ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 580/3302/22
провадження № К/990/28534/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області, Черкаського апеляційного суду про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року (у складі судді Гараня С.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року (у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьменка В.В.) у справі №580/3302/22,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жашківського районного суду Черкаської області (далі відповідач-1), Черкаського апеляційного суду (далі - відповідач-2), в якому просила:
визнати протиправними дії Жашківського районного суду Черкаської області щодо вирішення питання підсудності справи №705/4890/21 через звернення до голови Черкаського апеляційного суду;
визнати протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо вказівки голови суду Ю.Сіренка передати справу №705/4890/21 до Лисянського районного суду Черкаської області;
стягнути солідарно з Жашківського районного суду Черкаської області та Черкаського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч гривень).
2. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в Жашківському районному суді Черкаської області перебували матеріали цивільної справи №705/4890/21 за позовом ОСОБА_1 до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживачів; 25 липня 2022 року в.о. голови жашківського районного суду Черкаської області Ю. Коцюбинська звернулась із листом до голови Черкаського апеляційного суду щодо питання підсудності справи №№705/4890/21; листом від 27.07.2022 відповідач-2 надав відповідь, в якій зазначав, що цивільні справи № 705/2159/19 та №705/4890/21 підлягають поверненню до Лисянського районного суду Черкаської області для прийняття їх до провадження.
3. Позивач вважала дії відповідачів протиправними з тих підстав, що жодними повноваженнями керівника суду не передбачено звернення до керівника вищестоящого суду для вирішення питання щодо підсудності справ судам. На переконання позивача, відповідач-2 надав вказівку без жодних правових підстав чим втрутився в роботу суду з питання передачі справи на розгляд іншому суду, що свідчить про втручання в роботу державного органу.
4. Позивач також зазначала, що протиправними діями відповідачів їй нанесено суттєву моральну шкоду.
5. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правовідносини, що склались між сторонами не є публічно-правовими, оскільки їх суть не пов`язана із захистом порушених прав у сфері публічно-правових відносин, тому не належить до юрисдикції адміністративних судів і має вирішуватися в іншому порядку, визначеному законом.
7. Суди попередніх інстанцій зазначали, що зі змісту позовних та апеляційних вимог вбачається, що позивач, поряд із заявленою вимогою про стягнення моральної шкоди, оспорює дії керівників Жашківського районного суду Черкаської області та Черкаського апеляційного суду.
8. Судами попередніх інстанцій вказувалось, що передача справи за підсудністю цивільної справи не є публічно-правовими відносинами, оскільки вони не є пов`язаними з реалізацією публічної влади; процедура передачі справи до іншого суду врегульована процесуальними нормами ЦПК України, тому в даному випадку голова суду не здійснює повноваження пов`язані з реалізацією публічної влади та не наділений дискреційними повноваженнями, а реалізує обов`язок визначений процесуальним законом з метою забезпечення дотримання права на судовий захист особи, яка звертається до суду; при цьому, оскарження розпорядження голови суду про передачу справи за підсудністю не передбачено нормами ЦПК України.
9. Судами попередніх інстанцій зверталась увага, що зі змісту листа Черкаського апеляційного суду від 27.07.2022 №06-25/61/2022 встановлено, що у зв`язку із задоволенням відводів суддям Жашківського районного суду Черкаської області та неможливістю утворити новий склад суду для розгляду цивільних справ №705/2159/19 №705/4890/21, дані справи розпорядженням голови Жашківського районного суду Черкаської області від 27.06.2022 передані до Лисянського районного суду Черкаської області, що узгоджується з положенням статті 31 ЦПК України.
10. З наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що позивач фактично не погоджується з діями відповідачів щодо передачі цивільних справ, у зв`язку з неможливістю утворити новий склад суду для розгляду справи, після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
11. Суди попередніх інстанцій роз`яснювали, що у разі якщо позивач вважала, що справу розглянуто неповноважним складом суду, то вона повинна захищати свої права шляхом подачі апеляційної скарги на відповідне судове рішення в цивільній справі, а не шляхом звернення за судовим захистом в порядку адміністративного судочинства про визнання протиправними дій щодо передачі справи за підсудністю.
12. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди на користь позивача, суди попередніх інстанцій зазначали, що оскільки даний спір не є публічно-правовим, то відносини щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди є цивільними правовідносинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
13. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі №580/3302/22, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
14. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що правовідносини у цій справі не є публічно-правовими.
15. Касатор вказує, що судом апеляційної інстанції неповно досліджені обставини справи, оскільки розпорядженням голови Жашківського районного суду Черкаської області Р. Шимчиком від 27 червня 2022 року №705/4890/21/4943/2022 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживачів було направлено до Лисянського районного суду Черкаської області; ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2022 року вказану справу було повернуто до Жашківського районного суду Черкаської області для виконання вимог, передбачених ч.4 ст. 31 ЦПК України.
16. На переконання скаржника, з метою не виконання ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 13.07.2022 та вчинити спір про підсудність, в.о. голови Жашківського районного суду Черкаської області Ю. Коцюбинська 25 липня 2022 року звернулась із листом до голови Черкаського апеляційного суду Ю. Сіренка; листом від 27.07.2022 голова Черкаського апеляційного суду надав вказівку повернути справу до Лисянського районного суду Черкаської області.
17. Касатор вважає, що вказані протиправні дії керівників Жашківського районного суду Черкаської області та Черкаського апеляційного суду порушили право позивача на розгляд справи судом, встановленим законом, так як найбільш територіально наближений суд до Жашківського районного суду Черкаської області є Маньківський районний суд Черкаської області, про що було зазначено в ухвалі Лисянського районного суду Черкаської області від 13.07.2022.
18. Окрім того, касатор зазначає, що суд апеляційної інстанції проігнорував доводи апеляційної скарги щодо перебування Черкаського окружного адміністративного суду у спірних правовідносинах із позивачем, що, на переконання позивача, є доказом участі у розгляді справи неповноважного складу суду.
19. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, однак в силу частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
20. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 19 жовтня 2022 року.
21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.
22. Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі №580/3302/22.
23. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
26. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
27. Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
28. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
29. Згідно із частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
30. У частині 3 статті 124 Конституції України проголошено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
31. Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
32. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
33. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
34. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
35. Суди попередніх інстанцій вірно вказували, що вжитий у КАС України термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
36. При цьому, під владними повноваженнями треба розуміти засновані на нормах публічного права можливості суб`єктів публічної влади (суб`єктів владних повноважень) видавати юридичні акти та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення реалізації публічного інтересу.
37. Разом з тим, суд та суддя при розгляді справ не виконують владно-управлінських функцій, а здійснюють повноваження відповідно до норм процесуального закону, спрямовані на вирішення спору між сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі.
38. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
39. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
40. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
41. Як було встановлено судами попередніх інстанцій позивач оспорює дії керівників Жашківського районного суду Черкаської області та Черкаського апеляційного суду щодо вирішення питання підсудності цивільної справи № 705/4890/21.
42. Суди попередніх інстанцій зазначали, що спірні правовідносини не є публічно-правовими, оскільки їх суть не пов`язана із захистом порушених прав у сфері публічно-правових відносин.
43. Верховний Суд погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій. В даному випадку, дії судів (відповідачів) під час вирішення питання підсудності цивільної справи № 705/4890/21, не може вважатись публічно-правовим спором в розумінні положень КАС України.
44. Верховний Суд зазначає, що оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.
45. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.
46. Згідно частиною 4 статті 31 ЦПК України передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
47. З наведеного правового регулювання вбачається, що у випадку задоволення відводів та неможливості утворити новий склад суду ЦПК України передбачає процедуру передачі справи за підсудністю до іншого суду.
48. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що процедура передачі справи до іншого суду в даному випадку врегульована нормами ЦПК України, тому в даному випадку голова суду не здійснював повноваження пов`язані з реалізацією публічної влади, а реалізував обов`язок визначений процесуальним законом з метою забезпечення дотримання права на судовий захист особи, яка звертається до суду.
49. Окрім того, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
50. Таким чином, у разі якщо учасник справи вважає, що справу розглянуто неповноважним складом суду, то вона повинна захищати свої права шляхом подачі апеляційної скарги на відповідне судове рішення в цивільній справі, а не шляхом звернення за судовим захистом в порядку адміністративного судочинства про визнання протиправними дій щодо передачі справи за підсудністю.
51. Пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України перебачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
52. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
53. При вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті частини 3 статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
54. Дані висновки узгоджуються з висновками, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 3 квітня 2018 року у справі №9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі №9901/497/18, від 5 лютого 2019 року у справі №9901/638/18 та від 27 лютого 2019 року у справі №9901/798/18.
55. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що згідно заявлених позовних вимог, відповідачі у спірних правовідносинах не здійснювали владні управлінські функції в розумінні КАС України, а позовні вимоги в частині протиправності дій відповідачів в даному випадку не підлягають окремому судовому розгляду.
56. Окрім того, предметом даного спору є також стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди.
57. Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
58. З огляду на висновки, що даний спір не є публічно-правовим, то відносини щодо відшкодування моральної шкоди є цивільними правовідносинами.
59. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.
60. Доводи скаржника щодо неповноважного складу суду з підстав перебування Черкаського окружного адміністративного суду у правовідносинах із позивачем, Верховним Судом відхиляються через їх необґрунтованість.
61. Доводи ОСОБА_1 , викладені у заявленому до Верховного Суду клопотанні від 15.02.2023 щодо врахування позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 855/364/19 (постанова від 26.08.2019) колегією суддів відхиляються. Висновки у зазначеній справі не є релевантними до застосування у справі, що розглядається.
62. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
63. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
64. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень. А відтак, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
65. Доводи касаційної скарги висновків цієї постанови та оскаржуваних судових рішень, не спростовують.
66. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 242 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі №580/3302/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду