ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №587/1591/16-а

адміністративне провадження №К/9901/22073/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Мацедонської В.Е.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (головуючий суддя - Мельнікова Л.В., судді - Бенедик А.П., Донець Л.О.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області

про стягнення заробітної плати, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з Верхньосироватської сільської ради Сумського району на її користь середню заробітну плату за шість місяців, починаючи з 06 листопада 2015 року, а також індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових заробітної плати.

Позов мотивувала тим, що з 11 листопада 1997 року вона працювала на посаді діловода Верхньосировотської сільської ради. З 1998 року по 2015 рік вона неодноразово обиралась депутатом сільради, та 15 квітня 1998 року по 06 листопада 2015 року на постійній основі працювала на виборній посаді секретаря сільської ради, посилаючись при цьому на записи в її трудовій книжці та довідку від 26 лютого 2016 за № 02-34/28. Проте, відповідач після припинення її повноважень секретаря сільської ради, не надав їй попередньої чи рівноцінної роботи, а також не нараховував середньої заробітної плати, яку позивачка одержувала на виборній посаді.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Постановою Сумського районного суду Сумської області від 14 березня 2017 року у справі №587/1591/16-а задоволені позовні вимоги ОСОБА_1

Стягнуто з Верхньосироватської сільської ради на користь ОСОБА_1 грошові кошти, а саме:

- середню заробітну плату за шість місяців, починаючи з 06.11.2015;

- індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових заробітної плати ОСОБА_1 .

Задовольняючи позов, суд зазначив, що оскільки відповідачем не було забезпечено працевлаштування позивачки, правомірним є покладання на Верхньосироватську сільську раду передбаченого Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» обов`язку забезпечити збереження середньої заробітної плати ОСОБА_1 , яку вона одержувала на виборній посаді у раді, за рахунок місцевого бюджету.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач - Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

18 квітня 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява Гамалія О.А. , який згідно з рішенням двадцять сьомої сесії Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області сьомого скликання від 22 березня 2017 року обраний секретарем Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області. Даною заявою виконуючий обов`язки сільського голови Гамалій О.А. повідомив про те, що відповідач у справі №587/1591/16-а повністю згодний із судовим рішенням і відмовляється від апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року заяву Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про відмову від апеляційної скарги на постанову Сумського районного суду Сумської області від 14 березня 2017 року задоволено.

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на постанову Сумського районного суду Сумської області від 14 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про стягнення заробітної плати закрито.

Посилаючись на приписи ч. 4 ст. 194 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість прийняття відмови відповідача від апеляційної скарги, оскільки такі дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

02 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст.ст. 194, 112 та 159 КАС України дійшов хибного висновку, що відмова від апеляційної скарги не порушує прав, свобод чи інтересів органу місцевого самоврядування - Верхньосироватської сільської ради, адже відмова від апеляційної скарги означає безпідставну, необґрунтовану виплату бюджетних коштів позивачу. Вказує, що апеляційний суд взагалі не обґрунтував наявності підстав для закриття апеляційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради.

За приписами ч. 4 ст. 193 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв`язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв`язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. Повторне апеляційне оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції з тих самих підстав не допускається.

За приписами ч.ч. 1,2, 4 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Статтею 194 КАС України передбачено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява тимчасово виконуючого обов`язки сільського голови Верхньосироватської сільської ради Гамалія О.А. про відмову від апеляційної скарги, в якій зазначалось, що Верхньосироватська сільська рада просить не відкривати апеляційне провадження у справі, а в разі його відкриття - винести ухвалу про закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги.

До вказаної заяви було додано, зокрема, копію рішення двадцять сьомої сесії Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області сьомого скликання від 22 березня 2017 року про обрання Гамалія О.А. секретарем Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 193 КАС України суд апеляційної інстанції правомірно закрив апеляційне провадження у справі у зв`язку з надходженням до суду від представника відповідача заяви про відмову від касаційної скарги.

В поданій касаційній скарзі відповідач, посилаючись на приписи ст.ст. 194, 112 та 159 КАС України, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції тих обставин, що відмова від апеляційної скарги порушує права, свободи та інтереси органу місцевого самоврядування - Верхньосироватської сільської ради, адже внаслідок такої відмови має місце безпідставна, необґрунтована виплата бюджетних коштів позивачу.

Втім, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки відповідач помилково ототожнює поняття «закриття апеляційного провадження у справі» та «закриття провадження у справі».

Суд зазначає, що закриття апеляційного провадження врегульовано статтею 193 КАС України (в редакції, чинній на час постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали), частиною четвертою якої і керувався суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної увхали. Підставою для закриття апеляційного провадження у справі є відмова апелянта повністю або частково від поданої ним апеляційної скарги.

Можливість же закриття провадження у справі передбачена на будь-якій стадії судового розгляду справи. Зокрема, положеннями ст. 194 КАС України визначено, що провадження у справі на стадії апеляційного перегляду справи закривається у разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін. При цьому, необхідним є врахування судом положень ст.ст. 112 113 КАС України щодо неможливості прийняття відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, Суд зауважує, що закриття апеляційного провадження та закриття провадження у справі врегульовані різними положеннями КАС України, є відмінними одна від одної процесуальними діями та спричиняють різні наслідки для учасників адміністративного процесу.

Отже, відповідач дійшов помилкових висновків про неврахування судом апеляційної інстанції положень ст. 112 КАС України.

Крім того, Суд звертає увагу скаржника на те, що заява про відмову від касаційної скарги була подана Гамалієм О.А. саме як представником Верхньосироватської сільської ради, що виключає можливість неврахування судом апеляційної інстанції інтересів вказаного органу місцевого самоврядування при постановленні оскаржуваної ухвали.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Верхньосироватської сільської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі 587/1591/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова