ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2025 року
м. Київ
справа № 600/1889/24-а
адміністративне провадження № К/990/16649/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (суддя Левицький В. К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року (судді Сапальова Т. В., Ватаманюк Р. В. Капустинський М. М.) у справі № 600/1889/24-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 85 927 грн 84 коп.;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на його користь індексацію-різницю грошового забезпечення 4 138 грн 43 коп. в місяць у загальній сумі 302 795 грн 13 коп. за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась. Позивач вважає, що йому належна індексація грошового забезпечення за цей період із застосуванням базового місяця січень 2008 року відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, а сума заборгованості за вказаний період складає 85 927 грн 84 коп.
3. Позивач також указав, що за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення в сумі 22 486 грн 87 коп., яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%. Проте, відповідачем в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 позивачу не виплачено індексацію різницю грошового забезпечення за вказаний період у фіксованій величині 4 138 грн 43 коп. в місяць на загальну суму 302 795 грн 13 коп.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
4. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 19 квітня 2017 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 19 квітня 2017 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
5. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд указав, що основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
6. Чернівецький окружний адміністративний суд установив, що у 2016-2018 роках грошове забезпечення позивача підлягало обов`язковій індексації відповідно до норм Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII), оскільки величина індексу споживчих цін за цей період перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Із змісту листа військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2024 року видно, що індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця «січень 2008 року» за період служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.
7. Суд першої інстанції звернув увагу, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
8. Чернівецький окружний адміністративний суд також звернув увагу, що з січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року.
9. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач (військова частина НОМЕР_1 ), як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій (бездіяльність) у спірних правовідносинах. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги щодо проведення індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в цій частині.
10. З огляду на вказане та з метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, Чернівецький окружний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 19 квітня 2017 року (період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ), із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та зобов`язання відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 19 квітня 2017 року (період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ), застосовуючи місяць обчислення індексу споживчих цін для проведення грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року. При цьому, суд першої інстанції указав, що оскільки у період з 20 квітня 2017 року по 19 квітня 2018 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , яка не є по справі відповідачем, тому за вказаний період позовні вимоги пред`явлені до військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.
11. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність військової частина НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 по 31 грудня 2015 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період, є безпідставними та необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.
12. Чернівецький окружний адміністративний суд зауважив, що з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
13. Суд першої інстанції установив, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року (період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ) та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період.
14. Чернівецький окружний адміністративний суд зазначив, що у випадку, який розглядається, відповідач учинив протиправну бездіяльність, яка полягає у не вирішенні питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року (період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ), а тому заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу за період з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року належить задовольнити частково у такий належний спосіб: визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо вирішення питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року (період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ) відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
15. Стосовно вимоги позивача про зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь йому індексацію-різницю грошового забезпечення 4138 грн 43 коп. в місяць у загальній сумі 302 795 грн 13 коп. за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд першої інстанції звернув увагу сторін на те, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідачів як роботодавців. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
16. Отже, Чернівецький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що належить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації-різниці за період з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року (період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ) відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
17. Беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції указав, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню частково.
18. Чернівецький окружний адміністративний суд також зазначив, що в період з 20 квітня 2017 року по 19 квітня 2018 року та з 28 лютого 2020 року по 27 травня 2021 року позивач проходив військову службу у військових частинах НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які не є по справі відповідачами, тому за вказаний період позовні вимоги пред`явлені до військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.
19. Переглядаючи оскаржуване судове, Сьомий апеляційний адміністративний суд указав, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає у не вирішенні питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року (період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ), а тому заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу за період з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року підлягають задоволенню.
20. Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача виплатити загальну суму індексації - 302 795 грн 13 коп., суд апеляційної інстанції зазначив, що для розрахунку загальної суми індексації, яка підлягає виплаті необхідна інформація, зокрема, про відпрацьований робочий час, тобто лише відповідач володіє усіма розрахунковими величинами для обрахунку спірної індексації та взмозі вирахувати загальну її суму. Отже суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог щодо виплати 302 795 грн 13 коп. сум індексації, оскільки вказана виплата розраховується уповноваженими органами відповідача з урахуванням необхідних показників для її обрахунку.
21. Підсумовуючи викладене, Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
22. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, на обґрунтування якої зазначив, що вважає їх такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
23. Скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначив, що суд апеляційної інстанції переглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 07 грудня 2023 року у справі № 360/381/23, від 04 квітня 2024 року у справі № 160/4155/22, від 08 листопада 2024 року у справі № 200/16532/21, від 19 лютого 2025 року у справі № 420/2653/24 щодо необхідності визначення суми індексації та індексації-різниці грошового забезпечення визначеної нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
24. ОСОБА_1 указав, що не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у виплаті індексації грошового забезпечення за період із 01 по 31 грудня 2015 року, а також відмови щодо визначення сум індексації та індексації-різниці які належить виплатити позивачу. Крім того, проігноровано пояснення позивача щодо листа Голови Державної прикордонної служби України від 03 березня 2020 року № Т/116-1743 згідно якого у Державній прикордонній службі України виплату індексації грошового забезпечення проводить військова частина із якої військовослужбовець звільняється з військової служби.
25. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в частині відмовлених позовних вимог із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
26. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 зазначила, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця (який звільнив позивача). Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевіряти правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У зв`язку з цим, суд не може стягувати фіксовану суму індексації обраховану позивачем.
27. Військова частина НОМЕР_1 також указала, що грошове забезпечення військовослужбовцю має виплачуватись військовою частиною саме за місцем його служби.
28. У зв`язку із викладеним військова частина НОМЕР_1 просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.
Рух касаційної скарги
29. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05 травня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 600/1889/24-а за позовом ОСОБА_1 до військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, та витребував із Чернівецького окружного адміністративного суду справу № 600/1889/24-а.
30. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2025 року справу № 600/1889/24-а призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
31. Позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у період з 29 липня 2003 року по 19 квітня 2017 року, з 20 квітня 2018 року по 26 лютого 2020 року та з 28 травня 2021 року по 05 квітня 2024 року, де отримував грошове забезпечення.
32. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 05 квітня 2024 року № 288-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 05 квітня 2024 року.
33. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати довідку про виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби військової служби.
34. За результатами розгляду заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) листом від 09 травня 2024 року повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця «січень 2008 року» за період служби в НОМЕР_2 прикордонному загоні не була нарахована та не була виплачена. Виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року проводилось одночасно із виплатою грошового забезпечення. Підстав для здійснення перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення (враховуючи індексацію-різницю) за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року не має.
35. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
36. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
37. Згідно із частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх
38. На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
39. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 - військовослужбовець, який звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 05 квітня 2024 року, просить: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 85 927 грн 84 коп.; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року включно; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь йому індексацію-різницю грошового забезпечення 4 138 грн 43 коп. в місяць у загальній сумі 302 795 грн 13 коп. за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку Порядок № 1078.
40. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 14 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року, адміністративний позов задовольнив частково, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частинні:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 по 31 грудня 2015 року, з 20 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за вказані періоди із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня по 19 квітня 2018 року, з 27 лютого 2020 року по 27 травня 2021 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4 138 грн 43 коп. в місяць у загальній сумі за вказані періоди відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку Порядок № 1078;
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, індексації-різниці з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію та індексацію-різницю за вказані періоди у визначеному розмірі (суди попередніх інстанцій не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу).
41. Касаційне провадження в цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів позивача про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 07 грудня 2023 року у справі № 360/381/23, від 04 квітня 2024 року у справі № 160/4155/22, від 08 листопада 2024 року у справі № 200/16532/21, від 19 лютого 2025 року у справі № 420/2653/24 щодо необхідності визначення суми індексації та індексації-різниці грошового забезпечення визначеної нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078
42. Отже, зважаючи на висновки судів попередніх інстанцій та доводи й вимоги скаржника, на стадії касаційного перегляду ключовими питаннями справи є перевірка правильності висновків судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
43. Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 по 31 грудня 2015 року та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за вказані періоди із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
44. Щодо застосування базового місяця - січень 2008 року за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року слід зазначити таке.
45. Постановою № 1013 були внесені зміни до Порядку №1078.
46. З 01 грудня 2015 року редакція пункту 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
47. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
48. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
49. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
50. Внаслідок цих змін Порядок № 1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
51. Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
52. Системне тлумачення пункту 5 Порядку №1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) свідчить про те, що місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
53. Отже, з 01 грудня 2015 року для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за займаною посадою.
54. Указана правова позиція відповідає висновку, який викладено в постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 15 квітня 2024 року у справі № 380/2263/22 та від 17 грудня 2024 року у справі № 620/9259/22.
55. За таких обставин, порівняльний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01 грудня 2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати, а після 01 грудня 2015 року - місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
56. Станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), яка була чинною з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено, зокрема, нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
57. При цьому, від січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися до березня 2018 року, зазначене відбулося на підставі Постанови № 704.
58. Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просив, зокрема, зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року.
59. Водночас, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, в цій частині визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період саме з 01 січня 2016 року по 19 квітня 2017 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
60. Як убачається із довідки НОМЕР_2 Прикордонного загону про нараховану та виплаченої індексації за 2015-2017 роки, індексація грошового забезпечення позивача здійснювалась з урахуванням лютого 2015 року, як базового, зокрема з грудня 2015 року по квітень 2017 року.
61. Отже, суд першої інстанцій, з яким погодився й апеляційний суд, правильно визнав протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язав здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу з застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), однак, помилково зазначив дату з якої необхідно зробити нарахування та виплату - 01 січня 2016 року.
62. Отже, доводи касаційної скарги про те, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції оминув період з 01 по 31 грудня 2015 року та неправильно застосував норми матеріального права в цій частині знайшли своє підтвердження.
Щодо позовних вимог у частині нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 слід зазначити таке.
63. Відповідно до позиції Верховного Суду, яку викладено в постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
64. Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 в редакції 01 березня 2018 року).
65. Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
66. При цьому слід зазначити, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
67. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
68. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
69. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає Верховному Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
70. Ураховуючи, що з 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
71. Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 , відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
72. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21, а також у постановах від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21, у справі № 560/3965/21.
73. Як вбачається з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 05 квітня 2024 року.
74. З цього приводу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 ОСОБА_1 має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
75. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
76. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року дійшов висновку про їх часткове задоволення, однак не дослідив і не перевірив істотні для справи обставини.
77. Слід зазначити, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у справі № 400/3826/21, у розглядуваній справі необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
78. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
79. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
80. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
81. Указані правові висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, яку викладено у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21.
82. При цьому Верховний Суд також неодноразово зазначав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
83. У справі ж, що розглядається, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, не встановили інформацію про отримане грошове забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року (оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавку за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливих завдань, премію, щомісячну додаткову грошову винагороду і т. д.) без урахування складових, що мають разовий характер.
Щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію та індексацію-різницю за вказані періоди у визначеному розмірі.
84. Верховний Суд у цій категорії спорів, зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту (зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в конкретних, розрахованих позивачем, сумах), враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 400/3784/22, від 07 грудня 2023 року у справі №360/381/23).
85. У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.
86. Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
87. З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
88. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
89. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
90. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з доводами касаційної скарги про помилковість позиції судів попередніх інстанцій, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретної суми індексації.
91. У цій справі суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, а саме: чи порушене право позивача за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2024 року на отримання «індексації-різниці», визначеної згідно з абзацами 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, і якщо так, то чи обґрунтованим є заявлений позивачем розрахунок цієї суми.
92. Таким чином, доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду знайшли своє підтвердження.
Щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплати індексації за періоди з 20 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року, індексації-різниці з 01 березня по 19 квітня 2018 року, з 27 лютого 2020 року по 27 травня 2021 року.
93. Вирішуючи справу в цій частині позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, зазначив, що в період з 20 квітня 2017 року по 19 квітня 2018 року та з 28 лютого 2020 року по 27 травня 2021 року позивач проходив військову службу у військових частинах НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які не є по справі відповідачами, тому за вказаний період позовні вимоги пред`явлені до військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.
94. Разом із цим, ані суд першої інстанції, ані апеляційний суд, не надали оцінку обґрунтованості доводів позивача з посиланням на розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03 березня 2020 року № Т/116-1743 про те, що виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.
95. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина п`ята 48 КАС України). Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (частина шоста цієї статті).
96. Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.
97. Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
98. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
99. Проте, суд першої інстанції наведених вище вимог процесуального закону не дотримався, а суд апеляційної інстанції не звернув на це увагу.
100. Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій.
101. Позаяк для правильного вирішення спору у відповідній частині позовних вимог потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, отже Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
102. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
103. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
104. Оскільки рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та не враховують висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права в подібних правовідносинах, оскаржені судові рішення у відповідній частині підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року та Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді: В. Е. Мацедонська
Ж. М. Мельник-Томенко