№ 580/1082/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року

Київ

справа №580/1082/19

адміністративне провадження №К/9901/32422/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів -Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (суддя Гайдаш В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (судді: Ганечко О. М., Кузьменко В. В., Сорочко Ю. С.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Головне управління Національної поліції в Черкаській області (далі - позивач, ГУНП в Черкаській області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача кошти в рахунок відшкодування збитків:

- по рішенню господарського суду Черкаської області від 24 травня 2017 року, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі №925/282/17 в розмірі 130966, 74 грн збитків, 2271,30 грн пені, 243,35 грн 3% річних та витрат по сплаті судового збору у розмірі 6039,69 грн;

- по рішенню господарського суду Черкаської області від 13 червня 2017 року, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у справі №925/608/17 в розмірі 88219, 60 грн збитків за перевищення договірного обсягу природного газу, 7038, 98 грн пені, 812,19 грн 3% річних та судового збору 1477,57 грн;

- за апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 24 травня 2017 року у справі №925/282/17 сплаченого судового збору в розмірі 6643, 65 грн (платіжне доручення №1125; платіжне доручення № 1344) та за касаційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 24 травня 2017 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року сплаченого судового збору в розмірі 7248, 00 грн (платіжне доручення № 2145);

- за апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 13 червня 2017 року у справі №925/608/17 сплаченого судового збору в розмірі 6878,27 грн (платіжне доручення №1248; платіжне доручення № 1704) та за касаційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 13 червня 2017 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2017 року сплаченого судового збору в розмірі 7503,56 грн (платіжне доручення №2144), всього - 265336,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що незабезпечення контролю за обсягами споживання природного газу працівниками управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , призвело до перевищення Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області обсягів споживання природного газу. Так, в період з 11 січня 2017 року по 13 лютого 2017 року (до моменту укладання договору на 2017 рік) ТОВ «Газпостач-Черкаси» здійснювало постачання природного газу без договірних відносин з позивачем, що є грубим порушенням фінансової дисципліни, а відповідачі не вчиняли жодних заходів щодо мінімізації споживання природного газу в періоді, коли не було укладено договору на 2017 рік. Обставини щодо перевищення позивачем споживання природного газу у період з 11 січня 2017 року по 13 лютого 2017 року встановлені рішеннями господарського суду, в результаті чого позивач поніс збитки на загальну суму 265336,86 грн, які просить суд стягнути в порядку регресу солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до вимог статті 1191 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року, залишеним без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що на повідомлення ПАТ «Черкасигаз» від 19 січня 2017 року №118 про припинення газопостачання об`єктів ГУНП в Черкаській області, начальником ГУНП в Черкаській області Лютим В. В. надіслано лист від 20 січня 2017 року №57/02/31-2016, в якому повідомлено, що станом на 20 січня 2017 року розпочата тендерна процедура на закупівлю природного газу на 2017 рік, яка мала бути завершена 30 січня 2017 року. Дана процедура передбачала поставку газу з 10 січня 2017 року. Оскільки ліміти природного газу по попередньому договору постачання не відповідають фактичному використанню, оплата за фактично поставлений природній газ у січні місяці 2017 року буде здійснена постачальнику, який буде визначений переможцем по результатах проведеного тендеру. Також суди дійшли висновку, про відсутність правових підстав для стягнення в порядку регресу солідарно з відповідачів збитків, понесених ГУНП в Черкаській області у загальній сумі 265336, 86 грн, оскільки ОСОБА_1 за період з 07 листопада 2015 року по 03 квітня 2017 року матеріально-відповідальною особою, як працівник позивача, наказом ГУНП в Черкаській області не призначався. ОСОБА_2 , також, за період з 29 липня 2016 року по 15 серпня 2017 року матеріально-відповідальною особою, як працівник позивача, наказом ГУНП в Черкаській області також не призначався.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили в повному обсязі докази та не врахували, що умисними протиправними діями відповідачів скаржнику завдано шкоду. Оскільки відповідачами не здійснювався контроль за обсягами споживання природнього газу, який призвів до перевищення споживання ГУНП в Черкаській області обсягів природнього газу. В результаті бездіяльності відповідачів позивачу завдано збитків на 265336, 86 грн.

Скаржник не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.

Позиція інших учасників справи.

Від відповідачів до суду надійшла заява, в якій вони просять відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідачі не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

11 жовтня 2016 року ГУНП в Черкаській області укладено договір №16/0628/415/16 з ТОВ «Газпостач-Черкаси» щодо постачання природного газу, як із переможцем торгів, за рішенням тендерного комітету ГУНП в Черкаській області від 22 вересня 2016 року №22. Відповідно до Розділу І та Розділу II договору №16/0628/415/16 з ТОВ «Газпостач-Черкаси» місячні обсяги та зміна ціни природного газу регулюються додатковими угодами між Постачальником та Споживачем.

До вказаного договору №16/0628/415/16 внесено зміни в частині продовження строку дії договору на початок наступного року (відповідно до частини п`ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі») в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, додатковою угодою від 31 грудня 2016 року № 20170101.

В зв`язку з продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, на початку 2017 року було укладено додаткову угоду від 05 січня 2017 року №20170102 на суму 191717,52 грн. ГУНП в Черкаській області виконано вказані договірні зобов`язання, включаючи додаткові угоди.

10 січня 2017 року ГУНП в Черкаській області розпочато процес проведення процедури закупівлі природного газу та 13 лютого 2017 року укладено договір на постачання природного газу із переможцем конкурсу ТОВ «Газпостач-Черкаси».

24 травня 2017 року господарським судом Черкаської області винесено рішення у справі №925/282/17, яким стягнуто з ГУНП в Черкаській області 269 163,90 грн боргу; 130 966,74 грн збитків; 2 27,30 грн пені; 243,35 грн - 3% річних та 6039,69 грн витрат по сплаті судового збору на користь ТОВ «Газпостач-Черкаси».

13 червня 2017 року господарським судом Черкаської області винесено рішення у справі №925/608/17, яким стягнуто з ГУНП в Черкаській області на користь ТОВ «Газпостач-Черкаси» 88219,60 грн збитків за перевищення договірного обсягу природного газу, 7038,94 грн пені, 812, 19 грн 3% річних та 1471, 57 грн судового збору. ГУНП в Черкаській області, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями суду, подано апеляційні скарги, за подання яких сплачено судовий збір в розмірі 6878,27 грн (платіжне доручення № 1248; платіжне доручення № 1704).

За результатами розгляду вказаних господарських справ №925/608/17 та №925/282/17 сектором правового забезпечення ГУНП в Черкаській області доповідними записками від 23 червня 2017 року №539/26/02-2017 та від 27 червня 2017 року №547/26/02-2017 поінформовано керівника ГУНП в Черкаській області про те, що прийняття таких рішень стало можливим внаслідок порушення фінансово-господарської діяльності з боку окремих працівників управління логістики та матеріально- технічного забезпечення ГУНП в Черкаській області (далі - УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області).

Наказом ГУНП в Черкаській області від 04 липня 2017 року № 1746 призначено службове розслідування за фактами порушення працівниками УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області фінансово-господарської діяльності, що призвели до значних матеріальних збитків за результатами якого 04 вересня 2017 року затверджено відповідний висновок.

В рамках службового розслідування сектором внутрішнього аудиту ГУНП в Черкаській області проведено перевірку фактів, викладених в доповідних записках від 23 червня 2017 року №539/26/02-2017, від 27 червня 2017 року № 547/26/02-2017 та встановлено невиконання працівниками управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 завдань та функцій, через незабезпечення контролю за обсягами споживання природного газу, що призвело до перевищення Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області обсягів споживання природного газу, оскільки в період з 11 січня 2017 року по 13 лютого 2017 року (до моменту укладання договору на 2017 рік) ТОВ «Газпостач-Черкаси» здійснювало постачання природного газу без договірних відносин з позивачем, що є грубим порушенням фінансової дисципліни. Відповідачі не вчиняли жодних заходів щодо мінімізації споживання природного газу в періоді, коли не було укладено такого договору на 2017 рік. Вищевказані обставини щодо перевищення Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області обсягів споживання природного газу у вказаний період встановленні рішеннями господарського суду, в результаті чого позивач поніс збитки в сумі 265336, 86 грн.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно із частинами 1, 4 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (в редакції від 11 лютого 2001 року, далі - Положення №243/95-ВР).

До військовослужбовців належать: солдати, матроси, сержанти, старшини строкової військової служби і ті, які проходять військову службу за контрактом, курсанти (слухачі) військово-навчальних закладів, жінки, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу, прапорщики, мічмани і офіцери Збройних Сил України, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони, Управління державної охорони України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України, а також призвані на збори військовозобов`язані (абзац 3 пункту 1 розділу "Загальні положення" Положення No243/95-ВР).

Зі змісту пункту 3 розділу І Положення №243/95-ВР вбачається, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.

Статтею 38 Закону України «Про публічні закупівлі», передбачена відповідальність за порушення вимог цього Закону, а саме: за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Правовідносини, які виникли між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» при укладанні договору про постачання природеного газу, регулювалися Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, Кодексом газотранспортної системи та Кодексом газорозподільних мереж, що ухвалені у встановленому законодавством порядку.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначаються відповідно до статті 242 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Предметом судового контролю у цій справі є відшкодування збитків, завданих державі, шляхом стягнення з відповідачів на користь Головного управління Національної поліції в Черкаській області грошових коштів у розмірі 265 336,86 грн.

Відповідно до матеріалів справи, наказом №1303 від 27 липня 2016 року «Про створення тендерного комітету для організації та проведення процедур закупівлі» створено тендерний комітет ГУНП в Черкаській області. До складу якого, серед інших, входили начальник ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 та заступник начальника ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 Також цим наказом ОСОБА_1 призначено Головою тендерного комітету. Положенням про тендерний комітет ГУПН в Черкаській області, затвердженим наказом ГУНП в Черкаській області від 27 липня 2016 року №1303, визначено обов`язки та завдання, які покладено на членів тендерного комітету.

Вказаним протоколом тендерного комітету від 03 серпня 2016 року №1 визначено, що голова тендерного комітету здійснює загальне керівництво роботою тендерного комітету, збирає і проводить засідання тендерного комітету, підписує документацію тендерного комітету та відповідає за проведення торгів і виконання покладених на тендерний комітет функцій.

На заступника голови тендерного комітету, відповідно до Протоколу про розподіл функціональних обов`язків членів тендерного комітету, покладаються обов`язки щодо організації, розроблення тендерної документації, її перевірки на відповідність вимогам чинного законодавства, вивчення ринку товарів (робіт, послуг), оприлюднення інформації про публічні закупівлі, а також виконання обов`язків голови тендерного комітету за його відсутності.

Відповідно до пункту 7 Положення про тендерний комітет ГУ НП в Черкаській області, затвердженого наказом ГУНП в Черкаській області від 27 липня 2016 року №1303, комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій: планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель; здійснення вибору процедури закупівлі та її проведення; забезпечення рівних умов для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених законом; забезпечення оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; надання роз`яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівлі щодо змісту тендерної документації уразі отримання від останніх відповідних запитів; здійснення інших дій передбачених законом.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_1 за період з 07 листопада 2015 року по 03 квітня 2017 року матеріально-відповідальною особою, як працівник позивача, наказом ГУНП в Черкаській області не призначався, крім того, ОСОБА_2 за період з 29 липня 2016 року по 15 серпня 2017 року матеріально-відповідальною особою, як працівник позивача, наказом ГУНП в Черкаській області також не призначався.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що нести матеріальну відповідальність може не лише матеріально відповідальна особа, яка призначена такою окремим документом, а й особа, на яку покладено трудові обов`язки, визначені законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника.

Однак судами попередніх інстанцій залишено поза увагою посадові (функціональні) обов`язки особового складу ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області, затверджені т.в.о. начальника ГУНП в Черкаській області генералом поліції третього рангу Пустоваром В.В. від 09 листопада 2015 року, якими, визначено функціональні обов`язки начальника ВЛМТЗ ГУНП ОСОБА_1 Зокрема на ОСОБА_1 покладено завдання проводити підсумки службової та господарської діяльності відділу, за результатами яких у межах компетенції він повинен вживати відповідних заходів реагування.

Також судами не надано оцінку додатковим посадовим (функціональним) обов`язкам особового складу ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області, затверджених т.в.о. начальника ГУНП в Черкаській області полковником поліції Кожухівським В.О. від 18 липня 2016 року, в яких визначено посадову інструкцію заступника начальника ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 Відповідно до вказаної інструкції, серед іншого, на ОСОБА_2 покладено обов`язки здійснювати контроль за дотримання лімітів споживання електричної та теплової енергії, природнього газу, водопостачання та водовідведення. Ця посадова інструкція, підписана начальником ВЛМТЗ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1 та заступником начальника ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2

Відповідно до матеріалів справи, відповідальним за господарську діяльність щодо здійснення контролю за виконання працівниками УЛМТЗ їх безпосередніх обов`язків по 02 квітня 2017 року був начальник УЛМТЗ ГУНП підполковник поліції ОСОБА_1 , який наказом ГУНП від 03 квітня 2017 року №100 о/с звільнений із зазначеної посади. Наказом ГУНП від 15 серпня 2017 року № 217 о/с відповідно до статті 86 Закону України «Про державну службу» та статтею 36 КЗпП України (за угодою сторін) ОСОБА_2 звільнено з посади.

Матеріальна відповідальність військовослужбовців, осіб рядового та начальницького, складу, а також осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України врегулювалась Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року N 243/95-ВР, яке втратило чинність 31 жовтня 2019 року з набранням чинності Закону України від 03 жовтня 2019 року №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Пунктом 4 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

У цій справі спірний період стосується січня-квітня 2017 року, тому Положенням №243/95-ВР регулювалися питання матеріальної відповідальності поліцейських.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Суди попередніх інстанцій до правовідносин, які виникли у цій справі застосували норми КЗпП України, не врахувавши норми спеціального законодавства.

Вирішуючи питання про притягнення працівників до матеріальної відповідальності, роботодавець та суд під час розгляду справи повинні визначити, порушення яких конкретних норм стали причиною завданої шкоди.

Для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Судами попередніх інстанцій не досліджено чи покладалося вирішення таких питань на відповідачів, а саме:

-яким чином безпосередньо повинно було контролюватися власне газоспоживання;

-чи вживалися заходи щодо недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді і чи могли відповідачі самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання;

-чи були обізнані відповідачі про можливі наслідки недотримання обсягів споживання природного газу.

Крім того, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою висновок службового розслідування за фактом порушення працівниками УЛМТЗ ГУНП фінансово-господарської діяльності. Відповідно до висновку встановлено факт вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисних протиправних дій, що спричинили завдання ГУПН в Черкаській області матеріальних збитків.

Судами не надано оцінку викладеній у висновку інформації.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення судових витрат за оскарження рішень господарських судів, проте суди не з`ясували чи відносяться взагалі вказані суми до збитків, якщо так, то чи завдані вони протиправними діями відповідачів чи інших осіб, які приймали рішення щодо необхідності апеляційного та касаційного оскарження судових рішень.

Дослідження наведених вище обставин з наданими на їх підтвердження доказами надасть можливість прийняти обґрунтоване рішення по суті вимог Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС, тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

За частинами четвертою, п`ятою статті 353 КАС справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Переглянувши в межах доводів касаційної скарги оскаржені судові рішення першої та апеляційної інстанцій в цій справі колегія суддів дійшла висновку, що суди фактично не дослідили і не оцінили зміст правовідносин, що склалися між сторонами спору, залишивши не з`ясованими обставини, які мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задовольнити частково.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.Г. Загороднюк

Судді М.В. Білак

В.М. Соколов