ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 січня 2025 року

справа №580/6918/24

адміністративне провадження № К/990/49138/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Гончарової І. А., Хохуляка В. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року (судді: Кобаль М. І., Бужак Н. П., Епель О. В.)

у справі №580/6918/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське Хімволокно»

до Головного управління ДПС у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Черкаське Хімволокно» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03 квітня 2024 року №0040170401 про застосування штрафної санкції в сумі 2950,37 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року зазначений адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03 квітня 2024 року №0040170401 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 1242,66 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням 23 жовтня 2024 року Головне управління ДПС у Черкаській області направило до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року залишено без руху, надано скаржнику час (десять днів з моменту отримання зазначеної ухвали) для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року, 11 листопада 2024 року відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження через систему «Електронний Суд».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 15 листопада 2024 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на це судове рішення, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 23 грудня 2024 року відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу №580/6918/24 витребував з Черкаського окружного адміністративного суду та/або Шостого апеляційного адміністративного суду справу.

24 грудня 2024 року Суд отримав доступ до електронної справи №580/6918/24.

06 січня 2025 року справа №580/6918/24 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзив від позивача на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

У заяві про поновлення строку, поданої до суду апеляційної інстанції, відповідач в якості поважності причин пропуску строку зазначав про оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, акцентував увагу на сплаті судового збору (додав платіжне доручення про сплату судового збору №48025 від 25 вересня 2024 року), вказав, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду отримано Головним управлінням ДПС у Черкаській області 20 вересня 2024 року вх. номер 15649/5/EC та бажає реалізувати своє право на оскарження судового рішення, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений лише на два дні, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наведені доводи та докази, які містяться в матеріалах справи, зазначив, що відповідач не довів поважності пропуску тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, визначеного процесуальним законом.

Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що дотримання процесуальних строків звернення із апеляційною скаргою є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Слід звернути увагу на те, що в касаційній скарзі відповідач відтворює підстави поновлення строку на апеляційне оскарження, яким надавалась оцінка судом апеляційної інстанції. В свою чергу, колегія суддів Верховного Суду вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення строку не є поважними, оскільки оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, сплата судового збору є обов`язком учасника справи, який хоче реалізувати своє право на апеляційне оскарження, і такі дії не повинні розцінюватися судом як істотні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на Указ Президента України від 24 лютого 2024 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та лист ТПП України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, що підтверджують існування обставин непереборної сили, що, на думку скаржника, є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів не приймає.

Верховний Суд неодноразово в своїх рішенням зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Тобто, скаржник має довести вплив обставин непереборної сили на неможливість належним чином виконувати свої процесуальні зобов`язання. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

При цьому, відповідач, окрім посилання на запровадження воєнного стану, не доводить суду того, як ці обставини вплинули на неможливість належним чином виконувати свої процесуальні зобов`язання.

Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Скаржник не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, отже у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі №580/6918/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

В. В. Хохуляк