№ 580/1756/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

м. Київ

справа №580/1756/22

адміністративне провадження № К/990/4430/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 580/1756/22

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - Департамент архмістобуду Черкаської міськради) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 04.04.2022 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архмістобуду Черкаської міськради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 , яке затверджене наказом Департаменту архмістобуду Черкаської міськради від 05.01.2022 № 780;

скасувати наказ Департаменту архмістобуду Черкаської міськради від 05.01.2022 № 780 про затвердження рішення Департаменту архмістобуду Черкаської міськради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Департамент архмістобуду Черкаської міськради видати їй містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 відповідно до поданої заяви від 06.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала на протиправність рішення відповідача про відмову у видачі їй містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 , оскільки нею подані всі необхідні документи для отримання містобудівних умов і обмежень, а вимоги відповідача про необхідність обов`язкового проведення всебічних композиційних обґрунтувань рішень щодо поверховості, типу будинку, розміщення, функціонального призначення та погодження з головним архітектором міста архітектурного проектного рішення об`єкта, розташованого в центральній частині міста відповідно до статті 14 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV), є помилковими, з огляду на те, що нежитловий будинок за вказаною адресою не набув статусу пам`ятки архітектури у порядку, визначеному законодавством.

Також, позивачка вказала на те, що відповідач порушив десятиденний строк для прийняття оскаржуваного рішення, який встановлений статтею 29 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).

2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 28.07.2022 задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправним та скасував рішення Департаменту архмістобуду Черкаської міськради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 , яке затверджене наказом Департаменту архмістобуду Черкаської міськради від 05.01.2022 № 780;

визнав протиправним та скасував наказ Департаменту архмістобуду Черкаської міськради від 05.01.2022 № 780 про затвердження рішення Департаменту архмістобуду Черкаської міськради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 ;

зобов`язав Департамент архмістобуду Черкаської міської ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 відповідно до поданої заяви від 06.12.2021.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.12.2022 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 03.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 580/1756/22 за вищевказаним позовом, з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 21.03.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається суди встановили, що згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.10.2020 № 226569592 позивачка є власником нежитлової будівлі, загальною площею 214,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури (додаток до листа Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 14.01.2021 № 745/02/01-03-25) на вул. Хрещатик у м. Черкаси до нього внесені житлові будинки, зокрема по АДРЕСА_2 .

Із вказаного листа Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації встановлено, що садиба ХІХ-початку ХХ століття по АДРЕСА_2 віднесена до переліку щойно виявлених об`єктів архітектури. До складу садиби входять дві будівлі: фасадний будинок та флігель.

06.12.2021 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі у плані» за адресою: АДРЕСА_1 . У короткій характеристиці об`єкта будівництва зазначено; висота - до 16 м, площа забудови - існуюча, загальна площа - до 900 кв.м, будівельний об`єм - до 3500 кв.м, відсоток забудови - існуючий.

За наслідками розгляду вказаного звернення, наказом Департаменту архмістобуду Черкаської міськради від 05.01.2022 № 780 затверджено рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 .

Вказане рішення обґрунтовано посиланням на те, що територія, на якій розташований будинок, який підлягає реконструкції, потрапляє в зону суворого регулювання забудови та охорони пам`яток архітектури, а сам будинок по АДРЕСА_1 внесений в перелік щойно виявлених пам`яток архітектури. Відповідно до пояснювальної записки до плану зонування м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, в зоні регулювання забудови забороняються види діяльності, що змінюють історичне планування, цінну забудову, ландшафт, умови здорового сприйняття пам`яток.

У цьому рішенні також зазначено, що при реконструкції вказаного об`єкта обов`язковим є проведення всебічних композиційних обґрунтувань рішень щодо поверховості, типу будинків, розміщення, функціонального призначення, композиційних зв`язків з історичним центром, які мають виконуватись в рамках передпроєктних проробок чи містобудівного обґрунтування та у зв`язку з розміщенням об`єкта будівництва в центральній частині міста, відповідно до статті 14 Закону № 687-XIV, бажано погодити з головним архітектором містобудівне та архітектурне проектне рішення об`єкта та винести його на розгляд архітектурно-містобудівної ради.

Відповідно до ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» ділянка для розміщення громадського будинку повинна відповідати вимогам забезпечення оптимальної орієнтації і нормативної інсоляції приміщень будинків на їх території, влаштування зручних і безпечних підходів, під`їздів і автостоянок, організації благоустрою з належним рівнем озеленення згідно з ДБН В.2.2-40:2018 та санітарним і протипожежним нормам.

Наміри забудовника - надбудова 16 метрів не відповідають діючим ДБН, а саме: порушуються нормативні протипожежні відступи від існуючих об`єктів, відсутня територія для парко-місць та благоустрою.

Отже, відповідачем було встановлено невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, що стало підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із витягом з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб, виданим Управлінням планування та архітектури Департаменту архмістобуду Черкаської міськради 10.12.2021 для отримання містобудівних умов і обмежень на реконструкцію нежитлової будівлі з надбудовою без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі у плані існують наступні містобудівні обмеження:

зона охорони пам`яток архітектури;

об`єднана охоронна зона пам`яток археології міста Черкаси;

зона суворого регулювання забудови;

зона пам`ятки археології «Середньовічні Черкаси»;

зона рятівних археологічних досліджень.

Вимоги до режиму використання: забороняється розміщення промислових, транспортних, складських та інших споруд; забороняються види діяльності, що змінюють історичне планування, цінну забудову, ландшафт, умови зорового сприйняття пам`яток; при будівництві нових, реконструкції з розширенням існуючих будівель і споруд обов`язкове проведення всебічних композиційних обґрунтувань рішень щодо поверховості, типу будинків, розміщення, функціонального призначення, композиційних зв`язків з історичним центром, які мають виконуватися в рамках передпроектних проробок чи містобудівного обґрунтування.

Застереження: будинок, який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 внесений в перелік щойно виявлених пам`яток архітектури; рекомендація щодо врахування законних інтересів суміжних землекористувачів; рекомендація винести ескізний проект на розгляд архітектурно-містобудівної ради.

Так, відповідно до вказаного витягу з містобудівної документації міста Черкаси, містобудівні умови не відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси враховуючи невідповідність намірів по висоті забудови 16 метрів щодо одноповерхової будівлі щойно виявленої пам`ятки архітектури, відсутність території для парко-місць та нормативних протипожежних виступів.

Не погоджуючись з вказаним наказом та відмовою у наданні містобудівних умов та обмежень ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із необґрунтованості підстави для відмови оспорюваним рішенням відповідача у зв`язку із відсутністю доказів внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або до Переліку об`єктів культурної спадщини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який має намір реконструювати позивачка, а відтак незаконності додаткових вимог відповідача до режиму використання такого будинку та застережень як до об`єкта який не має статусу об`єкта культурної спадщини, з огляду на те, що нормами чинних нормативно-правових актів, які регулюють питання містобудівної діяльності, не встановлено імперативної заборони на здійснення реконструкції будівель, які перебувають у охоронних зонах пам`яток архітектури.

Окрім того, суд першої інстанції вказав на те, що відмова відповідача у наданні позивачеві містобудівних умов та обмежень з підстав невідповідності поданих документів державним будівельним, санітарним та протипожежним нормам є також безпідставною, оскільки містобудівні умови та обмеження є лише складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. При цьому, будівництво об`єкта є багатоскладовою діяльністю, до якої на кожному із етапів залучаються відповідні компетентні суб`єкти, які проводять експертизу проектної документації на будівництво об`єкта у передбачених законом випадках, вирішують питання щодо можливості видачі суб`єкту господарювання дозволів (в тому числі на виконання будівельних робіт), щодо можливості прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та реєстрації права власності на нього. Окрім цього, відповідні контролюючі органи на кожному з етапів будівництва у разі виявлення обставин, з якими законодавець пов`язує обмеження в частині виконання робіт з будівництва об`єкта (в тому числі встановлення порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил), можуть застосувати до суб`єкта господарювання відповідні заходи, в тому числі скасувати містобудівні умови та обмеження, анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт, зупиняти виконання будівельних робіт тощо.

8. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що відмовляючи позивачці у видачі містобудівних умов та обмежень, з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI, відповідач виходив із невідповідності намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, а саме - Плану зонування території м. Черкаси, оскільки звертаючись до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для проектування реконструкції нежитлової будівлі з надбудовою, позивачка виявила наміри збільшити висоту будівлі до 16 метрів, що вказує на збільшення висотності, та є очевидним, що така забудова змінить історичне планування та умови зорового сприйняття щойно виявленої пам`ятки архітектури, що заборонено містобудівною документацією на місцевому рівні.

Окрім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що будівля, яку має намір реконструювати позивачка входить до складу садиби, яка віднесена до переліку щойно виявлених об`єктів архітектури, незалежно від надання будівлі адреси з окремим номером. До того ж рішенням Черкаської міської ради від 01.07.2021 №6-74 ОСОБА_1 для відведення земельної ділянки в оренду під нежитлову будівлю було надано дозвіл на розробку документації із землеустрою по АДРЕСА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:021:0237, на якій наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані із розташуванням її в межах охоронної зони пам`яток археології «Середньовічні Черкаси» та зони особливого режиму забудови.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 14 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III) та статті 29 Закону № 3038-VI, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах - відсутній.

Окрім того, скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки докази, які не подавались до суду першої інстанції без наявності доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подала, мали бути відхилені судом апеляційної інстанції.

10. Департамент архмістобуду Черкаської міськради у відзиві на касаційну скаргу позивачки просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване ОСОБА_1 судове рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом № 3038-VI, за правилами частини першої статті 2 якого планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій (пункт 4); визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів (пункт 5).

14. Згідно із частинами першою, другою та четвертою статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

15. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частина п`ята статті 26 Закону № 3038-VI).

16. Основними ж складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону №3038-VI є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

17. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI);

18. Частинами другою та третьою статті 29 Закону № 3038-VI визначено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

19. Згідно із частиною п`ятою статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру.

20. Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника (частини шоста та восьма статті 29 Закону № 3038-VI).

21. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що отримання містобудівних умов та обмежень - це перший етап офіційного оформлення будівельних об`єктів, де визначаються контури та обмеження майбутньої забудови, та в яких міститься інформація, зокрема про можливу поверховість та щільність забудови, відступи будинків від інших будівель та червоних ліній, а також планувальні обмеження, у тому числі щодо охоронних зон пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

22. У свою чергу підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень визначені у частині четвертій статті 29 Закону № 3038-VI, відповідно до якої такими є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

23. У справі, яка розглядається спір виник у зв`язку із відмовою відповідача надати позивачці містобудівні умови та обмеження з мотивів невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

24. Вирішуючи питання відповідності такої відмови відповідача критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

25. Так, частиною четвертою статті 33 Закону № 3038-VI передбачено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

26. Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

27. Так, частиною першою статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2);

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3);

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9).

28. Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

29. Частиною першою статті 18 Закону № 3038-VI передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

30. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації, якою серед іншого є генеральний план населеного пункту та план зонування території (зонінг).

31. Отже, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні під час ухвалення рішення про надання або відмову в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки уповноважений орган визначає з урахуванням містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану та плану зонування території (зонінг).

32. Натомість, невідповідність намірів забудови земельної ділянки є обов`язковою підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки це означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає затвердженим текстовим і графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

33. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач обґрунтував відмову у наданні позивачці містобудівних умов та обмежень на реконструкцію нежитлової будівлі з надбудовою без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - Плану зонування території м. Черкаси через невідповідність намірів забудови дозволений на цій території висотності, відсутність парко-місць та недотримання нормативних протипожежних виступів, а відтак на думку колегії суддів це вже є достатнім мотивом для відмови у наданні позивачці відповідних вихідних даних.

34. Щодо доводів скаржниці про те, що об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 не відноситься до щойно виявлених пам`яток архітектури, колегія суддів вважає необхідним вказати на таке.

35. Закон № 1805-ІІІ регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

36. Згідно із статтею 1 Закону № 1805-ІІІ щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Зони охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - це встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

37. Так, частиною першою статті 13 Закону № 1805-ІІІ визначено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

38. Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону № 1805-ІІІ занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

39. Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760. Згідно із пунктом 1 цього Порядку об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об`єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об`єктів місцевого значення).

40. Відповідно до абзацу третього частини другої статті 14 Закону № 1805-ІІІ Міністерство культури України наказом від 11.03.2013 № 158 затвердило Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок № 158), згідно із пунктом 1 розділу ІІ якого взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

41. Об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку (пункт 7 розділу ІІ Порядку № 158).

42. Тобто включення об`єкту до Переліка є визначальним для отримання статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

43. У справі, яка розглядається суди встановили, що будівля кінця ХІХ - початку ХХ століття по АДРЕСА_2 включено до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури, затвердженого наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 № 10/03/-21.

44. Разом з цим, як видно з матеріалів справи, нежитловій будівлі по АДРЕСА_1 наказом Управління Містобудування та архітектури Черкаського міського виконавчого комітету від 04.04.2007 № 528.

45. Доказів внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або до Переліку об`єктів культурної спадщини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який має намір реконструювати позивачка, матеріали справи не містять.

46. Відтак, висновок суду апеляційної інстанції про те, що присвоєння окремої адреси будинку за адресою АДРЕСА_1 не позбавляє його статусу щойно виявленого об`єкту архітектури, є помилковим, оскільки таке виділення відбулось до включення будинку АДРЕСА_2 до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури.

47. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 7110136700:03:021:0237, наявні наступні види обмежень: зона охорони пам`ятки культурної спадщини та зона особливого режиму забудови.

48. Визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони, забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження згідно із пунктом 4 частини першої статті 6 Закону № 1805-III належить до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції.

49. Визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць, заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу об`єкту культурної спадщини, видатній універсальній цінності об`єкта всесвітньої спадщини або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини згідно із положеннями статті 5 Закону №1805-III належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

50. В контексті наведеного колегія суддів зауважує, що Генеральний план міста Черкаси був затверджений рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, а план зонування території міста Черкаси був затверджений рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, є діючим, а тому є обов`язковим для виконання та врахування вимог його положень.

51. Відповідно до пояснювальної записки до розділу «Вимоги до ділянок, що знаходяться в охоронних зонах пам`яток культурної спадщини та об`єктів природнозаповідного фонду» плану зонування території м. Черкаси, в зоні регулювання забудови охоронної зони історико-культурної спадщини діють наступні планувальні обмеження, а саме: при будівництві нових, реконструкції з розширенням існуючих будівель і споруд обов`язкове проведення всебічних композиційних обґрунтувань рішень щодо поверховості, типу будинків, розміщення, функціонального призначення, композиційних зв`язків з історичним центром, які мають виконуватися в рамках передпроєктних проробок чи містобудівного обґрунтування.

52. З огляду на наведене, оскільки в силу вимог чинного законодавства навколо будівлі кінця ХІХ - початку ХХ століття по АДРЕСА_2, яка включена до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури встановлена, зокрема охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, застереження відповідача про необхідність при реконструкції об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі у плані» за адресою: АДРЕСА_1 , обов`язково провести всебічні композиційні обґрунтування рішень щодо поверховості, типу будинків, розміщення, функціонального призначення, композиційних зв`язків з історичним центром, які мають виконуватись в рамках передпроєктних проробок чи містобудівного обґрунтування, є цілком обґрунтованим.

53. Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини шостої статті 14 Закону № 687-XIV головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.

54. Таким чином, оскільки об`єкт, який має намір реконструювати позивачка, розміщений в центральній частині міста Черкаси, відповідач відповідно до положень статті 14 Закону № 687-XIV правомірно попередив ОСОБА_1 про необхідність погодити з головним архітектором містобудівне та архітектурне проектне рішення об`єкта та винести його на розгляд архітектурно-містобудівної ради.

55. Наведене у сукупності свідчить про те, що відповідач, відмовляючи у наданні містобудівних умов та обмежень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України.

56. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 580/1756/22 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик Т.Г. Стрелець