№ 580/4081/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року

м. Київ

справа № 580/4081/24

адміністративне провадження № К/990/42291/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Бившевої Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року (суддя Кульчицький С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року (головуючий суддя Вівдиченко Т.Р., судді: Аліменко В.О., Кузьмишина О.М.) у справі № 580/4081/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» до Головного управління ДПС у Черкаській області, про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП ОЙЛ 2020" (далі також - позивач, ТОВ "АТП ОЙЛ 2020") звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо організації та проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 лютого 2024 року № 217-п «Про проведення фактичної перевірки» в частині призначення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731) за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області № 571-рл від 17 квітня 2024 року в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731), за реєстраційним номером 23010314202100002, терміном дії з 05 січня 2021 року до 05 січня 2026 року, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12, терміном дії з 05 січня 2021 року до 05 січня 2026 року, та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12, терміном дії з 05 січня 2021 року до 05 січня 2026 року, яка видана ТОВ «АТП ОЙЛ 2020».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення фактичної перевірки позивача відбулось на підставі наказу, винесеного із порушенням вимог законодавства. Вважає, що відповідач здійснив протиправні дії, які відобразилися у безпідставній організації та проведенні фактичної перевірки ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: м. Черкаси, вул. Луценка 12. Позивач зазначає, що ним виконані вимоги закону, та надано відповідачу заяву про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з відповідними копіями документів. Стверджує, що позивач здійснює свою діяльність на орендованому майні, належному ПАТ «Черкаське АТП 17127», на підставі договору оренди, та не є тримачем оригіналів документів, які підтверджують юридичні обставини набуття власником права на об`єкти нерухомості та їх реєстрацію. Відповідно, копії документів, які подавалися позивачем до заяви для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, надавалися їх власником, та не викликали у відповідача сумнівів у їх належності та достовірності.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо організації та проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 лютого 2024 року № 217-п «Про проведення фактичної перевірки» в частині призначення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731) за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12. Також, визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області № 571-рл від 17 квітня 2024 року в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020», за реєстраційним номером 23010314202100002, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Луценка 12. Зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, та поновлено інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, яка видана товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (вул. Луценка 12, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 43501731). Вирішено питання судових витрат.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» зареєстроване як юридична особа 10 лютого 2020 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 026 102 0000 019681 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області, управління у м. Черкасах, ДПІ у м. Черкасах.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» є: КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

05 січня 2021 року ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (за реєстраційним номером 23010314202100002) за адресою: Україна, Черкаська область, м.Черкаси, вул. Луценка 12, терміном дії з 05 січня 2021 року до 05 січня 2026 року.

До ГУ ДПС у Черкаській області надійшов лист Державної податкової служби України від 01 лютого 2024 року № 2774/7/99-00-09-03-01-07 щодо проведення фактичної перевірки суб`єктів господарювання, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, зокрема: ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» код ЄДРПОУ 43501731, у зв`язку з встановленням досудовим розслідуванням ГУ НП в Черкаській області факту отримання ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на підставі поданих заявником недостовірних даних у документах, які надані разом із заявою на отримання ліцензії. Надано вказівку про те, що в разі встановлення невідповідності даних, поданих платником при отриманні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, фактичним даним, вжити заходи щодо анулювання відповідних ліцензій. До листа додано лист ГУ НП в Черкаській області від 04 січня 2024 року № 213/4/2024 з додатками.

01 лютого 2024 року ГУ ДПС у Черкаській області, із посиланням на підпункт 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», видало наказ № 217-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, 12 з 01 лютого 2024 року тривалістю 10 діб. Згідно з вказаним наказом, перевірка має бути проведена за період діяльності з 18 червня 2023 року по 10 лютого 2024 року.

В період з 01 лютого 2024 року до 10 лютого 2024 року на підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області за № 217-п від 01 лютого 2024 року, проведено фактичну перевірку ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» за період діяльності з 18 червня 2023 року до 10 лютого 2024 року.

17 квітня 2024 року ГУ ДПС у Черкаській області прийнято розпорядження № 571-рл про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731), за реєстраційним номером 23010314202100002, терміном дії з 05 січня 2021 року до 05 січня 2026 року, за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення перевірки, оскільки у наказі не зазначено наявну або отриману інформацію, що свідчить про можливі порушення позивачем вимог законодавства.

Здійснюючи висновок щодо відсутності підстав для проведення перевірки, суди вказали, що для застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України як підстави для проведення фактичної перевірки, необхідно отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва i oбiry спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального і зазначення про це в наказі.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що наказ не відповідає вимогам щодо відображення в ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави проведення перевірки, його недоліки є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав, а тому є протиправним, та відповідно дії щодо проведення перевірки є незаконними.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Щодо анулювання ліцензії відповідно до розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області № 571-рл від 17 квітня 2024 року відповідач ствердив про те, що відповідно до листа ГУ НП у Черкаській області від 04 січня 2024 року встановлено, що ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, адреса місця торгівлі: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Луценка, буд. 12 на підставі поданих заявником недостовірних даних у документах, які надані разом із заявою на отримання ліцензії.

Відповідач зазначає, що згідно копій документів, отриманих ГУ НП від КП «Черкаське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації» та Управління забезпечення реалізації повноважень, на балансі ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», рахувалась будівля АЗС із спорудами за адресою: м. Черкаси, провулок Хоменка, 1, під літерою МА-1. Вказана АЗС включена до переліку майна, переданого від Регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Черкаське АТП 17127» згідно з наказом про створення ВАТ від 28 жовтня 1997 року №803 АТ. Відповідно до даного переліку в пункті 13 зазначено: назва об`єкту - АЗС; місцезнаходження об`єкта - провулок Хоменка, 1; інвентарний номер об`єкта - 1315. Даний об`єкт нерухомого майна відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року, укладеного між продавцем ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та покупцем ПП «Ланес».

За даними ГУ НП для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» подано до ГУ ДПС заяву з пакетом документів, в тому числі копію переліку майна, переданого від Регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області до статутного фонду ВАТ «Черкаське АТП 17127» згідно з наказом про створення ВАТ від 28 жовтня 1997 року №803 АТ та відповідно до даного переліку в пункті 13 зазначено: назва об`єкту - АЗС; місцезнаходження об`єкта - вул.Луценка, буд.12; інвентарний номер об`єкта - 1315. Для підтвердження права користування ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» надано копію договору оренди АЗС №13 від 05 березня 2020 року, укладеного з орендодавцем ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та надано копію реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, зареєстрованого за ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», виданого Черкаським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації, виданого 23 червня 2001 року, тобто до укладення договору купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року, укладеного між продавцем ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та покупцем ГШ «Ланес».

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.) задоволено заяви про самовідвід суддів та відведено суддів Кравчука В.М., суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П. від участі у розгляді справи за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №580/4081/24.

У зв`язку з тим, що касаційна скарга контролюючого органу не належить до категорії адміністративних справ, розгляд яких віднесено до спеціалізації судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, матеріали останньої передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2025 року визначено склад колегії суддів - головуючий суддя Юрченко В.П., судді: Бившева Л.І. Гімон М.М.

Ухвалою від 07 січня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить судові рішення залишити без змін, як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегією суддів встановлено, що перевірці підлягають питання правильності застосування судами: пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального".

Спірним та першочерговим питанням у цій справі, яке складає межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, є перевірка правильності висновків судів про дотримання податковим органом процедури проведення фактичної перевірки в аспекті достатності відображення в наказі підстав для її проведення.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугує наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства; 80.2.5 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства або здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що скільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

У зазначеній постанові суду Судова палата зосередила увагу на тому, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб. Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.

Колегія суддів звертає увагу, що у наказі №217-п від 01 лютого 2024 року підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «На підставі підпункту 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 -20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями, з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Резолютивна частина наказу сформульована наступним чином: «Провести фактичну перевірку ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731) за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: м. Черкаси, вул. Луценка, буд.12, з 01 лютого 2024 тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 18 червня 2023 року по 10 лютого 2024 року з метою контролю за дотриманням вимог законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, відображення та правильності обрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів, що підтверджують походження підакцизних товарів за місцем фактичного здійснення діяльності».

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що прийняття спірного наказу про проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з вимогами Податкового кодексу України, що свідчить, своєю чергою, про зазначення як юридичної, так і фактичної підстави для призначення та проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

З урахуванням вказаного, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

Колегія суддів вважає, що у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки, оскільки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, у наказі №217-п від 01 лютого 2024 року поряд із покликанням на пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 -20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, міститься посилання на Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із зазначенням «з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

З урахуванням вказаного, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що контролюючим органом було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області № 571-рл від 17 квітня 2024 року в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «АТП ОЙЛ 2020», колегія суддів зазначає наступне.

Порядок видачі та анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону № 481/95-ВР.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною тридцятою статті 15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Згідно із частинами тридцять другою - тридцять п`ятою статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (частина тридцять сьома статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється (частина сорок третя статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до частини тридцять восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (частини тридцять дев`ята статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Зі змісту наведених правових норм видно, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

При цьому, підстави для анулювання ліцензії, визначені частиною сорок сьомою статті 15 Закону № 481/95-ВР, згідно із якою ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання;

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання;

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Вказаний перелік підстав для анулювання ліцензії на оптову/роздрібну торгівлю є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

В акті ж перевірки зазначено, що підставою для анулювання ліцензії слугувало подання до органу ліцензування ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» недостовірних даних у документах, разом із заявою про отримання ліцензій.

Як вже зазначалось вище, відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (частини тридцять дев`ята статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Вирішуючи спір, суди констатували, що відповідач під час перевірки встановив факт подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Зокрема, в акті перевірки контролюючий орган звертав увагу на ту обставину, що згідно копій документів, отриманих ГУ НП від КП «Черкаське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації» та Управління забезпечення реалізації повноважень, на балансі ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», рахувалась будівля АЗС із спорудами за адресою: м.Черкаси, провулок Хоменка, 1, під літерою МА-1. Вказана АЗС включена до переліку майна, переданого від Регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Черкаське АТП 17127» згідно з наказом про створення ВАТ від 28 жовтня 1997 року №803 АТ. Відповідно до даного переліку в пункті 13 зазначено: назва об`єкту - АЗС; місцезнаходження об`єкта - провулок Хоменка, 1; інвентарний номер об`єкта - 1315. Даний об`єкт нерухомого майна відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року, укладеного між продавцем ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та покупцем ПП «Ланес».

За даними ГУ НП для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» подано до ГУ ДПС заяву з пакетом документів, в тому числі копію переліку майна, переданого від Регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області до статутного фонду ВАТ «Черкаське АТП 17127» згідно з наказом про створення ВАТ від 28 жовтня 1997 року №803 АТ та відповідно до даного переліку в пункті 13 зазначено: назва об`єкту - АЗС; місцезнаходження об`єкта - вул.Луценка, буд.12; інвентарний номер об`єкта - 1315. Для підтвердження права користування ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» надано копію договору оренди АЗС №13 від 05 березня 2020 року, укладеного з орендодавцем ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та надано копію реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, зареєстрованого за ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», виданого Черкаським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації, виданого 23 червня 2001 року, тобто до укладення договору купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року, укладеного між продавцем ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та покупцем ГШ «Ланес».

Крім того, відповідно до інформаційної довідки №330057741 з реєстру речових прав, дата формування 24 квітня 2023 року, право власності на АЗС за адресою: м. Черкаси, вул. Луценка, буд.12, за ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» не зареєстровано.

Тобто, контролюючий орган наполягав на тому, що на момент видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23010314202100002 (адреса місця торгівлі: м. Черкаси, вул.Луценка, буд.12), документи на право власності на АЗС за адресою: м. Черкаси, вул. Луценка, буд.12, у власника та орендодавця ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» були відсутні. У зв`язку з чим встановлено факт подання ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Вирішуючи спір, суди зосередилися на тому, що відповідачем не надано жодних доказів здійсненого позивачем порушення. Зокрема, зазначили про те, що посилання відповідача в розпорядженні на подання позивачем недостовірних даних в обґрунтування прийняття рішення про анулювання ліцензії, за відсутності конкретних даних щодо документів, які містять недостовірні відомості, свідчить про протиправність такого рішення.

Утім, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин справи, не дослідили доказів та не надали належної оцінки доводам податкового органу, що свідчить про не дотримання принципів процесуального закону.

У справі, що розглядається, суди залишили поза увагою ту обставину, що в матеріалах справи наявні дві ідентичні (однакові), на перший погляд, копії переліку майна, переданого від Регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області до статутного фонду ВАТ «Черкаське АТП 17127» згідно з наказом про створення ВАТ від 28 жовтня 1997 року №803 АТ. Проте, вказані документи містять розбіжності, зокрема, в пункті 13 одного переліку зазначено: назва об`єкту - АЗС, місцезнаходження об`єкта - вул.Луценка, буд.12, інвентарний номер об`єкта - 1315, тоді як в іншому документі в пункті 13 зазначено: назва об`єкту - АЗС; місцезнаходження об`єкта - провулок Хоменка, 1; інвентарний номер об`єкта також - 1315. Тобто, незрозуміло, за якою все ж таки адресою знаходиться споруда АЗС, яка на підставі договору №13 від 05 березня 2020 року, укладеного з орендодавцем ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» передана в оренду ТОВ «АТП ОЙЛ 2020».

Не досліджено судами і договір купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року про відчуження вказаного об`єкту (АЗС; місцезнаходження об`єкта - провулок Хоменка, 1 інвентарний номер об`єкта - 1315), укладеного між продавцем ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та покупцем ГШ «Ланес»; не аналізовано документи, які підтверджують право власності на АЗС за адресою: м. Черкаси, вул. Луценка, буд.12.

З`ясування вищезазначених обставин має суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення. В той час, як недослідження вказаних питань під час судового розгляду справи, призводить до формального підходу до її вирішення та невмотивованих, необґрунтованих висновків по суті спору.

Насамкінець, колегія суддів зазначає, що суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити правильність застосування судами попередніх інстанцій зазначених норм права, оскільки суди попередніх інстанцій взагалі їх не застосовували, та окрім того, в порушення норм процесуального права, не встановили у повному обсязі фактичні обставини по даному факту.

Оскільки вимога про видалення з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформації щодо анулювання ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд.12, терміном дії з 05 січня 2021 року до 05 січня 2026 року та поновлення про неї інформації (внести відомості) до цього Реєстру є похідною і залежить від наявності/відсутності підстав для задоволення вимоги про скасування розпорядження № 571-рл від 17 квітня 2024 року, то логічним буде і скасування цієї вимоги з направленням її на новий розгляд.

Судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального права і не дотримано норм процесуального права, та Верховний Суд немає можливості самостійно встановлювати фактичні обставини у справі, які залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, що є підставою для скасування судових рішень як незаконних і направлення справи на новий розгляд.

Частинами першою-третьою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 лютого 2024 року № 217-п «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» та визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Черкаській області щодо організації та проведення фактичної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

У постанові від 08 вересня 2021 року (справа №816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: «У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, то його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Ураховуючи, що спірний наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, зокрема допуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, за результатами якої прийняті податкові повідомлення-рішення. Відтак, права позивача не можуть бути поновлені шляхом визнання протиправним та скасування цього наказу, а належним способом захисту прав є оскарження рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Це ж саме стосується і вимоги про визнання протиправними дій щодо організації та проведення фактичної перевірки.

Поряд із цим Суд звертає увагу на те, що з огляду на висновки, сформовані у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду, Позивач не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки. При цьому, саме по собі оскарження наказу про проведення перевірки за відсутності вимоги про скасування результатів такої перевірки не відповідатиме меті та завданню адміністративного судочинства, що полягає у ефективності судового захисту порушених та оспорюваних прав.

Колегія суддів зазначає на помилковість висновків судів, що належним та ефективним способом захистом порушеного права позивача є саме визнання протиправними дій щодо організації та проведення фактичної перевірки та скасування наказу контролюючого органу про проведення перевірки позивача.

Ураховуючи, що наказ на проведення перевірки у цій справі вичерпав свою дію, то провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки, слід закрити.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 5 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

За правилами частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу контролюючого органу про проведення перевірки позивача підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Черкаській області щодо організації та проведення фактичної перевірки ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» - підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, а в решті судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також Товариством подано до Верховного Суду заяву про повернення касаційної скарги на підставі п.1 ч. 5 ст. 332 КАС України. Мотивуючи заяву тим, що касаційна скарга не підписана особою уповноваженою на здійснення представництва інтересів Головного управління ДПС у Черкаській області, а саме електронний підпис, яким підписано і касаційну скаргу, і клопотання про усунення недоліків у справі, підписано фізичною особою-підприємцем, а не уповноваженим представником відповідача. Зокрема, зазначає, що згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, яким підписано клопотання про усунення недоліків підписувач - ОСОБА_1, організація (установа) - ФОП ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає таке клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що касаційна скарга від імені Головного управління ДПС у Черкаській області підписана її представником - ОСОБА_1, яка на підтвердження своїх повноважень надала до касаційної скарги витяг з ЄДР, довіреність. Відповідно до витягу з ЄДР ОСОБА_1 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Черкаській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

Отже, в контексті викладеного колегія суддів вважає, що повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу від імені ГУ ДПС у Черкаській області, підтверджено належним чином, а тому відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» про повернення касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області.

Керуючись статтями 341 345 349 353 354 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» про повернення касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 580/4081/24 скасувати.

Закрити провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 лютого 2024 року № 217-п «Про проведення фактичної перевірки» Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020».

Відмовити у задоволенні позову в частині вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Черкаській області щодо організації та проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020».

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №580/4081/24 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон Л.І. Бившева