ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 580/2591/19
адміністративне провадження № К/9901/32993/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 580/2591/19
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ватутінський комбінат Вогнетривів» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду (суддя Гайдаш В. А.) від 02 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Епель О. В., Карпушова О. В., Степанюк А. Г.) від 17 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Ватутінський комбінат Вогнетривів» (далі - ПАТ «Ватутінський комбінат Вогнетривів») звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2019 року № 0006484607 та № 0006474607.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення відповідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень ПК України є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Позивач наголошує, що спірні господарські операції підтверджуються відповідними первинними бухгалтерськими документами, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 05 серпня 2019 року № 0006484607 та № 0006474607.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС на користь ПАТ «Ватутінський комбінат Вогнетривів» сплачений судовий збір в розмірі 19 210 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 03 грудня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Ватутінський комбінат Вогнетривів» в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 24 лютого 2021 року до Верховного Суду від ПАТ «Ватутінський комбінат Вогнетривів» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року без змін.
7. 15 березня 2021 року до Верховного Суду від Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло клопотання про заміну відповідача, Офіс великих платників податків ДПС на Східне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
8. 16 квітня 2021 року від ПАТ «Ватутінський комбінат Вогнетривів» до Верховного Суду надійшли пояснення стосовно клопотання про заміну відповідача.
Розглянувши зазначене клопотання та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допускає заміну відповідача - Офіс великих платників податків ДПС на Східне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Ватутінський комбінат Вогнетривів» зареєстровано як юридична особа 20 липня 1995 року виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області, ідентифікаційний код 00191916, та з 01 січня 2019 року знаходиться на обліку в Офісі великих платників податків ДФС.
11. Офісом великих платників ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правовідносин позивача з ТОВ «Трієм-Торг» у період червень-грудень 2018 року з їх відображенням у деклараціях з податку на додану вартість або в наступних податкових періодах (місяцях) та показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств за період І півріччя 2018 року - 2018 рік або наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку.
12. За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 01 липня 2019 року № 87/28-10-46-06/00191916, в якому встановлено порушення позивачем вимог:
- пункту 7 МСБО 18, що призвело до заниження фінансового результату (заниження доходу), як наслідок до порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2018 рік на загальну суму 9 993 184 грн;
- пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, статті 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту в перевіряємих періодах, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2018 року на суму 1 665 531 грн.
13. За наслідками вищевказаної перевірки Офісом великих платників податків ДФС винесені податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2019 року:
- № 0006474607, яким що ПАТ «Ватутінський комбінат Вогнетривів» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 2 247 466,25 грн, з яких 1 798 773 за податковими зобов`язаннями та 449 693,25 грн.
- № 0006484607, яким що ПАТ «Ватутінський комбінат Вогнетривів» зменшено розмір від`ємного значення за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 665 531 грн.
14. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що у позивача наявні всі первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України пов`язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.
16. Посилання відповідача на взаємовідносини контрагента позивача ТОВ «Трієм-Торг» з перевізниками ТОВ «Домінікана Груп», ТОВ «ТК «Агро-Інвест», ТОВ «Трайдін», ТОВ «Експотрейд-Н», ТОВ «Кадіно», ТОВ «Айдаком», ТОВ «Сіларк Груп» судами не прийнято до уваги, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Трієм-Торг». Певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких платників податків - третіх осіб та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на формування податкових вигод.
17. Також судами визнано необґрунтованими посилання відповідача на те, що посадові особи ТОВ «Домінікана Груп», ТОВ «ТК «Агро-Інвест», ТОВ «Тайдін», ТОВ «Експотрейд-Н», ТОВ «Кадіно», ТОВ «Айдаком», ТОВ «Сіларк Груп», які виступали перевізниками з поставки позивачу від ТОВ «Трієм-Торг» сухого подрібненого лушпиння соняшнику, є фігурантами кримінальних проваджень, оскільки контролюючий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
19. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
20. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені Верховним Судом у постанові від 24 травня 2019 року у справі № 816/4537/14.
21. Також скаржник наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 135.1 статті 135 ПК України, з урахуванням положень підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України, та пунктів 198.1, 198.2 статті 198, статті 201, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України.
22.Скаржник наголошує, що згідно даних АІС «Податковий блок» не встановлено взаємовідносин замовника ТОВ «Трієм-Торг» з перевізниками ТОВ «Домінікана Груп», ТОВ «ТК «Агро-Інвест», ТОВ «Тайдін», ТОВ «Експотрейд-Н», ТОВ «Кадіно», ТОВ «Айдаком», ТОВ «Сіларк Груп».
23. Також вказує, що за даними Єдиного реєстру судових рішень ТОВ «Трієм-Торг» та його контрагенти по ланцюгу постачання є фігурантами кримінальних проваджень за ознаками вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
25. В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
27. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
28. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
29. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України).
30. За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
31. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а»).
32. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
33. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
34. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
35. За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
36. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
37. Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
38. У відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
39. Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
40. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
41. Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
42. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.
43. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що позивачем і ТОВ «Трієм-Торг» укладено договір поставки від 07 травня 2018 року № 225/18 на купівлю сухого подрібненого лушпиння соняшнику, яке у подальшому використовувалось позивачем у виробничому процесі.
44. Виконання вищевказаних договірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Трієм-Торг» підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, накладними на розгрузку, рахунками-фактурами, заявками, товарно-транспортними накладними.
45. Також судами встановлено, що між позивачем і ТОВ «Лідер Центр Груп», ПП «Комплекс безпеки «Лідер» було укладено договори про надання охоронних послуг, відповідно до яких вказані суб`єкти господарювання забезпечували контрольно-пропускний режим переміщення товарно-матеріальних цінностей на територію позивача, зокрема здійснювали фіксацію відомостей в журналі реєстрації транспортних засобів, які зокрема, здійснювали поставку позивачу товару від ТОВ «Трієм-Торг» у відповідний період, оформлення накладних та спільно з працівниками позивача проводили відбір проб сухого подрібненого лушпиння соняшнику для визначення якості.
46. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ПАТ «Ватутінський комбінат Вогнетривів», суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що факт належного документального підтвердження поставки позивачу товару, підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг спірних операцій, не мають ознак дефектності. Надані Товариством документи підтверджують зв`язок понесених витрат позивача по придбанню товару з господарською діяльністю.
47. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
48. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
49. Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанови Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі № 813/4931/13-а).
50. Верховний Суд також зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача та контрагентами другого і третього порядку не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами.
51. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (провадження № К/9901/873/18).
52. Разом із цим, Верховний Суд зважає на те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
53. З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно дотримання позивачем вимог щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій з ТОВ «Трієм-Торг» первинними документами відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які свідчать про реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими.
54. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження також об`єктивно не прийнято до уваги судами, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було.
55. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
56. Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.
57. Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.
58. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
59. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією судів попередніх інстанцій у цій справі з посиланням при цьому на обставини справи, з урахуванням яких судомами надано оцінку. Такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
60. Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів не спростовують, натомість зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
61. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Замінити відповідача у справі - Офіс великих платників податків ДПС на Східне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 580/2591/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов