№ 580/4966/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

справа №580/4966/24

адміністративне провадження № К/990/43685/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року (головуючий суддя Каліновська А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Карпушова О.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі № 580/4966/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

17.05.2024 ОСОБА_1 (далі також позивачка) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі також відповідач), в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.03.2024 № 4337-4192/С-03/8-2300/24 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.03.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.03.2024.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2024, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024, позов задоволено частково:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.03.2024;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.03.2024;

у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

14.11.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла через систему «Електронний суд» касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2024 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.03.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон № 1058-ІV) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Відповідач розглянув вказану заяву та прийняв рішення від 21.03.2024 № 4337-4192/С-03/8-2300/24 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки позивачці вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі також Закон № 796-ХІІ).

Позивачка вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 з 27.05.2008 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону № 796-XII.

15.03.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Відповідач розглянув вказану заяву та листом від 21.03.2024 № 4337-4192/С-03/8-2300/24 відмовив у призначені пенсії за віком, оскільки позивачці вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 796-ХІІ.

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивачка звернулась з цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, що 15.03.2024 позивачка вперше звернулась за призначенням пенсії відповідно до вимог Закону № 1058-ІV, а відтак в цьому випадку має місце не переведення з одного виду пенсії на інший в межах Закону № 1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки.

Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції та додатково зазначив, що виходячи з змісту норм Закону № 1058-IV, виплата пенсії за віком згідно із Законом № 796-ХІІ, не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом № 796-ХІІ, оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що Верховний Суд постановою від 30.11.2023 у справі № 580/3792/23 сформулював такі висновки:

1) статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається, перераховується та виплачується у відповідності з положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували зазначений висновок Верховного Суду за подібних правовідносин.

Позивачка копію ухвали про відкриття касаційного провадження від 29.11.2024 отримала 07.12.2024 та правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалася, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону № 1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В силу вимог частини 2 статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

З огляду на вказані норми законодавства, частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачці у 2008 році призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку за нормами статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XI «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі також Закон № 796-XI).

Статтею 9 Закону № 796-ХІІ визначено осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї. Такими особами є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону № 796-ХІІ.

Так, відповідно до абзацу першого частини 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Частиною 3 статті 55 Закону України № 796-ХІІ передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

За змістом статті 57 Закону № 796-ХІІ визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Верховний Суд в постанові від 30.11.2023 за результатом розгляду справи № 580/3792/23 сформулював такі правові висновки у спірних правовідносинах:

« 1) статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка 15.03.2024 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при зверненні позивачки із заявою до Управління після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, вона набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 зазначеного Закону, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням вона звернулася вперше.

Вказані висновки колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що статтею 55 Закону № 796-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку.

Такий вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом № 1058-IV.

Отже, оскільки заява позивачки до Управління фактично стосувалась призначення їй того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка їй вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.01.2025 у справі № 560/19999/23.

Колегія суддів критично оцінює покликання судів попередніх інстанцій на висновки Верховного Суду у постановах від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 11.07.2019 у справі № 264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі № 591/5266/16-а, які сформовані за інших фактичних обставин та правого регулювання.

У зазначених справах в межах спірних правовідносин надавалася оцінка правильності застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про державну службу».

Частиною першою статті 351 КАС України установлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі № 580/4966/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

О.П. Стародуб