Постанова

Іменем України

06 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 571/1467/19

провадження № 61-2475св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник (боржник) - комунальне некомерційне підприємство «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради,

стягувач - ОСОБА_1 ,

особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - Кушнір Віра Василівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року у складі судді Качмар М. Я.та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року представник Комунального некомерційного підприємства «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради - Барановська І. М. (далі - Центр, РРЦПМСД) звернулася із скаргою на рішення та дії державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - Кушнір В. В.

Скарга мотивована тим, що рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради про визнання незаконними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2020 року в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку та судових витрат - скасовано. Позов у цій частині задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради на користь ОСОБА_1 компенсацію за 79 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 12 травня 2010 року по 30 червня 2013 року у розмірі 62 011,84 грн, нарахованої без утримання податку й інших обов`язкових платежів та 2 141,60 грн витрат понесених з оплатою правничої допомоги. У задоволенні решти цих вимог - відмовлено.

16 червня 2020 року відкрито виконавче провадження на виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, якою ухвалено стягнути з РРЦПМСД на користь ОСОБА_1 компенсацію за 79 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період з 12 травня 2010 року до 30 червня 2013 року в сумі 62 011,84 грн та 2 141,60 грн витрат, понесених на оплату правової допомоги. 17 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на кошти підприємства арешту в межах суми стягнення, а 25 червня 2020 року складено та надіслано підприємству вимогу про термінове перерахування на рахунок стягувача зазначених сум. Цього ж дня - 25 червня 2020 року Центром перераховано на рахунок ОСОБА_1 49 919,53 грн компенсації за невикористану відпустку. При цьому, до державного бюджету перераховано 11 162, 13 грн утриманого із суми компенсації податку на доходи фізичних осіб та 930,18 грн. військового збору. У зв`язку з цим, на переконання представника заявника, постанова апеляційного суду була фактично виконана. Однак, 06 жовтня 2020 року, як стверджувала заявник, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів Центру у розмірі 12 092,31 грн та складено платіжну вимогу на підставі якої 19 жовтня 2020 року з рахунку підприємства списано 12 092,31 грн, які зараховано на рахунок Рокитнівського ВДВС.

Представник заявника вважає зазначені дії державного виконавця незаконними, оскільки судом апеляційної інстанції визначено суму грошової компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 без утримання податків і зборів, оскільки це є обов`язком роботодавця - Центру, який є у цьому випадку податковим агентом, що визначено Податковим кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 05 лютого 1995 року № 100.

Крім того, разом із поданою скаргою РРЦПМСД подало клопотання про поновлення пропущеного строку для подання такої скарги, яку мотивувало тим, що Центр уже звертався із аналогічною скаргою, яка, на підставі абз.2 ч.2 ст.183 ЦПК України була повернена їм без розгляду. Центром пропущений визначений ЦПК України строк звернення у зв`язку із порушенням державним виконавцем вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» через що платіжна вимога від 06 жовтня 2020 року була отримана лише 26 жовтня 2020 року.

Виходячи з викладеного, комунальне некомерційне підприємство «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради просило:

визнати незаконними дії державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Рокитнівський ВДВС) Кушнір В. В. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 06 жовтня 2020 року у виконавчому провадженні № 62354374 в частині накладення арешту на кошти Центру та складанні платіжної вимоги № 77 від 06 жовтня 2020 року на суму 12 092,31 грн;

скасувати вказаний арешт;

зобов`язати державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір В. В. повернути Центру кошти в сумі 12 092,31 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Рокитнівського районного суду від 26 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, скаргу Комунального некомерційного підприємства «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради на рішення та дії державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кушнір Віри Василівни - задоволено.

Поновлено Комунальному некомерційному підприємству «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради строк для оскарження постанови про арешт коштів боржника від 06 жовтня 2020 року у виконавчому провадження № 62354374 державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кушнір В. В.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кушнір В. В. щодо винесення нею постанови від 06 жовтня 2020 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадження №62354374 в частині накладення арешту на кошти Комунального некомерційного підприємства «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради та складенні платіжної вимоги №77 від 06 жовтня 2020 року на суму 12092,31 грн.

Скасовано постанову державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кушнір В. В. про арешт коштів боржника у виконавчому провадження №62354374 в частині накладення арешту на кошти Комунального некомерційного підприємства «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради та складенні платіжної вимоги № 77 від 06 жовтня 2020 року на суму 12092,31 грн.

Зобов`язано Рокитнівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повернути Комунальному некомерційному підприємству «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради кошти в сумі 12092,31 грн.

Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що накладення арешту державним виконавцем на суму вже сплачених стягувачем як податковим агентом до бюджету податку з доходів фізичних осіб та військового збору зі суми компенсації за невикористану відпустку стягувача та складення платіжної вимоги на примусове списання цієї суми здійснені всупереч зазначеним вище вимогам ПК України та пунктам 1, 3 частини 1 статті 2 і частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому такі дії державного виконавця та винесену 06 жовтня 2020 року постанову про накладення арешту на кошти боржника слід визнати неправомірними, а відповідні кошти повернути РРЦПМСД.

Сума компенсації за невикористану відпустку, присуджена стягувачу постановою Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року розрахована судом без відрахування сум податків та зборів, які підлягають розрахунку, нарахуванню та оплаті роботодавцем під час її виплати ОСОБА_1 . Адже, за умови її подальшої роботи (у випадку не звільнення) та надання відпусток сума податку з доходів фізичних осіб та сума військового збору були б утримані роботодавцем та сплачені ним до державного бюджету при оплаті такої відпустки. При цьому, сума нарахованої оплати за відпустку (чи сума компенсації за невикористану відпустку) зменшується на суму утриманих податків і зборів.

Суди вважали, що строк звернення зі скаргою до суду пропущений з поважних причин, тому може бути поновлений.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно поновив строк для оскарження постанови про арешт коштів боржника. Крім того, Центр у платіжному дорученні № 947 від 25 червня 2020 року та в платіжному дорученні № 947 від 25 червня 2020 року в графі призначення платежу не зазначив прізвище, ім`я та по-батькові фізичної особи - ОСОБА_1 , що призвело до неперерахування сум податку до Пенсійного Фонду та заниження пенсії в майбутньому. Суд апеляційної інстанції застосував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц, яка ухвалена у правовідносинах, які не є подібними.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувана цивільна справа із суду першої інстанції.

У травні 2021 року матеріали цивільної справи № 571/1467/19 надійшли до Верховного Суду та 11 травня 2021 року передані судді-доповідачу.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 16 квітня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження,оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, щона виконанні Рокитнівського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавчий лист, виданий 11 червня 2020 року на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, про стягнення з КНП «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь ОСОБА_1 компенсації за 79 календарних днів невикористаної щорічно відпустки у розмірі 62 011,84 грн. та 2 141,60 грн. витрат на правову допомогу.

Державний виконавець 25 червня 2020 року направив боржнику вимогу № 13429 про термінове перерахування на рахунок стягувача 62 011,84 грн. компенсації за невикористану відпустку та 2 141,60 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до платіжних доручень від 25 червня 2020 року № 946, № 947, № 949 КНП «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» перерахував на користь ОСОБА_1 49 919,53 грн. компенсації за невикористану відпустку, на користь УК у Рокитнівському районі 930,18 грн. військового збору та 11 162,13 грн. податку з доходів фізичних осіб.

У серпні 2020 року начальник Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби звернулася до Рівненського апеляційного суду із заявою про роз`яснення постанови Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року у задоволенні заяви було відмовлено. Разом з тим, суд звернув увагу на те, що відповідно до статті 168.3 Податкового кодексу України розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем), яким є Комунальне некомерційне підприємство «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради.

06 жовтня 2020 року державний виконавець виніс постанову про арешт коштів КНП «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» у межах суми 12 092,31 грн.

Цього ж дня на підставі вказаної постанови державним виконавцем складено платіжну вимогу № 77 на суму 12 092,31 грн для примусового списання коштів у зазначеному розмірі.

Боржник 19 жовтня 2020 року перерахував на рахунок Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби кошти в сумі 12 092,31 грн.

На підставі постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 06 жовтня 2020 року та платіжної вимоги на примусове списання коштів № 77 від 06 жовтня 2020 року з рахунку КНП «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» списано суму 12 092,31 грн, яка складається із суми податку з доходу фізичних осіб у розмірі 11 162,13 грн та суми військового збору 930,18 грн.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина третя статті 451 ЦПК України).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».

Судами встановлено, що вищезазначені кошти сплачені боржником згідно платіжних доручень від 25 червня 2020 року № 946 (11 162,13 грн) та № 947 (930,18 грн) та входять до загальної суми компенсації за невикористану відпустку, яка становить 62 011,84 грн.

Верховний Суд погоджується з висновками судів, що сума компенсації за невикористану відпустку, присуджена стягувачу постановою Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, розрахована судом без відрахування сум податків та зборів, які підлягають розрахунку, нарахуванню та оплаті роботодавцем під час виплати присудженої ОСОБА_1 суми компенсації за невикористану відпустку, що і було зроблено.

Доводи касаційної скарги про те, що в платіжних документах не було зазначено прізвище стягувача не можуть бути підставами для скасування оскарженої постанови, оскільки не свідчать про правомірність дій державного виконавця.

Відповідно до пункту а частини першої статті 449 ЦПК України скаргу на дії/бездіяльність державного виконавця може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Частиною другою статті 449 ЦПК України встановлено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи свідчать, що КНП «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» звертався з аналогічною скаргою 28 жовтня 2020 року, з дотриманням строку встановленого для її подання. Однак, первинно подана скарга була повернута заявнику без розгляду на підставі пункту 2 частини другої статті 183 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю доказів надіслання такої скарги іншим учасникам справи. Із скаргою, яка розглядається, скаржник звернувся в суд одразу після повернення - 04 листопада 2020 року, що є поважними причинами пропуску строку на звернення зі скаргою.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення скарги КНП «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» на рішення та дії державного виконавця Рокитнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - Кушнір В. В.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов