№ 592/5347/21 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 592/5347/21

провадження № 61-15172св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Ткачука С. С., Кононенко О. Ю., Криворотенко В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про стягнення безпідставно утриманих грошових коштів та моральної шкоди.

Позов мотивувала тим, що 07 жовтня 2010 року вона, з метою отримання банківських послуг, звернулася до АТ КБ «ПриватБанк», де, підписавши Анкету-заяву № б/н, отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 29 грудня 2020 року у справі № 592/13507/19 у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07 жовтня 2010 року відмовив.

Проте, відповідач з 06 вересня 2019 року до 08 жовтня 2020 року з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , автоматично списав грошові кошти в рахунок погашення простроченої кредитної заборгованості на суму 30 156,30 грн.

Вважає списання грошових коштів безпідставним, у зв`язку з чим просила суд: визнати дії АТ КБ «ПриватБанк» протиправними; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь безпідставно списані грошові кошти в розмірі 30 156,30 грн, 5 000,00 грн - в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 2 000,00 грн - витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 15 червня 2021 року позов задовольнив частково.

Визнав дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо списання коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 протиправними.

Стягнув з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти з банківського рахунку в розмірі 30 156,30 грн, а також 1 720,00 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, що в сумі становить 31 876,30 грн.

Стягнув з АТ КБ «ПриватБанк» на корить держави 908,00 грн судового збору.

У решті позову відмовив.

Суд першої інстанції рішення мотивував тим, що дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо списання коштів із карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , на загальну суму 30 156,30 грн не відповідають вимогам закону і умовам укладеного договору, що, в силу положень статті 1073 ЦК України, покладає на АТ КБ «ПриватБанк» обов`язок негайно повернути відповідну суму на рахунок клієнта.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу.

Сумський апеляційний суд ухвалою від 26 серпня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у визначений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, до суду не надходило від заявника будь-яких заяв та клопотань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року, АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, судові витрати за подання касаційної скарги покласти на позивача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 23 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.

У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що копія ухвали Сумського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року отримана АТ КБ «ПриватБанк» 09 серпня 2021 року.

Заява про усунення недоліків подана до поштового відділення 13 серпня 2021 року, що підтверджується штемпелем на описі цінного листа, тобто в межах 10-ти днів з дня отримання ухвали про усунення недоліків.

Вважає, що зазначення судом апеляційної інстанції в оскарженій ухвалі, що «недоліки апеляційної скарги заявником не усунуті» не відповідає дійсності.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Сумський апеляційний суд ухвалою від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2021 року залишив без руху; надав АТ КБ «ПриватБанк» строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, а також роз`яснив, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено; копію ухвали направив АТ КБ «ПриватБанк».

Копію зазначеної ухвали уповноважена особа АТ КБ «ПриватБанк» отримала 09 серпня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 81).

З урахуванням наданого десятиденного строку після одержання заявником ухвали апеляційного суду від 04 серпня 2021 року та звичайного обігу поштової кореспонденції в межах України, недоліки апеляційної скарги не усунуті, будь-яких заяв та клопотань не надходило.

Сумський апеляційний суд ухвалою від 26 серпня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Межі розгляду справи судом

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення судами норм процесуального права).

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у визначений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, до суду не надходило від заявника будь-яких заяв та клопотань.

Колегія суду вважає зазначений висновок передчасним з огляду на наступне.

Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду - це одна з основних засад (принципів) цивільного судочинства (стаття 129 Конституції України, стаття 2 ЦПК України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Проте там, де такі суди існують, гарантії, які містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення ЄСПЛ у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» (Hoffmann v. Germany) від 11 жовтня 2001 року).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Частиною першою статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2021 року залишив без руху; надав АТ КБ «ПриватБанк» строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, а також роз`яснив, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено; копію ухвали направив АТ КБ «ПриватБанк».

При обчисленні строків, суди повинні враховувати строки пересилання поштових відправлень, які встановлені наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень».

З огляду на подані до касаційної скарги докази направлення АТ КБ «ПриватБанк» документів на виконання ухвали суду від 04 серпня 2021 року, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, мав пересвідчитися, що вжив вичерпні заходи для належного виконання заявником цієї ухвали, врахувати всі обставини, зокрема, і максимальний строк пересилання поштових відправлень.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку із чим підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційніскарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене з урахуванням допущених апеляційним судом порушень норм процесуального права, що призвели до постановлення ухвали, яка не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскарженої ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук