№ 580/3267/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 580/3267/19

адміністративне провадження № К/9901/27309/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 580/3267/19

за позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (відокремлений підрозділ «Черкаська ТЕЦ» приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року, ухвалене суддею Гаранем С.М.

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Федотова І.В., суддів Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У жовтні 2019 року управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - позивач, управління ДСНС у Черкаській області) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (відокремлений підрозділ «Черкаська ТЕЦ» приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно») (далі - відповідач, ПАТ «Черкаське хімволокно»), у якому просять:

1.1. застосувати заходи реагування до відповідача у вигляді заборони експлуатації баз відпочинку за адресами: Черкаська область, Черкаський район с. Сокирна, вул. Придніпровська, 50, с. Хрещатик, вул. Дачна 3, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) на вхідні двері і ворота до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за результатом проведеної позапланової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки відповідача, були виявлені численні порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, про що складено відповідний акт. У зв`язку з цим, посилаючись на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Кодексу цивільного захисту України, управління ДСНС у Черкаській області просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до Кодексу цивільного захисту України та на виконання наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 22 серпня 2019 року № 160, в період з 05 вересня 2019 року по 05 вересня 2019 року головним інспектором ЧМРВ У ДСНС України у Черкаській області Березневичем О.О. проведено позапланову перевірку ПАТ «Черкаське хімволокно» (відокремлений підрозділ «Черкаська ТЕЦ» приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»).

4. За результатами позапланової перевірки складено акт № 544 від 05 вересня 2019 року, яким встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в МЮУ 05 березня 2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме:

5. За адресою с. Сокирна, вул. Придніпровська, 50:

5.1. немеханізованому пожежному ручному інструментові, розміщеному на об`єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), не проведено періодичне обслуговування, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; виправлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання (п. 3.14 Розділ ІІІ ППБУ);

5.2. не укомплектовано пожежний щит, який знаходиться на території, згідно комплекту засобів пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт.; ящик з піском (місткістю не менше 0,1 куб.м.) - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., (п. 3.11 Розділ І V ППБУ);

5.3. на пожежних щитах (установлених поза приміщеннями) не забезпечено захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів (пункт 3.13 Розділ V ППБУ);

5.4. не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищних приміщень, (пункт 2.5 розділ ІІІ ППБУ);

5.5. приміщення обладнати автоматичною пожежною сигналізацією (пункт 1.2 розділу V ППБУ;

5.6. допускається встановлення електричних розеток на горючих основах в приміщеннях (пункт1.17 розділ IV ППБУ);

5.7. на об`єкті не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (пункт 3 частини 1 статті 20 КЦЗУ);

5.8. не забезпечено всіх працівників засобами індивідуального захисту, органів дихання у разі застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу (пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ);

6. За адресою: с. Хрещатик, вул. Дачна, 3:

6.1. на немеханізованому пожежному ручному інструментові, розміщеному на об`єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), не проведено періодичне обслуговування, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; виправлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання (пункт 3.14 Розділ ІІІ ППБУ);

6.2. не укомплектовано пожежний щит, який знаходиться на території, згідно комплекту засобів пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт.; ящик з піском (місткістю не менше 0,1 куб.м.) - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., (пункт 3.11 Розділ ІV ППБУ);

6.3. на пожежних щитах (установлених поза приміщеннями) не забезпечено захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів (пункт 3.13 Розділ V ППБУ);

6.4. не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищних приміщень, (п. 2.5 розділ ІІІ ППБУ);

6.5. приміщення обладнати автоматичною пожежною сигналізацією (пункт 1.2 розділу V ППБУ;

6.6. допускається встановлення електричних розеток на горючих основах в приміщеннях (пункт 1.17 розділ IV ППБУ);

6.7. на об`єкті не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (пункть 3 частини 1 статті 20 КЦЗУ);

6.8. не забезпечено всіх працівників засобами індивідуального захисту, органів дихання у разі застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу (пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ).

7. Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки з боку суб`єкта господарювання не надходили.

8. За наведених обставин управління ДСНС у Черкаській області звернулось до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністартивного суду від 15 вересня 2020 року, адміністартивний позов управління ДСНС у веркаськійобласті задоволено; застосовано заходи реагування до ПАТ «Черкаське хімволокно» (відокремлений підрозділ «Черкаська ТЕЦ» приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно») у вигляді заборони експлуатації баз відпочинку за адресами: Черкаська область, Черкаський район с. Сокирна, вул. Придніпровська, 50, с. Хрещатик, вул. Дачна 3, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) на вхідні двері і ворота до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

10. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявні порушення вимог пожежної і техногенної безпеки, допущені відповідачем на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

11. 22 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Черкаське хімволокно», у якій скаржник з урахуванням уточненої касаційної скарги просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та передати справу № 580/3267/19 на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. У касаційній скарзі скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 320/3811/19 та від 05 березня 2020 року у справі № 808/1883/16.

12.1. Скаржник зазначає, що станом на час розгляду справи 14 з 16 порушень були усунуті (факт, встановлений судом). Підстави для винесення припису, яким зобов`язано впроваджецня автоматичної пожежної сигналізації (на підставі пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України /ППБУ/) та проведенням вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій горищних приміщень (пункт 2.5 розділу III ППБУ) - є такими, що застосовані позивачем виключно на підставі своїх припущень, використовуючи для своїх висновків досить вільне та розширене тлумачення чинних приписів законодавства України.

12.1.1. Щодо зобов`язання обладнати приміщення автоматичною пожежною сигналізацією на підставі пункту 1.2 розділу V ППБУ, скаржник зазначає, що майно, яке знаходиться на базах відпочинку, - є державним, ПАТ «Черкаське хімволокно» як орендар, зобов`язане щорічно його страхувати (Договір страхування ЦМК №9114853-10-00-00 від 23 листопада 2019 року), що повністю корелюється з положеннями пункту 6 розділу 1 ППБУ, згідно яких у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. Звертають увагу на те, що площа окремо розташованих одноповерхових будинків, які на думку позивача необхідно обладнати пожежною сигналізацією, становить по базі «Сокирно» - 20 м2, по базі «Хрещатик» - від 20 м2 до 72 м2, що підтверджується витягом з технічного звіту та Інвентарною карткою обліку основних засобів. Тому, позивач неправомірно застосував норми Правил пожежної безпеки, а судами попередніх інстанцій, останні, неправомірно були застосовані при визначенні заходу реагування, оскільки ні в акті перевірки, ні в приписі не зазначено розміру об 'єктів, які ним перевірялись. При цьому розмір будівель, як і ступень їх вогнестійкості, який мав бути визначений позивачем при проведенні перевірки, - є одним з основних критеріїв визначених чинним законодавством, що надає право посадовій особі центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень, визначати факт відсутності пожежної сигналізації як порушення Правил пожежної безпеки в Україні.

12.1.2. Щодо зобов`язання проведенням вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій горищних приміщень, скаржник вказує на те, що під час судового розгляду жодне твердження щодо створення відповідачем загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку із експлуатацією баз відпочинку позивачем не доведено. Між тим, в наданих до позовної заяви документах в якості письмових доказів, в тому числі в акті перевірки та приписі не міститься обґрунтування та навіть посилання на відповідну норму матеріального права, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

12.2. Скаржник указує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права,а саме приписів статті 72, частин 1, 2, 3 статті 73, статті 75, частини 1 статті 76, частини 1 статті 77, пункту 4, 5 статті 160 та статті 242 КАС України, оскільки позивачем не були викладені обставини і обґрунтування щодо вимог обладнання сигналізацією (не зазначено розміри будиночків) та не викладені обставини і обґрунтування щодо вимог проведення вогнезахисної обробки (не зазначено клас вогнестійкості), а судом прийнято до розгляду позовні вимоги без належного обґрунтування.

13. 22 жовтня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 січня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позиція інших учасників справи

16. Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Нормативне регулювання

17. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

18. Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

20. Частиною 1 статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

21. Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

22. Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

23. У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ України або Кодекс) джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

24. Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

25. Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

26. Частиною 2 статті 68 Кодексу встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

27. Пунктом 1 частини 1 статті 69 Кодексу посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

28. Відповідно до статті 70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

29. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 08 грудня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

31. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням заходів реагування до баз відпочинку за адресами: Черкаська область, Черкаський район с. Сокирна, вул. Придніпровська, 50 та с. Хрещатик, вул. Дачна 3.

32. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

33. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

34. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

35. Суди попередніх інстанцій, в оскаржуваних рішеннях виходили з того, що сукупність виявлених перевіркою порушень створювали загрозу життю і здоров`ю людей, що є підставою для застосування судом заходів реагування. При цьому суди враховували, що забезпечення техногенної та пожежної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту наседення і територій від надзвичайних ситуацій, а пожежна безпека характеризується відсутністю неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж, а також пов`язаної з ними можливості завдання шкоди людям.

36. Скаржник наголошує на тому, що ним усунуто переважну більшість порушень, зафіксованих в акті перевірки від 05 вересня 2019 року, разом з тим, як вірно враховано судами попередніх інстанцій, відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували усунення всіх порушень.

37. При цьому, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що встановити факт усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень можна виключно шляхом проведення нової перевірки та оформлення її результатів.

38. Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16 та від 19 листопада 2019 року у справі №580/31/19, необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування, як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

39. Щодо доводів скаржника про те, що порушення встановлені за результатами перевірки не становить жодної реальної загрози життю та здоров`ю людей, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

40. Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

41. Так, згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

42. Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 (далі - Класифікатор) «надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

43. У відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

44. Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

45. Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

46. Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.

47. Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

48. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним.

49. При цьому, є вірний висновок суду апеляційної інстанції, що відсутність належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача та не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

50. Доводи скаржника про відсутність необхідності проведення вогнезахисної обробки будинків баз відпочинку, оскільки останні відносяться до V ступеню вогнестійкості, колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки як слідує з матеріалів справи на підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано жодних доказів.

51. Також, колегія суддів Верховного Суду відхиляє доводи з посиланням скаржника на пункт 5.5 ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту» яким установлено, що не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м., з огляду на те, що з копії Інвентарної картки обліку основних засобів, Витягу з технічного звіту, копії Договору страхування майна від 25 листопада 2019 року, що були надані до суду апеляційної інстанції, не є можливим встановити зазначені відповідачем обставини.

52. Наведені документи не містять повний перелік будівель баз відпочинку за адресою: с. Сокирна, вул. Придніпровська, 50 та с. Хрещатик, вул. Дачна, 3 , а також повну інформацію щодо їх розташування, поверховість будинків, площу та страхування зазначеного майна.

53. Необґрунтованими є доводи скаржника про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 320/3811/19, від 05 березня 2020 року у справі №580/32/19, оскільки скаржником у касаційній скарзі не наведено норм матеріального чи процесуального права, які саме неправильно застосовано судом апеляційної інстанції та щодо застосування яких містився б висновок у вказаних постановах. Висновки Верховного Суду у справах № 320/3811/19 та № 580/32/19 нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об`єктів, відносно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації.

54. У цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).

55. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні.

56. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

57. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

58. Доводи та аргументи ПАТ «Черкаське хімволокно» зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

59. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

60. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

61. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

62. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення судів попередніх інстанцій відсутні.

63. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

64. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

65. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» залишити без задоволення.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 580/3267/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов