Постанова

Іменем України

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 599/220/21

провадження № 61-14456 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради Тернопільської області;

третя особа - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на постанову Тернопільського апеляційного суду

від 21 липня 2021 року у складі колегії суддів: Ходоровського М. В., Гірського Б. О., Бершадської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради Тернопільської області (далі - Управління освіти), третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що наказом керівника відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області

від 01 липня 1999 року № 185-к його було прийнято на посаду директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Перепельники Зборівського району Тернопільської області (далі - ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники) на умовах трудового контракту строком до 01 липня 2000 року. У подальшому трудовий контракт із ним неодноразово продовжувався та переукладався на новий строк, останній з яких - на строк до 31 серпня 2010 року.

Крім того, наказом керівника відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 22 вересня 2009 року № 420-к його переведено з контрактної форми на умови безстрокового трудового договору на посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники.

Вказував, що у 2015 році його було обрано депутатом Зборівської

районної ради Тернопільської області, а 19 листопада 2015 року він набув повноважень депутата цієї ради. Крім того, цього самого дня його

було обрано головою Зборівської районної ради Тернопільської області.

У зв`язку із переходом на виборну посаду голови Зборівської районної

ради Тернопільської області наказом керівника відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 19 листопада 2015 року № 469-к його було звільнено з посади директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники на підставі пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України.

У зв`язку із закінченням строку повноважень депутата районної ради та одночасного припинення повноважень голови районної ради 10 грудня

2020 року його було звільнено з посади голови Зборівської районної ради Тернопільської області.

14 грудня 2020 року він звернувся із заявою до Управління освіти з проханням прийняти його на раніше займану посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники, яку він обіймав до обрання на виборну посаду голови Зборівської районної ради Тернопільської області.

Проте листом від 15 грудня 2020 року № 01-26/585 Управління освіти повідомило його про неможливість працевлаштування на раніше займану посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники, оскільки вказана посада зайнята іншим працівником, а саме ОСОБА_2 , яка прийнята на посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники за результатами відкритого конкурсу на умовах строкового трудового контракту терміном до 01 липня 2026 року.

Позивач вважав, що вищевказана відмова Управління освіти

у поновлені його на раніше займаній посаді директора ЗОШ І-ІІІ ступенів

с. Перепельники є незаконною, оскільки трудовим законодавством передбачено трудові гарантії для працівників, які обрані на виборні посади, що охоплюється правом працівника бути поновленим за попереднім місцем роботи у разі збереження такої посади, а також кореспондуючим обов`язком роботодавця або уповноваженого ним органу надати такому працівникові попередню роботу (посаду) із одночасним звільненням працівника, який її обіймає тимчасово на період строку повноважень іншого працівника на виборній посаді, до якої відноситься посада голови районної ради.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд поновити його на роботі на посаді директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області

від 12 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відмова Управління освіти у прийнятті позивача на роботу директором ЗОШ І-ІІІ ступенів

с. Перепельники суперечить положенням статті 43 Конституції України, статті 118 КЗпП України, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частин першої, другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». А тому позивача слід поновити на посаді, як особу, яка її обіймала до призначення на виборну посаду голови Зборівської районної ради Тернопільської області і у зв'язку із закінченням повноважень на такій посаді в силу закону.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що положення статті 118 КЗпП України, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частин першої, другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачають, що право

на одержання попередньої роботи (посади) виборні працівники мають

за умови, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада є вакантною чи має стати такою

з дотриманням вимог трудового законодавства, або є інша рівноцінна робота. При укладенні з працівником, прийнятим для заміщення вакантної посади, яка утворилася у зв`язку з обранням на виборну посаду, трудового договору на невизначений строк або на строк, що не закінчився до часу закінчення повноважень виборного працівника, поворотне прийняття

на роботу у зв`язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансії законодавством не передбачено. Оскільки посада, яку обіймав позивач до обрання його на виборну посаду, після припинення його виборних повноважень не була вакантною, так як її обіймає інший працівник, що прийнятий на посаду директора школи за результатами відкритого конкурсу на умовах строкового трудового договору до 01 липня 2026 року, вимоги ОСОБА_1 про поновлення його на посаді директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники є безпідставними.

При цьому апеляційний суд послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 березня 2018 року у справі № 417/2027/16, провадження № 61-8231св18.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,

посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити у силі.

Крім того, у касаційній скарзі заявлено клопотання про передачу справи, яка переглядається, на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2021 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - про поновлення строку

на касаційне оскарження судового рішення задоволено. Поновлено представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 21 липня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали із Зборівського районного суду Тернопільської області.

У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що трудовим законодавством передбачено трудові гарантії для працівників, які обрані на виборні посади, що охоплюється правом працівника бути поновленим за попереднім місцем роботи у разі збереження такої посади, а також кореспондуючим обов'язком роботодавця або уповноваженого ним органу надати такому працівникові попередню роботу (посаду) із одночасним звільненням працівника, який

її обіймає тимчасово на період строку повноважень іншого працівника

на виборній посаді, до якої відноситься посада голови районної ради. При цьому законодавством врегульовано правовий механізм забезпечення реалізації трудової гарантії працевлаштування за попереднім місцем роботи тих працівників, які були звільненні на підставі пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку з переходом на виборну посаду. Так, якщо попередня робота (посада) не була скороченою і зберегла своє місце

у структурі посад та штатному розписі, особа яка її тимчасово обіймає до виходу попереднього працівника, підлягає звільненню на підставі пункту 6 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Реалізація вказаного механізму не залежить і не може залежати від тих обставин, на яких умовах трудового договору було зайнято вакантне місце новим працівником, який підлягає звільненню, або за його згодою, переведенню на іншу роботу.

Крім того, зазначено, що апеляційний суд застосував правовий

висновок, висловлений Верховним Судом у складі Першої судової палати

Касаційного цивільного суду у постанові від 26 березня 2018 року у справі

№ 417/2027/16, провадження № 61-8231св18, щодо застосування положень статті 118 КЗпП України, проте не врахував, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 524/3957/16-а, провадження № К/9901/24182/18, аналізуючи положення статті 118 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», дійшов протилежних правових висновків та погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача після звільнення його з посади голови районної у місті ради права на поновлення на посаді, яку він обіймав до обрання головою районної у місті ради. Зазначене свідчить про наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України, для передачі справи, яка переглядається, на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Управління

освіти, на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,

в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Керівник закладу загальної середньої освіти може бути прийнятий лише

на підставі конкурсного відбору, що врегульовано частиною першою

статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту». При укладенні строкового трудового договору строком на 6 років із ОСОБА_2 . Управління освіти виконувало положення абзацу 2 підпункту 1 пункту 3 Розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про повну загальну середню освіту», які встановлюють, що до липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальна середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу. Станом на 01 липня 2020 року з керівниками закладів загальної середньої освіти Управління освіти розірвало усі безстрокові договори та укладено строкові договори, терміном на 6 років, тому дії Управління освіти є законними.

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 - на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , в якому зазначено, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на одержання попереднього місця роботи (посади) лише за умови, що у підприємстві ця посада є вакантною, чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства, або є інша рівноцінна робота. Посилання касаційної скарги на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі

№ 524/3957/16-а, провадження № К/9901/24182/18, є безпідставними,

так як вони узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду

у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові

від 26 березня 2018 року у справі № 417/2027/16, провадження

№ 61-8231св18, які вірно застосовані судом апеляційної інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом керівника відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 01 липня 1999 року № 185-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів

с. Перепельники на умовах трудового контракту строком до 01 липня

2000 року. У подальшому трудовий контракт із ним неодноразово продовжувався та переукладався на новий строк, останній з яких - на строк до 31 серпня 2010 року.

Наказом керівника відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 22 вересня 2009 року № 420-к ОСОБА_1 переведено з контрактної форми на умови безстрокового трудового договору на посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники.

У 2015 році ОСОБА_1 обрано депутатом Зборівської районної ради Тернопільської області, а 19 листопада 2015 року він набув повноважень депутата цієї ради. Цього самого дня ОСОБА_1 обрано головою Зборівської районної ради Тернопільської області (а. с. 12-15, 16, 19).

У зв`язку із переходом на виборну посаду голови Зборівської районної

ради Тернопільської області наказом керівника відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 19 листопада 2015 року № 469-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники на підставі пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України (а. с. 17).

Після закінченням строку повноважень депутата районної ради та одночасного припинення повноважень голови районної ради ОСОБА_1 10 грудня 2020 року звільнено з посади голови Зборівської районної ради Тернопільської області (а. с. 18).

14 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління освіти з проханням прийняти його на раніше займану посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники, яку він обіймав до обрання на виборну посаду голови Зборівської районної ради Тернопільської області (а. с. 20).

Листом від 15 грудня 2020 року № 01-26/585 Управління освіти повідомило ОСОБА_1 про неможливість працевлаштування на раніше займану посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники, оскільки вказана посада зайнята іншим працівником, а саме ОСОБА_2 , яка прийнята на посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники за результатами відкритого конкурсу на умовах строкового трудового контракту терміном до 01 липня 2026 року (а. с. 21).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального

та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають

у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з частиною першою статті 51 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про місцеві самоврядування в Україні» визначено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Статтею 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Ці положення законодавства передбачають право звільнених з роботи працівників внаслідок обрання їх на виборні посади на одержання попередньої роботи (посади) за умови, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада

є вакантною чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства, або є інша рівноцінна робота.

При укладенні з працівником, прийнятим для заміщення вакантної посади, яка утворилася у зв`язку з обранням на виборну посаду, трудового договору на невизначений строк або на строк, що не закінчився до часу закінчення повноважень виборного працівника, поворотне прийняття на роботу

у зв`язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансії законодавством не передбачено.

До подібних правових висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 26 березня 2018 року у справі

№ 417/2027/16, провадження № 61-8231св18, від 05 вересня 2018 року

у справі №537/3876/16, провадження № 61-20554св18, від 19 серпня

2020 року у справі № 545/1684/19, провадження № 61-7143св20,

від 09 липня 2021 року у справі № 183/2102/20, провадження

№ 61-2253св21.

З огляду на викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини

у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про те, що посада, яку обіймав позивач до обрання його на виборну посаду, після припинення його виборних повноважень не була вакантною, так як її обіймає інший працівник, що прийнятий на посаду директора школи

за результатами відкритого конкурсу на умовах строкового трудового договору до 01 липня 2026 року, а тому вимоги ОСОБА_1 про поновлення його саме на посаді директора ЗОШ І-ІІІ ступенів

с. Перепельники є безпідставними.

При цьому Верховний Суд зазначає, що позивач має право на отримання рівноцінної роботи (посади) на тому самому підприємстві або, за його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації, проте таких вимог не заявляв, а наполягав виключно на поновленні його на посаді директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Перепельники.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до власного тлумачення заявником норм трудового законодавства та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Підстав для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Посилання касаційної скарги на те, що апеляційний суд, застосовуючи правовий висновок, висловлений Верховним Судом у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 березня 2018 року

у справі № 417/2027/16, провадження № 61-8231св18, щодо застосування положень статті 118 КЗпП України, не звернув уваги на те, що Верховний

Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 524/3957/16-а, провадження

№ К/9901/24182/18, аналізуючи положення статті 118 КЗпП України,

статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», дійшов протилежних правових висновків та погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача після його звільнення з виборної посади права на поновлення на посаді, яку він обіймав до обрання головою районної у місті ради, безпідставні, так як правові висновки, викладені у вищевказаних постановах Верховного Суду, узгоджуються

між собою. При цьому предметом розгляду справи № К/9901/24182/18, яка переглядалася колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, було визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу після закінчення повноважень за виборною посадою попередньої роботи або іншої рівноцінної роботи.

Отже, підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України,

для передачі справи, яка переглядається, на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 -залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 липня 2021 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк