статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

31. У рішенні № 1-42/2011 від 26 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, гарантоване статтю 48 Конституції України.

32. На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників Конституційний Суд України вказав і у рішенні від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов`язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

33. Крім того, у рішенні від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим (…) встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права.

34. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

35. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

36. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з правовою оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний