ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 580/6665/23
адміністративне провадження № К/990/32679/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу №580/6665/23
за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Будищенської сільської ради про визнання протиправним та нечинним положення нормативно-правового акту, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 (головуючий суддя Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 (колегія у складі: головуючого-судді: Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського кружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Будищенської сільської ради (далі відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення від 21.02.2023 № 13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що виконавчий комітет Будищенської сільської ради на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду в справі №580/11168/21, яке набрало законної сили, вирішив спір про добросусідство, а саме: обстежив ділянку ОСОБА_2 на відповідність вимогам Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 145 від 17.03.2011, зареєстрованих Міністерством юстиції України 05.04.2011 № 457/19195 та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ в Україні від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 та склав акт обстеження із залученням представників Головного управління Держпродсиоживслужби в Черкаській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (акт комісії від 16.02.2023).
21.02.2023 відповідач прийняв рішення №13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 , та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023».
Пунктом 1 вказаного рішення затверджено акт, протокол та висновок комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023.
Позивач не погоджується з пунктом 1 вказаного рішення, яким затверджено акт обстеження від 16.02.2023, з тих підстав, що у акті відстані не були заміряні; комісія не встановила розташування відкритих майданчиків для свиней біля житлового будинку позивача; не зазначено інформацію про наявність або відсутність порушень Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 145 від 17.03.2011, зареєстрованих Міністерством юстиції України 05.04.2011 № 457/19195 та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ в Україні від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 за №252/26697; неналежним чином розглянуті заяви позивача від 26.04.2021, від 03.08.2021.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2023, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023, відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 170 КАС України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно звернувся до суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі №580/3422/23.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає, що предметом спору у справі №580/3422/23 є незгода позивача з наданим строком виконавчим комітетом Будищенської сільської ради на усунення гр. ОСОБА_2 всіх зазначених в акті від 16.02.2023 порушень в строк до 01.11.2023 включно, а саме пункт 2 рішення від 21.02.2023 №13, тоді як у цій справі позивач оскаржує пункт 2 рішення від 21.02.2023 №13.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору.
У строк, встановлений Судом, заявник касаційної скарги усунув її недолік - надав докази сплати судового збору.
Ухвалою Верховного суду від 19.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечував проти задоволення касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Також, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України»).
Частиною п`ятою статті 170 КАС України передбачено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ця норма процесуального законодавства (частина п`ята статті 170 КАС України) є спеціальною та направлена на дисциплінування учасників процесу і спонукання добросовісно користуватися належними їм правами, на запобігання випадкам розгляду судами ідентичних спорів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у цій справі оскаржив пункт 1 рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 21.02.2023 № 13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023.
Разом з тим, ОСОБА_1 вже звертався з позовом до виконавчого комітету Будищенської сільської ради, в якому просив визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 21.02.2023 № 13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023» щодо вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 шляхом зобов`язання усунення гр. ОСОБА_2 всіх зазначених в акті від 16.02.2023 порушень в строк до 01.11.2023 включно.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 у справі № 580/3422/23, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023, у відкритті провадження відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а слід здійснювати у порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі № 580/3422/23.
В ухвалі Верховного Суду від 05.07.2023, у тому числі, надана оцінка підставам відмови у відкритті провадження у справі судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції.
Суди також встановили та дослідили, що у справі № 580/3422/23, позивач, звертаючись з позовом, зазначав, що комісія в Акті 16.02.2023 вказала, що пропозиції Держпродспоживслужби щодо впорядкування видалення сечових стоків від господарських будівель та відкритих майданчиків для утримання свійських свиней не виконані і здійснюються поверхневими (відкритими) бетонованими жолобами. Сам "сечозбірник" не перенесений на необхідну відстань (20 м.) від житлового будинку та питного колодязя гр. ОСОБА_3 , і становить відповідно 11 та 13 метрів, проте, відстані повторно жодною стороною не заміряні. Також за результатами перевірки Правил пожежної безпеки № 1417 в Акті від 16.02.2023 не відображено, зокрема, не зазначено про порушення Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць №145.
Відповідно до заяви від 03.08.2021 задимлення та вогненебезпечна ситуація описана у зверненні до Урядового порталу, яке скеровано за реєстраційно-контрольною карткою Черкаської ОДА № ГО-12714717/Д1 до органу місцевого самоврядування не прийнято до уваги представниками Будищенської сільської ради. Також у заяві від 03.08.2021 зазначено, що від Будищенської сільської ради не отримано відповіді про пічки, саморобний балон під мазут та солярку для підігріву води для літнього душу. Відбувається щоденне задимлення земельної ділянки. Тобто, не розглянуто заяву позивача від 03.08.2021.
Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що підстави позову у справах №580/3422/23 та № 580/6665/23 є відмінними.
Як зазначено, вище у справі №580/3422/23 ОСОБА_1 оскаржував рішення відповідача від 21.02.2023 № 13, у цій справі (№ 580/6665/23) позивач оскаржує пункт 1 рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 21.02.2023 №13.
Рішенням відповідача від 21.02.2023 №13: затверджено акт, протокол та висновок комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023 (пункт 1); вирішено спір про добросусідство шляхом зобов`язання усунення гр. ОСОБА_2 всіх, зазначених в акті від 16.02.2023 порушень у строк до 01.11.2023 включно (пункт 2).
Таким чином, предметом спору у позовах ОСОБА_1 є незгода з результатами вирішення спору про добросусідство між ним та гр. ОСОБА_2 .
Отже, суди правильно зазначили про те, що спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі №580/3422/23, у якому постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Вказаний правовий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18), від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 (адміністративне провадження № К/9901/1062/19).
Колегія суддів вважає також за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.
За таких обставин, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 повторно звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Порушенню вказаної заборони, у разі повторного звернення до суду з аналогічним позовом, має надавати оцінку суд в контексті зловживання стороною процесуальним правом.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, крім того, що позивач повторно звернувся до позивача з тим самим позовом після постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, ОСОБА_1 мав врахувати, що у справі №580/3422/23 суд роз`яснив йому право звернутись до місцевого суду за правилами цивільного судочинства.
З огляду на викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023-без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: Л.В. Тацій
Судді: А.Ю. Бучик
Т.Г. Стрелець