ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 580/985/19
адміністративне провадження № К/9901/32600/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №580/985/19
за позовом ОСОБА_1 до Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державної казначейської служби України, за участю третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у місті Черкаси Черкаської області - про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, постановлену у складі: головуючого судді Руденко А.В., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач, Соснівський ВДВС м. Черкаси) з вимогами:
- визнати дії Соснівського ВДВС м. Черкаси, вчинені під час виконання постанови ВП № 58371489 від 13.02.2019 щодо виселення позивача з приміщення магазину площею 237,5 кв. м., протиправними та зобов`язати Головне територіальне управління юстиції, відповідно до вимог Закону України «Про державну службу», притягнути до відповідальності начальника цього відділу ОСОБА_2 ;
- зобов`язати Соснівський ВДВС м. Черкаси повернути та забезпечити доступ до приміщення теплогенераторної площею 16,5 кв. м., що розміщено в ряду М-І за адресою: АДРЕСА_1 , яке не зазначене (не вказане) та не підлягає до виселення (звільнення), відповідно до рішення (наказу) Господарського суду Черкаської області від 12 лютого 2019 року у справі №925/1530/17;
- стягнути з Соснівського ВДВС м. Черкаси на користь позивача кошти на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної протиправними діями Соснівського ВДВС м. Черкаси у сумі 472 618, 00 грн;
- стягнути з Соснівського ВДВС м. Черкаси на користь позивача кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі 232 000, 00 грн.
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, провадження у справі закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
3. Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення, дії та бездіяльність державного виконавця можуть бути предметом справи адміністративної юрисдикції, якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності такої особи.
4. Посилаючись на статтю 74 Закону України «Про виконавче провадження», суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення учасники виконавчого провадження мають оскаржуватися до суду, який видав виконавчий документ.
5. Як установили суди попередніх інстанцій, позивач оскаржує дії Соснівського ВДВС м. Черкаси, вчинені у виконавчому провадженні № 58371489, яке було відкрите на підставі наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1530/17, про усунення ТОВ «СОИЛ» перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловим приміщенням шляхом виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
6. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій вважали, що контроль за виконанням вказаного виконавчого документа має здійснюватися Господарським судом Черкаської області у межах механізму, передбаченого статтею 339 Господарського процесуального кодексу України.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства суперечить висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.09.2019 у справі №826/11164/16, відповідно до якого спори щодо ненадання відповіді на звернення осіб державними установами є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
9. Позивач наполягає на тому, що в цій справі він оскаржував бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його заяв, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій не мали підстав для закриття провадження у справі.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій правильно визначили зміст спірних правовідносин і дійшли обґрунтованого висновку про неможливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
11. Відповідач доводить, що предметом позову є дії посадових осіб Соснівського ВДВС м. Черкаси під час виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1530/17 про виселення ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 58371489.
12. Посилаючись на вказані обставини та статтю 74 Закону України «Про виконавче провадження», статтю 339 Господарського процесуального кодексу України, відповідач уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що юрисдикція адміністративного суду на цій спір не поширюється.
13. Касаційна скарга надійшла до Суду 30.11.2020. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
14. Ухвалою Суду від 09.12.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
15. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
17. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: 1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або 2) хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або 3) хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
18. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
19. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
20. Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
21. Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) установлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
IV. Позиція Верховного Суду
22. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
23. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено у статті 287 КАС України та статті 74 Закону №1404-VIII, з аналізу яких випливає, що рішення, дії, бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення сторонами виконавчого провадження можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ.
24. Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо справ стосовно оскарження учасниками виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.
25. У межах цієї справи позивач оскаржує «дії Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, вчинені під час виконання постанови ВП № 58371489 від 13 лютого 2019 року».
26. Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що 12.02.2019 Господарський суд Черкаської області на підставі рішення від 05.07.2018 у справі № 925/1530/17 видав наказ про усунення ТОВ «СОИЛ» перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловим приміщенням магазину площею 237,5 кв. м. літ. М-1, що розміщене на території автомобільного ринку в м. Черкаси, вул. Ярославська, 7, шляхом виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з приміщення цього магазину.
27. Постановою головного державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ВП № 58371489 від 13 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1530/17, виданого 12 лютого 2019 року.
28. Як на підставу позову позивач посилався на те, що стягувач у виконавчому провадженні № 58371489 всіляко перешкоджав йому у виконанні судового рішення та звільненні приміщення, що, відповідно до пункту 4 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, є підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві. Позивач також зазначав, що всупереч вимогам статей 18, 19, 22, 66 Закону №1404-VIII його виселення відбулося без попередження, за його відсутності та без залучення працівників поліції; понятими були особи, пов`язані зі стягувачем.
29. Позивач доводив, що за наслідками виселення відповідачем до переліку майна, на яке накладено арешт, не було включено майно, яке знаходилося в приміщенні, що підлягало звільненню, на загальну суму 472 618,00 грн, чим заподіяні йому матеріальні збитки. Водночас скарги до державного виконавця щодо повторного опису майна, яке знаходилося в магазині, відповідачем були проігноровані.
30. Отже, зміст позовних вимог у взаємозв`язку з підставами позову свідчить про те, що в цій справі позивач оскаржує дії державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси з виселення його з приміщення, розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Ярославська, 7, літ. М-1, вчинені на виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1530/17 від 12 лютого 2019 року у виконавчому провадженні № 58371489.
31. У контексті викладеного Суд зазначає, що, відповідно до частини першої статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
32. Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
33. З урахуванням викладеного Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ця справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.
34. Суд відхиляє посилання позивача на висновки Верховного Суду у справах №826/11164/16 та №367/3673/15-а, адже правовідносини, що склалися в цих справах, не є подібними до правовідносин в справі № 580/985/19.
35. Так, предметом обох вказаних справ була бездіяльність державних органів, яка полягає в ненаданні відповіді на звернення (заяву, скаргу) в порядку та терміни, встановлені Законом України «Про звернення громадян».
36. Зміст спірних правовідносин у цій справі свідчить, що звернень в порядку, передбачених Законом України «Про звернення громадян», позивач не подавав.
37. Аргументи позивача про те, що в позові він зазначав, що відповідач не відреагував на його заяви щодо порушень, вчинених під час опису майна, також не свідчать, що спір у цій справі виник з відносин, пов`язаних з реалізацією прав, гарантованих Законом України «Про звернення громадян».
38. Суд зазначає, що заяви, на які, як зазначає позивач, відповідач не надав відповіді, є процесуальними заявами (скаргами) у конкретному виконавчому провадженні: про роз`яснення дій державного виконавця (від 21 лютого 2019 року), про зупинення виконавчого провадження (від 25 лютого 2019 року), про зупинення виконання постанови від 13 лютого 2019 року №83771489 (від 29 березня 2019 року), про «виконання ухвали Верховного Суду» від 14 березня 2019 року про зупинення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05 липня 2018 року у справі №925/1530/17.
39. Передбачений Законом України «Про звернення громадян» порядок та механізм розгляду звернень не може бути застосований до правовідносин з розгляду процесуальних заяв чи скарг у виконавчому провадженні.
40. Таким чином, висловлені у справах № 826/11164/16 та № 367/3673/15-а правові позиції є незастосовними у цій справі.
41. Вимоги позивача про відшкодування моральної та матеріальної шкоди є похідними від вимог про визнання протиправними дій державного виконавця, у зв`язку з чим також не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
42. Отже, суди попередніх інстанцій належним чином визначили характер спору, предмет і підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшли обґрунтованого висновку про те, що позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
43. Положеннями частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
44. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
45. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
VII. Судові витрати
46. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
47. Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
48. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
49. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №580/985/19 залишити без змін.
50. Судові витрати не розподіляються.
51. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко