ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року

м. Київ

справа № 580/2737/23

адміністративне провадження № К/990/42548/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Шарапи В.М.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року (суддя Кульчицький С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року (колегія у складі суддів Карпушової О.В., Епель О.В., Кузьмишиної О.М.)

у справі № 580/2737/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФ України в Черкаській області; відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV);

- зобов`язати ГУ ПФ України в Черкаській області нарахувати і виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у застосуванні при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 10.01.2023;

- зобов`язати ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 10.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 12.11.2014 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

3. У зв`язку з працевлаштуванням 24.04.2015 позивача на роботу на посаду, яка давала право на призначення пенсії за вислугу років, в Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Луганська обласна клінічна лікарня» виплату пенсії позивачу було припинено.

4. У січні 2023 року позивач вернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію з урахуванням середньої заробітної плати за три попередні роки (2020-2022 рр.), а також просив виплатити йому грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закону № 1058-ІV), як особі, яка продовжує працювати в лікувальному закладі та має стаж 35 років на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років.

5. Листом від 30.03.2023 № 3330-2575/Н-02/8-2300/23 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 за його заявою від 10.01.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсію за віком обчислено з урахуванням страхового стажу 39 років 3 місяці та заробітної плати за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 30.09.2022, індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,75731. Загальний розмір пенсії із 10.01.2023 становить 4309,94 грн.

Стосовно виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідач повідомив, що згідно із пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

6. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

7. Позивач покликався на те, що йому перед призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначено пенсію за вислугу років. Ця обставина не може бути підставою для позбавлення позивача права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, з огляду на принцип пропорційності.

Крім того, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», то призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Також позивач зазначав, що за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся вперше 10.01.2023, а тому має право на призначення такої із застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, - за три календарні роки, що передують року звернення.

8. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що відповідно до Закону № 2148-VIII з 01.10.2017 раніше призначені пенсії обчислюють із використанням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн, який згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» збільшено на коефіцієнти 1,17 (із 01.03.2019), 1,11 (із 01.05.2020), 1,11 (із 01.03.2021), 1,14 (із 01.03.2022).

При цьому, положеннями частини 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшився, пенсія виплачується у раніше встановленому розмірі.

Згідно із заявою про перехід на пенсію за віком позивача із 10.01.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Розмір пенсії за віком обчислено з урахуванням страхового стажу 39 років 3 місяці та заробітної плати за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 30.09.2022, індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,75731. Загальний розмір пенсії із 10.01.2023 становив 4309,94 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 встановлено, що у 2023 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Позивачу із 01.03.2023 пенсію перераховано, її загальний розмір становить 5150,54 грн.

Таким чином, для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки, відсутні підстави.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачу з 12.11.2014 вже призначено пенсію за вислугу років, тому немає підстав для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 10.01.2023 (2020, 2021, 2022 роки);

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 10.01.2023 (2020, 2021, 2022 роки), з урахуванням фактично виплачених сум;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

10. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що до призначення позивачу пенсії за віком йому було призначено пенсію за вислугу років з 12.11.2014, однак у зв`язку з його працевлаштуванням 24.04.2015 на посаду, яка давала право на призначення пенсії за вислугу років, виплату пенсії позивачу припинено. Тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щодо застосування при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 10.01.2023 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до вказаного Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 10.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум, - суд застосував висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, де суд зазначив, що при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів ПФ України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Позивач має право саме на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2020, 2021, 2022 роки).

11. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2023 апеляційну скаргу позивача задоволено: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині позовні вимоги задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003;

- в решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 залишено без змін.

12. Задовольняючи в частині позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (для чоловіків 35 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Отже, підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком є, зокрема, отримання до моменту призначення пенсії за віком будь-якої пенсії.

Матеріали справи не містять доказів отримання пенсії позивачем за період з 12.11.2014 по 24.04.2015, а тому позивач має право на отримання грошової допомоги на підставі п. 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

14. Ухвалою Верховного Суду від 05.01.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України, оскільки ГУ ПФ України в Черкаській області не оскаржувало в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, а суд апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у цій частині позовних вимог не переглядав рішення суду в апеляційному порядку та не приймав нову постанову щодо цих вимог.

15. Відповідач як на підставу касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2023 покликається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, не врахував правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 175/4085/16-а.

Позивач до призначення пенсії за віком з 12.11.2014 отримував пенсію за вислугою років, що позбавляє його права на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV.

16. Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги. У відзиві зазначає про відсутність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, а саме щодо права позивача на отримання грошової допомоги на підставі п. 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Покликається на те, що відповідач не надав доказів отримання позивачем пенсії за вислугу років за період з 12.11.2014 по 24.04.2015.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

18. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Підставою для касаційного оскарження слугувало неправильне застосування судом апеляційної інстанції п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Ця норма передбачає, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

20. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

21. Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №1191).

22. Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е», пункту «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

23. Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

24. Схожі спірні відносини вже розглядалися Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а Верховний Суд виснував:

« норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.»

25. У постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20, правовідносини у якій є подібними, Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

26. Враховуючи зазначені правові позиції Верховного Суду, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачу до призначення пенсії за віком було призначено пенсію за вислугу років з 12.11.2014, тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

27. Водночас суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та дійшов помилкового висновку щодо протиправності дій відповідача по ненарахуванню та невиплаті грошової допомоги.

28. Щодо доводів позивача про ненадання відповідачем доказів отримання позивачем пенсії за вислугу років за період з 12.11.2014 по 24.04.2015, то колегія суддів звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві (а.с. 4), а також в апеляційній скарзі (а.с. 91) зазначав, що 10.11.2014 звільнений з роботи та 12.11.2014 йому призначено пенсію за вислугу років, а 24.04.2015 прийнято на роботу. Ці обставини визнавалися позивачем, а тому не підлягали доказуванню.

29. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

30. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо права на отримання грошової допомоги на підставі п. 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яке відповідає закону, тому постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2023 необхідно скасувати в цій частині, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 залишити в силі.

Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 КАС України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі №580/2737/23 скасувати.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі №580/2737/23 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя В.М. Шарапа