ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

справа №580/3104/20

адміністративне провадження № К/9901/15122/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 (суддя - Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 (судді - Мєзєнцев Є.І., Земляна Г.В., Файдюк В.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» до Державної служби геології та надр України про скасування припису та наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис №153-14/06 від 05.02.2020, складений Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 24.04.2020 №136 "Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" в частині пункту 4 Додатку №2 Наказу №136, яким було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №6101 від 04.03.2016;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №6101 від 04.03.2016 та зобов`язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами №6101 від 04.03.2016, виданого позивачу.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.03.2016 Державною службою геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" спеціальний дозвіл №6101 на користування надрами. Мета користування надрами: видобування питних підземних вод для господарського-питного водопостачання за умови здійснення водопідготовки та виробничих потреб. Назва родовища: ділянка "Катеринопільський елеватор" Звенигородсько-Катеринопільського родовища (свердловини №№490, 6/3393, 8/63, 8/83, 253).

08.01.2020 відповідачем прийнято наказ №6, яким наказано провести планові перевірки діяльності надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватись державний геологічний контроль у лютому 2020 року.

У пункті 7 Переліку надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватись державний геологічний контроль у лютому 2020 року, який є додатком наказу №6 від 08.01.2020 зазначений позивач та предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр та раціонального і ефективного використання надр України (видобування підземних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів).

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр був складений акт №06-02/27/2020-08/п(27) від 05.02.2020 та видано припис №153-14/06 від 05.02.2020.

З припису №153-14/06 від 05.02.2020 вбачається, що згідно акту №06-02/27/2020-08/п(27) від 05.02.2020 були виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері надрокористування:

- проект розробки (технологічна схема) ділянки "Катеринопільський елеватор" Звенигородсько-Катеринопільського родовища питних підземних вод не погоджений з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра, чим не виконано пункт 4 особливої умови спеціального дозволу на користування надрами №6101 від 04.03.2016 (виконання умов Держгірпромнагляду України №4089/0/3.1-12/б/14 від 27.05.2014) в частині погодження проекту (технологічної схеми) розробки родовища з органами Держгірпромнагляду та пункт 3 Програми робіт (строк проведення 3-4 кв. 2016 року) (стаття 51 Кодексу України про надра, абзац 1 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №615);

- не оформлено документи, що посвідчують право користування (власності) земельною ділянкою для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, де розміщені свердловини №№490, 6/3393, 8/63, 8/83, 253 (частина 2 статті 18 Кодексу України про надра, абзац 5 частини 2 статті 16 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення");

- зони санітарної охорони водозабору ТОВ "Катеринопільський елеватор" не встановлені місцевими радами на їх території та не погоджені з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласною адміністрацією з питань охорони навколишнього природного середовища, чим не виконано пункт 2 Програми робіт видобування питних підземних вод Звенигородсько-Катеринопільського родовища ділянки "Катеринопільський елеватор", що є Додатком №2 до Угоди про умови користування надрами від 04.03.2016 №6101, термін виконання 2-3 кв. 2016 року (абзац 1 пункту постанови Кабінету Міністрів України №615, частина 2 статті 93 Водного кодексу України);

- не виконується пункт 5 Програми робіт видобування питних підземних вод Звенигородсько-Катеринопільського родовища ділянки "Катеринопільський елеватор", що є Додатком №2 до Угоди про умови користування надрами №6101 від 04.03.2016, в частині затвердження запасів підземних вод в ДКЗ України, термін виконання 1 кв. 2019 року (абзац 1 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №615);

- не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля (відсутня державна екологічна експертиза) діяльності з видобування корисних копалин ділянки "Катеринопільський елеватор" Звенигородсько-Катеринопільського родовища питних підземних вод (свердловини №№490, 6/3393, 8/63, 8/83, 253) (стаття 151 Кодексу України про надра, пункт 5 частини 2 статті 3, пункт 15 частини 2 статті 3, абзац перший пункт 3 частини 3 статті 3, абзац 10 пункту 3 частини 3 статті 3, пункт 6 частини 1 статті 15, частина 3 статті 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля");

- щорічно не подаються до Держгеонадр копії паспортів артезіанських свердловин (абзац 2 пункту 3 постанова Кабінету Міністрів України №963);

- суб`єкт господарювання в тримісячний строк з дати отримання спеціального дозволу на користування надрами не подав заяву до Державної служби геології та надр України про надання доступу до автоматизованої системи обліку (пункт 9 наказу №110);

- звітність за формою 7-гр (підземні води) за 2019 рік складено не за встановленими вимогами (пункт 3 частини 1 статті 53 Кодексу України про надра, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України №75, наказ №97);

- не представлено паспорти контрольно-вимірювальних приладів (засобів вимірювання) та відсутня інформація про здійснення періодичної державної метрологічної повірки контрольно-вимірювальних приладів (засобів вимірювання).

Приписом №153-14/06 від 05.02.2020 позивача зобов`язано у строк до 09.03.2020 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Відповідач наказом №136 від 24.04.2020 зупинив дію спеціального дозволу на користування надрами №6101 від 04.03.2016 та позивачу надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Позивач звернувся до відповідача з листом №498 від 17.07.2020 щодо поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №6101 від 04.03.2016. В обґрунтування підстав для поновлення дії спеціального дозволу зазначив, що ним було усунуто порушення, визначені приписом №153-14/06 від 05.02.2020.

Відповідач листом №10967/01/07-5-20 від 22.07.2020 відмовив позивачу у поновленні дії спеціального дозволу у зв`язку з не усуненням позивачем одного порушення, а саме: відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля (відсутня державна екологічна експертиза).

Вважаючи припис про усунення порушень №153-14/06 від 05.02.2020, наказ від 24.04.2020 №136 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №6101 від 04.03.2016 та бездіяльність щодо поновлення дії вказаного спеціального дозволу користування надрами протиправними, позивач звернувся до суду.

ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис №153-14/06 від 05.02.2020, складений Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, в частині зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" отримати висновок з оцінки впливу на довкілля (відсутня державна екологічна експертиза) діяльності з видобування корисних копалин ділянки «Катеринопільський елеватор» Звенигородсько-Катеринопільського родовища питних підземних вод (свердловини №№490, 6/3393, 8/63, 8/83, 253).

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 24.04.2020 №136 "Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" в частині зупинення дії спеціального дозволу №6101 від 04.03.2016, виданого товариству з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор".

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час видачі позивачу спеціального дозволу №6101 від 04.03.2016 Кодекс України про надра не містив приписів щодо надання надр у користування з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля. В подальшому Кодекс було доповнено статтею 15-1 згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" №2059-VIII від 23.05.2017 (який набрав чинності 18.06.2017), якою визначено, якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

Здійснивши аналіз положень Закону №2059-VIII, суди дійшли висновки, що його дія поширюється на надрокористувачів, які отримали спеціальні дозволи до набрання ним чинності, у разі проведення ними планованої діяльності, передбаченої пунктом 22 частини 2 та пунктом 14 частини 3 статті 3 Закону №2059.

Враховуючи, що відповідач не довів, що позивач після набрання чинності Законом №2059 проводив плановану діяльність, передбачену пунктом 22 частини 2 та пунктом 14 частини 3 статті 3 Закону №2059, суди дійшли висновку, що після набрання чинності цим законом у позивача не виник обов`язок отримання висновку з оцінки впливу на довкілля (державна екологічна експертиза), а тому припис №153-14/06 від 05.02.2020 в частині зобов`язання позивача отримати висновок з оцінки впливу на довкілля та наказ №136 від 24.04.2020 в частині зупинення дії спеціального дозволу №6101 від 04.03.2016 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи, що скасування наказу №136 від 24.04.2020 тягне за собою поновлення дії спеціального дозволу №6101 від 04.03.2016, суди дійшли висновку щодо передчасності позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо вчинення дій з поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №6101 від 04.03.2016 та зобов`язання поновити дію вказаного спеціального дозволу.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги Державна служба геології та надр України посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що під час перевірки позивача виявлено відсутність висновку оцінки впливу на довкілля (відсутня державна екологічна експертиза), такі порушення позивачем не усунуто, відтак відповідачем правомірно прийнято рішення про зупинення дії наданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами.

Також покликається на те, що оскаржувані припис та наказ прийняті в межах наданих відповідачу повноважень. На переконання відповідача правомірність припису підтверджується діями самого позивача, направленими на виконання вимог такого припису. В свою чергу наказ про зупинення дії спеціального дозволу є правомірним, оскільки такий прийнято у зв`язку з невиконанням позивачем вимог припису у повному обсязі.

Покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 24 Кодексу України про надра, в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, користувачі надр зобов`язані забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

Відповідно до статті 22 Водного кодексу України для забезпечення екологічної безпеки під час розміщення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, пов`язаних з використанням вод, здійснюється державна, громадська та інша екологічна експертиза у порядку, що визначається законодавством.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №2059-VIII), дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

До набрання чинності Законом №2059-VIII правовідносини, пов?язані з проведенням екологічної експертизи регулювались Законом України «Про екологічну експертизу».

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами до набрання чинності Законом №2059-VIII і передбачену пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону діяльність не здійснює, то в силу приписів частини 2 статті 17 Закону №2059-VIII його дія на нього не поширюються.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для зупинення дії наданого позивачу дозволу на користування надрами, слугувала відсутність у позивача, крім висновку з оцінки впливу на довкілля, також і висновку державної екологічної експертизи.

Верховний Суд в складі судової палати, вирішючи питання поширення Закону №2059-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, у постанові від 20.02.2024 у справі №160/10310/20 дійшов наступних висновків:

«Судова палата звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», викладений у постанові від 04.05.2022 у справі №520/8633/18, згідно з яким дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, тобто в порядку норм Закону України «Про екологічну експертизу», а саме - позитивні висновки державної екологічної експертизи.

Однак ані позитивних висновків державної екологічної експертизи, одержаних до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», які за приписами норм статті 17 вказаного Закону зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля, ані результатів оцінки впливу на довкілля, як під час проведення перевірки, так і під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій відповідачем представлено не було.

Позивач не довів і суди не встановили прийняття рішення про провадження планованої діяльності з використанням ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова до набрання чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

За таких обставин, судова палата констатує, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» поширюється на спірні правовідносини і зобов`язує позивача здійснити оцінку впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності.».

У справі, яка розглядається, позивач також не довів і суди не встановили прийняття рішення про провадження планованої діяльності, пов?язаної з надрокористуванням, до набрання чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Відтак, висновки судів попередніх інстанцій про те, що на позивача поширюються правила частини 2 статті 17 Закону №2059-VIII, не можна визнати обґрунтованими.

За таких обставин, враховуючи сформовані висновки Верховного Суду, відповідач правомірно дійшов висновку про невиконання позивачем вимог припису та прийняв рішення про зупинення дії наданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами, відтак позовні вимоги у цій справі задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог як такі, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» - відмовити.

В решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук