ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2023 року
м. Київ
справа № 600/2019/21-а
адміністративне провадження № К/990/18454/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року (суддя Левицький В.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року (суддя-доповідач Полотнянко Ю.П., судді Драчук Т.О., Смілянець Е.С.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - ГУНП в Чернівецькій області) про визнання протиправним і скасування наказу від 27.04.2021 №207 про застосування до нього як начальника управління кадрового забезпечення (УКЗ) ГУНП в Чернівецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 28 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції», пункту 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ,затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), пункту 1 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію».
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неповідомлення про наявність у нього конфлікту інтересів з інспектором взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 (його племінником), оскільки службовим розслідуванням не встановлено в його діях складу дисциплінарного проступку, зокрема, умислу на його вчинення. У зв`язку з цим та враховуючи відмінність його з племінником прізвищ, місця проживання та місця несення служби в органах поліції, відсутність прямого підпорядкування та розпорядчих у нього функцій, неприйняття ним будь-яких рішень на користь племінника або всупереч його інтересам, позивач уважав, що оспорюваний наказ фактично прийнятий на гіпотетичних припущеннях про наявність потенційного конфлікту інтересів.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, позов задоволено повністю.
4. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для ініціювання службового розслідування щодо особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, може бути виключно подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припис Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), за умови незастосування судом до цієї особи покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності. Оскільки підставою для призначення службового розслідування щодо позивача стало повідомлення Управління запобігання корупції Національної поліції України, яке, за висновком судів, не є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, і відповідач не надав доказів на підтвердження факту незастосування судом до позивача покарання або стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю за вчинене діяння, то суди дійшли висновку про проведення службового розслідування щодо позивача за відсутності на те правових підстав. Крім того, суди вказали на помилковість висновку відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, зазначивши, що обов`язками працівника поліції необхідно вважати забезпечення реалізації завдань, поставлених перед поліцією суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі ГУНП в Чернівецькій області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
6. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували у спірних правовідносинах положення частин другої і третьої статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» та статей 2 і 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині визначення підстав для призначення службового розслідування, умов для його проведення, а також кола обов`язків поліцейського, недотримання яких може свідчити про порушення службової дисципліни. Відповідач послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування наведених норм права в подібних правовідносинах та зазначив про помилкове врахування судами висновків Верховного Суду у справах №1440/2177/18 і №560/1779/19, які зроблені за інших фактичних обставин указаних справ.
7. Позивач не подав відзиву на касаційну скаргу.
8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
9. З 01.03.1995 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - в Національній поліції України.
10. З 07.09.2020 позивач призначений на посаду начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області.
11. Листом від 03.02.2021 №218/47/1-2021 Управління запобігання корупції Національної поліції України повідомило начальника ГУНП в Чернівецькій області про необхідність врегулювання конфлікту інтересів та призначення службового розслідування за фактом можливого недотриманням начальником УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції ОСОБА_1 вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час спільного проходження служби в поліції з рідним племінником - старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , який обіймає посаду інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області.
12. На підставі зазначеного листа наказом ГУНП в Чернівецькій області від 10.02.2021 №142 призначене службове розслідування щодо начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_1 , проведення якого доручено дисциплінарній комісії у затвердженому цим наказом складі.
13. Наказом ГУНП в Чернівецькій області від 26.02.2021 №234 строк проведення службового розслідування продовжений до 09.04.2021.
14. 26.02.2021 голова дисциплінарної комісії звернувся до НАЗК (лист №84/123/01/11-2021) з проханням надати роз`яснення щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів (реального або потенційного) у начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 з його племінником - інспектором взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 .
15. За роз`ясненням НАЗК, наданим у листі від 29.03.2021 №32-03/17966/21, у сфері службових повноважень ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, який може вплинути на об`єктивність та неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи невчинення дій стосовно племінника під час реалізації своїх службових повноважень, що, враховуючи положення статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», свідчить про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів. Крім того, у разі вирішення ним питань, пов`язаних із вчиненням дій, прийняттям рішень розпорядчого характеру стосовно племінника (наданням доручень, вказівок, контролю за їх виконанням, наданням переваг), у нього виникатиме реальний конфлікт інтересів.
16. 09.04.2021 ОСОБА_1 подав рапорт на ім`я т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, зумовленого родинними стосунками з ОСОБА_3 , що за певних обставин може перейти у реальний. У рапорті ОСОБА_1 зобов`язався не вчиняти дій та не приймати рішень щодо ОСОБА_3 .
17. У висновку службового розслідування, затвердженому начальником ГУНП в Чернівецькій області 09.04.2021, дисциплінарна комісія, проаналізувавши відповідь НАЗК, положення Закону України «Про запобігання корупції», функціональні обов`язки начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області та РПОП ГУНП в Чернівецькій області, дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_3 , письмові пояснення та рапорт ОСОБА_1 , дійшла висновку, що з моменту призначення на посаду начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області у ОСОБА_1 виник потенційний конфлікт інтересів у зв`язку з роботою в одному органі з близькою особою (племінником). Неповідомлення ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, за висновком дисциплінарної комісії, заслуговує на застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.
18. Наказом ГУНП в Чернівецькій області від 27.04.2021 №207 за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 28 Закону «Про запобігання корупції», пункту 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», до начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
V. Позиція Верховного Суду
19. За приписами частин першої і другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
20. Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
21. Згідно з частиною другою цієї статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
22. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (пункт 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту).
23. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
24. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
25. За змістом частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
26. Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до поліцейських, визначені в частині третій цієї статті, найм`якшим з яких є зауваження.
27. Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
28. Так, у статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено обмеження спільної роботи близьких осіб та передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону (зокрема, поліцейські), не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
29. Приписами частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» обумовлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
30. Відповідно до частини першої статті 651 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
31. Згідно з визначенням термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
32. Таким чином, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, діяння поліцейського, що порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» обмеження, зокрема щодо спільної роботи близьких осіб, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого поліцейський несе дисциплінарну відповідальність.
33. У цьому контексті висновок судів попередніх інстанцій про неправильну кваліфікацію відповідачем учиненого позивачем діяння щодо неповідомлення про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів як порушення службової дисципліни (дисциплінарний проступок) ґрунтується на помилковому тлумаченні судами статті 1 Дисциплінарного статуту в системному зв`язку з положеннями статей 12 і 13 цього Статуту, з яких убачається, що поняття службової дисципліни охоплює не лише дотримання поліцейським його посадових (функціональних) обов`язків, а й вимагає від нього неухильного дотримання норм національного та міжнародного права, правил етичної поведінки, зокрема, у сфері запобігання корупції.
34. Положеннями частин другої і третьої статті 14 Дисциплінарного статуту унормовано, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
35. Згідно з частиною четвертою цієї статті підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
36. У пункті 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893), деталізовано, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».
37. Пославшись на наведену норму Порядку №893, яка кореспондує приписам частини третьої статті 651 Закону України «Про запобігання корупції» щодо проведення службового розслідування за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припис НАЗК є вичерпними підставами для призначення службового розслідування в разі вчинення поліцейським указаних правопорушень.
38. Разом з тим, аналіз пункту 2 розділу II Порядку №893 і частини третьої статті 651 Закону України «Про запобігання корупції» у взаємозв`язку з положеннями пунктів 51, 53, 54, 111 частини першої, частини шостої статті 12, частини другої статті 183 цього Закону дає підстави для висновку, що НАЗК або інші спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України) ініціюють проведення службового розслідування шляхом внесення керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припису (подання) у разі, якщо корупційне чи пов`язане з корупцією правопорушення виявлено цими органами під час реалізації покладених на них законом спеціальних повноважень у сфері запобігання і протидії корупції.
39. Водночас зі змісту частини першої, пунктів 4, 6, 8 частини шостої статті 131 Закону України «Про запобігання корупції» вбачається, що з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, в апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції, до основних завдань яких, зокрема, віднесено: здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання; здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях; інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
40. Згідно з вимогами частини четвертої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
41. Саме безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, володіє ситуацією у підконтрольній чи підпорядкованій сфері, обізнаний з обсягом повноважень підлеглих осіб та способами реалізації таких повноважень, уповноважений ухвалювати рішення щодо підлеглих, в тому числі щодо вжиття необхідних заходів для врегулювання конфлікту інтересів та притягнення осіб, винних у порушенні відповідних обмежень, до дисциплінарної відповідальності.
42. Отже, підставою для призначення керівником органу поліції службового розслідування може бути безпосереднє виявлення органом поліції (його структурним підрозділом або посадовою особою) факту порушення поліцейським встановленого Законом України «Про запобігання корупції» обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, що узгоджується з приписами частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту.
43. З огляду на викладене та зважаючи на встановлені у цій справі фактичні обставини щодо призначення начальником ГУНП в Чернівецькій області службового розслідування стосовно ОСОБА_1 за повідомленням Управління запобігання корупції Національної поліції України про наявність у позивача протягом тривалого часу конфлікту інтересів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про проведення службового розслідування щодо позивача за відсутності належних правових підстав.
44. Як слушно зазначив відповідач у касаційній скарзі, на обґрунтування вказаного висновку суди попередніх інстанцій безпідставно послалися на постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №1440/2177/18 і від 10 червня 2020 року у справі №560/1779/19, оскільки фактичні обставини цих справ, що характеризують зміст правовідносин та впливають на застосування норм матеріального права, не є подібними до обставин справи, що розглядається (стосуються несвоєчасного подання декларації та несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані).
45. Помилковою є також позиція судів попередніх інстанцій щодо можливості притягнення особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, до дисциплінарної відповідальності лише за умови незастосування до неї судом покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
46. Так, відповідно до частини другої статті 651 Закону України «Про запобігання корупції», на яку послалися суди попередніх інстанцій, особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
47. Отже, ця норма Закону передбачає притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яку в судовому порядку притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, однак не застосовано до неї покарання (не накладено стягнення) у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
48. Водночас це правило не забороняє роботодавцю притягати працівника до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення й у інших випадках, незалежно від обставин притягнення такого працівника до кримінальної, адміністративної або цивільно-правової відповідальності, що узгоджується з положеннями частини першої статті 61 Конституції України та частини третьої статті 11 Дисциплінарного статуту.
49. Таким чином, скасування судами попередніх інстанцій оскаржуваного наказу ГУНП в Чернівецькій області з формальних підстав (порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності) відбулося внаслідок неправильного застосування норм матеріального права в цій частині.
50. Крім того, суди обох інстанцій допустили порушення норм процесуального права під час розгляду справи, оскільки всупереч принципам диспозитивності і змагальності сторін, закріпленим у статті 9 КАС України, вирішили спір не із заявлених позивачем підстав позову, що полягали в обґрунтуванні відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку, а з формальних підстав порушення порядку призначення службового розслідування, жодних аргументів і заперечень щодо яких сторони в суді першої інстанції не висловили.
51. З цього приводу колегія суддів підкреслює, що передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на справедливий розгляд справи містить два ключових компоненти: принцип змагальності та принцип рівності, які тісно пов`язані між собою. Наведені принципи вимагають встановлення справедливого балансу між сторонами справи, відповідно до якого кожній стороні повинна бути надана розумна можливість викласти свої аргументи на умовах, за яких жодна із сторін не буде поставлена у суттєво невигідне становище у порівнянні з іншою стороною.
52. Водночас у своєму рішенні суд апеляційної інстанції неправильно трактує принцип jura novit curia («суд знає закони»), відповідно до якого суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору, що, однак, не означає можливості зміни судом підстав позову, з приводу яких між сторонами виник спір.
53. Зважаючи на викладене, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення у цій справі не можна визнати законними і обґрунтованими.
54. При цьому з метою перевірки правомірності оскаржуваного наказу ГУНП в Чернівецькій області в межах доводів і вимог позивача суди попередніх інстанцій мали дати правову оцінку діям (бездіяльності) позивача, які стали підставою для ініціювання щодо нього службового розслідування, та перевірити, чи становили такі дії (бездіяльність) склад дисциплінарного проступку, за який на позивача накладено дисциплінарне стягнення.
55. Неповне встановлення судами обставин справи щодо фактичної підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та ненадання їм належної правової оцінки не дозволяє суду касаційної інстанції в межах касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, перевірити правомірність оскаржуваного наказу в частині наявності в діях (бездіяльності) позивача складу дисциплінарного проступку.
56. З огляду на викладене та враховуючи приписи частин другої і четвертої статті 353 КАС України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
57. Зважаючи на результат касаційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 353 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська