ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 570/3320/22
провадження № 61-5611св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2023 року в складі колегії суддів: Вейтас І. В., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила розірвати укладений ними 19 червня 2019 року договір про поділ майна в натурі.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що їй та відповідачу належав на праві спільної часткової власності (по частці кожній) житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
19 червня 2019 року вони уклали договір про поділ майна в натурі, відповідно до якого дійшли згоди про поділ між ними цього будинку на підставі висновку щодо технічної можливості його поділу.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 липня 2022 року в справі № 570/2348/20 визнано недійсним пункт 1.4.2 договору про поділ майна в натурі від 19 червня 2019 року в частині отримання нею коридору площею 7,0 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_3 .
Після ухвалення судового рішення про визнання недійсним частини договору про поділ майна в натурі співвідношення площ її та відповідача приміщень складає 37,6 кв.м до 60,6 кв.м, що відповідно в процентному співвідношенні є 38,28% до 61,72%.
Посилаючись на істотну зміну обставин, якими керувались сторони при укладенні договору про поділ майна в натурі, неможливість привести договір у відповідність з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2022 року в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для розірвання договору, оскільки відповідач не вчиняла жодних дій, спрямованих на невиконання зобов`язання чи неналежне виконання умов договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2023 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2022 року скасовано й ухвалено нове про задоволення позову.
Розірвано укладений 19 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір про поділ майна в натурі, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Плетньовим В. О. та зареєстрований в реєстрі за № 656. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що внаслідок визнання недійсним частини договору про поділ майна в натурі зменшився розмір отриманої позивачем за договором площі будинку, тобто відбулася істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.
При цьому позивач довела наявність одночасно умов, передбачених частиною третьою статті 652 ЦК України, для розірвання спірного договору.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2023 року й залишити в силі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2019 року в справі № 910/17469/18, від 19 листопада 2019 року в справі № 910/9859/18, від 25 лютого 2020 року в справі № 922/2279/19, від 16 січня 2021 року в справі № 910/2861/18, від 13 липня 2022 року в справі № 363/1834/17, від 19 липня 2022 року в справі № 910/14155/21.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи. Не врахував, що позивач не вчиняла дій щодо усунення причин, які зумовили зміну обставин, якими вони керувалися при укладенні спірного договору. Не зверталася до неї з пропозицією вчинення таких дій чи зміни договору. Тобто не довела всіх обставин, передбачених частиною третьою статті 652 ЦК України, для розірвання договору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Позивач надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
17 липня 2023 року справа № 570/3320/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належав на праві спільної часткової власності (по частці кожній) житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
19 червня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений договір про поділ майна в натурі, згідно з яким поділили в натурі належний їм житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.
За умовами договору поділ будинку між сторонами здійснюється за їхньою згодою та на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13 червня 2019 року № 3073, виданого Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» (пункт 1.4 договору).
Відповідно до пункту 1.4.1 договору ОСОБА_2 отримала окремий цілий самостійний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що складається з: кухні (№ 1-1) площею 7,1 кв.м, житлової (№ 1-2) площею 12,2 кв.м, коридору (№ 1-3) площею 5,3 кв.м, житлової (№ 1-4) площею 29,0 кв.м, загальною площею 53,6 кв.м, житловою площею 41,2 кв.м; сараю (літера «Б»), сараю (літера «В»), погреба (літера «Г»), частини огорожі (№ 1).
Згідно з пунктом 1.4.2 договору ОСОБА_1 отримала окремий цілий самостійний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що складається з: коридору (№ 2-1) площею 7,0 кв.м, ванни (№ 2-2) площею 7,7 кв.м, кухні (№ 2-3) площею 11,2 кв.м, житлової (№ 2-4) площею 18,7 кв.м, загальною площею 44,6 кв.м, житловою площею 18,7 кв.м; літньої кухні (літера «Б»), частини огорожі (№ 1).
У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним пункту 1.4.2 договору про поділ майна в натурі від 19 червня 2019 року в частині отримання ОСОБА_1 коридору (№ 2-1) площею 7,0 кв.м, що знаходиться на належній їй земельній ділянці.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 липня 2022 року її позов задоволено. Визнано недійсним пункт 1.4.2. договору про поділ майна в натурі від 19 червня 2019 року в частині отримання ОСОБА_1 коридору (№ 2-1) площею 7,0 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_3 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 367 ЦК України України).
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 651 ЦК України).
Статтею 652 ЦК України визначено, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Установлено, що до укладення договору про поділ майна в натурі спірне будинковолодіння належало сторонам на праві спільної часткової власності в рівних частках (по ).
У договорі про поділ майна в натурі сторони за взаємною згодою визначили, що позивач отримує окремий цілий самостійний об`єкт нерухомого майна площею 44,6 кв.м, а відповідач - площею 53,6 кв.м.
Внаслідок визнання судом частини цього договору недійсною розмір отриманого сторонами в порядку поділу майна суттєво змінився - зменшилась площа отриманих ОСОБА_1 приміщень до 37,6 кв.м.
Тобто відбулася істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, оскільки якби позивач могла це передбачити, вона не укладала б спірний договір про поділ майна в натурі або укладала б його на інших умовах.
При цьому поділ будинку здійснений за згодою сторін і така зміна обставин умовами договору не передбачена.
Зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору про поділ майна в натурі, спричинена визнанням судом частини договору недійсною за позовом ОСОБА_2 . Тобто зміна обставин зумовлена причинами, які ОСОБА_1 не могла усунити після їх виникнення по всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.
Така істотна зміна обставин порушує баланс інтересів сторін і суттєво знижує очікуваний для ОСОБА_1 результат договору - набуття у власність майна, що дорівнювало б її частці в праві спільної сумісної власності.
Із суті спірного договору не впливає, що ризик зміни обставин несе позивач.
Таким чином, установивши, що після укладення сторонами договору про поділ майна в натурі істотно змінилися обставини, якими вони керувалися при його укладенні, і позивач довела наявність одночасно умов, передбачених частиною третьою статті 652 ЦК України, для розірвання договору, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про задоволення позову.
Висновки апеляційного суду не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Не є підставою для скасування судового рішення посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що позивач не зверталася до неї з пропозицією усунути причини, які зумовили зміну цих обставин, або внести зміни до договору. Як уже зазначено вище, зміна обставин зумовлена визнанням судом частини договору недійсною за позовом самої ж ОСОБА_2 , що свідчить про наявність між сторонами конфлікту та неможливість в позасудовому порядку досягти згоди щодо внесення будь-яких змін до договору. До того ж відповідач не зазначила, яким чином можна було б привести договір у відповідність з обставинами, які істотно змінились, своїх пропозицій щодо внесення змін до договору не наводила.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко