Постанова

Іменем України

21 червня 2022 року

м. Київ

справа № 585/3475/17-ц

провадження № 61-16339св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Роменська міська рада Сумської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9 на постанову Сумського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Собини О. І., Левченко Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Роменської міської ради Сумської області про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позовну заяву мотивовано тим, що їй на праві власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 23 листопада 2009 року серія ЯИ № 112621, земельна ділянка, площею 0,2364 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910700000:04:042:0124, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 - 31/100 частки, ОСОБА_10 - 11/100 частки, ОСОБА_3 - 4/25 частки, ОСОБА_4 - 6/75 частки, ОСОБА_5 - 6/75 частки, ОСОБА_6 - 6/75 частки та Роменській міській раді Сумської області - 18/100 частки.

ОСОБА_1 посилалась на те, що між співвласниками земельної ділянки договір про спільне володіння та користування не укладений, згоди щодо володіння та користування не досягнуто, тривалий час виникали суперечки щодо користування нею.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визначити порядок користування земельною ділянкою, площею 0,2364 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910700000:04:042:0124, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та виділити співвласникам в окреме користування земельні ділянки, які відповідають розміру належних їм часток.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2021 року у складі судді Шульги В. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність можливості виділення в її окреме користування земельної ділянки відповідного розміру її частки у праві власності. При цьому, на думку суду першої інстанції, висновок експертизи, проведеної за клопотанням позивача, не може бути прийнято до уваги як належний доказ можливості виділення позивачу в окреме користування частки у земельній ділянці, оскільки висновок експертизи не враховує фактичного користування, яке склалося між співвласниками, про що повідомили відповідачі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 0,2364 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910700000:04:042:0124, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за варіантом порядку користування земельної ділянки згідно з висновком земельно-технічної експертизи від 16 липня 2020 року № 18:

І співвласнику ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_3 ) - виділено земельну ділянку площею 0,0292 га (292 кв. м) (65 кв. м + 41 кв. м + 171 кв. м + 15 кв. м), яка відображена жовтим кольором з урахуванням площі під будівлями.

ІІ співвласнику ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_4 ) - виділено земельну ділянку площею 0,0174 га (174 кв. м) (69 кв. м + 38 кв. м + 58 кв. м + 9 кв. м), яка відображена блакитним кольором з урахуванням площі під будівлями.

ІІІ співвласнику ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_5 ) - виділено земельну ділянку площею 0,0647 га (647 кв. м) (145 кв. м + 228 кв. м + 57 кв. м + 6 кв. м + 211 кв. м), яка відображена сірим кольором з урахуванням площі під будівлями.

ІV співвласнику ОСОБА_8 (квартира АДРЕСА_6 ) - виділено земельну ділянку площею 0,0339 га (339 кв. м) (58 кв. м + 207 кв. м +65 кв. м+ 9 кв. м), яка відображена коричневим кольором з урахуванням площі під будівлями.

V співвласнику ОСОБА_11 - 6/100 частки. ОСОБА_5 - 6/100 частки, ОСОБА_6 - 6/100 частки (квартира АДРЕСА_7 ) - виділено земельну ділянку площею 0,0339 га (339 кв. м) (183 кв. м + 147 кв. м + 9 кв. м), яка відображена зеленим кольором з урахуванням площі під будівлями.

Рівненській міській раді Сумської області виділено земельну ділянку площею 0,0057 га (57 кв. м), яка відображена без кольору з штриховкою зеленого кольору.

Земельна ділянка спільного користування подвір`я відображена без кольору загальною площею 514 кв. м.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

На думку суду апеляційної інстанції, встановлені у цій справі обставини та зібрані докази дають підстави для висновку про обґрунтованість заявленої вимоги та встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно висновку експерта від 06 липня 2020 року № 18, який враховує частку кожного співвласника у земельній ділянці та забезпечує вільне та зручне користування кожним із співвласників належним йому нерухомим майном, що розміщене на спільній земельній ділянці.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9 вважає, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 686/24438/15-ц.

На думку представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що судом апеляційної інстанції без належного обґрунтування обрано єдиний запропонований експертом варіант, проти якого заперечували відповідачі у справі.

Також вважає, що судом апеляційної інстанції було безпідставно відхилено клопотання про продовження строку розгляду справи у зв`язку зі зміною представника, яка не встигла ознайомитись з усіма матеріалами судової справи у повному обсязі станом на дату судового засідання.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 585/3475/17-ц із Роменського міськрайонного суду Сумської області.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.

Щодо клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9 звертався із клопотаннями про розгляд справи № 585/3475/17 в суді касаційної інстанції в режимі відеоконференції.

Зазначені клопотання задоволенню не підлягають виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_4 - ОСОБА_9 на постанову Сумського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 585/3475/17-ц колегією суддів розглядається у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, підстав для задоволення клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_8 , що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом про державну реєстрацію прав.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 112621, який видано 23 листопада 2009 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,2364 га, розташованої по АДРЕСА_2 .

Додатком до цього державного акта є список співвласників земельної ділянки, згідно якого співвласникам належить: ОСОБА_1 - 31/100 частки, ОСОБА_10 - 11/100 частки, ОСОБА_3 - 4/25 частки, ОСОБА_4 - 6/75 частки, ОСОБА_5 - 6/75 частки, ОСОБА_6 - 6/75 частки та Роменській міській раді Сумської області - 18/100 частки.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, серії СМ № 673555, який видано 18 жовтня 2012 року, ОСОБА_8 є власником земельної ділянки, площею 0,2364 га, розташованої по АДРЕСА_2 .

Додатком до цього державного акта є список співвласників земельної ділянки, згідно якого співвласникам належить: ОСОБА_8 - 18/100 частки, ОСОБА_10 - 11/100 частки, ОСОБА_1 - 31/100 частки, ОСОБА_3 - 16/100 частки, ОСОБА_4 - 6/100 частки, ОСОБА_5 - 6/100 частки, ОСОБА_6 - 6/100 частки та Роменській міській раді Сумської області - 6/100 частки.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцем ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складалася з 11/100 часток земельної ділянки АДРЕСА_2 , площею 0,2364 га.

У свідоцтві зазначено, що вказана частка земельної ділянки належала померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку (бланк ЯИ № 112620), виданого 11листопада 2009 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27 березня 2019 року земельна ділянка, кадастровий номер 5910700000:04:042:0124, площею 0,2364 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 - 11/100 частки, Роменській міській раді Сумської області - 6/100 частки, ОСОБА_4 - 6/100 частки, ОСОБА_12 - 31/100 частки, ОСОБА_3 - 4/25 частки, ОСОБА_6 - 6/100 частки, ОСОБА_8 - 18/100 частки та ОСОБА_5 - 6/100 частки.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, серії СМ № 149912, який видано 08 серпня 2007 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,2364 га, розташованої по АДРЕСА_2 .

Додатком до цього державного акта є список співвласників земельної ділянки згідно якого співвласникам належить: ОСОБА_3 - 4/25 частки, ОСОБА_4 - 6/100 частки, ОСОБА_5 - 6/100 частки, ОСОБА_6 - 6/100 частки та Роменській міській раді Сумської області -33/50 частки.

26 липня 2019 року між орендодавцем - Роменською міською радою Сумської області та ОСОБА_7 укладено договір оренди землі і йому передано в оренду 6/100 частки земельної ділянки, площею 0,2364 га, яка розташована по АДРЕСА_2 .

Згідно з висновком експерта № 18 за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 06 липня 2020 року запропоновано варіант користування земельною ділянкою площею 0,2364 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910700000:04:042:0124, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який є технічно можливий та нормативно обґрунтований: ОСОБА_3 , квартира АДРЕСА_3 , виділяється земельна ділянка площею 0,0292 га (292 кв. м), яка відображена жовтим кольором з урахуванням площі під будівлями. ОСОБА_2 , квартира АДРЕСА_4 , виділяється земельна ділянка площею 0,0174 га (174 кв. м), яка відображена блакитним кольором з урахуванням площі під будівлями. ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_5 , виділяється земельна ділянка площею 0,0647 га (647 кв. м), яка відображена сірим кольором з урахуванням площі під будівлями. ОСОБА_8 , квартира АДРЕСА_6 , виділяється земельна ділянка площею 0,0339 га (339 кв. м), яка відображена коричневим кольором з урахуванням площі під будівлями. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , квартира АДРЕСА_7 , виділяється земельна ділянка площею 0,0339 га (339 кв. м), яка відображена зеленим кольором з урахуванням площі під будівлями. Роменській міській раді Сумської області виділяється земельна ділянка площею 0,0057 га (57 кв. м), яка відображена без кольору з штриховкою зеленого кольору. Земельна ділянка спільного користування подвір`я відображена без кольору загальною площею 516 кв. м. При цьому експерт виходив із частки кожного співвласника у праві власності на земельну ділянку, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Ці обставини сторонами не заперечувалися.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною четвертою статті 120 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За змістом частини першої статті 377 ЦК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частини першої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Частиною першою статті 318 ЦК України передбачено, що кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частинами першою-третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав (зокрема до права користування земельною ділянкою).

Відтак, право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Встановлено, що у користуванні співвласників домоволодіння АДРЕСА_2 , перебуває земельна ділянка, кадастровий номер 5910700000:04:042:0124, площею 0,2364 га на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та Роменській міській раді Сумської області.

Визначаючи варіант користування спірною земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що між співвласниками спірної земельної ділянки відсутні будь-які угоди щодо порядку її користування; немає погодженого або встановленого порядку користування цією земельною ділянкою, а тому найбільш доцільним і таким, що відповідатиме нормам законодавчих та підзаконних актів, є встановлення порядку користування земельною ділянкою за варіантом згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи, за яким сторони користуються земельними ділянками, що максимально відповідають розмірам їх часток у праві власності у домоволодінні та встановленому фактичному порядку користування спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції без належного обґрунтування обрано єдиний запропонований експертом варіант, який на думку заявника, порушує його права, оскільки статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, особа не позбавлена можливості заявити вмотивоване клопотання про призначення повторної експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи.

ОСОБА_4 не заявляв клопотань щодо призначення додаткової експертизи.

За таких обставин, установивши, що висновок експерта № 18 за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 06 липня 2020 року є повним і зрозумілим, у ньому надані відповіді на поставлені судом запитання й такий висновок є обґрунтованим, суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши у сукупності наявні у справі докази і давши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції було безпідставно відхилено клопотання про продовження строку розгляду справи є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 14 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2021 року (а. с. 149, т. 3).

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року клопотання ОСОБА_1 - ОСОБА_13 про продовження строку розгляду справи задоволено. Продовжено строк розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2021 року, але не більш як на п`ятнадцять днів. Перерву у справі оголошено до 29 вересня 2021 року (а. с. 199, т. 3).

Згідно протоколу судового засідання від 09 вересня 2021 року судове засідання у справі відбувалось за участю ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_13 (а. с. 200-203, т. 3).

Відповідно до статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більше як на п`ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку розгляду справи, оскільки строк розгляду справи вже було продовжено на 15 днів.

Доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм матеріального й процесуального права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 686/24438/15-ц, на яку заявник посилається у касаційній скарзі, є необґрунтованими, а висновки суду не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість судового рішення, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Постанову Сумського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович