ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2025 року
м. Київ
справа № 580/8285/23
адміністративне провадження № К/990/22066/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №580/8285/23
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кириленка Андрія Володимировича
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року (головуюча суддя: Бабич А.М.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року (головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р., судді: Аліменко В.О., Кузьмишина О.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - «Постанова № 168»), у розмірі: 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за травень та червень 2023 року;
- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі: 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за травень та червень 2023 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі: 70 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 18 жовтня до 31 жовтня 2022 року; з 1 листопада до 30 листопада 2022 року; з 1 грудня до 31 грудня 2022 року; з 1 січня до 20 січня 2023 року;
- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі: 70 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 18 жовтня до 31 жовтня 2022 року; з 1 листопада до 30 листопада 2022 року; з 1 грудня до 31 грудня 2022 року; з 1 січня до 20 січня 2023 року.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він проходить військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України. Вказував, що відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року його було направлено у службове відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ), де у період з 18 жовтня до 31 жовтня 2022 року; з 1 листопада до 30 листопада 2022 року; з 1 грудня до 31 грудня 2022 року; з 1 січня до 20 січня 2023 року він виконував бойові завдання на кордоні з Республікою Білорусь на підставі бойових наказів (розпоряджень) начальника НОМЕР_6 прикордонного загону, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_5 № 4574 від 20 січня 2023 року.
Зазначає, що отримавши довідку про види грошового забезпечення, дізнався, що відповідач протиправно не в повному обсязі виплачував додаткову винагороду передбачену Постановою № 168 за період з 18 жовтня до 31 жовтня 2022 року; з 1 листопада до 30 листопада 2022 року; з 1 грудня до 31 грудня 2022 року; з 1 січня до 20 січня 2023 року та за травень і червень 2023 року.
На цій основі ОСОБА_1 стверджував, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн, передбаченої Постановою №168, яку відповідач йому протиправно не виплатив.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 70000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за жовтень і листопад 2022 року та зобов`язано вчинити ці дії з урахуванням здійснених виплат такої допомоги.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, заявлені за період з 1 жовтня до 30 листопада 2022 року, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції мотивував рішення наявністю доказів безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що дає йому право на отримання додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до пункту 1 постанови №168 за вказаний період.
5.Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, заявлених за період з 1 грудня 2022 року до 20 січня 2023 року та за травень-червень 2023 року, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів, які би підтверджували участь ОСОБА_1 у відповідних діях або заходах з 1 грудня 2022 року до 20 січня 2023 року та з травня до червня 2023 року.
Окрім того, позовні вимоги заявлені за період з 1 січня до 20 січня 2023 року, суди попередніх інстанцій залишили без задоволення з мотивів не включення Чернігівської області, у якій ОСОБА_1 перебував у відрядженні, до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій з 1 січня до 31 січня 2023 року.
Короткий зміст касаційної скарги і відзиву
6. Представник Кириленко А.В. просить Верховний Суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено і прийняти в частині позовних вимог, у задоволені яких було відмовлено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
7. В обґрунтування підстав касаційного оскарження представник позивача послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").
Скаржник стверджує, що в оскарженій частині суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, за відсутності правової позиції Верховного Суду щодо питання застосування цих норм у подібних правовідносинах, а саме: пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а саме:
- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
Касатор стверджує, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволені позовних вимог, не врахували те, що позивач у період з 1 грудня 2022 року до 20 січня 2023 року та з травня до червня 2023 року безпосередньо приймав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Касаційна скарга, як указує позивач, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування норм права. Скаржником зазначається, що відсутність єдиної правозастосовчої практики з цього питання має значний суспільний інтерес і впливає на обороноздатність країни.
8. Ухвалою від 27 червня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
9. Військова частина НОМЕР_2 у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що доводи викладені скаржника не спростовують висновків судів, оскільки базуються на неправильному тлумаченні законодавства позивачем.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України.
11.20 січня 2023 року військова частина НОМЕР_5 видала довідку №4574, у якій зазначено, що ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_7 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 18 жовтня до 31 жовтня 2022 року, з 1 листопада до 30 листопада 2022 року, з 1 грудня до 31 грудня 2022 року, з 1 січня до 20 січня 2023 року.
12. ІНФОРМАЦІЯ_2 направив ІНФОРМАЦІЯ_3 рапорти щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26 грудня 2022 року №4613-ОС про виплату додаткової винагороди підтверджується зобов`язання виплатити додаткову винагороду у розмірі: 30000 грн за період з 1 грудня до 31 грудня 2022 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з Додатком №1, у список яких увійшов ОСОБА_1 .
Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 3 лютого 2023 №56-ОС про виплату додаткової винагороди підтверджується зобов`язання виплатити додаткову винагороду у розмірі: 30000 грн за період з 1 січня до 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з Додатком №1, у список яких увійшов ОСОБА_1 .
Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 8 лютого 2023 року №64-ОС про виплату додаткової винагороди підтверджується зобов`язання виплатити додаткову винагороду у розмірі: 70000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за січень 2023 року за період з 1 січня до 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно з Додатком №1, у список яких увійшов ОСОБА_1 та якому нараховано 13 548,39 грн додаткової винагороди за 6 діб.
За травень 2023 року поданий рапорт щодо виплати додаткової винагороди від 6 червня 2023 року № 11559 у розмірі: 30000 грн пропорційно з розрахунку на місяць особовому складу відділу прикордонної служби №2, зокрема, ОСОБА_1 зараховано 2 дні служби.
Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14 травня 2023 року №240-ОС підтверджується, що, у зв`язку з проведенням організаційно-штатних заходів, відповідно до директиви Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26 квітня 2023 року №24 (ГРИФ), ОСОБА_1 призначено інспектором Прикордонної служби 3 категорії - помічником гранатометника першого відділення інспекторів Прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування.
13.Військова частини НОМЕР_2 , 16 липня 2023 року видала довідку №12/1378, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 інспектор прикордонної служби 3-ї категорії - помічник гранатометника першого відділення інспекторів Прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 дійсно з 20 жовтня до теперішнього часу проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та з 26 січня до 20 лютого 2023 року, з 1 березня до 30 квітня 2023 року безпосередньо брав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії Російської Федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.
14.Довідкою від 15 липня 2023 року №294-М про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 1 листопада 2022 року до 15 липня 2023 року підтверджується, що йому у вказаному періоді нарахована:
- додаткова винагорода за постановою № 168 (30000,00 грн): у листопаді - в сумі 30000 грн, у грудні - 60000 грн, у лютому 2023 року - 30000 грн, у березні 2023 року - 21428,57 грн, у червні 2023 року - 1935,48 грн;
- додаткова винагорода за постановою №168 (70000,00 грн): у лютому 2023 року - 13548,39 грн, у березні 2023 року - 50000,00 грн;
- додаткова винагорода за постановою №168 (100000,00 грн): у квітні 2023 року - 100000 грн, у травні 2023 року - 100000 грн.
15.Архівною відомістю №1 Військової частини НОМЕР_2 за період з січня 2022 року до грудня 2022 року підтверджується, що додаткова винагорода за постановою №168 виплачена ОСОБА_1 : у жовтні - 30000 грн, у листопаді - 30000 грн, у грудні - 30000 грн.
16.Архівною відомістю №1 Військової частини НОМЕР_2 за період з січня 2023 року до грудня 2023 року підтверджується, що додаткова винагорода за постановою №168 виплачена ОСОБА_1 : у січні - 30000 грн + 13548,39грн, у лютому - 21428,57 грн + 50000,00 грн, у березні - 100000,00 грн, у квітні - 100000,00 грн, у травні - 1935,48 грн.
17.14 липня 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Мандрик В.В. від імені позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_2 з заявою, в якій, серед іншого, просив нарахувати та виплатити йому в повному розмірі за періоди з 18 жовтня 2022 року до 20 січня 2023 року щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, передбачену постановою №168, з урахуванням фактично виплачених сум.
18.Листом від 17 липня 2023 року № 25/5166-23-вих ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивачу, що додаткова грошова винагорода у розмірі до 30000,00 грн за період з 1 жовтня 2022 року до 2 травня 2023 року та додаткова винагорода у розмірі до 100 000,00 грн за період з 26 січня до 20 січня 2023 року, з 1 березня до 30 квітня 2023 року нарахована та виплачена у розмірах, передбачених наказами АДПСУ від 30 липня 2022 №392-АГ, від 9 грудня 2022 №628-АГ, наказом МВС України від 26 січня 2023 року №36. Виплата додаткової винагороди персоналу прикордонного загону у розмірі до 30 000,00 грн на даний момент не здійснюється, оскільки, з 1 травня 2023 року особовий склад загону не включений до складу угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та не виконує бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями).
19. Не погоджуючись з недоплатою додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
20. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
21. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
22. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23. У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
24. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
25. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
26. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі: 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
27. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793 в абзаці першому пункту 1 постанови №168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі: 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
28. У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 1 жовтня 2022 року до 20 січня 2023 року) не змінювався.
29. Разом з цим, у постанові від 6 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22, яка набрала законної сили, Верховний Суд дійшов висновку, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793 змін до постанови №168 у частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість " 30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі: 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
30. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 30000: гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
31. Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, не врегульовувала цих питань.
32. Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793.
33. 30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 постанови №168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", який був уведений в дію з 1 серпня 2022 року.
34. Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
35. У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
36. Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
37. Відповідно до пункту 10 наказу №392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
38. Відповідно до пункту 11 наказу №392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 наказу).
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 наказу).
39. Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
40. З 1 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168".
41. Цей наказ дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
42. Згідно з пунктом 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
43. На тлі доводів касаційної скарги та обставин справи колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ та Інструкції МВС від 18 березня 2016 року №188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою №168.
44. Згідно з обставинами цієї справи позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби та під час проходження службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ) був відряджений до НОМЕР_6 прикордонного загону (військовій частині НОМЕР_5 ).
45. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 20 січня 2023 року №4574, ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у період з 18 жовтня до 31 жовтня 2022 року, з 1 листопада до 30 листопада 2022 року, з 1 грудня до 31 грудня 2022 року, з 1 січня до 20 січня 2023 року.
46. Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року.
До того ж військова частини НОМЕР_2 , 16 липня 2023 року видала довідку №12/1378, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 , інспектор прикордонної служби 3-ї категорії - помічник гранатометника першого відділення інспекторів Прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) дійсно з 20 жовтня 2022 року до теперішнього часу проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та з 26 січня до 20 лютого 2023 року, з 1 березня до 30 квітня 2023 року безпосередньо брав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії Російської Федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.
47.Стосовно спірних правовідносин за період з 1 грудня до 31 грудня 2022 року, з 1 січня до 20 січня 2023 року та за травень-червень 2023 року, суди попередніх інстанцій рішення про відмову у задоволенні позову мотивували відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до пункту 1 постанови №168.
48. Втім, цей висновок судів першої й апеляційної інстанції є передчасними і таким, що ґрунтується на неповністю установлених обставинах справи, які у своїй сукупності не дають достатніх підстав для належної оцінки правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідача.
49. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки оформленим стосовно позивача довідкам військової частини НОМЕР_5 від 20 січня 2023 року №4574 та військова частини НОМЕР_2 від 16 липня 2023 року №12/1378, рапортам про виплату йому додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн, наказам начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , підставам їхнього складання та дійшли необґрунтованого висновку про відсутність безпосередньої участі позивача у період з 1 грудня 2022 року до 20 січня 2023 року та за травень-червень 2023 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області.
До того ж, суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали оцінку інформації зазначеної у довідці від 15 липня 2023 року №294-М про те, що ОСОБА_1 отримав додаткову винагорода відповідно до постанови № 168 у травні 2023 року у розмірі: 100000 грн натомість, відповідно до архівної відомості №1 військової частини НОМЕР_2 додаткова винагорода відповідно до постанови №168 отримана ОСОБА_1 , у травні 2023 року в розмірі: 1935,48 грн.
50. Зазначений висновок суду першої та апеляційної інстанцій не враховує того, що згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.
51. Роблячи висновок про недостатність наявних документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, суди попередніх інстанцій належно не з`ясували обставини складання (нескладання) рапортів, наказів про виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 тис грн розмірі за час його перебування у відрядженні в НОМЕР_8 прикордонному загоні у грудні 2022 року, січні 2023 року, та травні-червні 2023 року. Оцінка таких рапортів, наказів має істотне значення для правильного вирішення позовних вимог за означений період.
52. У цьому контексті Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
53. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частини четверта статті 9 КАС України).
54. Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
55. Ухвалюючи судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених за період з 1 грудня 2022 року до 20 січня 2023 року та з травня до червня 2023 року, суди першої й апеляційної інстанцій неправильно застосували норми права, що регулюють спірні правовідносини, у зв`язку із чим дійшли передчасного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
56. Внаслідок неправильного застосування норм матеріального права суди попередніх інстанцій не дослідили об`єктивно весь комплекс доказів, необхідний для підтвердження або спростування правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідача; не виконали вимоги процесуального закону щодо всебічного й повного дослідження доказів; не надали відповідей на всі ключові аргументи сторін, що є порушенням статей 9 242 308 КАС України.
57. Відтак в указаній частині висновки судів попередніх інстанцій є передчасними і такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, а оцінка доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому оскаржені судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності й обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
58. Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях.
59. Позаяк для правильного вирішення спору стосовно вимог, заявлених за період з 1 грудня 2022 року до 20 січня 2023 року та з травня до червня 2023 року, потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.
60. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
61. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
62. За таких обставин і міркувань Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених за період з 1 грудня 2022 року до 20 січня 2023 року та з травня до червня 2023 року, із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
63. Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
64. Отже, касаційну скаргу належить задовольнити частково.
65. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 350 352 353 355 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кириленко Андрія Володимировича задовольнити частково.
2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі: 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за травень та червень 2023 року;
- зобов`язання НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за травень та червень 2023 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 70 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 1 грудня до 31 грудня 2022 року; з 1 січня до 20 січня 2023 року;
- зобов`язання НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 70 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 1 грудня до 31 грудня 2022 року; з 1 січня до 20 січня 2023 року.
У цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Черкаського окружного адміністративного суду.
3. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………….
……………………………….
……………………………..
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду