ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 580/5209/22
адміністративне провадження № К/990/35639/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи у касаційній інстанції справу № 580/5209/22
за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Коркіяйнен Оксана Сергіївна,
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Жашківського районного суду Черкаської області (далі - відповідач), в якому просила:
1.1. визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача про направлення матеріалів цивільної справи № 705/2159/19 до Лисянського районного суду Черкаської області, як найбільш територіально наближеного;
1.2. зобов`язати Жашківський районний суд Черкаської області винести розпорядження про передачу цивільної справи № 705/2159/19 до найбільш територіально наближеного суду - Маньківського районного суду Черкаської області;
1.3. стягнути з Жашківського районного суду Черкаської області моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 відмовлено у відкритті провадження у справі № 580/5209/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
3. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Коркіяйнен О.С. , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України із установленням строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду доказів надсилання листом з описом вкладення копії апеляційної скарги іншому учаснику справи.
4.1. Мотивуючи підстави залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», однак в порушення частини дев`ятої статті 44 КАС України, апелянтом не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї апеляційної скарги, що свідчить про порушення положень статті 296 КАС України, якою визначено вимоги до оформлення апеляційної скарги.
5. На виконання ухвали від 04.11.2022 через систему «Електронний суд» Коркіяйнен О.С. подала заяву про усунення недоліків, в якій вказувала про відсутність обов`язку надсилати листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів та надавати доказ такого надсилання, на підтвердження чого посилалась на постанову Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 420/12942/21, а також постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 у справі № 580/2031/22.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала на підставі частини другої статті 298 КАС України.
6.1. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 не виконано, оскільки до суду не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи копії апеляційної скарги.
6.2. Із посиланням на приписи частини п`ятої статті 242 КАС України, суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивачки на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 у справі № 580/2031/22, оскільки врахуванню судом підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 420/12942/21, де надавалася оцінка застосуванню частини дев`ятої статті 44 КАС України, визнані судом необґрунтованими, з огляду на те, що ця постанова стосується інших спірних правовідносин, а саме подання позовної заяви без доказів її надсилання іншій стороні, та врегульовані спеціальною нормою щодо порядку подання позовної заяви, зокрема, в частині визначення документів, що додаються до неї - статтею 161 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Коркіяйнен О.С., до Верховного Суду (далі - Суд) 15.12.2022 надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022, а справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.12.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Коркіяйнен О.С., на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі № 580/5209/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, Суд зазначив, що оскаржувана ОСОБА_1 ухвала не була предметом перегляду суду апеляційної інстанції, позаяк згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 апеляційна скарга ОСОБА_1 на цю ухвалу була повернута. Водночас, згідно вимог КАС України, суд касаційної інстанції не може переглянути рішення (ухвалу) суду першої інстанції у випадку, якщо таке судове рішення не було предметом перегляду по суті судом апеляційної інстанції.
9. Касаційна скарга на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
9.1. Скаржниця звертає увагу на усталену практику ЄСПЛ згідно якої, реалізуючи положення Конвенції, суду необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
9.2. В обґрунтування своєї позиції посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.04.2022 у справі № 420/12942/21 щодо застосування частини дев`ятої статті 44 КАС України, де суд касаційної інстанції зазначив, що враховуючи функціонал підсистеми «Електронний суд», виконати обов`язок надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів неможливо технічно, оскільки сам процесуальний документ, який подається до суду (наприклад, позовна заява, відзив, клопотання, тощо) створюється у самій системі та за її ж допомогою відправляється до суду, а у паперовому вигляді не існує взагалі.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.12.2022 відкрито касаційне провадження № К/990/35639/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Коркіяйнен О.С., ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі № 580/5209/22.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 03.02.2023 закінчено підготовчі дії за касаційним провадженням №К/990/35639/22 та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
Позиція інших учасників справи
12. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.12.2022 про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою отримано Жашківським районним судом Черкаської області 30.12.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102937195467. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
15. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що апелянт у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено судом без руху, а саме ним не надано доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії апеляційної скарги, яка подана через підсистему «Електронний суд».
16. Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
17. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом (абзац другий частини восьмої статті 18 КАС України).
18. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).
19. З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.
20. Згідно з нормам частин сьомої і восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
21. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
22. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
23. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
24. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
25. Так, частиною п`ятої цієї статті встановлено, що до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
26. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
27. З матеріалів справи слідує, що апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції подано фізичною особою через підсистему «Електронний суд».
28. В силу положень частини дев`ятої статті 44 КАС України у випадку подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
29. Саме керуючись вказаною нормою, суд апеляційної інстанції визначив підстави для залишення апеляційної скарги позивачки без руху.
30. Так, дійсно загальною нормою КАС України передбачено подання учасником справи, який звертається до суду із процесуальними документами в електронній формі, таких доказів.
31. Водночас необхідно зазначити, що положення спеціальної норми, яка містить вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі і щодо переліку документів, які до неї мають бути додані (частина п`ята статті 296 КАС України) не містить обов`язку особи, яка подає скаргу, надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
32. Тут варто наголосити, що важливим в цьому аспекті є забезпечення можливості ознайомлення інших сторін у справі зі змістом документів, що направляються до суду в електронній формі.
33. Згідно з абзацами 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
34. Вища рада правосуддя 17.08.2021 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок). З 05.10.2021 почали офіційно функціонувати сервіси: електронний кабінет, підсистема «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку. Ці модулі ЄСІТС працюють у тестовому режимі.
35. Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
36. За приписами пунктом 16 підрозділу 1 Розділу ІІІ «Підсистема «Електронний кабінет», процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
37. Пунктом 37 підрозділу 2 цього розділу визначено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до «Електронних кабінетів» учасників справи та їхніх повірених.
38. До «Електронного кабінету» користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
39. Згідно із частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
40. Таким чином, цієї нормою визначено суб`єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов`язковою.
41. Мета застосування частини дев`ятої статті 44 КАС України полягає у забезпеченні рівності процесуальних прав сторін, які відповідно до частини шостої статті 18 КАС України не мають обов`язку реєструвати офіційні електронні адреси в системі ЄСІТС та не зареєстровані в підсистемі «Електронний суд», бути повідомленими про подання іншими учасниками документів до суду в електронній формі.
42. Водночас у цій справі відповідачем є Жашківський районний суд Черкаської області, який належить до суб`єктів, визначених частиною шостою статті 18 КАС України та має зареєстрований «Електронний кабінет», а отже в силу пунктів 29, 37 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд», документ сформований в системі «Електронний суд» - примірник апеляційної скарги у цій справі, відповідач мав отримати в «Електронному кабінеті» через підсистему «Електронний суд» в автоматичному режимі.
43. Тобто мета повідомлення іншого учасника справи про подання до суду документів у справі, на що власне і спрямовані приписи частини дев`ятої статті 44 КАС України, у цьому випадку досягнута і принцип рівності учасників процесу в частині права відповідача знати про їх подання та бути ознайомленим з їх змістом, дотриманий.
44. Функціонал модулю підсистеми «Електронний суд» надає можливість суду перевірити доставлення до «Електронного кабінету» учасника справи документа у справі.
45. Так, згідно із пунктом 42 підрозділу 2 розділу ІІІ «Підсистема «Електронний суд» засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого «Електронного кабінету». У разі наявності в особи «Електронного кабінету» засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до «Електронного кабінету» користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого «Електронного кабінету».
46. Таким чином суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості пересвідчитися у доставленні до «Електронного кабінету» Жашківського районного суду Черкаської області апеляційної скарги Коркіяйнен О.С .
47. Застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
48. Колегія суддів зауважує, що однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
49. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
50. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
51. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).
52. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
53. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
54. Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
55. Про вказане зазначала і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 145/1330/17 та від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20.
56. За таких обставин колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги в частині допущення судом апеляційної інстанції надмірного формалізму, який залишаючи ухвалою від 28.11.2022 апеляційну скаргу без руху через недотримання апелянтом вимог частини дев`ятої статті 44 КАС України та повертаючи апеляційну скаргу через невиконання цієї ухвали в частині неподання доказів, визначених цієї нормою, застосував її у цьому випадку без досягнення мети на яку вона спрямована, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.
57. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
58. За наведеного правового регулювання Верховний Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
59. Таким чином, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі № 580/5209/22.
60. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Коркіяйнен Оксана Сергіївна, задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 580/5209/22 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк