ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 600/1263/20-а

адміністративне провадження № К/9901/27761/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного Управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про стягнення заборгованості, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.03.2021 (суддя - Брезіна Т.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 (головуючий суддя - Курко О.П., судді: Гонтарук В.М., Біла Л.М.) у справі №600/1263/20-а.

встановив:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього податковий борг на загальну суму 4847448,41 грн, з яких 2966710,16 грн до місцевого бюджету та 1880738,25 грн до державного бюджету України.

ОСОБА_1 подав до Чернівецького окружного адміністративного суду зустрічний позов до Головного управління ДПС в Чернівецькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.02.2020 №0002513304, №0002503304, №0002533304, №0002523304, №02563304, №0002573304 та №0002583304.

Рішенням Чернівецького адміністративного суду від 15.03.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021, у задоволенні адміністративного позову ГУ ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено повністю; адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Чернівецькій області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю, позов ГУ ДПС у Чернівецькій області про стягнення податкового боргу задовольнити.

В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у Чернівецькій області посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 804/1318/18, від 23.04.2021 у справі №140/813/19.

У доводах касаційної скарги посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 44 298 Податкового кодексу України.

ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 ОСОБА_1 здійснював торгівлю меблями на загальній системі оподаткування, а з 01.04.2016 по 20.03.2019 на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку.

Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку - фізичної особи ОСОБА_1 питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 20.03.2019 р, результати якої оформлені актом від 17.01.2020 р. №12/24-13-33-04-15/ НОМЕР_1 .

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

заниження єдиного податку, який підлягає сплаті до бюджету за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 в сумі 424443,60 грн, свідоцтво платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.01.2017;

не подано податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017 - 2019 роки;

занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2017 по 20.03.2019 в сумі 1339166,07 грн;

донараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) за період з 01.01.2017 по 20.03.2019 в сумі 201787,14 грн;

занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1013159 грн;

не подано декларації з податку на додану вартість за березень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, січень - березень 2019 року;

не нараховано та не утримано військовий збір з оподаткованого (чистого доходу) на загальну суму 111597,18 грн;

не представлено для перевірки книгу обліку доходів, книгу обліку доходів і витрат, не представлено будь-які бухгалтерські документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні документи та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.

На підставі названого акта перевірки ГУ ДПС у Чернівецькій області 12.02.2020 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0002573304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4250 грн за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

№0002563304 про збільшення грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1266448,75 грн;

№0002503304 про збільшення грошового зобов`язання за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 139496,47 грн;

№0002583304 про застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 510 грн за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції;

№0002513304 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: єдиний податок з фізичних осіб в сумі 530554,50 грн;

№0002533304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в сумі 510 грн;

№0002523304 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в сумі 1673957,58 грн.

На підтвердження податкового боргу ОСОБА_1 на загальну суму 4847448,41 грн Головне управління ДПС у Чернівецькій області надало суду відомості з облікової картки платника податків.

Податковим органом 03.03.2020 складено та надіслано ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №11931-56 на загальну суму податкового боргу 4847448,41 грн.

До матеріалів справи додано податкові декларації ОСОБА_1 з єдиного податку за 2016-2019 роки.

Матеріали справи містять докази направлення ОСОБА_1 , за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , копію наказу №233 від 29.11.2019, повідомлення №52 від 29.11.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до частин першої, другої 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України України доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з пунктом 292.6 статті 292 Податкового кодексу України України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 292.13 статті 292 Податкового кодексу України України дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.

Відповідно до підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Згідно з пунктом 296.2 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Як встановлено судами, відповідно до поданих податкових декларацій платника єдиного податку ОСОБА_1 обсяг доходу за 2016 рік становив 990385,01 грн, за 2017 рік становив 963017,39 грн, за 2018 рік становив 652 445 грн та з 01.01.2019 р. по 20.03.2019 р. становив 9500 грн.

Обсяги доходу за вказані періоди підтверджені наданою суду копією книги обліку доходів ОСОБА_1 за 2016-2019 роки та банківськими виписками по особовому рахунку.

Також в матеріалах справи міститься висновок судово-економічної експертизи №10/09-20 від 20.11.2020 проведеного на підставі зіставлення матеріалів акту документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 від 17.01.2020 №12/24-13-33-04-15/ НОМЕР_1 з банківськими виписками з особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податковими деклараціями про майновий стан та доходи за 2016-2019 роки, звітами про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форма №Д5 (річна) за 2016 - 2019 роки, журналом №1665 обліку доходів ОСОБА_1 за 2016-2019 роки, протоколу огляду речей так документів від 07.05.2019 р. кримінального провадження №32018260000000057.

Відповідно до вказаних висновків встановлено, що документально висновки акту № 12/24-13-33-04-15/2881416494 від 17.01.2020, в частині заниження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 єдиного податку за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 в сумі 424443,60 грн, заниження податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 20.03.2019 в сумі 1339166,07 грн, не нарахування та не утримання військового збору на загальну суму 111597,18 грн, донарахування єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 20.03.2019 в сумі 201787,14 грн, заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1013159 грн, не підтверджуються.

Враховуючи встановлені обставини справи та висновок судово-економічної експертизи №10/09-20 від 20.11.2020 суди дійшли вірного висновку про недоведеність висновків контролюючого органу порушення ОСОБА_1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України та перевищення дозволеного обсягу доходу для платника єдиного податку другої групи.

Також суди вірно вважали безпідставним посилання податкового орану на матеріали кримінального провадження №32018260000000057 за фактом ухилення від сплати податків ФОП ОСОБА_2 , які стали підставою для висновків про перевищення ОСОБА_1 обсягів доходів у 2016-2019 роках, під час перебування на спрощеній системі оподаткування та звітності.

Так, слідче управління ГУ ДФС у Чернівецькій області, на виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2020, повідомило, що 16.09.2020 прокуратурою Чернівецької області матеріали кримінального провадження №32018260000000057 від 19.07.2018 приєднані до кримінального провадження №22016260000000018 від 14.04.2016. 20.10.2020 кримінальне провадження №22016260000000018, в частині епізоду №32018260000000057 за фактом ухилення від сплати податків ФОП ОСОБА_2 , закрите у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, суду не було надано податковим органом доказів та обґрунтувань на підтвердження невідповідності інформації вказаної позивачем у податковій звітності зі сплати єдиного податку у 2016-2019 роки та наявним первинним документів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Отже, судом встановлено, що податковим органом не доведено порушення ОСОБА_1 порядку перебування на спрощеній системі оподаткування, будучи платником єдиного податку у розглядуваних перевіркою періодах.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема: податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою; податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи; податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Судом встановлено, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та звітності протягом 2016-2019 років, ОСОБА_1 був звільнений від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

Згідно з абзацом 1 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

Оскільки підпунктом 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України встановлено, що дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то, відповідно, категорія осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, звільняються від нарахування та сплати військового збору.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскільки ОСОБА_1 не перевищував обсягів доходів, визначених податковим законодавством, будучи платником єдиного податку, який обрав спрощену систему оподаткування на 2 групі, податковим органом необґрунтовано встановлено заниження єдиного податку за період з 01.04.2016 по 31.12.2016, помилково донараховано ОСОБА_1 податкові зобов`язання з податку на додану вартість, податку на дохід фізичних осіб, військового збору та безпідставно визначено штрафні санкції, пеню, а відтак про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 804/1318/18, від 23.04.2021 у справі №140/813/19, колегія суддів вважає безпідставними. Так, аналіз наведених скаржником судових рішень дає підстави вважати, що їх ухвалено за інших фактичних обставин, установлених судами (зокрема, щодо підстав проведення документальної планової перевірки та скасування актів індивідуальної дії за наслідками документальної планової виїзної перевірки). У зв`язку з викладеним не можна дійти висновку про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки подібності правовідносин не встановлено.

Підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи встановлені судами обставини справи щодо протиправності прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вимоги, позовні вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області про стягнення спірної суми податкового боргу задоволенню не підлягають.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного Управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №600/1263/20-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова