Постанова

Іменем України

24 березня 2020 року

м. Київ

справа № 587/2123/18-ц

провадження № 61-15891св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Бездрицька сільська рада Сумського району Сумській області,

особи, які подавали апеляційну скаргу: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та представника ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 квітня 2019 року у складі судді Дашутіна І. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Бездрицької сільської ради Сумського району Сумській області про визнання незаконним і скасування наказу та зобов`язання виконати обов`язок в натурі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що починаючи з жовтня 2015 року до жовтеня 2016 року, вона тричі зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо відведення їй у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Проте отримувала відмови щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, його затвердження, які судовими рішеннями визнавались незаконними. Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року у справі № 818/1817/17, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року зазначене рішення залишено без змін. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 23 червня 2018 року № 18-4731/16-18-СГ затверджено лише проект землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки, кадастровий номер 5924780900:03:002:0065 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, але не надано їй земельну ділянку у власність. Крім того, наказом від 04 квітня 2018 року № 394 незаконно передано цю земельну ділянку у комунальну власність Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04 квітня 2018 року № 394 у частині передачі у комунальну власність Бездрицькій сільській раді Сумського району Сумської області земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0065, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, на підставі проекту землеустрою, який затверджений його наказом від 23 червня 2018 року № 18-4730/16-18-СГ, надати їй у власність вказану земельну ділянку.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04 квітня 2018 року № 394 у частині передачі у комунальну власність Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0065, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, на підставі проекту землеустрою, затвердженого його наказом від 23 червня 2018 року № 18-4731/16-18-СГ, надати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0065, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що на день надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою - 06 березня 2017 року, розроблення нею проекту землеустрою та його погодження - 11 жовтня 2017 року, подання нею проекту землеустрою на затвердження - 08 листопада 2017 року, та станом на день коли проект землеустрою відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України повинен бути у двотижневий строк затвердженим, тобто до 22 листопада 2017 року, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р взагалі не існувало. Тому, посилання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в наказі від 04 квітня 2018 року № 394, як підставу для його прийняття, на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р, не відповідає фактичним обставинам справи. Також у наказі від 04 квітня 2018 року № 394 про передачу у комунальну власність Бездрицькій сільській раді Сумського району Сумської області спірної земельної ділянки взагалі немає відомостей про те, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердило ту чи іншу документацію із землеустрою, на підставі якої сформувалась земельна ділянка, що передається. Позивач отримала від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області дозвіл на розроблення проекту землеустрою, за власні кошти розробила проект землеустрою, погодила проект землеустрою, зареєструвала земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та подала 08 листопада 2017 року до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області заяву про затвердження проекту землеустрою з додатками, тобто, позивач вжила всіх залежних від неї заходів для того, щоб Головне управління Держгеокадастру у Сумській області передало їй у власність спірну земельну ділянку.

Постановою Сумського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що до моменту прийняття наказу про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність, позивач на законних підставах отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою, належним чином погодила розроблений проект землеустрою та звернулась із заявою про його затвердження, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області затверджено проект землеустрою, але не вирішено питання передачі у власність позивачу земельної ділянки. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не довели належними та допустимими доказами обставин порушення їхніх прав, як осіб, заінтересованих в одержанні у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва, внаслідок реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, хоча з матеріалів справи убачається, що умовно визначені земельні ділянки, які вони мають намір отримати у власність, знаходяться в межах спірної ділянки, переданої у власність позивачу. Надання заявниками апеляційних скарг, які не брали участі у розгляді цієї справи, дозволів на розроблення відповідних проектів землеустрою, є лише первісним етапом процедури відведення земельних ділянок і не означає, що такі проекти землеустрою в наступному будуть затверджені компетентним суб`єктом владних повноважень, а земельні ділянки - передані заявникам. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27 лютого 2018 року у справі 545/807/17 та від 28 лютого 2019 року у справі № 818/1903/17. Та обставина, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року, яким зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , набрало законної сили 25 квітня 2018 року, тобто після передачі 04 квітня 2018 року земельної ділянки у комунальну власність Бездрицької сільської ради, не звільняло Головне управління Держгеокадастру у Сумській області від обов`язку його виконання, оскільки управління знало про наявність рішення суду, проте на стадії його апеляційного перегляду незаконно передало спірну земельну ділянку у комунальну власність Бездрицької об`єднаної територіальної громади.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи

У серпні 2019 року представник ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення не передаючи справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як учасники АТО та бойових дій, мають першочергове право на отримання земельної ділянки і отримали раніше від ОСОБА_1 наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, дотримувалися законодавства, тому можуть вважатися таким, що набули право «правомірного очікування».

У серпні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Сумській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що головним управлінням здійснено передачу земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у комунальну власність Бездрицькій об`єднаній територіальній громаді, а повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування надалі, після передачі земельних ділянок державної власності у комунальну, визначені статтею 122 ЗК України. Крім того, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5924780900;03;002;0065 - скасовано, а тому її неможливо передати у власність.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційні скарги, у якому зазначено, що незаконні дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення садівництва, надані в серпні 2016 року учасникам АТО: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , навіть теоретично не можуть породжувати у них жодних «правомірних очікувань» та «законних сподівань» щодо надання їм в майбутньому спірних земельних ділянок у власність для ведення садівництва.

У жовтні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Сумській області подало до суду заперечення на відзив ОСОБА_1 , у якому зазначено, що нa час вирішення у суді справи № 818/1817/17 та набрання рішенням суду законної сили, у вказаній справі - 25 квітня 2018 року, форма власності переданої Бездрицькій сільській об`єднаній територіальній громаді за наказом від 04 квітня 2018 року № 394 земельної ділянки з кадастровим номером 5924780900:03:002:0065, із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення якої у власність, зверталась позивач, є комунальною, а отриманий дозвіл та розроблений проект не дають підстави вважати, що спірна земельна ділянка вже є власністю позивача та не гарантують особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність.

У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала клопотання про врахування судом постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 587/2121/18, прийнятої в аналогічній справі.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини встановлені судами

ОСОБА_1 , починаючи з 2015 року, неодноразово зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо відведення їй у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Кожного разу, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовляло їй у наданні такого дозволу.

За адміністративними позовами ОСОБА_1 , вказані відмови визнавались протиправними та скасовувались постановами Сумського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі № 818/28/16, від 20 липня 2016 року у справі № 818/748/16 та від 07 листопада 2016 року у справі № 818/1321/16.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року в адміністративній справі № 818/1321/16 задоволено вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 06 березня 2017 року № 18-1594/16-17-СГ, відповідно до вимог статей 15-1 118 122 123 ЗК України та на виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року в адміністративній справі № 818/1321/16, ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Розроблений проект землеустрою належним чином погоджено висновком Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 11 жовтня 2017 року № 5772/82-17, у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

08 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки, кадастровий номер 5924780900:03:002:0065, та надання у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.

Листом від 22 листопада 2017 року № Ц-14732-6016/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовило в задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що на вказану земельну ділянку у 2016 році прийнято накази про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО для ведення індивідуального садівництва. Крім того, відповідно до інформаційної довідки, наданої Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 22 листопада 2017 року № 61/415-17, рішенням 15 сесії 7 скликання Сумської районної ради від 15 вересня 2017 року «Про внесення змін до рішення Сумської районної ради від 23 грудня 2016 року «Про районний бюджет Сумського району на 2017 рік» виділені кошти для розроблення детального плану території за межами населеного пункту с. Бездрик на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. На час звернення позивача розроблявся детальний план території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Сумській області безпідставно не затверджувало зазначений проект землеустрою, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року у справі № 818/1817/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5924780900:03:002:0065, ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року в адміністративній справі № 818/1817/17, касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року без змін.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 23 червня 2018 року № 18-4731/16-18-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки, кадастровий номер 5924780900:03:002:0065, у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.

Напередодні, наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04 квітня 2018 року № 394 передано Бездрицькій сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 351,3786 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Бездрицької об`єднаної територіальної громади Сумського району Сумської області, згідно з додатком до цього наказу за актом приймання-передачі земельних ділянок, у тому числі, вказаним наказом передано у комунальну власність і земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0065, на яку затверджено проект землеустрою щодо відведення її позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що він прийнятий, зокрема, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення держаної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад».

Із листа Бездрицької сільської ради від 12 вересня 2018 року № 822/02-34 вбачається, що земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0065, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 , перебуває у комунальній власності та масив, до якого вона входить, відповідно до розробленого детального плану території, передбачений для надання учасникам АТО земельних ділянок для ведення садівництва.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 14 Конституції України та частини другої статті 1 ЗК України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізуєтьсягромадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У частині першій статті 3 ЗК Українипередбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 4 ЗК Українизавданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно із частиною третьою статті 22 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянамдля ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Основними завданнями Держгеокадастру є, крім іншого, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 3 вищезазначеного Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно із частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За частиною першою статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Такими суб`єктами відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України та наказу Мінагрополітики від 29 вересня 2016 року № 333 «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру» є головні управління Держгеокадастру, а також відповідно до частини першої статті 12 ЗК України міські, селищні, сільські ради, що представляють об`єднані територіальні громади.

Згідно з частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. За положеннями цієї статті проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За частиною дев`ятою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною тринадцятою статті 123 ЗК України визначено, що підставою відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Отже, уразі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність.

Таку правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 року в адміністративній справі № 816/1920/17, і підстав для відступлення від неї не вбачається.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Отже, вказане свідчить про те, що ще до прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області наказу 04 квітня 2018 року позивач вже отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою у березні 2017 року, належним чином погодила цей проект 11 жовтня 2017 року. У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулась із заявою про затвердження проекту землеустрою, на що отримала відмову, яку рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року визнано незаконною та зобов`язано відповідача затвердити цей проект землеустрою.

З урахуванням цього суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано визнав таким, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області наказ від 04 квітня 2018 року № 394 у частині передачі у комунальну власність Бездрицької сільської ради земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 5924780900:03:062:0065, та цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, та зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Сумській області на підставі проекту землеустрою, який затверджено наказом управління від 23 червня 2018 року за № 18-4731/16-18-СГ, надати її у власність позивачу.

У касаційних скаргах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 міститься посилання на те, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» вони як учасники антитерористичної операціїнабули право на отримання у власність земельних ділянок. У зв`язку із цим звернулися з відповідними заявами до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яке надало дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва, розташованих на території Бездрицької сільської ради. Умовно визначені земельні ділянки, які вони бажають отримати у власність, знаходяться в межах земельної ділянки, якупросить надати у власність позивач. Вважали, що з виділенням ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, порушуються їхні права.

Такі доводи скаржників були предметом дослідження апеляційного суду, який, відхиляючи їх, установив, що на момент первинного звернення ОСОБА_1 у листопаді 2015 року із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельна ділянка, щодо якої позивач просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, була вільною землею сільськогосподарського призначення. На адресу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на цю саму земельну ділянку від зазначених громадян- учасників антитерористичної операції ще не надходило, а спірна земельна ділянка не була віднесена до ділянок для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р.

Разом з тим надання дозволу територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин на розробку проекту землеустрою різним громадянам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є таким, що суперечить вимогам землеустрою, та сприяє позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у ОСОБА_1 права на захист «законних очікувань» щодо оформлення права власності на спірну земельну ділянку, в межах дозволу та проекту землеустрою, оскільки вона вчинила юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання у майбутньому права власності на неї: отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки, розробила такий проект, за її заявою сформовано земельну ділянку, у зв`язку із чим, вона мала законні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки, яка залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу.

Отже, з огляду на викладене, висновок судів про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 є обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 587/2121/18 за позовом фізичної особи до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання виконати обов`язок в натурі.

Твердження заявників про те, що право ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки у власність ніким не обмежено і не порушено, є безпідставними, оскільки вона звернулася до суду за захистом майнового права на отримання конкретно визначеної земельної ділянки з її індивідуальними лінійними параметрами, що були визначені за її заявою, нею дотримано визначену законодавством процедуру отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявників та їх відображення в оскаржуваних рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявниками у касаційних скаргах; враховуючи правомірний правовий результат вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 401 402 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та представника ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик