Постанова
Іменем України
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 593/114/21
провадження № 61-17св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Бершадська Г. В., Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано Франківської області Личук Т. В., приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих А. І., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Заочним рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 07 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано виконавчий напис, вчинений 21 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В., зареєстрований в реєстрі за № 4627, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 352 325,98 доларів США за кредитним договором від 03 червня 2008 року № MRTG-000000013206 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Зміст заяви про ухвалення додаткового рішення у справі
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду з заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 07 липня 2021 року не було вирішено питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, про яке зазначалося у позовній заяві.
Заяву мотивував тим, що, не погоджуючись із виконавчим написом, який визнано судом таким, що не підлягає виконанню, він попередньо звернувся до адвоката Тибінки В. Я. з метою отримання кваліфікованої правничої допомоги.
Вартість послуг з надання правової допомоги становить 44 700,00 грн (послуги надавалися у грудні 2020 року, січні - липні 2021 року), яка розрахована в акті від 08 липня 2021 року № 1 відповідно до пунктів 5.1-5.5 договору про надання правової допомоги від 17 грудня 2020 року.
Стверджував, що правова допомога тісно пов`язана зі справою № 593/114/21, оскільки стосувалася збору доказів, їх аналізу, складання позовної заяви, заяв про забезпечення позову та доказів, відповіді на відзив, участі у судових засіданнях з витрачанням часу на дорогу до суду. При наданні правової допомоги адвокатом було затрачено 63 години робочого часу.
У зв`язку з наведеним просив ухвалити додаткове рішення у справі, стягнувши з АТ «Альфа-Банк» судові витрати на правничу професійну допомогу у розмірі 44 700,00 грн.
Зміст заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі
У липні 2021 року від представника АТ «Альфа-Банк» надійшло заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, у якому зазначив, що визначений розмір - 44 700,00 грн не відповідає критеріям розумності, неминучості та обґрунтованості.
Відповідно до наданого позивачем акту від 08 липня 2021 року № 1 вартість усної консультації з приводу оскарження виконавчого напису становить 2 000,00 грн. Однак така вартість звичайної усної консультації є необґрунтовано завищеною, оскільки ні в самому акті, ні в будь-яких інших додатках до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу не зазначено, скільки часу адвокатом витрачено на надання такої консультації. Більше того, тема консультації дуже часто обговорюється на багатьох тематичних форумах, в мережі Інтернет опубліковано безліч науково-практичних статей з приводу оскарження виконавчих написів нотаріусів.
Позивачем вказана вартість послуг зі складання заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у розмірі 1 200,00 грн. Разом з тим така заява є простим процесуальним документом, підготовка якого не потребує спеціальних знань та значних затрат часу. В мережі Інтернет, а також у відділеннях державної виконавчої служби можна знайти шаблони таких заяв. У зв`язку з цим вартість такої послуги не може перевищувати 500,00 грн.
Згідно з вищезазначеним актом вартість складання адвокатського запиту становить 2 000,00 грн; адвокатом складено 2 таких запити. Складання такого запиту є рутинною, повсякденною частиною роботи будь-якого адвоката. За формою та змістом запит є подібним до заяви про надання інформації та/або документів. На переконання представника банку, вартість такої послуги не може бути більшою 500 грн.
Позивач стверджував, що заплатив за підготовку заяви на ознайомлення адвокатом з матеріалами господарської справи № 21/154, яка є простим процесуальним документом і не потребує значних інтелектуальних зусиль і затрат часу, 1 200,00 грн, що є очевидно завищеним. Вважає, що вартість такої послуги становить не більше 500,00 грн. Окремим пунктом визначено послугу з ознайомлення з матеріалами справи, яку також оцінено в 1 200,00 грн, вартість якої фактично не може перевищувати 500,00 грн.
Вартість інших послуг: вивчення матеріалів та відбір з них доказів для позову про оскарження виконавчого напису (3 000,00 грн), окремо відбір доказів та складання позовної заяви (4 000,00 грн), відбір доказів та написання заяви про забезпечення доказів і забезпечення позову (2 000,00 грн), збирання доказів та складання заяви про забезпечення позову (2 800,00 грн), участь в судовому засіданні (3 000,00 грн за одне, усього було шість судових засідань), складання відповіді на відзив (2 000,00 грн), є істотно завищеною. Представник банку наголошує на тому, що більшість із цих послуг дублюються, оскільки зводяться до вчинення одних і тих же дій адвоката, спрямованих на збір доказів, складання заяв тощо.
Ураховуючи наведене, представник АТ «Альфа-Банк» просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 593/114/21 про відшкодування судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу задоволено.
Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 454,00 грн, понесених ним судових витрат у вигляді судового збору при зверненні із заявою про забезпечення позову.
Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 454,00 грн, понесених ним судових витрат у вигляді судового збору при зверненні із заявою про забезпечення доказів.
Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 44 700,00 грн, понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката Тибінка В. Я.
Суд першої інстанції зазначив, що:
- судом не було вирішено питання щодо судового збору, сплаченого позивачем при подачі заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн згідно з квитанцією від 28 січня 2021 року № 0.0.1995447973.1 АТ КБ «ПриватБанк» та при подачі заяви про забезпечення доказів в розмірі 454,00 грн відповідно до квитанції від 28 січня 2021 року № 0.0.1995445855.1 АТ КБ «ПриватБанк». Тому ці кошти необхідно стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 ;
- 17 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Тибінкою В. Я. укладено договір про надання правової допомоги, згідно з умовами якого позивачу надана правова допомога у грудні 2020 року, січні-липні 2021 року, вартість якої становить 44 700 грн, конкретні розрахунки якої містять в акті від 08 липня 2021 року № 1 наданої правової допомоги відповідно та на умовах пунктів 5.1.-5.5. договору від 17 грудня 2020 року. Зазначена правова допомога тісно пов`язана з цією справою, оскільки стосувалася збору доказів, їх аналізу, складання позовної заяви, заяв про забезпечення позову та доказів, відповіді на відзив, участь в судових засіданнях з витрачанням часу в дорозі до суду. При наданні ОСОБА_1 правової допомоги адвокатом було затрачено в загальному 63 години його робочого часу. Вартість правової допомоги відповідно до акту від 08 липня 2021 року № 1 ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити на користь адвоката протягом 5 днів з дня набрання рішенням законної сили у цій справі. За таких обставин суд вважав за необхідне стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 44 700,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» задоволено частково.
Додаткове рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2021 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу змінено шляхом зменшення розміру цих витрат із 44 700,00 грн до 18 000,00 грн.
Апеляційний суд виходив із того, що:
- суд першої інстанції усупереч вимог статті 137 ЦПК України не навів мотивів, з яких відхилив доводи та заперечення АТ «Альфа-Банк» на заяву про ухвалення додаткового рішення та не навів доводів на спростування вказаних у заяві заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу;
- врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи заперечення іншої сторони щодо обґрунтованості розміру зазначених витрат, апеляційний суд зробив висновок про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 18 000,00 грн;
- колегія суддів вважала за необхідне виключити з розрахунку пункти 1.2, 1.5, 1.6 з урахуванням відсутності в матеріалах справи будь-яких письмових доказів про виконання адвокатом вказаної в цих пунктах роботи. Як пояснив у суді апеляційної інстанції представник позивача, доказів про виконання вищенаведеної роботи до матеріалів цієї цивільної справи ним не долучалося;
- з урахуванням заперечень відповідача, часу, який професійний адвокат може витратити на виконання відповідних робіт (надання послуг), складністю справи вважав за необхідне зменшити розмір витрат по наступних пунктах до відповідних сум: 1.1. надання усної правової консультації з приводу оскарження виконавчого напису - 1 000,00 грн; 1.3. складання одного адвокатського запиту до АТ «Альфа-Банк» з приводу витребування копій документів, що містяться в кредитній документації (справі) клієнта - 500,00 грн, оскільки адвокатський запит є типовим документом, його підготовка не вимагає у адвоката значних зусиль чи затрат часу; 1.4. складання одного адвокатського запиту до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. - 500,00 грн. Надання правової допомоги, зазначеної в пунктах 1.7., 1.8., 1.9. фактично стосується підготовки і складання позовної заяви та відповідно вартість зазначених в них робіт сумарно складає - 4 000,00 грн; 1.10. відбір доказів та складання заяви про забезпечення доказів - 1 000 грн; 1.11. відбір доказів та складання однієї про забезпечення позову - 1 000 грн; 1.14. складання 16 квітня 2021 року відповіді на відзив AT «Альфа-Банк» у справі № 593/114/21 вартістю 1 000 грн;
- колегія суддів зауважила, що після складання позовної заяви адвокат у цьому випадку у всіх процесуальних документах оперує доказами, здобутими під час складання позовної заяви та правовими висновками, зазначеними в позовній заяві. Жодних нових правових аналізів ніж зазначені в позовній заяві в подальшому застосовано не було, а тому складання процесуальних документів не вимагало у адвоката додаткових зусиль на правовий аналіз чи додаткове вивчення законодавства і судової практики;
- колегія суддів вважала за необхідне відокремити з вказаного розрахунку участь адвоката в судових засідання для надання їй детального аналізу. У цій справі адвокат на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з прибуттям в судове засідання, не надав відповідних доказів. Враховуючи вказане, короткий час проведення судових засідань, колегія суддів вважає за необхідне зменшити витрати на участь представника у судових засіданнях до наступних сум: 1.12. участь 26 лютого 2021 року у судовому засіданні - 1 500,00 грн, судове засідання тривало 20 хвилин; 1.13. участь 29 березня 2021 року у судовому засіданні та ознайомлення в суді з витребуваними судом документами у AT «Альфа-Банк» - 1 500,00 грн, судове засідання тривало 20 хвилин; 1.15. участь 19 травня 2021 року у судовому засіданні - 1 500,00 грн, судове засідання тривало 20 хвилин; 1.16. участь 03 червня 2021 року у судовому засіданні - 1 500,00 грн, судове засідання тривало 20 хвилин; 1.17. участь 22 червня 2021 року у судовому засіданні - 1 500,00 грн, судове засідання тривало 10 хвилин; 1.18. участь 07 липня 2021 року у судовому засіданні - 1 500,00 грн, судове засідання тривало 27 хвилин;
- посилання позивача у відзиві, на те що понесені витрати є співмірними до ціни позову, колегія суддів оцінила критично, оскільки в позові ціна позову заявлена не була і спір стосувався визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, що по суті є немайновим позовом. Таким чином, ураховуючи складність справи, виконану адвокатом роботу та час на її виконання, обсяг наданих адвокатом послуг та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розмір витрат на правничу допомогу належить зменшити.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У січні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:
- на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу він подав до суду такі докази: договір про надання правничої допомоги від 17 грудня 2020 року; акт від 08 липня 2021 № 1 наданої правової допомоги. Адвокатом надано правову допомогу у грудні 2020 року, січні-липні 2021 року та склала 44 700,00 грн;
- відображена в акті інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи № 593/114/21; містить розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановленого згідно з умовами договору про надання правової допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат - акту надано правової допомоги, що не враховано апеляційним судом;
- зменшення витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності не має права вирішувати питання про зменшення суми судових правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Самостійне втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору;
- матеріали справи не містять клопотання відповідача з відповідними доказами про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні;
- вважає, що апеляційний суд безпідставно зменшив розмір витрат за участь адвоката у судових засіданнях.
Короткий зміст відзиву
У жовтні 2021 року АТ «Альфа-Банк» через представника Панченка Д. В. надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
У відзиві банк зазначає, що відповідач, подаючи відзив на позовну заяву, висловлював заперечення щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу. Тому відсутні підстави вважати, що апеляційним судом самостійно, за власною ініціативою змінено розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Суди встановили, що 17 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Тибінкою В. Я. укладено договір про надання правової допомоги.
ОСОБА_1 були надані такі види послуг правової допомоги:
1.1. надання усної правової консультації з приводу оскарження виконавчого напису від 21 жовтня 2020 року № 4627, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. - вартістю 2 000 грн;
1.2. складання однієї заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що відкрите відповідно до виконавчого напису від 21 жовтня 2020 року № 4627 - вартістю 1 200 грн;
1.3. складання одного адвокатського запиту до АТ «Альфа-Банк» з приводу витребування копій документів, що містяться в кредитній документації (справі) клієнта та стосуються виконання ним договору іпотечного кредитування від 03 червня 2008 року № MRTG-000000013206, у т. ч. копії документів, що свідчать про забезпечення цього договору, вимог, судових рішень, виконавчих написів виконавчих проваджень, реалізованого майна, проведених розрахунків тощо - вартістю 2 000,00 грн;
1.4. складання одного адвокатського запиту до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. з приводу витребування копій документів, що стали підставою вчинення виконавчого напису від 21 жовтня 2020 року № 4627 за заявою АТ «Альфа-Банк» - вартістю 2 000,00 грн;
1.5. складання одного клопотання про ознайомлення з матеріалами господарської справи № 21/154 - вартістю 1 200,00 грн;
1.6. ознайомлення з матеріалами господарської справи № 21/154 (два томи) в суді - вартістю 1 500,00 грн;
1.7. вивчення матеріалів та відбір з них доказів для позову про оскарження виконавчого напису від 21 жовтня 2020 року № 4627- вартістю 3 000,00 грн;
1.8. вивчення правової перспективи та доцільності позову до АТ «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису від 21 жовтня 2020 року № 4627 таким, що не підлягає виконанню, відбір та аналіз доказової бази, визначення з підсудністю спору, вивчення необхідності подання заяви про забезпечення доказів та позову - вартістю 3 000,00 грн;
1.9. відбір доказів та складання однієї позовної заяви до Бережанського районного суду Тернопільської області про визнання виконавчого напису від 21 жовтня 2020 року № 4627 таким, що не підлягає виконанню - вартістю 4 000,00грн;
1.10. відбір доказів та складання однієї заяви до Бережанського районного суду Тернопільської області про забезпечення доказів - вартістю 2 000,00 грн;
1.11. відбір доказів та складання однієї заяви до Бережанського районного суду Тернопільської області про забезпечення позову - вартістю 2 800,00 грн;
1.12. участь 26 лютого 2021 року у судовому засіданні в Бережанському районному суді Тернопільської області - вартістю 3 000,00 грн;
1.13. участь 29 березня 2021 року у судовому засіданні в Бережанському районному суді Тернопільської області та ознайомлення в суді з витребуваними судом документами у AT «Альфа-Банк» вартістю 3 000,00 грн;
1.14. складання 16 квітня 2021 року одної відповіді на відзив AT «Альфа-Банк» у справі № 593/114/21 вартістю 2 000,00 грн;
1.15. участь 19 травня 2021 року у судовому засіданні в Бережанському районному суді Тернопільської області - вартістю 3 000,00 грн;
1.16. участь 03 червня 2021 року у судовому засіданні в Бережанському районному суді Тернопільської області - вартістю 3 000,00 грн;
1.17. участь 22 червня 2021 року у судовому засіданні в Бережанському районному суді Тернопільської області - вартістю 3 000,00 грн;
1.18. участь 07 липня 2021 року у судовому засіданні в Бережанському районному суді Тернопільської області - вартістю 3 000,00 грн.
Позивачу надана правова допомога у грудні 2020 року, січні-липні 2021 року та склала загальну вартість в сумі 44 700,00 грн, яка розрахована в акті від 08 липня 2021 року № 1 наданої правової допомоги відповідно та на умовах пунктів 5.1.-5.5. договору від 17 грудня 2020 року.
При наданні ОСОБА_1 правової допомоги адвокатом було затрачено в загальному 63 години його робочого часу.
Вартість правової допомоги відповідно до акту від 08 липня 2021 року № 1 ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити на користь адвоката протягом 5 днів з днем набрання рішенням законної сили у справі.
Суд першої інстанції вважав доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі 44 700,00 грн.
Апеляційний суд зменшив розмір цих витрат до 18 000,00 грн з урахуванням відповідної заяви відповідача з огляду на очевидну завищену вартість таких послуг.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з таких підстав.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:
«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
42. Зі змісту статей 10 11 12 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що:
«у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат».
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
- на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 подав до суду такі докази: договір про надання правничої допомоги від 17 грудня 2020 року; акт від 08 липня 2021 року № 1 наданої правової допомоги;
- у запереченні на заяву про постановлення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 126-140) банк зазначав, що: вартість послуг адвоката є явно завищеною з урахуванням категорії справи та її складності, більшість послуг дублюються, складання процесуальних документів у такій справі не вимагає надзвичайних інтелектуальних знань і затрат часу, зразки заяв (зокрема, про ознайомлення з матеріалами справи, адвокатські запити) містяться у вільному доступі в мережі Інтернет і в органах державної виконавчої служби;
- суд першої інстанції не надав оцінки доводам банку, викладеним у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення;
- апеляційний суд врахував, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства; принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності; для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат;
- апеляційний суд установив, що у матеріалах справи відсутні письмові докази про виконання адвокатом роботи вказаної в пунктах 1.2, 1.5, 1.6;
- з урахуванням заперечень відповідача, часу, який професійний адвокат може витратити на виконання відповідних робіт (надання послуг), складністю справи, апеляційний суд обґрунтовано зменшив розмір витрат по таких пунктах розрахунку витрат на правову допомогу: 1.1., 1.3., 1.4., 1.7., 1.8., 1.9., 1.10., 1.11., 1.14.;
- апеляційний суд вказав, що адвокат на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з прибуттям в судове засідання, не надав відповідних доказів;
- апеляційний суд зазначив, що: судові засідання, призначені на 26 лютого 2021 року, 29 березня 2021 року, 19 травня 2021 року, 03 червня 2021 року, 22 червня 2021 року тривали по 20 хвилин, а 07 липня 2021 року - 27 хвилин;
- врахувавши час проведення судових засідань, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано зменшила витрати на участь представника у судових засіданнях.
За таких обставин, з огляду на заперечення відповідача та їх зміст, апеляційний суд зробив правильний висновок про зміну додаткового рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2021 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши суму з 44 700,00 грн до 18 000,00 грн.
Посилання на те, що матеріали справи не містять клопотання відповідача з відповідними доказами про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката спростовується матеріалами справи, а саме: відзивом на позовну заяву (а. с. 47-49) та запереченням на заяву про постановлення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 126-140).
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина перша статті 410 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить залишити без задоволення; постанову апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400 409 401 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар