ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

справа №580/10818/23

адміністративне провадження № К/990/14514/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербівське» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 580/10818/23 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРБІВСЬКЕ» (далі - ТОВ «ВЕРБІВСЬКЕ») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач 1), ДПС України (далі - відповідач 2) про скасування рішення комісії відповідача 1 від 27.10.2023 №9805714/45099893; зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну (далі - ПН) від 30.09.2023 № 4 датою її подання на реєстрацію.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27.10.2023 №9805714/45099893 про відмову в реєстрації виписаної ТОВ «ВЕРБІВСЬКЕ» податкової накладної від 30.09.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області повторно розглянути матеріали ТОВ «ВЕРБІВСЬКЕ» щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної ним податкової накладної від 30.09.2023 № 4 та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, 26 лютого 2024 року відповідач через підсистему «Електронний суд» звернувся з апеляційною скаргою на наведене рішення (матеріали апеляційного провадження, а. с.1-7).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав відповідачу час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: протягом 10 днів сплатити судовий збір і сумі 3220 грн 80 коп.

Копія ухвали доставлена в електронному кабінеті відповідача 29 лютого 2024 року (матеріали апеляційного провадження, а. с.21).

11 березня 2024 року відповідач через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважність причин пропуску відповідач 1 пов`язує із запровадженням воєнного стану в Україні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року відмовлено.

Ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження доставлена в особистому кабінеті відповідача підсистеми «Електронний суд» 14 березня 2024 року (матеріали апеляційного провадження а.с.28).

ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 26 лютого 2024 року (апеляційна скарга була сформована в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року, апелянтом так і не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об`єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно. Жодних належних та обґрунтованих обставин, що унеможливили вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою, апелянтом не надано, наведені у клопотанні від 12.03.2024 є загальними.

Крім того, апелянтом і на даний час не виконано вимог ухвали суду в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС у Черкаській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач зазначив, що відповідачем подано в межах процесуального строку апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, із клопотанням про поновлення строку проте без сплати судового збору.

Зауважує, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, запровадженням воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ГУ ДПС у Черкаській області позбавлене фінансування, що стало підставою для подачі до апеляційного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Звертає увагу суду, що в ухвалі про відмову у відкритті зазначено, що на день постановлення ухвали інформації щодо виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надходило. Проте, відповідачем 1 на виконання цієї ухвали засобами електронного зв`язку 11.03.2024 направлено клопотання про усунення недоліків з приєднаною платіжною інструкцією про сплату судового збору.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 02 травня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України).

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

З матеріалів справи слідує, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 19 січня 2024 року (копія доставлено в особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» 20 січня 2024 року) сформована відповідачем 26 лютого 2024 року, тобто з порушенням 30-денного строку.

Щодо клопотання про поновлення строку заявник послався на приписи ст. 293 295 КАС України, які регулюють право на подання апеляційної скарги, строки та право на поновлення строку, якщо скарга подається протягом тридцяти днів з дня вручення.

Апеляційний суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги зазначив, що апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

У матеріалах справи міститься клопотання відповідача 1 про поновлення строку від 11 березня 2024 року, у якому скаржник покликався на введення в Україні воєнного стану, що не дало змогу вчасно ознайомитись із рішенням суду та вчасно подати апеляційну скаргу.

Доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги матеріали справи не містять, що спростовує доводи касаційної скарги про направлення платіжної інструкції разом із клопотанням про поновлення строку від 11 березня 2024 року.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Між тим, Верховний Суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Ба більше, саме по собі покликання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов`язки вчасно. Варто також зауважити і про територіальну віддаленість місця знаходження відповідача 1 від зони ведення активних бойових дій.

Отже, Суд констатує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнана сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження.

Оцінюючи наведені обставини, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник не продемонстрував належного добросовісного ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження.

Суд також звертає увагу на те, що, відповідно до усталеної судової практики, оцінка обґрунтованості пропуску строку апеляційного оскарження передбачає аналіз дій скаржника на предмет їхньої відповідності критеріям своєчасності та ефективності. У цьому випадку таких дій, які могли б підтвердити належне використання скаржником доступних засобів для оперативного подання апеляційної скарги, суд не встановив.

Доводи податкового органу про те, що первинна апеляційна скарга направлена в межах процесуального строку, тобто, протягом 30-ти денного терміну з дня отримання рішення, спростовуються матеріалами справи, оскільки перший та єдиний раз вона була подана 26 лютого 2024 року.

З огляду на викладене, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 580/10818/23 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко