ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 600/1873/24-а
адміністративне провадження № К/990/37734/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року (суддя: Григораш В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року (судді: Сторчак В.Ю., Граб Л.С., Сушко О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
29 квітня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )(далі - відповідач), з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, підйомної допомоги за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 за період з травня 2016 по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, підйомної допомоги виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 за період з травня 2016 по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивачка зазначила, що відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення під час нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, підйомної допомоги за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, за період з травня 2016 по лютий 2018 року.
Позивачка вказала, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року їй присуджено індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). На виконання цього рішення відповідачем було нараховано та виплачено позивачці індексацію грошового забезпечення у розмірі 43 551,79 грн.
06 квітня 2024 року її представник скерував на адресу відповідача адвокатський запит, в якому, зокрема, просив здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди), виходячи з оновленого розміру місячного грошового забезпечення, яке має включати індексацію грошового забезпечення, нараховану та виплачену на виконання рішення суду у справі № 600/4598/23-а. Однак, у відповіді на адвокатський запит (лист від 16 квітня 2024 року № 10/6931-24-Вих) відповідач проігнорував питання проведення відповідного перерахунку.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року - без змін.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з приписів пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, яким встановлено обов`язок суду закрити провадження у справі, якщо є постанова (рішення) чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачка вже зверталася до суду з аналогічним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про нарахування та виплати їй грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, підйомної допомоги виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 за період з травня 2016 по лютий 2018 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Підставою для подання цього позову також стало питання нарахування та виплати грошового забезпечення на оздоровлення, підйомної допомоги та щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016-2017 роки без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
З урахуванням зазначених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що правовідносини у справі №600/4597/23-а та у цій справі виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Беручи до уваги те, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №600/4597/23-а вже вирішено питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016-2018 роки без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, що фактично і є предметом розгляду у цій справі, суд першої інстанції, висновок якого підтримав суд апеляційної інстанції, вважав наявними підстави для закриття провадження у справі № 600/1873/24-а на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі адвокат Каверін Сергій Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що позовні вимоги у розглядуваній справі не є тотожними з позовними вимоги у справі №600/4597/23-а, оскільки цей позов подано зовсім з інших підстав.
Зокрема, підставою позову у справі №600/4597/23-а була протиправна поведінка відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2018 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, яку було виплачено позивачці при звільненні з військової служби за 2015-2018 роки у розмірі 46 672,76 грн.
Підставою позову у цій справі є поведінка відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, підйомної допомоги виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, за період з травня 2016 по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, яку виплачено на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №600/4598/23-а.
У зв`язку з цим скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій у цій справі здійснили неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивачка обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається, та у справі №600/4597/23-а.
За таких обставин скаржник вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги, заявлені позивачкою у цій справі, вже були предметом судового розгляду в адміністративній справі №600/4597/23-а та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими. Відповідно, відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г, Білак М.В., Губська О.А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі №600/1873/24-а.
Розпорядженням від 24 лютого 2025 року № 187/0/78-25 заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 лютого 2025 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Білак М.В., Єресько Л.О.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 26 лютого 2025 року призначено справу до розгляду.
ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.
Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відповідно до позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні правовідносини вже були предметом судового розгляду в межах справи № 600/4597/23-а, за результатами якого Чернівецьким окружним адміністративним судом прийнято рішення від 19 лютого 2024 року, яке набрало законної сили.
Тобто за висновком судів попередніх інстанцій, наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки в справі № 600/4597/23-а прийнято судове рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, з тим самим предметом і на тих самих підставах.
Таким чином, спірним є питання наявності в межах справ № 600/4597/23-а та № 600/1873/24-а одночасної сукупності зазначених умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
Так, з матеріалів справи установлено, що позивачка проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), де отримувала грошове забезпечення.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25 березня 2023 року № 212-ос ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за підпунктом «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (по особовому складу) від 03 квітня 2023 року №229-ос ОСОБА_1 було виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивачці було нараховано і виплачено грошову допомогу на оздоровлення у липні 2016 року в сумі 6 954,25 грн, у серпні 2017 року в сумі 7 059,25 грн, у серпні 2018 року в сумі 13 471,30 грн, а також щомісячну додаткову грошову допомогу у період з січня 2016 року по лютий 2018 року.
При звільненні військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено позивачці заборгованість з індексації грошового забезпечення за період за 2015-2018 роки у розмірі 46 672,76 грн.
ОСОБА_1 , уважаючи, що відповідач протиправно здійснював нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди без урахування у складі її місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2018 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату їй грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2018 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 остання неправомірно здійснювала їй нарахування та виплату грошового забезпечення на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016-2018 роки без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №600/4597/23-а позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2018 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2018 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Під час розгляду справи № 600/4597/23-а суд звернув увагу, що спірним питанням є не включення спірних виплат до складу грошового забезпечення позивачки та їх індексація, а розрахунок та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, та щомісячної додаткової грошової винагороди за період із січня 2016 року по лютий 2018 року без урахування індексації.
У справі № 600/4597/23-а суд установив, що грошове забезпечення позивачки відповідно до норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підлягало обов`язковій індексації у 2016-2018 роки. Натомість, відповідач здійснював розрахунок зазначених виплат (грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди) без врахування індексації. При цьому суд уважав, що відсутність на рахунках відповідача коштів не є належним доказом неможливості здійснення таких виплат.
У зв`язку з цим, суд у справі № 600/4597/23-а визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №600/4597/23-а набрало законної сили 12 березня 2024 року.
Після звільнення з військової служби ОСОБА_1 звернулася до суду з ще одним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просила:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації (грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих тип для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 квітня 2023 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 квітня 2023 року розрахованої як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 у сумі 4356,71 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № №600/4598/23-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих тип для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 03 квітня 2023 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 квітня 2023 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №600/4598/23-а в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих тип для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 вчинити відповідні дії набрало законної сили 23 квітня 2024 року.
29 березня 2024 року на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 600/4598/23-а військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у сумі 43 551,79 грн.
06 квітня 2024 року представником позивачки до військової частини НОМЕР_1 було скеровано адвокатський запит, в якому, серед іншого, містилося прохання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, розрахунковою величиною для яких є місячне грошове забезпечення із включенням до такого індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 600/4598/23-а.
У листі від 16 квітня 2024 року № 10/6931-24-Вих, направленому у відповідь на адвокатський запит представника позивачки, військова частина НОМЕР_1 питання проведення відповідного перерахунку проігнорувала.
З огляду на це, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, підйомної допомоги за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, за період з травня 2016 по лютий 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, підйомної допомоги виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, за період з травня 2016 по лютий 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення під час нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, підйомної допомоги за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 за період з травня 2016 по лютий 2018 року.
Позивачка наголосила, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року їй присуджено індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Відповідно до цього рішення військова частина НОМЕР_1 здійснила нарахування та виплату позивачці індексації у сумі 43 551,79 грн.
Однак, попри адвокатський запит від 06 квітня 2024 року, в якому містилося прохання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 600/4598/23-а, відповідач відповідного перерахунку не здійснив.
Суди попередні інстанцій, стверджуючи про тотожність спорів у цій справі та у справі №600/4597/23-а, зазначили, що предметом спору у цій справі є питання нарахування та виплати грошового забезпечення на оздоровлення за 2016-2017 роки, підйомної допомоги та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з травня 2016 року по лютий 2018 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, що фактично вже було вирішено судом у справі №600/4597/23-а.
При цьому суди попередніх інстанцій вважали, що підставою позову у цій справі так само є нарахування та виплата грошового забезпечення на оздоровлення, підйомної допомоги і щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016-2017 роки без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, що і в справі №600/4597/23-а.
Разом з тим суди попередніх інстанцій не здійснили належної оцінки предметів та підстав позову, що є визначальним критерієм для встановлення тотожності справ №600/4597/23-а та № 600/1873/24-а. Суди не перевірили, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону ОСОБА_1 звертається в цій справі за судовим захистом.
У аспекті цього Верховний Суд зазначає, що підставою позову можуть бути виключно юридичні факти, які породжують певні правові наслідки, а саме: виникнення, зміну та припинення правовідносин. Натомість фактичні обставини справи до підстав позову не відносяться, оскільки вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, що формують підставу позову.
При визначенні тотожності справ суди повинні звертати увагу на усі доводи учасників справи, а також здійснювати ретельний аналіз підстав позову, досліджуючи кожну підставу, зокрема, з детальною характеристикою, а не обмежуватися загальним твердженням. Усі зазначені обставини належить оцінювати в їх сукупності, гарантуючи особам, які добросовісно реалізують своє право на судовий захист, ефективний доступ до правосуддя.
Водночас скаржник у касаційній скарзі наполягає на тому, що підставою позову в цій справі є нарахування та виплата грошового забезпечення на оздоровлення, підйомної допомоги і щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016-2017 роки без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №600/4598/23-a.
Зазначені обставини не були досліджені судами попередніх інстанцій та не отримали належної оцінки в контексті тотожності підстав позову. Відсутність такого аналізу предметів і підстав розгляду у згаданих справах вказує на передчасність вирішення процесуального питання про закриття провадження у справі.
За правилами частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ураховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій передбачені вимоги процесуального законодавства не виконали, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню в справі.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суддів попередніх інстанцій скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року скасувати.
Справу № 600/1873/24-а направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак Л.О. Єресько