№ 580/4512/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 580/4512/23

провадження № К/990/26435/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Тимошенко В. П., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Собківа Я. М., суддів: Сорочка Є. О., Чаку Є. В.

І. Суть спору

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1.1. визнати протиправною бездіяльність командування Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану, на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії;

1.2. зобов`язати командування Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення, яким, на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" здійснити дії щодо звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 25 лютого 2022 року він призваний до лав Збройних Сил України для проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач стверджує, що ним подано рапорт про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з огляду на необхідність здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.

Однак, відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні рапорту, зазначивши про відсутність можливості достеменно встановити наявність або відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати постійний догляд за його дитиною.

Вважаючи бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення позивача з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. 25 лютого 2022 року головний сержант ОСОБА_1 мобілізований під час загальної мобілізації за призовом та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти.

5. 18 травня 2023 року на адресу командира Військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт головного сержанта ОСОБА_1 про звільнення у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною.

6. Листом начальника відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 від 30 травня 2023 року № 217-503 позивачу повідомлено, що з огляду на відсутність можливості достеменно встановити наявність або відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати постійний догляд за його дитиною, у задоволені рапорту по суті немає підстав.

7. Військовою частиною НОМЕР_1 направлено запит від 10 липня 2023 року № 4/586 на адресу Відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради з метою отримання інформації щодо отримання державної соціальної допомоги/надбавки за догляд на громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

8. Згідно з інформацією, яка надана Відділом соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради за повнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснює постійний догляд її мати - ОСОБА_3 . Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність (далі -допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною), мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів (пункт 423 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751. Грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу оформлена також на матір - ОСОБА_3 , що підтверджується листом Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації від 17.07.2023 №1263/01-09.

04 серпня 2023 року на електронну адресу представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь Відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради від 02 серпня 2023 року № 26-1-12, з якої вбачається, що мати дітей ОСОБА_3 1980 р.н., проживає разом із дітьми без реєстрації та здійснює догляд за донькою, яка є особою з інвалідністю 1 групи та потребує постійного догляду та сином, який є неповнолітнім.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

9. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, в позові відмовлено.

10. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу оформлена на матір - ОСОБА_3 .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права на звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації через сімейні обставини, а саме: у зв`язку з необхідністю постійного стороннього догляду за хворою дитиною.

11. Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

12. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Так, автор скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 4 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема, щодо звільнення з військової служби військовослужбовців у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії, з урахуванням обставин у цій справі.

13. Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

17. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

18. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

19. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

20. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

21. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ).

22. Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За приписами частини другої цієї ж статті Закону проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

23. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

24. Так, пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

25. Підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону № 2232-ХІІ.

Так, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;

наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;

виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність (підпункт «г» пункту 2 частини четвертої статті 26).

26. Відповідно до абзацу 6 постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини, зокрема необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

VI. Позиція Верховного Суду

27. З аналізу наведених норм права висновується, що розгляд рапорту про звільнення з військової служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність, зокрема, сімейних обставин або інших поважних причин.

28. При цьому підпункт «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ чітко визначено такі обставини, за яких можливе звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а саме: необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

29. Предметом спору у цій справі є відмова Військової частини НОМЕР_1 у звільненні позивача з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ.

30. Так, у справі, що розглядається, головний сержант ОСОБА_1 25 лютого 2022 року був мобілізований під час загальної мобілізації за призовом, проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти.

18 травня 2023 року на адресу командира Військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт головного сержанта ОСОБА_1 про звільнення у запас у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною.

Відповідно до листа начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 від 30 травня 2023 року № 217-503 позивачу повідомлено, що з огляду на відсутність можливості достеменно встановити наявність або відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати постійний догляд за його дитиною, у задоволені рапорту по суті немає підстав.

31. Як уже зазначалося, підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону № 2232-ХІІ.

Зокрема, підпункт «г» пункту 2 частини четвертої цієї статті унормовує, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), - у зв`язку з необхідністю постійного догляду, зокрема, за хворою дитиною, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

32. Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу оформлена на матір - ОСОБА_3 , а відтак відсутні підстави для визнання за позивачем права на звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації через сімейні обставини, а саме: у зв`язку з необхідністю постійного стороннього догляду за хворою дитиною.

До такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли з огляду на лист Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації від 17 липня 2023 року № 1263/01-09 та відповідь Відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради від 02 серпня 2023 року № 26-1-12 на запит відповідача.

33. Водночас варто зауважити, що позивач звернувся з рапортом 18 травня 2023 року, який розглянуто Військовою частиною НОМЕР_1 30 травня 2023 року.

34. До рапорту позивач додав: висновок ВЛК від 10 травня 2023 року № 94; нотаріально засвідчену копію довідки до акту огляду медико-соціальною комісією від 22 листопада 2017 року серія 12ААА № 874315; витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 11 квітня 2023 року № 908; нотаріально засвідчену копію картки платника податків від 08 червня 2017 року № 2324-17-00731; нотаріально засвідчену копію паспорту НОМЕР_2 ; нотаріально засвідчену копію паспорту НОМЕР_3 ; нотаріально засвідчену копію картки платника податків від 14 червня 2017 року № 2324-17-00759; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження НОМЕР_4 .

35. Верховний Суд звертає увагу, що донька позивача є особою з інвалідністю з дитинства, має І групу інвалідності та згідно з висновком ВЛК потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за визначеною адресою зареєстровано позивача, повнолітню доньку, яка має І групу інвалідності, та неповнолітній син. Такі відомості містяться саме у тому переліку документів, які позивач додав до свого рапорту.

36. Варто зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таке Положення було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення № 1317).

Згідно з пунктом 27 Положення № 1317 підставами для встановлення груп інвалідності є, зокрема:

для I групи - стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

37. З наведеної правової норми висновується, що лише для І групи інвалідності властиво, що така особа потребує постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги.

38. Натомість Військова частина НОМЕР_1 у листі від 30 травня 2023 року № 217-503 повідомила позивача, що з огляду на відсутність можливості достеменно встановити наявність або відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати постійний догляд за його дитиною, у задоволенні рапорту по суті немає підстав.

39. Варто зауважити, що саме вказана вище відмова від 30 травня 2023 року № 217-503 є предметом спору у цій справі.

40. Своєю чергою суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, керувались листами Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації та відповіддю Відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради на запит відповідача, які датовано липнем та серпнем 2023 року.

41. Крім того, зі змісту листа Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації від 17 липня 2023 року № 1263/01-09 та відповіді Відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради від 02 серпня 2023 року № 26-1-12 на запит Військової частини НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на обліку як одержувач грошової допомоги малозабезпеченої особи. Допомогу доньки ОСОБА_3 одержує як мати. При цьому за адресою, в якій зареєстровані позивач, неповнолітній син та повнолітня донька, яка має І групу інвалідності та потребує згідно з висновком ВЛК від 10 травня 2023 року № 94 постійного стороннього догляду, проживає без реєстрації мати дітей, що, насамперед, є цілком очевидно.

Водночас акту обстеження сімейного стану для встановлення факту, що підтверджують наявність/відсутність матері у вихованні дитини та/або інших родичів, які б могли здійснювати догляд, на який звертав увагу відповідач у своєму запиті, відповідні уповноважені органи не додали до відповіді. Тобто на якому доказі ґрунтується така відповідь не встановлено.

42. За змістом підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема:

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

43. З конструкції цієї норми слідує, що законодавець визначив дві самостійні підстави звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами або через інші поважні причини, тобто: утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I групи; необхідність постійного догляду за хворою дитиною, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

44. Наведене в сукупності не дає підстав стверджувати про відсутність можливості звільнити позивача з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, та як наслідок, свідчить про передчасність висновків як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій, по суті спору у цій справі, адже судами не досліджено усіх обставин цієї справи, а висновки судів фактично ґрунтуються на обставинах, встановлених під час розгляду цієї справи, не звернувши увагу та, не надавши оцінки документам, які подавались разом із рапортом та, відповідно, на підставі яких відповідач відмовив у задоволенні цього рапорту.

45. Враховуючи приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

46. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

47. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

48. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

49. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

50. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року скасувати, а справу № 580/4512/23 направити на новий судовий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

С. А. Уханенко