№ 580/2396/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №580/2396/19

адміністративне провадження №К/9901/36476/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Жука А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №580/2396/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування висновку, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.)

У С Т А Н О В И В :

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 16 квітня 2019 року про анулювання дозволів УМВС України в Черкаській області від 11 вересня 2014 року НОМЕР_4 та від 28 травня 2014 року НОМЕР_3.

2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем винесено невмотивований висновок про анулювання позивачу дозволів УМВС України в Черкаській області НОМЕР_4 та НОМЕР_3, оскільки в ньому не наведено номер кримінального провадження та статтю кримінального закону, за якою позивачу повідомлено про підозру. Крім того, відповідачем помилково винесено вказаний висновок на підставі п.4.1 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622, оскільки вказаною нормою передбачено право поліції анулювати дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї виключно підприємствам, установам й організаціям, а не фізичним особам, а вказаний пункт Інструкції не містить жодних положень стосовно наслідків вручення фізичним особам повідомлення про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень до питання анулювання дозволів на право носіння і зберігання мисливської зброї. Також положеннями Інструкції №622 взагалі не передбачено підстав для анулювання фізичним особам дозволу на зброю.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. У власності ОСОБА_1 перебуває пістолет «ПМР», кал. 9 мм, № НОМЕР_1 , дозвіл на право носіння та зберігання УМВС України в Черкаській області від 28 травня 2014 року НОМЕР_3 з терміном дії до 28 травня 2020 року, а також мисливський нарізний карабін «МКМ-072 Сб», кал. 7,62 мм, № НОМЕР_2 , дозвіл на право носіння та зберігання УМВС України в Черкаській області від 11 вересня 2014 року НОМЕР_4 з терміном дії до 20 червня 2020 року.

3.1. Висновком Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16 квітня 2019 року анульовано позивачу дозвіл УМВС України в Черкаській області від 11 вересня 2014 року НОМЕР_4 та від 28 травня 2014 року НОМЕР_3.

3.2. Вказаним висновком встановлено, що станом на 21 жовтня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру, тому відповідно до вимог глави 4, розділу І та пункту 5.1 глави 5 розділу І наказу МВС України від 21 серпня 1998 року №622 прийнято рішення про анулювання дозволів УМВС України в Черкаській області від 11 вересня 2014 року НОМЕР_4 та від 28 травня 2014 року НОМЕР_3, вилучення вищевказаної зброї у позивача та зобов`язано його у 15-ти денний термін з моменту ознайомлення з висновком отримати у ВКОЗ у СДС УПД ГУНП направлення та здати на комісійний продаж вищевказану зброю або переоформити їх на осіб, які мають відповідні дозволи на придбання пристрої, зброї.

3.3. Вважаючи, що відповідачем протиправно складено такий висновок, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року позов задоволено.

4.1. Визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16 квітня 2019 року про анулювання ОСОБА_1 дозволів УМВС України в Черкаській області від 11 вересня 2014 року НОМЕР_4 та від 28 травня 2014 року НОМЕР_3.

4.2. Задовольняючи позов, суд першої виходив з того, що відомості з поліцейської бази «АРМОР», згідно яких Печерським управлінням поліції ГУНП в м. Києві позивачу повідомлено про підозру, не можуть бути підставою для застосування санкцій до фізичної особи у вигляді позбавлення права на носіння та зберігання мисливської зброї, оскільки вказана електронна база не є офіційним джерелом інформації про кримінальну відповідальність фізичних осіб.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

5.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що МВС забезпечує використання інформації, що зберігається в інформаційних підсистемах інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України виключно зі службовою метою згідно з чинним законодавством, а тому твердження суду першої інстанції, що вищезазначена база є не офіційним джерелом інформації безпідставне та необгрунтоване.

5.2. Оскільки позивачеві було повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України, тому у ГУНП в Черкаській області були наявні всі підстави для затвердження оскаржуваного висновку.

IV. Касаційне оскарження

6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що позивач як учасник кримінального судочинства у відповідності до статті 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» не втрачав права, визначеного актами законодавства на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них в повному обсязі, оскільки зазначена правова норма застосовується лише при наявності відповідних підстав. А таких підстав для анулювання дозволів на носіння та зберігання мисливської зброї, які наведені у спірному висновку відповідача від 16 квітня 2019 року, в цьому Законі та інших законодавчих актах на даний час не існує.

6.2. Відомості з поліцейської бази «АРМОР» не можуть бути підставою для застосування санкцій до фізичної особи у вигляді позбавлення права на носіння та зберігання мисливської зброї.

6.3. Також зазначає, що приписи пункту 4.1. Інструкції МВС №622 регулюють лише питання стосовно анулювання дозволів виданих підприємствам, установам чи організаціям, а не фізичним особам (громадянам).

7. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

8. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

10. Пунктом 21 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

11. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи, крім іншого, як перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ.

12. Відповідно до пункту 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» (далі - Положення № 576) дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

13. Згідно з пунктом 2 Положення № 576 до предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, поміж іншого, належить вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї тощо.

14. Пунктом 3 Положення № 576 визначено, що громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, на які поширюється дозвільна система.

15. Право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України (пункт 4 Положення № 576).

16. Відповідно до пункту 9 Положення № 576 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.

17. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (далі - Інструкція № 622).

18. З прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ повноваження з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї покладено на органи Національної поліції, які до врегулювання на законодавчому рівні повноважень застосовують норми Інструкції № 622.

19. Відповідно до абзацу 6 глави 4 розділу І Інструкції № 622 органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених підпунктом 5.1 глави 5 цього розділу.

20. Приписами п. 5.1 глави 5 розділу І Інструкції № 622 визначено, що органи поліції не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб`єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі: надходження від уповноваженого органу до УП ЦОУП, УП ГУНП інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження.

21. Відповідно до пункту 12.19 глави 12 розділу II Інструкції № 622 у разі анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї (разом із основними частинами зброї - за наявності), пневматичної та холодної, охолощеної зброї, пристроїв органом поліції виноситься мотивований висновок про анулювання дозволу на їх зберігання, який затверджується начальником органу поліції. У цьому висновку викладаються підстави прийняття такого рішення.

22. Наказом МВС України від 29 грудня 2015 року №1644 «Про реалізацію повноважень Національної поліції України з видачі та анулювання дозволів» відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877 «Про затвердження Положення про Національну поліцію» наказано:

1) ужити організаційних заходів з реалізації Закону України від 23 грудня 2015 року №901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» в частині покладення на органи Національної поліції повноважень з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об`єктів, де вони зберігаються чи використовуються, діяльність стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення та мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування;

2) до врегулювання на законодавчому рівні повноважень органів Міністерства внутрішніх справ України при виконанні Національною поліцією України повноважень, передбачених пунктом 1 цього наказу, застосовувати норми, визначені наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 жовтня 1993 року №642 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1993 року №706 «Про затвердження Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 жовтня 1993 року за №163, наказом Міністерства внутрішніх справ від 21 серпня 1993 року №622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1993 року за №637/3077, та наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 червня 2000 року №379/ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2000 року за №696/4917.

23. Відповідно до Наказу МВС України від 12 жовтня 2009 року № 436 «Про затвердження Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України» інтегрована інформаційно-пошукова система органів внутрішніх справ України (далі - ІІПС) - це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно-технічних та інформаційно-телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування та ведення довідково-інформаційних, оперативно розшукових обліків, авторизований доступ до інформаційних ресурсів ІІПС. ІІПС є об`єктивно поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб, кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій, який накопичується в процесі службової діяльності ОВС в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ОВС, відповідно до чинного законодавства. До складу інформаційних ресурсів належать відомості щодо: осіб, яких затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, які обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, узяті під варту або на яких накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту, у тому числі їх фотографії та дактилоскопічні дані.

24. Згідно з пунктом 3.3. Наказу № 436 інформація, що обробляється в ІІПС, є власністю держави і підлягає захисту відповідно до чинного законодавства. Держателем (власником) ІІПС є Міністерство внутрішніх справ України.

25. Згідно з пунктом 7.1. Наказу № 436 авторизований доступ до інформаційних ресурсів (інформаційних підсистем) ІІПС здійснюється безпосередньо з автоматизованих робочих місць. Право доступу до інформаційних ресурсів (інформаційних підсистем) центрального вузла ІІПС надається розпорядником ІІПС користувачам апарату МВС та апаратів ГУМВС, УМВС, центральним органам виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром внутрішніх справ України, та іншим правоохоронним органам України за умов забезпечення захисту інформації згідно з вимогами законодавства у сфері захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

VI. Позиція Верховного Суду

26. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

27. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

30. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

31. Як вбачається з вищенаведених правових норм, пункт 4 Інструкції №622 кореспондується з пунктом 5.1 цієї Інструкції, а саме перелік підстав для невидачі дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проведення їх перереєстрації, зазначені в пункті 5.1 Інструкції №622, також є переліком підстав для анулювання вказаних дозволів.

32. Отже, суди дійшли вірного висновку, що дозвіл анулюється з тих самих підстав, з яких і відмовляється у видачі дозволу на придбання, зберігання та носіння зброї.

33. Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для затвердження оскаржуваного висновку було те, що Печерським управлінням поліції ГУНП в м. Києві 21 жовтня 2017 року по ЄРДР 12017100060005216 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України.

34. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність у ГУНП в Черкаській області підстав для затвердження оскаржуваного висновку про анулювання дозволів на право носіння і зберігання мисливської нарізної зброї та пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії громадянина ОСОБА_1 , оскільки позивачеві було повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України.

35. Посилання скаржника на те, що відомості з поліцейської бази «АРМОР» не можуть бути підставою для застосування санкцій до фізичної особи у вигляді позбавлення права на носіння та зберігання мисливської зброї, оскільки така електронна база не є офіційним джерелом інформації про кримінальну відповідальність фізичних осіб колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з вищенаведених правових норм та вірно зазначено судом апеляційної інстанції, МВС забезпечує використання інформації, що зберігається в інформаційних підсистемах ІІПС виключно зі службовою метою згідно з чинним законодавством.

36. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

37. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

VIІ. Судові витрати

39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

А.В. Жук ,

Судді Верховного Суду