№ 592/8399/17 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

20 березня 2020 року

м. Київ

справа № 592/8399/17

провадження № 61-36714св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Сумський державний педагогічний університет імені

А. С. Макаренка,

треті особи: ОСОБА_2 , Громадська організація «Сумська правова служба», Вільна професійна спілка «Воля» Сумського державного педагогічного університету,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року у складі судді Косолап М. М. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 20 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Біляєвої О. М.,

Криворотенка В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, треті особи: ОСОБА_2 , Громадська організація «Сумська правова служба», Вільна професійна спілка «Воля» Сумського державного педагогічного університету, про скасування рішень конкурсної комісії та вченої ради, визнання безстроковим характеру трудових відносин, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до контракту, укладеного 31 серпня 2012 року між нею та Вищим навчальним закладом «Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка» вона по 31 серпня 2017 року займала посаду доцента кафедри практичної психології Інституту педагогіки і психології. Наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 03 травня 2017 року № 249 оголошено конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, у тому числі професорсько-викладацького складу кафедри психології доцента - 4 (науковий ступінь та вчене звання доцента відповідно до профілю кафедри). З метою отримання рекомендації конкурсної комісії для обрання на посаду доцента психології, вона надала для обговорення свої наукові та викладацькі здобутки за останні 5 років викладання у Навчально-науковому інституті педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка (далі - ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка). Рішенням конкурсної комісії університету

від 16 червня 2017 року (витяг із протоколу № 8), крім неї, кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології, до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників було допущено ОСОБА_2 , кандидата філософських наук, доцента кафедри психології, яку рішенням вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 19 червня 2017 року (витяг із протоколу

№ 11) рекомендовано від кафедри психології на посаду доцента на 1,0 ставки терміном на 3 роки.

Вважала, що зазначені рішення конкурсної комісії та вченої ради є незаконними, оскільки не було ураховано її переважне право на продовження трудових відносин, з огляду на те, що ОСОБА_2 не мала наукового ступеня кандидата психологічних наук і не відповідала умовам конкурсу. Крім того, перед таємним голосуванням ОСОБА_2 сказала присутнім, що можна голосувати лише за чотирьох кандидатів, що, на її думку, було тиском на членів кафедри та свідчить про дискримінацію її трудових прав, оскільки у списку кандидатів на посаду доцента кафедри психології вона була п`ятою, а тому за неї не голосували. При прийнятті рішення, вчена рада не урахувала показники її викладацької діяльності, її наукові роботи та тривалий стаж роботи. Вказувала на упередженість до неї завідувача кафедри психології ОСОБА_3 , яка не давала їй можливості брати участь у двох колективних монографіях, віддавала курси її лекцій менш досвідченим викладачам, проявляла до неї зневажливе ставлення, та забороняла проводити Міжнародну науково-практичну конференцію «Актуальні питання сучасної психології».

Наказом від 22 серпня 2017 року її звільнено з посади доцента кафедри психології з 31 серпня 2017 року у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). 31 серпня 2017 року вона написала заяву про прийняття її на посаду доцента кафедри психології з 01 вересня 2017 року на 1,0 ставки, однак отримала відмову, мотивовану відсутністю вільних ставок та розподіленням навчального навантаження по кафедрі.

Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила:

- скасувати рішення конкурсної комісії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 16 червня 2017 року (витяг із протоколу № 8) у частині допущення доцента кафедри психології, кандидата філософських наук ОСОБА_2 . до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад;

- скасувати рішення вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 19 червня 2017 року (витяг із протоколу № 11) у частині не надання їй, доценту кафедри психології, кандидату психологічних наук, рекомендацій на посаду доцента кафедри психології;

- скасувати рішення вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 19 червня 2017 року (витяг із протоколу № 11) у частині надання рекомендацій доценту кафедри психології, кандидату філософських наук ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри психології;

- визнати безстроковий характер трудових правовідносин між нею та відповідачем;

- скасувати наказ Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка про її звільнення від 22 серпня 2017 року № 103-к;

- поновити її на посаді доцента кафедри психології Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка;

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2017 року по дату ухвалення судового рішення у справі.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до Положення про конкурсну комісію Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка, завданням комісії є розгляд кандидатур претендентів, поданих ними документів та надання вченим радам навчально-наукових інститутів та факультетів обгрунтованих пропозицій щодо претендентів на відповідні вакантні посади. Розглянувши кандидатури претендентів та подані ними документи, конкурсна комісія допустила до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад ОСОБА_2 , як таку що відповідає вимогам Порядку проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка, зокрема, має науковий ступінь кандидата філософських наук та вчене звання доцента кафедри практичної психології, а тому суд дійшов висновку про правомірність допущення до участі в конкурсі на заміщення вакантних посад ОСОБА_2 та відсутність підстав для скасування рішення конкурсної комісії Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка від 16 червня 2017 року в цій частині.

Відповідно до Положення про вчену раду ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, вчена рада обирає за конкурсом на посаду, зокрема, доцентів і рекомендує їх кандидатури ректорові університету для укладення трудових договорів (контрактів). На засіданні вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка за наслідками розгляду питання про обрання за конкурсом на посаду доцента кафедри психології було рекомендовано ОСОБА_2 (результати голосування «за» - 15, «проти» - 2, «недійсних бюлетенів» - 1), не рекомендовано ОСОБА_1 (результати голосування: «за» - 1, «проти» - 17, «недійсних бюлетенів» - 0). Урахувавши зазначене та недоведеність позивачем вимог щодо порушення умов проведення конкурсу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Відмовляючи у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання безстроковим характеру трудових відносин, суд зазначив, що норми трудового законодавства та спеціальні норми, що регулюють трудові правовідносини у вищих навчальних закладах, передбачають, зокрема, обіймання посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів, виключно у спосіб проведення конкурсного відбору. Між ОСОБА_1 та Сумським державним педагогічним університетом імені

А. С. Макаренка неодноразово укладалися строкові трудові договори (контракти), однак, оскільки строк дії контракту від 31 серпня 2012 року, укладеного між позивачем та університетом закінчився 31 серпня 2017 року, і ОСОБА_1 не була обрана за конкурсом на посаду доцента кафедри психології, її звільнення у зв`язку із закінченням дії контракту відбулося з дотриманням норм трудового законодавства, а тому вимоги позивача про безстроковість трудових відносин, скасування наказу про її звільнення та поновлення на роботі є необгрунтованими. Ураховуючи, що інші позовні вимоги ОСОБА_1 є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення, суд також відмовив у їх задоволенні.

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 20 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області

від 20 квітня 2018 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статті 21, 22, 23, пункт 2 статті 36 КЗпП України та не застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме, статті 10 18 39-1 40 42 43 235 КЗпП України. Апеляційний суд не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про витребування і дослідження доказів, які не були надані відповідачем на вимогу суду першої інстанції, зокрема, оригіналів документів її особової справи, трудової книжки, а також, не перевірив наявність у штаті відповідача вільних ставок за її посадою на час призначення конкурсу та звільнення. Відповідачем не було дотримано положення статті 42 КЗпП України, зокрема, щодо її переважного права на залишення на роботі, та щодо отримання згоди профспілкового комітету на розірвання трудового договору. Наказ про припинення трудового договору

від 22 серпня 2017 року № 103-к є недопустимим доказом, оскільки виданий неуповноваженою на це особою - виконуючим обов`язки ректора.

Апеляційний суд помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, визначив її як малозначну, та вказав, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України постанова апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню, чим порушив її право на доступ до правосуддя.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому, посилання заявника на те, що справа має для неї виняткове значення, а отже, не може бути малозначною, є її суб`єктивною думкою та не грунтується на вимогах закону. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не дослідив та не надав належну оцінку наявним у справі доказам є необгрунтованими. 31 серпня 2012 року між позивачем та університетом був укладений контракт на термін з 01 вересня 2012 року по

31 серпня 2017 року, згідно наказу від 31 серпня 2012 року № 134-к ОСОБА_1 призначено на посаду доцента кафедри практичної психології. Відповідно до пункту 4 контракту підставою для розірвання контракту є закінчення строку його дії, при цьому керівник університету і науково-педагогічний працівник повинні не пізніше як за два місяці до закінчення строку його дії визначитися у такому. Роботодавець визначився, що не має наміру продовжувати дію контракту, про що позивача було повідомлено 11 квітня 2017 року листом за

№ 111. Посилання заявника на те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні її клопотань про витребування доказів, є неспроможними, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій були витребуванні всі, заявлені в клопотанні докази та допитані заявлені свідки. Позивач, як на підставу заявлених позовних вимог про скасування наказу про її звільнення, на відсутність повноважень у виконуючого обов`язки ректора університету на прийняття такого наказу, в суді першої інстанції не посилалася, а тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваних судових рішень, не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Зазначена справа є незначної складності і визнана апеляційним судом малозначною (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України). Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, дійшов висновку, що вони підлягають касаційному оскарженню з підстав, визначених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статі 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) з огляду на доводи заявника про те, що зазначена справа має виняткове значення для заявника, оскільки стосується її конституційного права на працю, гарантії захисту від незаконного звільнення з роботи, на якій вона працювала протягом 31 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 07 вересня 2018 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що 02 жовтня 1986 року ОСОБА_1 була прийнята до Сумського державного педагогічного інституту імені

А. С. Макаренка на посаду асистента кафедри психології за результатами конкурсу.

31 серпня 2012 року між Вищим навчальним закладом «Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка» та ОСОБА_1 укладений контракт, відповідно до якого позивача призначено на посаду доцента кафедри практичної психології Інституту педагогіки і психології, на термін з 01 вересня 2012 року по 31 серпня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 підставами розірвання контракту є, зокрема, закінчення строку його дії. При цьому керівник університету і науково-педагогічний працівник повинні не пізніше, як за два місяці до закінчення строку його дії, визначитися у такому: контракт припиняє дію або продовжується на новий термін (підпункти 4.2, 4.2.1).

Наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка від 31 серпня 2012 року № 134-к ОСОБА_1 призначено на посаду доцента, як обрану за конкурсом на умовах, передбачених контрактом, на термін з 01 вересня 2012 року по 31 серпня 2017 року.

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 05 жовтня

2015 року № 1005, наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 11 квітня 2016 року № 144 затверджено Порядок проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка та укладання з ними трудових договорів, відповідно до якого до вакантних посад, які заміщуються в порядку конкурсного відбору відноситься посада доцента (пункт 2.1). На посаду доцента кафедри може бути обрана особа, яка має науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю кафедри (пункт 3.5.). Конкурс на заміщення посади наукового-педагогічного працівника оголошує ректор університету, про що вдається відповідний наказ (пункт 4.1). Претенденти на посаду доцента, які працювали на цих посадах в університеті до проведення конкурсу звітують про свою роботу за попередній період на засіданні кафедри. Рішення про рекомендацію претендента на посаду приймається таємним голосуванням і вважається ухваленим, якщо в ньому брало участь не менше 2/3 членів кафедри чи зборів трудового колективу і при цьому більше 50 % голосів присутніх були «ЗА». Негативний висновок кафедри не є підставою для відмови претендента у розгляді його кандидатури вченою радою (пункт 4.8). Завершальним етапом конкурсного відбору на заміщення посад науково-педагогічних працівників є процедура обрання на посади таємним голосуванням вченою радою (пункт 4.12). Рішення щодо обрання за конкурсом на посади доцентів кафедр приймають вчені ради відповідних факультетів/навчально-наукових інститутів (пункт 4.13). Рішення вченої ради є підставою для укладання трудового договору (контракту) з обраною на посаду науково-педагогічного працівника особою та видання ректором наказу про прийняття її на роботу (пункт 4.20).

Наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка від 18 квітня 2016 року № 152 затверджено Положення про конкурсну комісію Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка, завданням якої є розгляд кандидатур претендентів, поданих ними документів та надання вченим радам навчально-наукових інститутів та факультетів обгрунтованих пропозицій щодо претендентів на відповідні вакантні посади (пункт 2.1.). Рішення конкурсної комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів. За результатами голосування ухвалюється рекомендація для підготовки проекту наказу про допуск кандидатів до участі в конкурсі, яка оформляється протоколом. Негативний висновок за результатами попереднього обговорення та/або в рекомендаціях конкурсної комісії не є підставою для відмови претенденту в розгляді його кандидатури відповідною вченою радою (пункти 2.4., 2.5., 2.6.).

01 лютого 2017 року між позивачем та відповідачем у зв`язку з об`єднанням кафедри практичної психології та кафедри психології укладено додаткову угоду № 05/2017, якою внесені зміни до контракту від 31 серпня 2012 року в частині зазначення посади, а саме, на посаду доцента кафедри психології.

Листом від 11 квітня 2017 року № 111 роботодавець повідомив ОСОБА_1 про закінчення терміну дії укладеного трудового договору, та запропоновано взяти участь у конкурсі на заміщення посад науково-педагогічних працівників університету, який буде оголошено у травні 2017 року.

13 квітня 2017 року завідувачем кафедри психології доктором психологічних наук професором ОСОБА_3 на ім`я ректора Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка складено службову записку про необхідність оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад по кафедрі психології: доцент 3 ставки, у зв`язку з закінченням терміну перебування на науково-педагогічних посадах.

Наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка від 03 травня 2017 року № 249 оголошено конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, зокрема, професорсько - викладацького складу кафедри психології доцента - 4 (науковий ступінь та вчене звання доцента відповідно до профілю кафедри).

31 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ректора Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка з заявою про продовження контракту на новий термін з 01 вересня 2017 року по 31 серпня 2022 року, на умовах контракту зі збереженням усіх попередньо встановлених надбавок та доплат, у відповідь на яку роботодавець повідомив позивача про розірвання контракту у зв`язку із закінченням строку його дії та запропонував у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 55 Закону України «Про вищу освіту» взяти участь у конкурсі на заміщення цієї посади.

Згідно витягу з протоколу № 12 засідання кафедри психології за наслідками таємного голосування прийнято рішення не рекомендувати кандидатуру ОСОБА_1 на посаду доцента кафедри психології (результати голосування: «за» - 4, «проти» - 13, «утрималось» - 0).

Відповідно до витягу з протоколу засідання конкурсної комісії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 16 червня

2017 року № 8 до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад доцентів допущено ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Наказом Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка від 16 червня 2017 року до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад доцентів допущено, зокрема, ОСОБА_1 , кандидата психологічних наук доцента кафедри психології та ОСОБА_2 , доцента кафедри психології, кандидата філософських наук, як таких що відповідають вимогам Порядку проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка та укладання з ними трудових договорів.

Згідно витягу з протоколу засідання вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 19 червня 2017 року № 11 від кафедри психології на посади науково-педагогічних працівників за конкурсом рекомендовано: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_1 не рекомендовано на посаду доцента кафедри психології. Результати таємного голосування: за ОСОБА_1 : «за» - 1, «проти» - 17, «недійсних бюлетенів» - 0; за ОСОБА_2 : «за» - 15, «проти» - 2, «недійсних бюлетенів» - 1.

Наказом в. о. ректора Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка від 22 серпня 2017 року № 103-к ОСОБА_1 звільнена з посади доцента кафедри психології з 31 серпня 2017 року на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, у зв`язку з закінченням строку контракту, з яким ознайомилася 31 серпня 2017 року.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За змістом статті 55 Закону України «Про вищу освіту», зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, посада доцента віднесена до переліку посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, укладенню трудового договору (контракту) на заміщення якої, передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.

Статтею статті 36 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що вчена рада вищого навчального закладу: обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій.

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 05 жовтня

Наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка від 03 травня 2017 року № 249 оголошено конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, зокрема, професорсько-викладацького складу кафедри психології доцента - 4 (науковий ступінь та вчене звання доцента відповідно до профілю кафедри).

Відповідно до пункту 3.9 Положення про вчену раду ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, затвердженого наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені

А. С. Макаренка від 30 січня 2017 року № 47 вчена рада ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка обирає за конкурсом на посаду, зокрема доцентів і рекомендує їх кандидатури ректорові університету для укладення трудових договорів (контрактів).

Встановивши, що ОСОБА_2 , яка претендувала на посаду доцента кафедри психології, має науковий ступінь кандидата філософських наук та з

26 червня 2014 року вчене звання доцента кафедри практичної психології, що відповідає профілю кафедри, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обгрунтованого висновку про правомірність допущення до участі в конкурсі на заміщення вакантних посад ОСОБА_2 та відсутності підстав для скасування рішення конкурсної комісії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 16 червня

2017 року в цій частині.

Оскільки 19 червня 2017 року на засіданні вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, за наслідками розгляду питання про обрання за конкурсом на посади науково-педагогічних працівників від кафедри психології рекомендовано на посаду доцента кафедри психології ОСОБА_2 , за яку проголосували «за» - 15, «проти» - 2, «недійсних бюлетенів» - 1, а ОСОБА_1 не рекомендовано (результати голосування: «за» - 1, «проти» - 17, «недійсних бюлетенів» - 0), та урахувавши, що ОСОБА_1 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження порушення процедури проведення конкурсного відбору та проявів щодо неї дискримінації, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка щодо не надання їй рекомендацій на посаду доцента кафедри психології, та надання таких рекомендацій ОСОБА_2 .

Трудовий договір - це угода між працiвником та власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою. Працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, та дотримуватись внутрiшнього трудового розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов`язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату й забезпечувати умови працi, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн (частина перша статті 21 КЗпП України).

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 10 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744, передбачено, що при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, у тому числі контракт. Термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін.

Аналіз наведених норм, а також статті 55 Закону України «Про вищу освіту» дають підстави для висновку, що укладенню трудового договору (контракту) на посади науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, зокрема доцентів, передує проходження працівником конкурсного відбору.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника, оскільки свою волю на укладення строкового трудового договору він виявив під час його укладення, а тому погодився на його припинення по закінченню строку, на який його було укладено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання трудових відносин безстроковими, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що строк дії контракту від 31 серпня 2012 року, укладеного між позивачем та університетом, закінчився 31 серпня 2017 року, і ОСОБА_1 не була рекомендована за результатами конкурсу на посаду доцента кафедри психології, її звільнення у зв`язку із закінченням дії контракту відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому вимоги позивача про безстроковість трудових відносин, скасування наказу про її звільнення та поновлення на роботі є необгрунтованими.

Доводи заявника про те, що апеляційний суд не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про витребування доказів є необгрунтованими, оскільки спростовуються наведеними в оскаржуваному судовому рішенні висновками суду.

Твердження заявника про те, що судами не було ураховано положення статті 42 КЗпП України, зокрема, її переважне право на залишення на роботі, та не отримано згоду профспілкового комітету на розірвання трудового договору, є необгрунтованими, оскільки таке право надається працівникам лише при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, тоді як, ОСОБА_1 була звільнено на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України за закінченням строку дії трудового договору.

Позивач, як на підставу позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про її звільнення від 22 серпня 2017 року № 103-к, як такого, що виданий неуповноваженою особою, не посилалася, а тому суд касаційної інстанції, перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваних судових рішень лише в межах заявлених позовних вимог та їх обгрунтування, діючи у межах повноважень, визначених статтею 400 ЦПК України, зазначені доводи не перевіряє.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд безпідставно розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, визначивши її як малозначну, та вказав, що постанова апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню, чим порушив її право на доступ до правосуддя, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті та законного судового рішення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Сама по собі вказівка у постанові апеляційного суду про неможливість її оскарження в касаційному порядку не свідчить про порушення апеляційним судом норм процесуального права та не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з формальних підстав.

Таким чином, наведені у касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, містять посилання на обставини, що були предметом перевірки судів попередніх інстанцій, яким була надана належна правова оцінка. У силу повноважень, визначених статтею 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та здійснювати переоцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно визначились з характером правовідносин, застосували закон, що їх регулює, повно дослідили матеріали справи, надали належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400 401 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 20 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак