Постанова

Іменем України

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 569/5954/19

провадження № 61-6542 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство «Буд Кепітал Менеджмент»,

треті особи: державний реєстратор виконавчого комітету Мирогощанскої сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацька Оксана Володимирівна, обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 серпня 2020 року у складі судді Смолій Л. Д. та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2022 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» (далі - ПП «Буд Кепітал Менеджмент», підприємство), треті особи: державний реєстратор виконавчого комітету Мирогощанскої сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацька О. В., обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» (далі - ОК «ЖБК «Рівненська брама»), дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне» (далі - ДП «Градобуд-Рівне»), про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що 12 травня 2016 року між ОК «ЖБК «Рівненська брама», як кооперативом, і ним, як пайовиком, укладено договір пайової участі в будівництві № 98/2, за умовами якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь у будівництві кварталу житлової і громадської забудови по вул. Костромській та Гагаріна у м. Рівному (далі - об`єкт) і реалізації статутної мети, завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 98, загальною проєктною площею 67,77 кв. м, на восьмому поверсі у другій секції об`єкту (пункт 1.1 договору пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2).

Свої зобов`язання по сплаті пайового внеску за договором пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2 ним виконано у повному обсязі, що підтверджується копією квитанції від 17 травня 2016 року № 16420958, із призначенням платежу: пайові внески на будівництво по АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17, що набрало законної сили, його позов задоволено, визнано за ним майнові права на квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 ). Заборонено ОК «ЖБК «Рівненська брама» та будь-яким іншим особам, у тому числі правонаступникам ОК «ЖБК «Рівненська брама», вчиняти будь-які дії по передачі іншим особам майнового права на квартиру за будівельним номером АДРЕСА_2 ). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У кінці 2018 року він довідався від ПП «Буд Кепітал Менеджмент» про те, що замість ОК «ЖБК «Рівненська брама» воно отримало право здійснювати будівництво кварталу житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 і виконувати зобов`язання перед ним згідно з договором пайової участі у будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2.

Він звернувся до ПП «Буд Кепітал Менеджмент» з повідомленням про наявність рішення суду Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17 та належність йому майнових прав на зазначене житлове приміщення. Метою вказаного звернення було інформування підприємства та його застереження від здійснення будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на зазначену квартиру іншим особам. Крім того, у зверненні він просив повідомити про введення до експлуатації 1 секції/під`їзду кварталу житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 з метою отримання квартири і правовстановлюючих документів для реєстрації права власності на неї.

У відповідь на його звернення ПП «Буд Кепітал Менеджмент» повідомило про необхідність підписання нового договору купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру, що передбачає додаткову оплату за кожен її квадратний метр.

Вважав, що запропонований відповідачем договір купівлі-продажу майнових прав порушував його права, оскільки згідно з рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17 майнові права на спірну квартиру належать йому, вартість майнових прав сплачено повністю.

Відповідач запропонував сплатити додатково ще 185 313 грн, при цьому, матеріальний вклад у завершення робіт саме його квартири вже не був необхідним, оскільки квартира № 98 (101) була у тому самому стані з 2017 року. З листопада 2017 року роботи на об`єкті будівництва не проводилися, а єдине, що було зроблено - покладено частину бруківки на подвір`ї будинку. Отже, у нього не було підстав підписувати запропонований відповідачем договір купівлі-продажу майнових прав АДРЕСА_1 .

У січні 2019 року йому стало відомо про введення до експлуатації об`єкта, в якому знаходиться спірна квартира. 04 лютого 2019 року він звернувся до відповідача з проханням надати документи для реєстрації права власності, проте документів йому надано не було. Незважаючи на вищевказані факти, право власності на спірну квартиру зареєстровано не за ним, а за ПП «Буд Кепітал Менеджмент», чим порушено його майнові права.

З метою здійснення державної реєстрації права власності підприємство самовільно, не повідомивши його присвоїло спірній квартирі АДРЕСА_4 , а пізніше № 101. Відповідачем виставлено спірну квартиру на продаж.

18 січня 2019 року державним реєстратором Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацькою О. В. здійснено державну реєстрацію за ПП «Буд Кепітал Менеджмент» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , підставою виникнення права власності були: акт приймання передачі квартир згідно з Інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року, серія та номер: б/н, виданий 30 січня 2019 року, видавники ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент»; додаткова угода, серія та номер: 4, виданий 15 серпня 2014 року, видавник: управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та товариство з обмеженою відповідальністю «Реноме-Євробуд» (далі - ТОВ «Реноме-Євробуд») та ДП «Градобуд-Рівне»; договір про внесення змін до Інвестиційного договору від 17 жовтня 2018 року, серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2018 року, видавник: ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент».

Квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ПП «Буд Кепітал Менеджмент», та квартира будівельний номер 98 (номер 101 згідно з технічним паспортом), на яку рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17 за ним визнано майнові права, є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна, що підтверджується планом розташування квартир, який є додатком до договору пайової участі.

Таким чином, реєстрація права власності за ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на спірну квартиру відбулася з порушенням положень закону, його майнових прав та усупереч рішенню Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17, яким заборонено ОК «ЖБК «Рівненська брама» та будь-яким іншим особам, у тому числі правонаступникам останнього, вчиняти будь-які дії по передачі іншим особам майнового права на квартиру.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати державну реєстрацію права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент»на квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1755125356101; визнати за ним право власності на вищевказану квартиру ( № 101 відповідно до технічного паспорту, виготовленого товариством з обмеженою відповідальності «Хмельницьке обласне Земельне Агентство» (далі - ТОВ «Хмельницьке обласне Земельне Агентство») 14 жовтня 2016 року № 98, згідно з рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17).

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано державну реєстрацію права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1755125356101. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5 (№ 101 відповідно до технічного паспорта виготовленого ТОВ «Хмельницьке обласне Земельне Агенство» 14 жовтня 2016 року № 98 згідно з рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/18) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1755125356101. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, оцінивши надані сторонами докази, зокрема технічні паспорти з поверховими планами квартир, план розміщення квартири на восьмому поверсі, що є додатком № 2 до договору пайової участі у будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2, доведеним є факт того, що квартира № 101б згідно з технічним паспортом, виготовленим 15 січня 2019 року приватним підприємством «Техно ком», право власності на яку зареєстроване за відповідачем, та квартира № 101 відповідно до технічного паспорта від 14 жовтня 2016 року, виготовленого ТОВ «Хмельницьке Обласне Земельне Агентство», є одним і тим самим об`єктом нерухомості.

У позивача наявне майнове право на спірну квартиру, що підтверджується рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17. Ним виконані умови для набуття такої квартири у власність, у тому числі виконано зобов`язання щодо сплати пайових внесків передбачених договором пайової участі у будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2. Разом з тим, у ОСОБА_1 можливість зареєструвати право власності на спірне нерухоме майно відсутня, оскільки воно зареєстровано за ПП «Буд Кепітал Менеджмент».

Зареєструвати право власності на підставі договору пайової участі у будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2 позивач не може, тому що ОК «ЖБК «Рівненська брама», як його сторона, втратив статус інвестора за цим договором, тобто у нього відсутнє право на розпорядження, у тому числі спірною квартирою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_5 .

Разом з тим, права позивача порушені не унаслідок невиконання ПП «Буд Кепітал Менеджмент» умов укладеного з позивачем договору та не у зв`язку з відмовою від передачі необхідних документів для реєстрації за ним права власності на квартиру, а шляхом невизнання підприємством майнового права ОСОБА_1 на спірну квартиру, що виявилося у реєстрації відповідачем за собою права власності на неї.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу ПП «Буд Кепітал Менеджмент» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідач знав про існування майнових прав на спірну квартиру у ОСОБА_1 на підставі обов`язкового до виконання рішення суду, за яку останній сплатив грошові кошти, проте підприємством зареєстровано за собою право власності на неї, чим створено перешкоди для оформлення за позивачем у встановленому законом порядку права власності на квартиру. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що вказані обставини унеможливлюють позивачу здійснити захист своїх порушених права в інший спосіб, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що є ефективним способом захисту його порушених прав та відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у тому числі у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31 цс 20).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПП «Буд Кепітал Менеджмент»просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 569/5954/19 з Рівненського міського суду Рівненської області.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2022 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, обґрунтовуючи наявність майнових прав на спірну квартиру, позивач посилався на договір пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2 укладений з ОК «ЖБК «Рівненська брама», у межах якого ним виконано свої грошові зобов`язання та сплачено вартість майнових прав. Проте ПП «Буд Кепітал Менеджмент» не є стороною вказаного правочину, зобов`язань у підприємства перед позивачем не виникало.

У порушення умов договору пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2 відсутні докази виконання кооперативом зобов`язань перед позивачем за цим договором, а саме відсутні докази будівництва відповідного об`єкту, введення його до експлуатації та передачі ОСОБА_1 документів для реєстрації права власності на спірну квартиру. Отже, оскільки відсутні докази виконання кооперативом зобов`язань за договором пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2, а саме створення об`єкту майнових прав позивача, тому вимоги останнього про захист його майнових прав шляхом визнання права власності на квартиру АДРЕСА_5 , яка належить відповідачу, є безпідставними.

Належним способом захисту порушених прав позивача є звернення до ОК «ЖБК «Рівненська брама», яка мала виконати свої зобов`язання за договором пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2, з вимогою про зобов`язання виконати умови договору чи відшкодування збитків.

ОК «ЖБК «Рівненська брама» не передавав для ПП «Буд Кепітал Менеджмент» майнові права на об`єкти нерухомого майна, у тому числі майнові права, належні позивачу.

Відсутні відповідні докази, що квартира будівельні № 98 , 101 та квартира 101б є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна, проте суд першої інстанції виходив з їх схожості за технічними паспортами, а не за площами, проте усі квартири у спірному будинку є однотипними. Площа зазначених квартир відрізняється на 0,47 кв. м. Належним доказом щодо зазначених обставин мав бути висновок судової будівельно-технічної експертизи, яку суд зобов`язаний був призначити.

ПП «Буд Кепітал Менеджмент» не оспорює майнові права позивача та не заперечує факт їх існування, проте звертає увагу на те, що підприємство не було стороною у справі № 569/19153/17, тому встановлені в ній обставини не впливають на його права.

Доводи особи, яка подала відзив

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Відповідачем у порушення прав позивача було зареєстровано право власності на спірну квартиру, на яку у ОСОБА_1 наявні майнові права на підставі договору пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2. Отже, протиправними діями відповідача порушено майнові права позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15 серпня 2014 року головою депутатської інвестиційної комісії Рівненської міської ради затверджено нову редакцію угоди про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення по вул. Костромській та Гагаріна у м. Рівному від 22 серпня 2007 року № 20, відповідно якої Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - замовник), ТОВ «Реноме-Євробуд» (далі - інвестор 1) та ДП «Градобуд-Рівне» (далі - інвестор 2) узгодили дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці, орієнтовною площею 4,7078 га, на розі вул. Костромська-Гагаріна у м. Рівному.

18 червня 2015 року між ДП «Градобуд-Рівне» (далі - цедент) та ОК «ЖБК «Рівненська брама» (далі - цесіонарій) укладено договір уступки права вимоги (цесії), за умовами якого, у прядку та на умовах, визначених цим договором, цедент передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває належні цедентові права та обов`язки інвестора-2, що відносяться до будівництва за угодою від 22 серпня 2007 року № 20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному та додаткових угодах до неї, укладених між замовником - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, інвестором-1 - ТОВ «Реноме-Євробуд» та інвестором-2 - ДП «Градобуд-Рівне». (а.с. 135-136, т. 1).

Згідно з договором про внесення змін та доповнень від 26 квітня 2017 року до договору уступки вимоги (цесії) від 18 червня 2015 року внесено зміни до пункту 11 договору та викладено його у наступній редакції: «зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором. Сторони погодили, що договір вважається розірваним у випадку невиконання цесіонарієм обов`язку визначеного пунктом 6 цього договору, а саме не забезпеченням цесіонарієм здачі в експлуатацію першої, другої та третьої секції будівництва кварталу житлової забудови з торгівельно-розважальним центром (І черга)».

У листі від 29 жовтня 2018 року ДП «Градобуд-Рівне» повідомило Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про те, що листом від 31 травня 2018 року № 59 ДП «Градобуд-Рівне» повідомляло, що у зв`язку з неспроможністю виконання ОК «ЖБК «Рівненська Брама» взятих на себе зобов`язань відповідно до угоди від 22 серпня 2007 року № 20 про дольову участь у будівництві кварталу житлової забудови з торгівельно-розважальним центром на вул. Костромській та Гагаріна у м. Рівному та розірвано договір доручення від 18 червня 2015 року № 18.06, укладений між ДП «Градобуд-Рівне» та ОК «ЖБК «Рівненська Брама», а також відкликано довіреність, видану 18 червня 2015 року на підставі вищевказаного договору. Враховуючи вказане, товариство з обмеженою відповідальністю «Будтех-пром» втратило статус генпідрядника у будівництві кварталу житлової забудови з торгівельно-розважальним центром по вул. Костромській та Гагаріна у м. Рівному, на підставі договору генерального підряду з виконання функцій служби замовника від 01 липня 2015 року № 01/07.

Тобто, ДП «Градобуд-Рівне» знову набуло статусу Інвестором 2, зі всіма правами та обов`язками, зокрема перед пайовиками залученими до будівництва.

12 травня 2016 року, тобто на час коли кооператив мав права та обов`язки інвестора 2, між ОК «ЖБК «Рівненська брама» (далі - кооператив) і ОСОБА_1 (далі - пайовик) укладено договір пайової участі в будівництві № 98/2, за умовами якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та в пайову участь у будівництві кварталу житлової і громадської забудови по АДРЕСА_1 (далі - об`єкт) і реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 98, загальною проєктною площею 67,77 кв. м, на восьмому поверсі у другій секції об`єкту (пункт 1.1 договору пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2).

Загальний розмір внеску пайовика становив 677 428 гривень, що еквівалентно 26 670,39 доларів США, з розрахунку 9 996 грн за один квадратиний метр загальної площі квартири, що еквівалентно 393,54 доларів США без внутрішніх оздоблювальних робіт (пункт 2.1 договору пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2) (а.с. 17-20, т. 1).

Пунктом 3.1. договору пайової участі у будівництві № 98/2 визначено, що пайовик має право після повної сплати пайового внеску, у порядку і строки, визначені цим договором, отримати від кооперативу довідку про здійснення повної оплати пайового внеску, яка підтверджує викуп пайовиком квартири - для оформлення права власності на квартиру.

Згідно з пунктом 3.4. договору пайової участі в будівництві № 98/2 кооператив зобов`язаний закріпити квартиру за пайовиком; організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 червня 2016 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску; після прийняття об`єкта в експлуатацію та повного виконання пайовиком своїх грошових зобов`язань за даним договором - передати пайовику за актом приймання-передачі та документи необхідні для реєстрації права власності на неї; надавати пайовику інформацію, що стосується питань будівництва та іншої діяльності кооперативу.

Свої зобов`язання по сплаті пайового внеску за договором пайової участі в будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2, ОСОБА_1 виконано у повному обсязі, що підтверджується копією квитанції від 17 травня 2016 року № 16420958, із призначенням платежу: пайові внески на будівництво по АДРЕСА_1 (а.с. 23, т. 1).

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17, що набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Рівненська брама» про захист прав споживачів та визнання майнових прав, заборону вчинення дій щодо передачі майнових прав, визнано майнове право ОСОБА_1 на квартиру за будівельним номером АДРЕСА_2 ). Заборонено ОК «ЖБК «Рівненська брама» та будь-яким іншим особам, у тому числі правонаступникам ОК «ЖБК «Рівненська брама», вчиняти будь-які дії по передачі іншим особам майнового права на квартиру за будівельним номером АДРЕСА_2 ). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказаним судовим рішенням також встановлено, що свої зобов`язання по сплаті пайового внеску позивач виконав у повному обсязі, а саме сплатив пайовий внесок згідно з договором пайової участі від 12 травня 2016 року № 98/2.

17 жовтня 2018 року між ДП «Градобуд-Рівне» (далі - сторона-1) та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» (далі - сторона-2) укладено інвестиційний договір, згідно з пунктом 2.1 якого сторона-2 зобов`язується організувати фінансування та будівництво об`єкта інвестування на АДРЕСА_1 , а сторона-1 зобов`язується передати для цього стороні-2 отримані під час укладення угоди від 22 серпня 2007 року № 20 та додаткових угод до неї майнові права та обов`язки на приміщення в об`єкті інвестування, які належать стороні-1 на дату укладення цього договору, а в вказаному випадку слід розуміти і обов`язки перед пайовиками, які вже вклали свої кошти в об`єкт інвестування (а.с. 122, т. 1).

ПП «Буд Кепітал Менеджмент» фактично визнав майнове право пайовика ОСОБА_1 на спірну квартиру, запропонувавши йому укласти договір, за яким він мав доплатити кошти за додаткову вартість належних йому прав, як компенсацію витрат продавця на доведення об`єкта будівництва до стану, придатного для введення в експлуатацію (а.с.30-35, т. 1).

01 листопада 2018 року між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - замовник), ДП «Градобуд-Рівне» (далі - інвестор) та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» (далі - генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду, за умовами умов якого замовник зобов`язується здійснювати технічний нагляд на об`єкті, а генеральний підрядник та інвестор забезпечити виконання будівельних робіт з будівництва об`єкту, їх фінансування, прийняття виконаних робіт у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1 договору генерального підряду) (а.с. 121, т. 1).

30 січня 2019 року між ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» складено акт приймання-передачі квартир № 1 згідно з інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року, за яким ДП «Градобуд-Рівне» передав, а ПП «Буд Кепітал Менеджмент» прийняв квартири, розташовані в І (першій) та ІІ (другій) секціях кварталу житлової і громадської забудови на АДРЕСА_8 , у тому числі передано було квартиру № 101б , площею 66,9 кв. м, майнове право на яку належить ОСОБА_1 (а.с.119-121, т. 1)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 лютого 2019 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» 18 січня 2019 року зареєструвало право власності на квартиру, загальною площею 67,3 кв. м, житловою площею 39 кв. м, за адресою АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1755125356101. Підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі квартир згідно з інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року, серія та номер: б/н, виданий 30 січня 2019 року, видавник: ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент»; договір про внесення змін до інвестиційного договору від 17 жовтня 2018 року, серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2018 року, видавник: ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент»; додаткова угода, серія та номер: 4, виданий 15 серпня 2014 року, видавник: Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та ТОВ «Реноме-Євробуд», ДП «Градобуд-Рівне»; інвестиційний договір, серії та номер: б/н, виданий 17 жовтня 2018 року, видавник: ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент». Відомості про право власності внесено державним реєстратором виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацькою О. В.

Відповідно до копії технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_6 , виготовленому 14 жовтня 2016 року ТОВ «Хмельницьке Обласне Земельне Агентство», технічні характеристики квартири наступні: квартира посімейного типу, спільного заселення розташована на 8 поверсі 9 поверхневого будинку та складається з 2-х кімнат, житловою площею 38,9 кв. м, у тому числі: 1-а кімната 18,3 кв. м, 2-а кімната 20,6 кв. м, коридору, площею 10,2 кв. м; санвузла, площею 2,1 кв. м; кухні, площею 12,4 кв. м; ванної кімнати, площею 3,3 кв. м. Загальна площа квартири 66,9 кв. м. Висота приміщень 2,71 м. Технічний паспорт містить план квартири (а.с. 24-25, т. 1).

Аналогічні технічні характеристики квартири містить технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_6 , виготовленого ТОВ «Хмельницьке Обласне Земельне Агентство» 03 травня 2017 року. Технічний паспорт містить поповерховий план квартири.

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_5 , виготовленому 15 січня 2019 року приватним підприємством «Техно ком», технічні характеристики квартири наступні: квартира посімейного, спільного заселення (кімната, жилий блок, секція), розташована на 8-ому поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-х кімнат, житловою площею 39 кв. м, у тому числі: 1-а кімната 18,3 кв. м, 2-а кімната 20,7 кв. м, кухні, площею 12,4 кв. м; вбиральні (сполученої) площею 2,2 кв. м; ванної кімнати площею 3,5 кв. м; коридору площею 10,2 кв. м. Загальна площа квартири 67,3 кв. м. Висота приміщень 2,71 м. Технічний паспорт містить поповерховий план квартири. (а.с. 116, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У загальних положеннях про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також наголошено про необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У частині першій статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій статті 179 ЦК України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Зазначено про їх поділ на нерухомі та рухомі (стаття 181 ЦК України) і що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Також у статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

З аналізу вказаних норм права можна зробити висновок, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Частиною першою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У частині другій статті 331 ЦК України чітко вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 цього Закону).

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234 гс 18).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115 гс 19) та від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 (провадження № 14-445 цс 19) зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

У статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Тобто після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

У пункті 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, встановлено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо); технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

Нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8 цс 21).

Укладаючи договір пайової участі в будівництві, пайовик отримує речове право, яке засвідчує правомочність його, як власника, на отримання права власності на нерухоме майно у майбутньому.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено у частині першій статті 182 та частині другій статті 331 ЦК України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, в разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338 цс 18).

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, крім судового, шляху відновлення порушеного права.

Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту - визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.

Способи захисту права, обрані позивачем та застосовані судом, повинні найбільш ефективно поновлювати порушені права, а специфіка інвестування в об`єкти будівництва та визначення новоствореного майна як об`єкта захисту права, відмінного від майнових прав на етапі укладення договорів про пайову участь, які мають різні назви, повинні тлумачитися на користь тієї особи, права якої порушено.

Отже, у випадку оспорювання чи невизнання за пайовиком, який виконав умови договору пайової участі, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.

З урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем.

У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння нею таким майном право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2 цс 21).

З огляду на те, що у випадку набуття права власності на новостворене нерухоме майно саме пайовик набуває первинне право власності, на яке раніше не було і не могло бути зареєстроване право власності інших осіб, віндикація не може бути застосована. Ефективним та належним способом захисту прав пайовика у такому випадку буде визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.

ОСОБА_1 з посиланням на вимоги статті 392 ЦК України та рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17, яким визнано за ним майнове право, просив скасувати державну реєстрацію права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на квартиру АДРЕСА_5 та визнати за ним право власності на спірну квартиру, за яку сплачено ним у повному обсязі.

Тобто в цьому випадку вимога про визнання права власності заявлена на підтвердження реальності його існування.

Позивач мав обґрунтовані та законні сподівання на реалізацію свого майнового права - отримання новозбудованої квартири у власність. Позов ОСОБА_1 спрямований на захист його права на новозбудовану квартиру, яке не визнається відповідачем, оскільки підприємством зареєстровано за собою право власності на спірну квартиру. Способом захисту позивач обрав визнання за ним такого права, що відповідає положенням статті 16 ЦК України.

Визнання права власності є ефективним і належним способом захисту прав позивача, який за договором пайової участі повністю сплатив узгоджену в договорі грошову суму, проте не може реалізувати свої права унаслідок реєстрації за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

Позивач позбавлений іншого способу реалізувати свої права на квартиру, ніж визнання цього права у судовому порядку, а тому обраний ним спосіб судового захисту у спірних правовідносинах є ефективним, універсальним і застосовним до спірних правовідносин. Спосіб захисту права власності, передбачений статтею 392 ЦК України, є таким, що найбільш повно відновлює порушені права позивача. Вказані висновки спростовують доводи касаційної скарги у частині посилань на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31 цс 20).

Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що майнове право позивача на спірну квартиру підтверджується рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17. Крім того, ОСОБА_1 виконано зобов`язання щодо сплати пайових внесків за договором пайової участі у будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2. Проте в останнього відсутня можливість зареєструвати права власності на спірне нерухоме майно, оскільки воно незаконно зареєстровано за ПП «Буд Кепітал Менеджмент».

Позивач був позбавлений можливості зареєструвати право власності на підставі договору пайової участі у будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2, тому що ОК «ЖБК «Рівненська брама», як його сторона, втратив статус інвестора за цим договором, тобто у нього відсутнє право на розпорядження, у тому числі спірною квартирою.

Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що відповідач знав про існування майнових прав на спірну квартиру у ОСОБА_1 , за яку останній сплатив грошові кошти, оскільки звертався до нього з вимогою про укладення додаткової угоди до вказаного договору пайової участі у будівництві, проте у порушення майнових прав ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на це нерухоме майно.

Таким чином, суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про те, що права позивача порушені не унаслідок невиконання ПП «Буд Кепітал Менеджмент» умов укладеного з позивачем договору і не у зв`язку з відмовою від передачі необхідних документів для реєстрації за ним права власності на квартиру, а шляхом невизнання підприємством майнового права ОСОБА_1 на спірну квартиру, що виявилось у реєстрації відповідачем за собою права власності. Отже, ефективним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є саме визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_5 , яку введено до експлуатації.

Доводи касаційної скарги про те, що відсутні належні докази, що квартира № 98 , 101 та квартира 101б є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна, на увагу не заслуговують, оскільки суди, оцінивши надані сторонами докази, зокрема технічні паспорти з поверховими планами квартир, план розміщення квартири на восьмому поверсі, що є додатком № 2 до договору пайової участі у будівництві від 12 травня 2016 року № 98/2, дійшли вірного висновку про доведеність того, що квартира № 101б згідно технічного паспорта, виготовленого 15 січня 2019 року приватним підприємством «Техно ком», право власності на яку зареєстроване за відповідачем, та квартира № 101 згідно технічного паспорта від 14 жовтня 2016 року, виготовленого ТОВ «Хмельницьке Обласне Земельне Агентство», є одним і тим самим об`єктом нерухомості. Крім того, такі доводи відповідача направлені на переоцінку доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання касаційної скарги про те, що рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 569/19153/17 не є преюдиційними для ПП «Буд Кепітал Менеджмент», оскільки підприємство не було стороною у справі, є вірним і відповідає положенням частини п`ятої статті 82 ЦПК України. Проте суди задовольнили позов не виключно на підставі обставин, установлених цим рішенням суду, а оцінили й інші надані сторонами докази всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо (стаття 89 ЦПК України).

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 серпня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк