Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 589/16/19
провадження № 61-12100св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальна організація (установа, заклад) «Шосткинський навчально - виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М. О. Шосткинської міської ради Сумської області»,
третя особа - Управління освіти Шосткинської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року
у складі судді Лєвші С. Л. та постанову Сумського апеляційного суду від
29 травня 2019 року в складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенко В. І., Собини О. І.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Сумської області з позовом до Комунального закладу ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління освіти Шосткинської міської ради, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Позовна заява мотивована тим, що наказом директора КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ за № 94 від 21 грудня 2018 року її звільнено з роботи на підставі пункту третього статті 41 КЗпП України за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Зазначала, що 13 грудня 2018 року під час проведення нею четвертого уроку
у п`ятому класі, за 15 хвилин до закінчення уроку в двері класу постукали, коли вона відчинила двері, до класу увійшли два працівника поліції, директор та завуч школи. У зв`язку з тим, що діти були налякані, їх попросили вийти з класу. Після цього її до викладання уроків не допускали до дня вручення наказу про звільнення.
Вважала зазначений наказ таким, що прийнятий з порушенням трудового законодавства, його прийняттю передувало упереджене ставлення до неї з боку керівництва школи по причині сміливості висловлювати свою особисту думку.
Посилаючись на те, що вона не вчиняла аморального проступку, не сумісного
з продовженням роботи, просила суд визнати незаконним та скасувати наказ директора КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ Андрущенко Н.М. від 21 грудня 2018 року № 94 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити її на посаді вчителя математики КЗ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 - ДНЗ; стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду від
29 травня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що наказ про звільнення відповідає нормам чинного законодавства, оскільки аморальний проступок позивача підтверджується доказами та є несумісним з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Аргументи учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нову постанову про задоволенні її позовних вимог
в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було враховано правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 22 березня
2017 року у справі № 6-3135цс16; її не було притягнуто до будь якої з видів відповідальності за «тримання дітей у заручниках», оскільки її вини в цьому немає.
Вважає, що з її боку не було вчинено жодного аморального проступку несумісного з продовженням роботи.
Крім того зазначала, що після відкриття провадження у справі, справа була призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику осіб. ЇЇ клопотання про проведення судового розгляду з повідомленням та участю сторін суд відхилив, чим обмежив у доступі до правосуддя, а тому судові рішення не можна вважати законними.
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Комунального закладу ШНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ Сумської області на касаційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржені судові рішення є законними і обґрунтованими.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 січня 2019 року у цій справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Роз`яснено сторонам право подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (а. с. 25-26).
ОСОБА_1 04 та 18 лютого 2019 року надсилала до суду заяви про розгляд справи за її участі (а. с. 105, 167).
Листами від 07 та 18 лютого 2019 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області повідомив позивача про те, що виклик у судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи не передбачено (а. с. 109, 168).
21 лютого 2019 року ОСОБА_1 втретє надіслала клопотання про розгляд справи з викликом сторін (а. с. 169).
Ухвалою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від
25 лютого 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання. Суд зазначив, що сторонам надано можливість надати суду письмові пояснення та докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому у проведенні судового засідання
з повідомленням сторін не має необхідності (а. с. 180).
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
У частинах першій, четвертій статті 279 ЦПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин п?ятої, шостої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи
в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тлумачення зазначених положень статті 279 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що за наявності клопотання однієї із сторін про розгляд справи, яка призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження,
з повідомленням (викликом) сторін суд першої інстанції зобов?язаний призначити розгляд такої справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Відмовити в задоволенні зазначеного клопотання суд може виключно за сукупності умов, визначених у частині шостій статті 279 ЦПК України. Тобто однією з таких умов є те, що така відмова може стосуватись лише малозначних справ згідно закону (пункт 1 частини четвертої статті 19 ЦПК України).
Предметом позову у цій справі, крім стягнення грошової суми, є вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, у зв`язку
з чим суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні відповідного клопотання позивача, розглянувши справу без повідомлення (виклику) сторін.
Схожий висновок про застосування аналогічної по суті норми частини 6 статті 252 ГПК України викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 липня 2019 року у справі
№ 910/13104/18 про зобов`язання звільнити приміщення, передавши його за актом приймання-передачі.
Європейський суд з прав людини вказав, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату
і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від
13 грудня 2011 року).
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
ОСОБА_1 вказувала в апеляційній скарзі про порушення судом норм процесуального права щодо розгляду судом першої інстанції справ без її участі за наявності клопотання про проведення судового розгляду з повідомленням сторін
За таких обставин апеляційний суд зробив помилковий висновок, що відмова суду першої інстанції у задоволені клопотання позивача про розгляд справи
з повідомленням (викликом) сторін відповідає нормам процесуального закону, не порушує прав позивача та не врахував, що зазначене порушення є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року скасувати.
Справу № 589/16/19 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук