Постанова

Іменем України

28 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 595/1517/21

провадження № 61-9095св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Пишківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Трибухівської сільської ради,

третя особа - Трибухівська сільська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданою представником - ОСОБА_2 , на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 березня 2022 року у складі судді Федорончука В. Б. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2022 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Міщій О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Пишківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Трибухівської сільської ради (далі - Пишківська ЗОШ І-ІІ ступенів), третя особа - Трибухівська сільська рада, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що вона з 18 серпня 1982 року працювала вихователем групи продовженого дня Пишківської восьмирічної школи, з 18 серпня 1983 року - переведена на посаду вчителя початкових класів, згодом, із 01 вересня 1984 року - вихователем групи продовженого дня, з 01 вересня 1985 року - класоводом Пишківської восьмирічної школи, з 21 липня 2016 року - вчителем початкових класів.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-ІХ, статтею 2 передбачено, що педпрацівників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачують пенсію за віком, необхідно перевести із безстрокових трудових договорів на строкові. Ця вимога зазначена

у пункті 2 частини 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону

і є імперативною нормою. Тобто, за вимогами вказаного Закону, до 01 липня

2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, та запропонувати їм укласти трудові договори строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

30 червня 2020 року вона продовжила роботу на посаді вчителя початкових класів на умовах строкового трудового договору № 4, укладеного з Пишківською ЗОШ

І-ІІ ступенів, який діяв із 30 червня 2020 до 29 червня 2021 року. Відповідно до

пункту 3.1. на цей договір поширювалась дія усіх норм трудового законодавства, інших актів роботодавця. Проте, як видно з запису у трудовій книжці, 30 квітня

2021 року змінено умови дії строкового трудового договору, продовжено його

до 27 серпня 2021 року включно.

27 серпня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя початкових класів Пишківської ЗОШ I-II ступенів у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України.

18 серпня 2021 року нею подано заяву про продовження строкового трудового договору на один рік. Таким чином, вона не вимагала припинення трудових відносин, а тому трудові відносини мали тривати.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила поновити її на роботі на посаді вчителя початкових класів Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів та стягнути

з Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів середній заробіток за час вимушеного прогулу

із 27 серпня 2021 року в сумі 51 382,00 грн.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 березня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що звільнення ОСОБА_1 відбулось відповідно до вимог чинного законодавства, адже для припинення трудового договору за закінченням строку достатньо вимоги про припинення трудових відносин однієї із сторін.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 березня 2022 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що трудовий договір є безстроковим, укладеним на невизначений строк. Доказів про те, що ОСОБА_1 продовжувала виконувати свої обов`язки після закінчення строкового договору матеріали справи не містять, так само відсутній наказ про укладення трудового договору на новий строк.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У вересні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 березня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі

№ 522/5656/16, від 12 вересня 2018 року у справі № 205/6983/16.

У жовтні 2022 року Пишківська ЗОШ I-II ступенів подала до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , в якому заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки для припинення трудового договору за закінченням строку достатньо вимоги однієї з сторін. При звільненні відповідачемдотримано передбаченої законодавством процедури звільнення працівника і не допустив порушення її трудових прав та законних інтересів.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального

і процесуального права.

Встановлені судами обставини

ОСОБА_1 із 18 серпня 1982 року почала працювати у Пишківській восьмирічній школі на посаді вихователя групи продовженого дня з переведенням на різні посади

у різні роки.

Згідно з наказом відділу освіти Бучацької РДА від 21 липня 2016 року № 23-К ОСОБА_1 переведена з посади вихователя групи продовженого дня Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів на посаду вчителя початкових класів.

Наказом директора Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів Крушельницького В. Й.

від 30 червня 2020 року № 10-к, виданого на підставі абзацу третього частини другої статті 22 та підпункту 2 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту», припинено безстроковий трудовий договір з ОСОБА_1 (пенсіонер), яка працює на посаді вчителя початкових класів Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів.

30 червня 2020 року між ОСОБА_1 та Пишківською ЗОШ І-ІІ ступенів укладено строковий трудовий договір № 4 строком на один рік на підставі її власноручно написаної заяви.

Договір діяв до 29 червня 2021 року включно.

08 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала на ім`я директора Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів Крушельницького В. Й. заяву про зміну їй умов строкового трудового договору, а саме, про продовження договору до 27 серпня 2021 року.

Наказом директора Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів Крушельницького В. Й. від 30 квітня 2021 року № 13-к, виданого на підставі абзацу третього частини другої статті 22 та підпункту 2 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту», змінено умови строкового трудового договору, укладеного з ОСОБА_1 , яка працює на посаді вчителя початкових класів Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів, і дію договору продовжено до 27 серпня 2021 року включно.

18 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала на ім`я директора Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів Крушельницького В. Й. заяву про продовження строкового трудового договору до 27 серпня 2022 року.

Наказом № 24-к директора Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів Крушельницького В. Й.

від 27 серпня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя початкових класів Пишківської ЗОШ І-ІІ ступенів у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим, але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема

у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.

Підпунктом 2 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-ІХ передбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

До 01 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком,

з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 Закону «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3

статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36

КЗпП України).

Припинення трудового договору за закінченням строку не вимагає додаткової заяви або волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору працівник вже висловив при написанні заяви про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. А от для продовження строкового трудового договору на новий строк - потрібно волевиявлення як працівника, так і роботодавця.

Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про поновлення позивачки на роботі у зв`язку з тим, що між сторонами у справі діяв строковий трудовий договір із 30 червня 2020 року до 27 серпня 2021 року, факт укладення якого підтверджено як власноручно написаною заявою позивачки, так і наказом про прийняття на роботу, тому звільнення позивачки з роботи у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України є правомірним.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання незаконним звільнення позивачки з роботи у зв`язку

з закінченням строку дії трудового договору та поновлення її на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У своїй касаційній скарзі заявник зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року

у справі № 522/5656/16, від 12 вересня 2018 року у справі № 205/6983/16.

У справі № 205/6983/16 оскаржувався наказ про звільнення, прийнятий відповідно до пункту 6 частини першої статті 40 КЗпП України (звільнення у зв`язку з поновленням на роботі іншого працівника, який раніше виконував цю роботу). Отже, посилання

у касаційній скарзі на те, що оскаржувані рішення не відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2018 року

у справі № 205/6983/16, Верховний Суд визнає необґрунтованими, оскільки у справі, що переглядається,позивачку звільнено у зв`язку із закінченням строкового трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто підстави у справі, наведеній як приклад, є відмінними від справи, що переглядається.

У справі № 522/5656/16 оскаржувався наказ про звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Проте, оскаржувані рішення не суперечать наведеному висновку, оскільки

у розглядувані справі не встановлено порушення порядку звільнення позивачки за закінченням строку дії трудового договору.

Посилання у касаційній скарзі на те, що оскільки в порушення статті 47 КЗпП України наказ про звільнення у день звільнення 27 серпня 2021 року не видавався, тому

з наступного дня трудові відносини між сторонами набули характеру безстрокових - є безпідставними, оскільки такі посилання не підтверджені наявними у справі доказами. Оскаржуваний наказ про звільнення позивачки із 27 серпня 2021 року датований 27 серпня 2021 року. Крім того, у матеріалах справи наявна копія акта про те, що троє працівників, у тому числі і позивачка, відмовились 27 серпня 2021 року від ознайомлення із наказом від 27 серпня 2021 року про їхнє звільнення.

Такі доводи касаційної скарги оцінює як такі, що зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судами порушені норми матеріального чи процесуального права, тому касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення залишенню без змін.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 березня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний